a = ( r / L )2 при L > r , (3)

a= 1 при L r .


При частковому усуненні просадочності грунтiв у зоні hsl,p величина можливого крену будинку або його відсіку обчислюється за формулою (рисунок 5):

isl =s'sl ,ga /r+s'sl ,pb /L , (4)

де s'sl,p- величина неусунутої частини просідання грунтів у зоні hsl,p ;

b- коефіцієнт умов роботи, що враховує спільну роботу будинку (відсіку) з його просідаючою основою, визначається за формулами:

b= (r1/L)2 при L > r1, (5)

b=1 при L r1, r1= h sl,pm r

mr- визначається за таблицею 2.1 додатка 2 в залежності від будови товщі.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.II C.24

6.10 Величину можливого крену будинку (його відсіку) або споруди при довгочасному прогнозі підвищення рівня підземних вод за період експлуатації допускається прогнозувати за різницею величин осідання (просідання) земної поверхні на території забудови згідно зі схемою на рисунку 5 за формулою

isl ,g= (ssl ,g ,2– s sl ,g ,1) / LB,

де LB- відстань між п'єзометричними свердловинами або інженерно-геологічними виробками, за даними яких прогнозується підвищення рівня підземних вод і величини осідання земної поверхні у період експлуатації будинку;

ssl,g,1 ,s sl,g,2- розрахункові величини просідань земної поверхні від власної ваги

грунтів товщі, що лежать вище того, що встановився, або максимального (за прогнозом) рівня підземних вод.

6.11 Для будинків, оснащених ліфтами, при будівництві на основі комплексу заходів слід дотримуватись умови

іТ ін, (7)

де iТ= /Hбуд- величина гранично допустимого крену ліфтової шахти, яка

жорстко зв'язана з конструкціями будинку і дорівнює розрахунковій величині крену і = і0+ іsl,g+ isl,p (6.9, 6.10);

- величина максимально допустимого відхилення від вертикалі ліфтової шахти;

Нбуд - висота будинку (відсіку) від підошви фундаменту до рівня карниза (парапету), мм;

ін = 0,0002 - величина максимального (гранично допустимого) крену напрямних кабіни ліфта.

Примітка. Величина встановлюється за згодою підприємств, що експлуатують ліфти.

Якщо прогнозований розрахунком крен ліфтової шахти іТ > ін, проектування будинків має виконуватись з улаштуванням відокремлених ліфтових шахт, які не зв'язані з конструкціями будинку і мають ніші у його фундаменті для встанов домкратів, з допомогою яких спочатку здійснюється рихтування шахт до величини іТ /Hбуд, після чого робиться ревізія та регулювання напрямних кабіни до величини ін  0,0002.

Якщо обчислений за 6.9, 6.10 загальний крен будинку (відсіку) і > іи, слід у проектах передбачати інженерні заходи, які компенсують або ліквідують наднормативниий крен з допомогою одного з перевірених методів вирівнювання згідно з додатком 4 із доведенням розрахункової величини крену будинку (відсіку) до умови і іи, де іи - значення граничного крену будинку згідно з таблицею 3.5 додатка 3 або за іншими обгрунтованими даними.

Д
БН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.25


1 - будинок що проектується; 2- прогнозоване осідання земної поверхні; 3 - зони просідання грунту від власної ваги (нижче РПВ); 4 - прогнозований рівень підземних вод; 5 - рівень капілярного підняття РПВ; 6 - осі інженерно-геологічних виробок, за даними яких прогнозується значення просідань поверхні при підвищенні РПВ; іsl,g - кут нахилу земної поверхні (будинку); L - довжина будинку; Нбуд- висота будинку


Рисунок 5 - Розрахункова схема до обчислення величини можливого крену будинку при підвищенні рівня підземних вод

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.26

6.12 Довжини відсіків будинків L, що будуються у грунтових умовах, де відсутнє просідання від власної ваги грунту (із групами складності умов будівництва 1-А, 1-Б) і де воно має місце (із групами складності умов будівництва 2-А, 2-Б, 2-В), слід приймати кратними довжинам житлових секцій, але не більше величини

L  1,35Нбуд . (8)

У грунтових умовах, коли відсутнє просідання від власної ваги грунту, з групою складності умов будівництва 1-В довжина відсіків може прийматися як для будинків, що споруджуються у звичайних грунтових умовах.

6.13 Деформаційні шви між відсіками будинку повинні забезпечувати їх вільний крен при нерівномірних деформаціях основи.

Ширину деформаційних швів для забезпечення незалежної роботи відсіків слід призначати з розрахунку на горизонтальні переміщення і крени окремих частин (відсіків) будинку при просіданні грунтів від власної ваги і приймати рівною:

на рівні фундаменту при r  L

; (9)

на рівні фундаменту при L / 2  r < L


; (10)

на рівні карниза

(11)

де L - довжина будинку (відсіку);

u - значення відносної горизонтальної деформації.

6.14 У місцях розташування деформаційних швів повинні передбачатися парні утеплені поперечні стіни, що мають опір теплопередачі не менше 0,8 R0ТР зовнішньої стіни.

З фасадної сторони шви повинні бути закриті нащільником та утеплені легко- стисливим матеріалом, який не перешкоджає взаємному зміщенню зовнішніх стін при нерівномірних деформаціях основи.

На рівні покриття шви мають бути перекриті компенсаційним пристроєм, який захищає також від попадання будівельного сміття, бетону, розчину та ін.

6.15 Відсіки безкаркасних будинків, які проектуються на основі комплексу заходів, для будівництва в умовах, де має місце просідання від власної ваги грунту, повинні мати, як правило, прямокутну в плані форму і наскрізні несучі або самонесучі зовнішні і внутрішні поздовжні і поперечні стіни.

Для створення еркерів та лоджій допускається злом зовнішніх стін у плані на величину не більше 1,8 м за наявності внутрішньої поздовжньої стіни на ділянці злому із розв'язкою внутрішніх виступів злому поперечними стінами.

6.16 Проектування або прив'язку будинків і споруд складної конфігурації в плані, а також при їх протяжності, яка перевищує вимоги 6.12, і при обгрунтуванні неможливості розрізки на відсіки слід виконувати на основі одного з способів

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.27

будівництва, що перелічені у 4.1 (повного усунення властивостей просідання грунтів або прорізки грунтової товщі різними способами).

6.17 Фундаментно-підвальну частину будинку чи споруди, яка проектується для будівництва на грунтових товщах, де має місце просідання від власної ваги грунту, слід розраховувати на вплив горизонтальних переміщень, що виникають при просіданні грунту від власної ваги, і конструювати за жорсткою конструктивною схемою.

6.18 Підвали і підпідлогові простори слід розташовувати під усім відсіком будинку. Висота технічного підпідлогового простору, у якому прокладаються внутрішні комунікації, повинна бути не менше 1,8 м.

6.19 Фундаментні подушки слід закладати на одній відмітці по ущільненому грунтовому шару, влаштованому під усім будинком або спорудою.

При секційних будинках, які споруджуються на похилому рельєфі, і різних відмітках закладання подушок фундаментів відсіків перехід фундаментів від менш заглибленого відсіку до більш заглибленого слід влаштовувати уступами.

6.20 Жорстка конструктивна схема фундаментно-підвальної частини будинку здійснюється шляхом влаштування перехресної системи стрічкових фундаментів, які мають монолітні або збірно-монолітні залізобетонні фундаментні подушки і цокольний залізобетонний пояс поверх фундаментних блоків або стін підвалу (на рівні перекриття над підпідлоговиим простором або підвалом). Фундаментно-підвальна частина жорстко з'єднується з наземними конструкціями будинку.

6.21 При різних відмітках закладання фундаментів слід влаштовувати фундаментний пояс під усім відсіком в одному рівні на найвищій відмітці закладання фундаментних подушок.

6.22 У площині обпирання конструкцій наземної частини будинку на стіни підвалу (підпідлогового простору) треба влаштовувати горизонтальну гідроізоляцію у виді цементної стяжки завтовшки 2-3 см з водостійкими добавками. За наявності гідрогеологічного прогнозу про очікуване підвищення рівня підземних вод на території забудови слід у проектах будинків передбачати гідроізоляцію підлог і стін підвалів (підпідлогових просторів) виходячи з очікуваного максимального рівня підземних вод і відповідної величини утворюваного ними підпору.

6.23 У стінах підвалів або підпідлогових просторів для прокладання трубопроводів слід передбачати отвори, що забезпечують зазори між верхом труби і будівельними конструкціями і які дорівнюють 1/3 розрахункової величини просідання основи від власної ваги грунтів, але не менше 0,2 м.

6.24 Влаштування підлог підвалів (підпідлогових просторів) слід виконувати по ущільненій грунтовій основі з уклоном до водозабірників, підключених до каналізації для відведення аварійних вод. У будинках 1 та II груп капітальності необхідно по ущільненій ґрунтовій основі влаштовувати гідроізоляцію з поліетиленових плівок, захищених жорстким бетонним або плитковим покриттям. Зазначена вимога зберігається також при зведенні будинків на пальових фундаментах без ґрунтової подушки у верхній частині основи. При повному усуненні властивостей просідання грунтів всієї товщі влаштування підлог підвалів виконується як за звичайних грунтових умов.

У технічних підпідлогових просторах і підвалах не допускається розміщення складів та інших господарчих приміщень, що перешкоджають стоку аварійних вод у каналізацію та систематичному спостереженню за станом водоводів. Розташовувати у підвалах душові, санвузли та інші приміщення з мокрими процесами забороняється.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ C.28


6.25 Поверхові пояси у панельних будинках слід проектувати шляхом випуску і стикування на зварюванні арматури з панелей на рівні перемичок над прорізами. Допускається використання армопоясів при відповідному розрахунковому обгрунтуванні. Для стін підвалів доцільніше застосування панелей з поясами у верхньому та нижньому рівнях.

У великоблокових будинках поверхові пояси проектуються з поясних і перемичкових блоків, армованих і з'єднаних між собою сталевими зв'язками на зварюванні.

Поверхові пояси у будинках з несучими цегляними стінами слід проектувати збірно-монолітними, монолітними залізобетонними або армоцегляними.

6.26 У місцях злому стін (лоджії, еркери) у будинках зі стінами з великих блоків чи цегли стінові та фундаментні пояси повинні проходити прямолінійно і, крім того, повторювати зломи стін. Як прямолінійні елементи пояса допускається використовувати конструкції перекриттів, які повинні бути підсилені у місцях зломів і мати надійні зв'язки з конструкціями основного пояса.


6.27 Несучі стіни великоблокових і цегляних будинків слід, як правило, проектувати з крупних стінових блоків, що виготовляються із цегли, легких бетонів, у тому числі ніздрюватих, або природного каменю, а також із монолітної цегляної кладки. Несучі стіни з легкобетонних блоків і блоків із природного каменю слід проектувати, як правило, з дворядною розрізкою. При проектуванні стін із цегляних блоків рекомендується застосовувати трирядну розрізку.


6.28 Відстані між поперечними стінами повинні бути не більше 1,5 ширини будинку за наявності середнього ряду колон замість внутрішньої поздовжньої несучої стіни і не більше двох ширин у будинках з трьома поздовжніми несучими стінами. У всіх випадках відстань між поперечними стінами не повинна перевищувати 18м.

Для забезпечення просторової жорсткості будинків слід використовувати, крім стін торцевих і міжсекційних, стіни сходових кліток. При цьому одна із стін сходової клітки повинна бути продовжена на всю ширину будинку.


6.29 Влаштування балконів, еркерів і карнизів у виді підсилених консольних вильотів панелей перекриттів або покриттів має перевагу для забезпечення їх міцності і надійності при нерівномірному осіданні і кренах будинку.


6.30 Ослаблення несучих стін вентиляційними каналами має компенсуватись додатковим армуванням у виді горизонтальних зварних сіток, об'єднаних поперечними арматурними каркасами, розташованими у поперечних стінах каналів.

6.31 Опорядження фасадів цегляних будинків слід виконувати лицьовою цеглою під розшивку або іншими матеріалами, що є елементами кладки. Облицювання стін важкими плитами, за винятком цоколів будинків, а також застосування великорозмірних керамічних облицювань допускається за умови вжиття спеціальних конструктивних заходів, що запобігають можливості відриву та обвалення облицювальних плит при нерівномірних осіданнях будинку.

ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.ІІ С.29

6.32 У проектах будинків, що проектуються для будівництва із застосуванням комплексу заходів в умовах 1-А, 1-Б й 2-А, 2-Б, для спостереження за осіданням та кренами будинків слід передбачати установлення геодезичних марок, які повинні розташовуватися на рівні цокольного пояса зовнішніх стін.