• «ПЕРЕВІРЕНО» (дата і місце);

  • «ІНСПЕКТОР» або «ПЕРЕВІРЯЛЬНИК» (прізвище).

  1. ПАКУВАННЯ

    1. Яйця укладають тупим кінцем догори окремо за групами (класами) та категоріями у горб­куваті гофровані прокладки з чарунками згідно з чинними нормативними документами.

    2. Прокладки з яйцями розміщають у картонні ящики згідно з ГОСТ 13513.

    3. Ящики обклеюють клейкою стрічкою згідно з ГОСТ 18251 чи ДСТУ 3700 або аналогічним матеріалом для забезпечення цілісності паковання та збереження яєць.

    4. Дозволено пакувати харчові яйця без використання прокладок: у дерев'яні ящики згідно з ГОСТ 10131 місткістю 360 штук, полімерні ящики місткістю 240 штук або металеві контейнери згідно з чинними нормативними документами. Яйця розташовують рядами, між якими проклада­ють дерев’яну стружку, обгортковий папір згідно з ГОСТ 8273 або інші матеріали, дозволені орга­ном виконавчої влади з питань ветеринарної медицини.

    5. Яйця дієтичні, класу А та «extra» можна пакувати у спожиткове паковання (коробки для дрібноштучного пакування згідно з ГОСТ 12301 чи аналогічні).

    6. Дозволено використовувати інші види спожиткового і транспортного паковання згідно з чинними нормативними документами та паковання закордонного виробництва, що дозволене центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я України.

    7. Спожиткове та картонне транспортне паковання використовують одноразово, та вони по­винні забезпечувати цілісність і збереження шкаралупи, якість, товарний вигляд яєць, їхню без­пеку під час транспортування і зберігання.

    8. Дерев’яне та металеве транспортне паковання потрібно звільняти від попереднього мар­ковання і дезінфікувати відповідно до чинних нормативних документів.

  2. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

    1. Транспортування

      1. Харчові яйця перевозять будь-яким видом транспорту з дотриманням чинних норм та правил, які забезпечують збереження продукції.

      2. Яйця «extra» та класу А заборонено транспортувати за температури нижче ніж 5 °С про­тягом часу більше ніж 24 год.

    2. Зберігання

      1. Харчові яйця зберігають у чистих, сухих, без стороннього запаху приміщеннях або хо­лодильниках.

9.2.2 Умови та тривалість зберігання яєць наведено у таблиці 7.

Таблиця 7 — Умови та тривалість зберігання яєць

Група яєць

Температура зберігання, °С

Строк зберігання, днів, не більше

Дієтичні

Від 0 до 20

7

«Extra» .

» 5 » 15

• . _ 8

Клас А

» 5 » 15

25

Столові та клас В

» 0 » 20

25

Охолоджені

» мінус 2 » 0

90

Помиті

» 5 » 8

12

Переробні:

— забруднені

— з пошкодженою шкаралупою

» 5 » 8

Не вище ніж 10

20

1

Примітка 1. До строку зберігання не зараховують день знесення яєць.

Примітка 2. Відносна вологість повітря у холодильниках повинна бути від 85 % до 88 %, у складських приміщеннях — у межах 75 %.



  1. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Стан пакования, наявність марковання, чистоту і цілісність шкаралупи визначають візуально.

    2. Визначання маси

      1. Для визначання маси яйця зважують поштучно та по 10 штук на вагах згідно з ГОСТ 24104 або аналогічних згідно з чинними нормативними документами. Похибка зважування не повинна перевищувати (± 0,5) г.

      2. Масу нетто однієї паковальної одиниці визначають на вагах, що забезпечують точність зважування (± 5) г, згідно з ГОСТ 29329 чи інших вагах згідно з чинними нормативними докумен­тами. Похибка вимірювання не повинна перевищувати (± 0,1)е від фактичної маси.

    3. Стан білка, жовтка та шкаралупи визначають овоскопуванням.

    4. Висоту повітряної камери вимірюють за допомогою шаблону-вимірювача [4, додаток 5].

    5. Запах вмісту яєць визначають органолептично згідно з ГОСТ 30364.0.

    6. Проби для хімічних і мікробіологічних аналізів відбирають згідно з ГОСТ 30364.0.

    7. Мікробіологічні показники визначають: кількість мезофільно-аеробних та факультативно-ана­еробних мікроорганізмів — згідно з ГОСТ 10444.15; бактерії групи кишкових паличок — згідно з ГОСТ 30518; патогенні мікроорганізми, в тому числі роду Salmonella згідно з ДСТУ EN 12824; бак­терії роду Протея — згідно з ГОСТ 28560; коагулазопозитивні стафілококи — згідно з ДСТУ ISO 6888.

    8. Масову частку токсичних елементів визначають: свинцю — згідно з ГОСТ 26932, кад­мію — згідно з ГОСТ 26933, цинку — згідно з ГОСТ 26934, міді — згідно з ГОСТ 26931, ртуті — згідно з ГОСТ 26927; миш’яку — згідно з ГОСТ 26930. Масову частку свинцю, цинку, міді та кад­мію можна визначати згідно з ГОСТ 30178.

Проби для визначання масової частки важких металів та миш'яку готують згідно з ГОСТ 26929.

  1. Масову частку афлатоксинів визначають згідно з МУ № 4082 [6].

  2. Масову частку гормональних препаратів визначають згідно з вимогами МОЗ № 3202 [8].

  3. Масову частку антибіотиків визначають згідно з МУ № 3049 [7].

  4. Вміст радіонуклідів визначають за методиками, наведеними в ГН 6.6.1.1-130 [5].

  5. Залишкову кількість пестицидів визначають згідно з ДСТУ EN 12393-1, ДСТУ EN 12393-2, ДСТУ EN 12393-3. •

  6. У разі виявлення невідповідності яєць вимогам цього стандарту проводять повторні випробовування на подвоєній кількості яєць, відібраних з тієї самої партії. Якщо одержано неза­довільні результати повторного контролювання, всю партію яєць пересортовують.

11 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

  1. Здавання-приймання харчових курячих яєць здійснюють партіями. Партією вважають будь-яку кількість харчових яєць однієї групи, вироблених на одному підприємстві, упакованих в однорідну тару і призначених для одночасного здавання-приймання.

  2. .1 В одному транспортному засобі може бути кілька партій яєць, але не більше ніж п’ять, послідовних діб знесення (сортування, пакування), оформлених одним документом.

  1. Кожна партія яєць повинна супроводжуватися товарно-транспортною накладною, вете­ринарним документом, виданим у встановленому порядку [16], та документом про якість (паспорт якості, зразок якого наведено у додатку В).

  2. Для перевіряння відповідності якості харчових яєць вимогам стандарту проводять прий­мально-здавальні випробовування.

  3. Під час приймально-здавальних випробовувань перевіряють якість пакування та марку­вання, відповідність харчових яєць вимогам 4.11, 4.12 або 4.13.

  4. Для проведення приймально-здавальних випробовувань з різних місць і різних шарів партії (зверху, зсередини, знизу) відбирають певну кількість паковань і яєць з них [17], [18].

  5. .1 Якщо яйця запаковані у транспортні паковання, треба відбирати зразки відповідно до таблиць 8 та 9 . ' :

Таблиця 8 — Вибірка паковальних одиниць для приймально-здавальних випробовувань

Кількість паковальних одиниць у партії, шт.

Кількість паковальних одиниць, відібраних для здавання-приймання, шт.

До 10 включ.

1

Від 11 до 50

3

» 51 » 100

5

» 101 » 500

' 15

» 501 і більше

20



Таблиця 9 — Вибірка яєць для приймально-здавальних випробовувань

Кількість яєць у партії, шт.

Кількість яєць, яку відбирають, %

Мінімальна загальна кількість відібраних яєць, шт.

До 180

100

Від 181 до 1800

15

180

» 1801 » 3600

10

270

» 3601 » 10 800

5

360

» 10 801 » 18 000

4

540

» 18 001 » 36 000

3

720

» 36 001 » 360 000

1,5

1080

Більше ніж 360 000

0,5

5400

11.5.2 Якщо яйця запаковані у спожиткове, а потім у транспортне паковання, треба відбира ти зразки відповідно до таблиці 10.

Таблиця 10 — Вибірка яєць у спожитковому пакованні для приймально-здавальних випробовувань

■ Кількість яєць

у партії, шт.

Кількість паковальних одиниць, яку відбирають, %

Кількість яєць, яку треба перевіряти, зі спожиткових паковань, %

До 180

100

100

Від 181 до 1800

15

100

» 1801 » 3600

10

100

» 3601 » 10800

5

100

» 10 801 » 18 000

4

100

» 18 001 » 36 000

3

100

» 36 001 » 360 000

1,5

100

Більше ніж 360 000

0,5

100



  1. У разі виявлення у партії пошкоджених паковальних одиниць здійснюють повне пересор­тування яєць усієї партії.

  2. У разі виникнення сумнівів щодо свіжості яєць або наявності токсичних елементів на ви­могу споживача чи контрольного органу здійснюють хімічні і мікробіологічні аналізування. Для ана­лізування відбирають 10 яєць.

  3. Відбирання зразків яєць промислового виробництва та дослідження їх у державних ла­бораторіях ветеринарної медицини на якість та безпечність проводять відповідно до чинного по­рядку, встановленого правилами [16], але не рідше ніж один раз на місяць.

  4. Після проведення випробовувань яйця з непошкодженою шкаралупою приєднують до партії.

12 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

  1. Виробник гарантує відповідність якості харчових яєць вимогам цього стандарту за умо­ви дотримання правил транспортування та зберігання.

  2. Гарантійний термін зберігання харчових яєць — згідно з 9.2.2, не враховуючи дня зне­сення.

Рекомендований термін продажу — не пізніше ніж за 3 дні до закінчення гарантійного терміну зберігання.ДОДАТОК А (довідковий)

КОД ПРОДУКЦІЇ

Таблиця А.1 — Код продукції для яєць згідно з ДК 016

Назва продукції

Код ДКПП

Яйця курей дієтичні

01.24.20.130

Яйця курей яєчного стада промислового

01.24.20.120



ДОДАТОК Б
(довідковий)
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ ПРО КАЛОРІЙНІСТЬ
ТА ПОЖИВНУ ЦІННІСТЬ КУРЯЧИХ ХАРЧОВИХ ЯЄЦЬ
(на 100 г ЯЄЧНОЇ МАСИ)

Таблиця Б.1 — Калорійність та поживна цінність

Білки, г

Від 11,0 до 13,0

Жири, г

» 9,0 » 11,0

Вуглеводи, г

» 0,7 » 0,9

Вітаміни, мг:

А 7 >■'' •

В’ • ■

В2

» 0,2 » 0,5

» 0,05 » 0,1.

» 0,4 » 0,5

Енергетична цінність, ккал

» 150 » 160

ДОДАТОК В
(обов’язковий)

ПАСПОРТ ЯКОСТІ

Дата видачі паспорта '

(число, місяць, рік)

Назва підприємства-постачальника, його юридична адреса ___

Назва підприємства-виробника, його юридична адреса

Назва продукції

Група та категорія яєць

Кількість яєць

Кількість транспортних паковань

Дата знесення .

Дата сортування _____________

Яйця відповідають вимогам ДСТУ

Керівник підприємства ________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

V ■

м.п.

Головний (старший) ветеринарний лікар "

(підпис) (прізвище, ініціали)

Печатка (штамп) ветеринарної службиДОДАТОК Г (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. № 5061-89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продоволь­ственного сырья и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продо­вольчої сировини і харчових продуктів), затверджені Міністерством охорони здоров'я СРСР 01.08.89

  2. Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін , які слід проводи­ти в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринар­не свідоцтво (ф-2), затверджений наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 18.11.2003 № 87

З Правила ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці, затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 07.09.2001 № 70 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за № 850/6041

  1. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені МОЗ України 20.09.2001 за № 137

  2. ГН 6.6.1.1-130-2006 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчуван­ня та питній воді, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.05.2006 за № 256

  3. МУ № 4082-86 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высоко­эффективной жидкостной хроматографии (Методичні вказівки щодо виявлення, ідентифікування та визначання вмісту афлатоксинів у продовольчій сировині та харчових продуктах за допомогою високоефективної рідинної хроматографії), затверджені МОЗ СРСР 20.03.86 за № 4082

  4. МУ № 3049-84 Методические указания по определению остаточных количеств антибиоти­ков в продуктах животноводства (Методичні вказівки щодо визначання залишкових кількостей антибіотиків у продуктах тваринництва), затверджені МОЗ СРСР 29.06.84 за № 3049

  5. МОЗ № 3202-85 Инструкции по проведению ветеринарно-токсикологических, медико-био­логических исследований стимуляторов роста сельскохозяйственных животных и гигиенической оценки продуктов животноводства (Інструкції щодо проведення ветеринарно-токсикологічних, ме­дично-біологічних досліджувань стимуляторів росту сільськогосподарських тварин та гігієнічного оцінювання продуктів тваринництва), затверджені МОЗ СРСР, 1985, ГАП N 115-6а

  6. Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств і вимоги щодо їх проектуван­ня, затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 03.07.2001 № 53 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за №565/5756

  7. ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразву­ку, затверджені МОЗ України 01.12.99 за № 37

  8. ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затвер­джені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 42

  9. СанПиН № 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от за­грязнения (Санітарні правила і норми з охорони поверхневих вод від забруднень), затверджені МОЗ СССР 04.07.98 за № 4630

  10. ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затвердженені Міністерством охорони здоров’я України 09.07.97 за № 201