Страница 4: ДСТУ 3573-97. Система ТЕЛЕТЕКСТ. Метод кодування інформації (61650)

Рисунок 6 — Коди країнДані ідентифікації мережі або дані постачальника програм передають за допомогою восьми бітів. Біти даних з 31 по 36 визначають перші шість бітів у слові даних постачальника програм або ідентифікації національної мережі. Останні два біти передають п’ятим і шостим бітами даних у слові даних ідентифікації країни або постачальника програм.

Позначка ідентифікації програм визначає програму за раніше оголошеними часом і датою пере­давання та передається бітами даних з сьомого по 36, функції яких наведено в таблиці 10.

Таблиця 10 — Функції бітів даних, які визначають програму за раніше оголошеними часом і датою передавання

Повну позначку буде зігноровано, якщо кількість десятків годин перевищує два, а одиниць годин перевищує дев’ять. Це обмеження не застосовується, коли значення місяця дорівнює 13 або 14, в та­кому разі повна позначка містить довільний номер. Коли число місяця дорівнює 15, повній позначці привласнюється значення,-що залежить від застосування;

— тип чи послідовність програм, код даних про які передають байтами 24 і 25, кожний з яких містить по чотири біти даних і чотири перевіркові біти коду Гемінга. Групи по чотири біти представля­ють відповідно перші та другі цифри шістнадцяткового числа. В кожній групі першим передають мо­лодший значущий біт. Коли всі вісім бітів даних установлено в нуль, визначається відсутність типу програм або коду послідовності.

6 МЕТОД КОДУВАННЯ ДЛЯ РІВНЯ ПОБУДОВИ 2

• .1.1 Декодер другого рівня відповідає декодеру першого рівня плюс пакети з номерами Х/26 і Х/28. Для досягнення найбільшої ефективності роботи декодера рекомендовано таку послідовність передавання: пакет заголовка сторінки, а потім будь-які пакети з номерами Y=27, Y=28 і У=26. Якщо пакет заголовка сторінки переданий після передавання пакетів з номерами У=27, У=28 і У=26, то ці пакети треба передати вдруге.

• .1.2 Відображання сторінки здійснюється аналогічно до 5.1.3.

• .1.3 Біти керування в пакеті з номером Х/0 заголовка сторінки С4 (стирання сторінки) і С8 (відновлення індикації) використовують за розсудом редактора і викликають такі ефекти:

• якщо вибрано сторінку для безпосереднього відображання, то її буде повністю збережено в пам’яті;

• наступне передавання сторінки буде перезаписано на початку збереженої сторінки. Довільні пакети не перезаписуються, а залишаються в пам'яті для відображання;

• бажано, щоб сторінка, яка зберігається, відновлювалась і підтримувалась в останній версії;

• біт відновлення індикації С8 використовується виключно для відновлення індикації. Припус­кається, що в декодері передбачена функція, яка дає змогу анулювати відображувану сторінку відповідним ключем користувача, наприклад, «стерти сторінку». Встановлення бітів відновлення при­зведе до ефекту спалаху, що може включати в себе автоматичне перевідображання сторінки. Прак­тично це застосування стандартизовано для спалаху новин. Непотрібний або такий, що не відповідає обстановці, біт відновлення може призводити до надокучливого ефекту перевідображання сторінки або спалаху новин, який користувач побажає анулювати. Таким чином, залежно від ситуації, викорис­товування бітів відновлення здійснюють за розсудом редактора;

• якщо встановлено біт стирання С4, то очікувана сторінка буде повністю стерта, а нова сторінка буде записана в пам'ять.

Дія бітів керування 04—С11 — аналогічна до дії на першому рівні, як наведено у 5.1.2.

Функції бітів керування вибором основного набору знаків телетексту С12—014 наведено в таблиці 11. Декодер відображає текст, використовуючи один з восьми режимів, які належать до при­значення або відсутності основного набору знаків.Таблиця 11 — Функції бітів керування вибором основного набору знаків телетексту

На другому рівні пакети даних з номерами від Y=0 до Y=25, аналогічні до пакетів першого рівня, як показано у 5.1.4, 5.2, 5.3.

В пакетах з номерами Y=26, Y=28 чи Y=29 розміщено послідовно байти бітової синхронізації, байтової синхронізації, адреси журналу та пакету, код призначення яких міститься в шостому байті. Наступні дані використовують як послідовність трьох байтів, які містять 18 біт даних и шість перебір­кових бітів коду Гемінга. їх застосування описано у 5.1.6.

Пакети з номером Y=26 адресують розміщення знаків усередині сторінки. Вони можуть виклика­ти набір (таблицю) знаків і записувати їх для відображення на екрані. Вони можуть також викликати набір знаків і забороняти зсув. Набори знаків можуть бути відображені чи віднесені до бітів керування.

Пакети з номером Y=28 визначають метод кодування та захист від помилок. Вони також уста­новлюють набір знаків і динамічно перевизначають палітру кольору.

Пакети з номером Y=29 установлюють вигляд відображення журналу, визначеного в адресі цьо­го пакету.

Кожний установлений набір GO може мати до восьми визначальних режимів, які викликаються бітами керування в заголовку сторінки С12 — С14.

Кодові таблиці знаків наведено в обов’язковому додатку Б (рисунки Б.1—Б.6).

• на другому рівні пріоритетні кольори визначено так, як і на першому рівні у 5.1.6, плюс чорний колір;

• знаки подвійної висоти розтягнуто зверху донизу. Початок знаку розташовується вище позиції знаку. Керування подвійною висотою та подвійним розміром не діє на нижній рядок знаків визначеної області відображення та нижній рядок області перегляду;

• усі збільшені знаки відображуються з атрибутами, які застосовуються до початку знаку. Части­ни збільшених знаків не відображуються. Керування подвійною шириною та подвійним розміром не діє в позиції останнього знака відображуваного рядка знаків;

• установлення атрибутів у позиціях затамованих знаків не діє, якщо вони порушують будь-яке з вищенаведених правил. Застосовування одного атрибута керування розміром припиняє дію будь- якого іншого атрибута керування розміром;

• на другому рівні, де знаки подвійної висоти та подвійного розміру включено у відображуваний рядок знаків, дані може бути адресовано до наступного рядка з більшою адресою та нормально об­роблено з урахуванням вищенаведених правил. За відсутності таких даних використовують атрибути попереднього рядка знаків;

• знаки можуть бути розтягнуті по горизонталі, займаючи додатково наступне знакомісце.

1. для перезаписування будь-якого знакомісця використовують пакети з номером Y=26. Початко­вий знак і ознаки стану є певним редакторським відступом для декодерів першого рівня;на другому рівні бітову і байтову синхронізацію та адресування пакету здійснюють так, як і на першому рівні, як наведено в розділі 4;

2. код призначення передають шостим байтом, який містить чотири біти даних і чотири перевіркових біти коду Гемінга. Коди з 0000 по 1111 — послідовність, позначена зверху до 16 пакетів з номером Y=26, зв’язаних з даною сторінкою;

3. групи даних — це 13 груп по три байти, які передають байтами з сьомого по 45. Використову­ють таке розміщення бітів групи даних формату А (інші формати використовують для не абеткових систем запису):

• 6 біт— для адреси відображання,

• 5 біт— для опису режиму,

• 7 біт— дані,

• 6 біт— перевіркові біти коду Гемінга;

4. адресування відображання рядків знаків здійснюють таким чином:

1. адресування відображання рядків з першого по 24 здійснюють за допомогою шести бітів адре­си відображання, як наведено в позиції перелічення г) цього пункта, які реалізують 64 комбінації. Десяткові числа від нуля до 39 чітко визначають знакомісця вздовж даного відображуваного рядка. Десяткові числа з 41 по 63 чітко визначають відображуваний рядок з першого по 23. Десяткове число 40 визначає рядок 24. Таким чином, знакомісця однозначно визначаються групою даних, яка містить адресу рядка знаків, за яким ідуть групи даних позиціювання одного чи більше знаків. Групи даних у пакеті з номером Y=26 треба передавати в порядку відображання, зліва направо згори донизу в полі екрану;

2. для адресування відображання рядка з номером 0 біти опису варіанта групи рядків установ­люють в 00111. Адресу рядка встановлюють для пересилання рядка 23 (десяткове значення 63). Послідовність груп даних з адресами відображання в десятковому діапазоні з восьмої по 39 чітко виз­начають знакомісця в нульовому рядку. Коли сім бітів даних установлено в нуль, колір повного рядка не викликається. Коли шостий і сьомий біти даних установлюються в 01, біти даних з першого по п’я­тий визначають колір повного рядка відповідно до таблиці 12. Інші встановлення шостого і сьомого бітів та відповідна інтерпретація першого і п’ятого бітів зарезервовано. Десяткові значення з 40 по 62 не використовуються. їх можна об'єднувати у три байти даних або зігнорувати. Групи даних у пакетах цього типу з номером Y=26 передають у порядку відображання зліва направо по області екрану;

5. пріоритетний колір і колір фону мають перевагу перед кольором повного рядка і повного екра­ну. Прозорі пріоритетний колір і колір фону викликають для відображання кольору повного рядка або повного екрану. Колір повного рядка має перевагу над кольором екрану. Безкольорові (прозорі) рядок і екран дають змогу відображати телевізійне зображення, при цьому пріоритетний колір і кольори фону також прозорі.

Пріоритетний колір адресують, як показано в позиції перелічення д) цього пункту, в знакомісце відображуваного знака. Біти опису режиму в групах з 0 по 39 адреси знакомісця встановлено в 00000. Біти даних з першого по п'ятий визначають пріоритетний колір відповідно до таблиці 12, коли шостий і сьомий біти даних установлено в нуль. Дія цього встановлення продовжується до кінця відображання рядка або заміщується подальшим керуванням, яке визначає пріоритетний колір.

Колір фону адресують, як показано у позиції перелічення д) цього пункту, у знакомісце відобра­жуваного знака. Біти опису режиму в групах з 0 по 39 адреси знакомісця встановлено в 00011. Біти даних з першого по п’ятий визначають колір фону, відповідно до таблиці 12, коли шостий і сьомий біти даних установлено в нуль. Дія цього встановлення продовжується до кінця відображання рядка, якщо не заміщується подальшим керуванням, яке визначає колір фону.

Колір повного рядка, який включає межі навколо області відображання нормального тексту, вик­ликається, коли біти опису режиму в групах з 40 по 63 адреси рядка встановлено в 00001. Біти даних з першого по п’ятий визначають колір повного рядка відповідно до таблиці 12. Коли шостий і сьомий біти даних установлено в нуль, колір повного рядка застосовується тільки до рядка, який адресуєть­ся. Коли шостий і сьомий біти встановлено в одиницю, колір повного рядка застосовується до області екрану, починаючи з адресованого рядка до кінця екрану, якщо не заміщується подальшим керуван­ням кольору повного рядка.

Колір повного екрану, який включає межі навколо області відображання нормального тексту, вик­ликається, коли біти опису режиму в групах з 40 по 63 адреси рядка встановлені в 00000. Біти даних з першого по п’ятий визначають колір повного екрану відповідно до таблиці 12, коли шостий і сьомий біти встановлено в нуль;

набори знаків, які відтворюються за промовчуванням, можуть бути чітко визначені. У супро­тивному випадку початкове призначення здійснюють за допомогою пакету з номером Y=28, як показа-Таблиця 12 — Таблиця призначення кольору