Страница 4: ДСТУ 4492:2005. Олія соняшникова. Технічні умови (61575)

1. нанесення вмісту вітамінів (у разі підтвердження дослідженнями);

2. нанесення рекламних написів про якість олії соняшникової (у разі підтвердження дослід­женнями);

3. оформлювання контретикетками (для пляшок, коробок — додатково кольєретками з рек­ламними написами на них);

4. знак для товарів і послуг (за наявності).

Допустимо наносити додаткову інформацію (телефон, факс підприємства та інше).

• назву олії, її вид, ґатунок;

• назву країни-виробника;

• назву підприємства-виробника, його юридичну адресу та знак для товарів і послуг;

• масу нетто для нефасованої олії або кількість одиниць спожиткової тари в одиниці транс­портної упаковки для фасованої олії;

• дату наливу для фляг та бочок або дату розливу для одиниць спожиткової тари;

• дату виготовлення і термін придатності до споживання;

• умови зберігання;

• позначення цього стандарту;

• штрих-код на одиницю спожиткової тари;

• інформацію щодо сертифікації для всіх видів олії.

Марковання наносять д рукарським способом на етикетку або за допомогою штампу безпо­середньо на кожну пакувальну одиницю. Марковання може бути нанесено на паперові, картонні, фанерні, металеві та інші ярлики способом, який забезпечує чітке її позначення та читання.

Маркування ящиків не проводять у разі пакування пляшок з олією соняшниковою у відкриті ящики або термозсідальну плівку.

9. ПАКУВАННЯ

   1. Олію соняшникову випускають фасованою і нефасованою.

   2. Олію соняшникову, що призначена для безпосереднього вживання в їжу, постачання в тор­говельну мережу та на підприємства ресторанного господарства фасують у тару з вітчизняних та імпортних кольорових або некольорових полімерних матеріалів, у тару зі скла згідно з ГОСТ 10117.1, ГОСТ 10117.2, ГОСТ 5717, пакети з ламінованим покривом та інші пакувальні матеріали, які за­безпечують збереження олії в упаковці під час транспортування та зберігання місткістю від 10 см³ до 200 см³ включно та понад 3000,0 см³ до 5000,0 см³ включно і масою нетто від 250 г до 3000 г включно. У таблиці 10 наведено допустимі відхили від маси нетто та об’єму олії соняшникової фасованої з урахуванням рекомендацій Р 50-056 [23].

Таблиця 10 — Допустимі від’ємні відхили олії соняшникової фасованої

Пакування скляних пляшок у дротяні багатообігові ящики згідно з нормативною документа­цією, а також в тару-устаткування згідно з ГОСТ 24831 проводять тільки для місцевої реалізації.

9. 6. Продукцію, упаковану в ящики з гофрованого картону, дозволено формувати у пакети на піддонах із застосовуванням полімерної плівки.

   7. Дозволено застосовування інших видів тари для пакування фасованої олії соняшникової, яка забезпечить збереження якості продукції під час транспортування та зберігання.

   8. Маса нетто одиниці транспортної тари повинна бути не більша ніж 15 кг згідно з Р 50-056 [23].

   9. Олію соняшникову фасують безпосередньо після її виробництва. Якщо олія соняшнико­ва якийсь час зберігається у закритій місткості перед фасуванням, її додатково контролюють за показниками, що характеризують глибину процесів окислення (кислотне число, пероксидне чис­ло, анізидинове число) згідно з ДСТУ ISO 3960, ДСТУ ISO 6885, ДСТУ ISO 6886.

   10. Нефасовану олію соняшникову наливають у фляги алюмінієві згідно з ГОСТ 5037 з ущільнювальними жиростійкими гумовими кільцями згідно з ГОСТ 17133, бочки сталеві неоцин- ковані для харчових продуктів згідно з ГОСТ 13950 та інші матеріали, дозволені для використо­вування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

   11. Олію соняшникову за узгоджен ням наливають у тару замовника, яка гарантує якість і збереження її під час транспортування та зберігання.

   12. Олію соняшникову розливають за видами, ґатунками та марками.

   13. Тара, яку використовують для наливання олії соняшникової, повинна бути чиста, суха, без сторонніх запахів і забезпечувати збереження та якість продукту під час транспортування та зберігання.

   14. Місткості, використовувані для наливання олії соняшникової рафінованої, рафінованої дезодорованої, повинні бути ретельно очищені від залишків олії, яку в них попередньо зберігали, пропарені, вимиті та висушені.

   15. Олію соняшникову для районів зі специфічними кліматичними умовами пакують згідно з ДСТУ ГОСТ 15846.

   16. Допустимо використовування інших видів тари, пакування і матеріалів, як вітчизняного, так і імпортного виробництва, дозволених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, які відповідають вимогам чинної нормативної документації і забезпечують збереження якості продукції під час транспортування і зберігання.

10. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

    1. Олію соняшникову транспортують в призначених для перевезення олій залізничних ци­стернах з нижнім зливом згідно з ДСТУ 3445 (ГОСТ 10674), що мають трафарети і написи «Олія» відповідно до чинних правил перевезення вантажів.

    2. Олію соняшникову транспортують в автоцистернах з щільно закритими люками згідно з ГОСТ 9218 та в інших критих транспортних засобах відповідно до правил перевезень вантажів, чинних на відповідному виді транспорту.

    3. Під час транспортування відкритим автотранспортом бочки, фляги та ящики з фасова­ною олією соняшниковою повинні бути захищені від атмосферних опадів та сонячного проміння.

    4. Транспортування фасованої олії у відкритих ящиках повинно бути узгоджено із замовником.

    5. Залізничні цистерни і автоцистерни повинні відповідати вимогам, що встановлені для перевезень харчових продуктів. У разі використовування залізничних цистерн і автоцистерн для транспортування та тимчасового зберігання олії соняшникової рафінованої дезодорованої вони повинні бути ретельно вичищені, пропарені, вимиті та висушені. Наливання олії соняшникової рафінованої дезодорованої проводять за комунікаціями, які призначені тільки для цього виду олії.

    6. Транспортування бочок, фляг, а також ящиків з фасованою олією соняшниковою транспорт­ними пакетами проводять відповідно до вимог ГОСТ 21650, ГОСТ 22477, ГОСТ 23285, ГОСТ 26663.

    7. Олію соняшникову до наливу в залізничні цистерни і автоцистерни, фляги та бочки або до розливу в спожиткову тару зберігають у закритих місткостях відповідно до інструкції виробника.

    8. Олію соняшникову в спожитковій тарі, у флягах та бочках зберігають у закритих приміщеннях.

    9. Олію соняшникову в тарі з вітчизняних та імпортних кольорових або некольорових по­лімерних матеріалів, скла та пакетах з ламінованим покривом зберігають у закритих затемнених приміщеннях в рекомендованому інтервалі температур — від плюс 8 oC до плюс 20 ⁰С.

11. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Відбирання проб — згідно з ДСТУ ISO 5555, ГОСТ 5471, ДСТУ 4349.

    2. Визначання смаку, прозорості та запаху проводять органолептично — згідно з ГОСТ 5472.

    3. Визначання колірного числа — згідно з ГОСТ 5477.

    4. Визначання кислотного числа — згідно з ДСТУ 4350, ГОСТ 5476.

    5. Визначання пероксидного числа — згідно з ДСТУ ISO 3960, ГОСТ 26593.

    6. Визначання фосфоровмісних речовин — згідно з ГОСТ 7824.

    7. Визначання масової частки нежирових домішок — згідно з ДСТУ ISO 663, ГОСТ 5481.

    8. Визначання масової частки вологи та летких речовин — згідно з ГОСТ 11812, ДСТУ ISO 662.

    9. Визначання вмісту воску та воскоподібних речовин — згідно з додатком А та за методами, затвердженими у встановленому порядку.

    10. Визначання мила — згідно з ГОСТ 5480.

    11. Визначання температури спалаху олії екстракційної — згідно з ГОСТ 9287.

    12. Визначання ступеня прозорості — згідно з ГОСТ 5472.

    13. Визначання анізидинового числа — згідно з ДСТУ ISO 6885.

    14. Готування проб для визначання токсичних елементів — згідно з ГОСТ 26929.

    15. Визначання токсичних елементів проводять: свинцю — згідно з ГОСТ 30178, ДСТУ ISO 12193, кадмію — згідно з ГОСТ 30178, миш’яку — згідно з ГОСТ 26930, ртуті — згідно з ГОСТ 26927, міді — згідно з ГОСТ 30178, ДСТУ ISO 8294, цинку — згідно з ГОСТ 30178, заліза — згідно з ГОСТ 26928, ДСТУ ISO 8294.

    16. Визначання мікотоксинів — згідно з МУ 4082 [4], МУ 2273 [3], МР 2964 [5].

    17. Визначання залиш кового вмісту пестицидів — згідно з ДСТУ EN 1528-1 та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [20].

    18. Визначання сумарного вмісту радіоактивних речовин проводять відповідно до ДР-97 [6], МУ 5778 [8], МУ 5779 [7] за методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

    19. Визначання йодного числа — згідно з ГОСТ 5475, ДСТУ ISO 3961.

    20. Визначання масової частки неомильних речовин — згідно з ГОСТ 5479, ДСТУ ISO 3596.

    21. Визначання жирнокислотного складу — згідно з ГОСТ 30418, ДСТУ ISO 5508.

    22. Визначання масової частки антиокислювачів, біологічно активних та смакоароматичних хар­чових добавок, у разі їх використовування, за методами, затвердженими у встановленому порядку.

    23. Визначання мікробіологічних показників — згідно з ГОСТ 9225, ГОСТ 10444.12 та СанПиН 42-123-4940 [25].

    24. У разі отримання незадовільних результатів хоча б за одним із показників проводять випробовування з подвійної вибірки. Результати поширюють на всю партію. У разі отримання незадовільних результатів партію бракують повністю.

12. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Приймання олії соняшникової здійснюють партіями. Партія — кількість олії соняшникової з однаковими фізико-хімічними показниками згідно з видом, ґатунком і маркою, яка призначена до одночасного відвантаження і оформлена одним документом, щодо якості та безпеки.

    2. Приймання продукції здійснюють згідно з ГОСТ 5471.

    3. Контроль за залишковим вмістом пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів здійсню­ють згідно з ДСТУ EN 1528-1, МР 4.4.4-108 [19] та ДСанПін 8.8.1.2.3.4-000 [20].

    4. Радіологічні показники контролюють відповідно до вимог ДР «Допустимі рівні вмісту ра­діонуклідів Cs-137 i Sr-90 у продуктах харчування і питній воді» [6]. Контроль за вмістом радіо­нуклідів здійснюють згідно з МУ 5778 [8] та МУ 5779 [7].

    5. Вміст антиокислювачів, біологічно активних та смакоароматичних харчових добавок, у разі їх використовування, визначають з періодичністю один раз у 10 днів за методами, затвер­дженими у встановленому порядку, анізидинового числа — один раз у 90 днів.

    6. Контроль за показниками якості олії соня шни кової: смак, запах, прозорість, кислотне число, пероксидне число, анізидинове число, масова частка фосфоровмісних речовин, вологи та летких речовин, колірне число, масова частка нежирових домішок, мило (якісна проба), холодний тест на віск і воскоподібні речовини, масова частка вітамінів Е та А, здійснюють згідно з чинною нормативною документацією. Показник «анізидинове число» визначають з періодичністю один раз у 90 днів.

    7. Контроль за вмістом мікробіологічних показників для олії соняшникової рафінованої де­зодорованої марки Д здійснюють згідно з чинною нормативною документацією і на вимогу замов­ника один раз у 90 днів.

    8. Показники «йодне число», «масова частка неомильних речовин», «жирнокислотний склад» згідно з додатком Б визначають періодично на вимогу замовника.

    9. Контроль маси нетто здійснюють згідно з чинною методикою, затвердженою у встанов­леному порядку.

    10. У разі відвантаження олії соняшникової на експорт підприємство-виробник супровод­жує вантаж документом, що підтверджує якість і безпеку згідно з вимогами, що встановлені для зовнішньоекономічної діяльності.

13. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    1. Виробник гарантує відповідність якості олії соняшникової вимогам цього стандарту за умови додержання вимог транспортування і зберігання.

    2. Термін придатності до споживання фасованої і нефасованої олії соняшникової визначає виробник залежно від технології виробництва на підставі дослідження і відповідно до чинних ме­тодик, затверджених у встановленому порядку.

    3. Гарантійний термін зберігання олії соняшникової залежно від виду в рекомендованому інтервалі температур зазначено у таблиці 11.