Під час оформлення замовлення (контракту) можуть бути погоджені інші норми відбору проб.
У разі одержання незадовільних результатів випробувань за якимось показником якості виконують повторний відбір проб для даного виду випробувань на подвоєній кількості зразків від прутків чи мотків, від яких не відбирали проби первинних випробувань.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Для перевірки хімічного складу відбирають зразки згідно з ГОСТ 7565.
Методи хімічного аналізу за плавковим аналізом вибирає виробник.
В арбітражних випадках контроль хімічного складу виконують стандартними методами за ГОСТ 22536.0, ГОСТ 22536.1, ГОСТ 22536.2, ГОСТ 22536.3, ГОСТ 22536.4, ГОСТ 22536.5, ГОСТ 22536.6, ГОСТ 22536.7, ГОСТ 22536.8, ГОСТ 22536.9, ДСТУ 2841 (ГОСТ 27809), ГОСТ 12344, ГОСТ 12345, ГОСТ 12346, ГОСТ 12347, ГОСТ 12348, ГОСТ 12349, ГОСТ 12350, ГОСТ 12351, ГОСТ 12352, ГОСТ 12353, ГОСТ 12354, ГОСТ 12355, ГОСТ 12356, ГОСТ 12357, ГОСТ 12358, ГОСТ 12359, ГОСТ 12360, ГОСТ 18895 або іншими методами, що забезпечують потрібну точність.
Контроль контроль макроструктури сталі методом травлення або на зламі виконують за ГОСТ 10243 або методом ультразвукового контролю за методикою підприємства-виробника.
Допускається контроль макроструктури виконувати у виробника на проміжній заготовці даної плавки. Результати контролю поширюють на всі виготовлені з неї гарячекатані, холодно- тягнуті та із спеціальним обробленням поверхні профілі прокату.
Якість поверхні перевіряють візуально в потоці або під час приймання. За необхідності на гарячекатаному і холоднотягнутому прокаті виконують світлення або травлення поверхні, на прокаті із спеціальним обробленням поверхні— травлення. Допускається контролювати якість поверхні магнітними або іншими неруйнівними методами.
Геометричні розміри та форму перевіряють вимірювальними інструментами, атестованими у встановленому порядку.
Визначення твердості за Брінеллем виконують за ГОСТ 9012, за Роквеллом — за ГОСТ 9013.
Контроль механічних властивостей прокату діаметром до 20 мм виконують за ГОСТ 1497 на натурних зразках, прокату діаметром понад 20 мм — на круглих зразках п’ятикратної довжини діаметром 10 мм.
За згодою виробника із споживачем допускається виконувати контроль механічних властивостей прокату діаметром до 20 мм на круглих зразках п’ятикратної довжини діаметром 5 або 10 мм, прокату діаметром більш як 20 мм — на натурних зразках.
Величину зерна визначають за ГОСТ 5639.
Величина аустенітного і дійсного зерен вважається такою, що задовольняє умовам стандарту, якщо в полі зору мікрошліфа знаходиться в заданих межах не менш як 70 % зерен.
Оцінку крупнопластинчастого перліту виконують за ГОСТ 8233.
Оцінку ступеня сфероїдизації цементиту (співвідношення зернистого та пластинчастого перліту) виконують за ГОСТ 8233.
За згодою виробника із споживачем ступінь сфероїдизації цементиту оцінюють за допомогою еталонів структур, наведених у додатку Ж.
Неметалеві включення визначають за ГОСТ 1778.
Прожарюваність визначають методом торцевого загартування за ГОСТ 5657.
Температура загартування повинна відповідати значенням, наведеним у додатках Г, Д, Е, для відповідної марки сталі.
Температура нормалізації зразків повинна бути на 20 °С вища від температури загартування.
Контроль зневуглецювання поверхні виконують за ГОСТ 1763.
Глибину зневуглецювання при збільшенні х 100 визначають як середнє значення чотирьох вимірювань на кінцях двох діаметрів шліфа, перпендикулярних між собою. Вимірювання виконують від краю шліфа до основної структури металу.
В арбітражних випадках глибину зневуглецювання визначають послідовним вимірюванням мікротвердості за ГОСТ 2999 на кінцях двох діаметрів шліфа, перпендикулярних між собою.
За величину зневуглецювання приймають середнє значення чотирьох вимірювань відстані від краю шліфа до точок, у яких твердість становить 80 % від максимальної твердості основної структури.
Випробуванню на холодне осадження піддають прокат діаметром від 3 до ЗО мм включно за ГОСТ 8817 у стані, вказаному в замовленні (контракті): на натурних зразках, термічно оброблених за погодженим режимом чи без термічного оброблення, або на обточених зразках після термічного оброблення чи без термічного оброблення.
За відсутності в замовленні вказівки про стан оброблення контрольних зразків виробникові надається право виконувати випробування на осадження прокату з нелегованої сталі з масовою часткою вуглецю 0,22 % і більше за нижньою границею у марці та легованої сталі всіх марок, включених у цей стандарт, на натурних зразках, підданих термічному обробленню, з відповідною вказівкою в документі про якість.
Якщо через недостатню потужність пресів випробування на осадження не можна провести при навколишній температурі, допускається за згодою сторін виконувати випробування на зразках, нагрітих до температури 500 +10 °С.
Випробування на осадження прокату діаметром понад ЗО мм виконують за методикою, погодженою між виробником і споживачем.
ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Транспортування та зберігання виконують за ГОСТ 7566 з такими доповненнями:
Транспортування та зберігання холоднотягнутого прокату повинне виконуватися з урахуванням вимог ГОСТ 1051, прокату із спеціальним обробленням поверхні — ГОСТ 14955.
Транспортування може виконуватися транспортом усіх видів у критих і відкритих засобах згідно з правилами перевезення вантажів, що діють на транспорті даного виду.
Маса вантажного місця в разі механізованого завантаження на відкриті транспортні засоби не повинна перевищувати 10 т, у криті — 1,25 т.
В разі транспортування на одну адресу двох або більше вантажних місць, розміри яких дозволяють сформувати транспортний пакет з габаритними розмірами за ГОСТ 24597, вантажні місця повинні бути сформовані в транспортні пакети за нормативною документацією.
ДОДАТОК А
(довідковий)
Зіставлення позначень марок нелегованої сталі,
що використовується без термічного оброблення
Таблиця А.1
|
ДСТУ 3684 ГОСТ 803 ГОСТ 4041 |
ISO 4954 |
DIN 1654 |
Євронорм 119 |
|
08кп |
СС8Х |
|
CD 7 FFVKD |
|
08 |
|
— |
— |
|
Юкп |
СС11Х |
— |
СВ 10 FU KD |
|
10 |
— |
— |
|
|
15кп |
СС15Х |
— |
|
|
15 |
СС15К |
— |
— |
|
20кп |
|
|
___ |
|
20 |
СС21К |
— |
— |
|
11ЮА |
СС11А |
QSt 36-3 |
CB 10 FF KD |
|
15ЮА |
СС15А |
QSt 38-3 |
CB 15 FF KD |
|
20ЮА |
СС21А |
— |
CB 20 FF KD |
|
Примітка. Сталь марки 11ЮА виготовляють за ГОСТ 803, марок 15ЮА та 20ЮА — за ГОСТ 4041, сталь решти марок — за ДСТУ 3684. |
|||
ДОДАТОК Б
(довідковий)
Зіставлення позначень марок цементованої сталі
Таблиця Б.1
|
ДСТУ 3684 ГОСТ 4543 |
ISO 4954 |
DIN 1654 |
Євронорм 119 |
|
10 |
СЕ 10 |
— |
C 10 KD |
|
15 |
СЕ 15 Е4 |
Cq 15 |
C 15 KD |
|
20кп |
СЕ 20 Е4 |
— |
— |
|
15Х |
|
15Cr3 |
17Cr3 |
|
20Х |
20 Cr 4Е |
— |
— |
|
15Г |
СЕ 16 Е4 |
|
— |
|
15ХМ |
|
— |
20 Mo Cr 4KD |
|
20ХМ |
18 Cr Mo 4Е |
20 Mo Cr 4 |
18 Cr Mo 4KD |
|
18ХГ |
16 Mn Cr 5Е |
16 Mn Cr 5 |
16 Mn Cr 5KD |
|
15ХГНМ |
— |
— |
— |
|
19ХГН |
— |
|
— |
|
20ХГНМ |
20 Ni Cr Mo 2Е |
21 Ni Cr Mo 2 |
20 Ni Cr Mo 2 |
ДОДАТОК В
(довідковий)
Зіставлення марок поліпшуваної сталі
Таблиця В.1
|
ДСТУ 3684 ГОСТ 4543 |
ISO 4954 |
DIN 1654 |
Євронорм 119 |
|
25 |
*— |
— |
— |
|
ЗО |
СЕ 28 Е4 |
— |
— |
|
35 |
СЕ 35 Е4 |
Cq 35 |
C 35 KD |
|
40 |
СЕ 40 Е4 |
— |
— |
|
45 |
СЕ 45 Е4 |
Cq 45 |
C 45 KD |
|
ЗОХ |
— |
— |
— |
|
35Х |
34 Cr Е4 |
34 Cr 4 |
34 Cr 4 KD |
|
40Х |
41 Cr 4Е |
41 Cr 4 |
41 Cr 4 KD |
|
45Х |
|
46 Cr 2 |
— |
|
ЗОХГСА |
— |
— |
— |
|
ЗОХМА |
34 Cr Mo 4Е |
34 Cr Mo 4 |
34 Cr Mo 4 KD |
|
40ХН |
— |
— |
— |
|
38ХГНМ |
41 Ni Cr Mo 2Е |
40 Ni Cr Mo 22 |
40 Ni Cr Mo 2 KD |
|
40ХН2МА |
41 Ni Cr Mo 7E |
— |
— |
|
ЗОХЗМФ |
— |
— |
— |
|
30Г2 |
|
— |
— |
|
40Г2 |
42 Мп 6E |
— |
— |
|
30Г1Р |
28 BE |
— |
— |
|
35Г1Р |
35 Мп B5E |
— |
|
ДОДАТОК Г
(довідковий)
Границі коливань твердості HRC (максимальної та мінімальної)
вздовж торцевих зразків для цементованої сталі
Таблиця Г.1
|
Марка сталі |
Температура загартування, °С |
Границі діапазону |
Твердість HRC на відстані від загартованого торця, мм |
|||||||||||
|
1,5 |
3 |
5 |
7 |
9 |
11 |
13 |
15 |
20 |
25 |
зо |
35 |
|||
|
15Х |
880 |
Макс Мін |
43 34,5 |
43 ЗО |
41 23 |
35 |
27 |
23 |
21 |
— |
— |
— |
— |
— |
|
20Х |
880 |
Макс Мін |
47,5 37 |
45 32 |
42 26 |
35 21 |
30,5 |
27 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
|
15Г |
900 |
Макс Мін |
44 37 |
42 ЗО |
39 23 |
32 20 |
ЗО |
26 |
23 |
— |
— |
— |
— |
— |
|
15ХМ |
880 |
Макс Мін |
45 37 |
44 36 |
42 38 |
38 26 |
34 22 |
32 19 |
зо |
28 |
24 |
23 |
— |
— |
|
20ХМ |
900 |
Макс Мін |
48 40 |
47 36 |
43 ЗО |
39 26 |
36 23 |
34 20 |
32 |
30 |
27 |
25 |
— |
— |
|
18ХГ |
900 |
Макс Мін |
49 41 |
47 37 |
44 31 |
41 27 |
38 24 |
35 22 |
33 |
31 |
28 |
26 |
- |
— |
|
15ХГНМ |
900 |
Макс Мін |
47 40 |
46 36 |
44 31 |
37 24 |
33 21 |
31 19 |
зо |
28 |
26 |
—— |
— |
— |
ДОДАТОК Д
(довідковий)
Границі коливань твердості HRC (максимальної та мінімальної)
вздовж торцевих зразків для поліпшуваної сталі без бору
Таблиця Д. 1
|
Марка сталі |
Температура загартування, °С |
Границі діапа- зону |
Твердість HRC на відстані від загартованого торця, мм |
|||||||||||||||
|
1,5 |
3 |
5 |
7 |
9 |
11 |
13 |
15 |
20 |
25 |
ЗО |
35 |
|||||||
|
|
860 |
Макс |
56 |
54 |
48 |
32 |
29 |
27 |
26 |
25 |
33 |
21 |
20 |
— |
||||
|
|
Мін |
48 |
43 |
25 |
20 |
17 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
|||||
|
40 |
850 |
Макс |
57 |
56 |
50 |
34 |
31 |
28 |
26 |
25 |
24 |
23 |
21 |
— |
||||
|
Мін |
49 |
44 |
26 |
23 |
21 |
18 |
|
— |
— |
— |
— |
— |
||||||
|
45 |
840 |
Макс |
58 |
56 |
51 |
37 |
33 |
зо |
28 |
27 |
24 |
22 |
— |
— |
||||
|
|
Мін |
49 |
44 |
26 |
23 |
21 |
19 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
|||||
|
ЗОХ |
860 |
Макс |
53 |
52 |
49 |
46 |
41 |
38 |
33 |
зо |
27 |
25 |
22 |
— |
||||
|
Мін |
46 |
42 |
34 |
33 |
29 |
27 |
24 |
22 |
— |
— |
— |
— |
||||||
|
35Х |
865 |
Макс |
48 |
54 |
53 |
52 |
50 |
47 |
44 |
40 |
37 |
— |
— |
— |
||||
|
Мін |
43 |
41 |
39 |
32 |
27 |
26 |
22 |
20 |
— |
— |
— |
— |
||||||
|
40Х |
850 |
Макс |
59 |
49 |
57 |
56 |
54 |
42 |
49 |
48 |
41 |
38 |
36 |
— |
||||
|
|
|
Мін |
49 |
48 |
46 |
40 |
38 |
33 |
29 |
28 |
25 |
22 |
20 |
—— |
||||
|
45Х |
850 |
Макс |
59 |
58 |
57 |
56 |
54 |
52 |
49 |
48 |
42 |
38 |
34 |
32 |
||||
|
Мін |
53 |
51 |
50 |
47 |
43 |
40 |
37 |
33 |
29 |
26 |
24 |
21 |
||||||
|
ЗОХГСА |
880 |
Макс |
54 |
53 |
52 |
51 |
51 |
50 |
48 |
47 |
43 |
41 |
39 |
— |
||||
|
|
Мін |
49 |
47 |
45 |
43 |
41 |
38 |
36 |
35 |
32 |
28 |
23 |
— |
|||||
|
ЗОХМА |
880 |
Макс |
53 |
52 |
51 |
49 |
47 |
45 |
41 |
38 |
35 |
32 |
31 |
— |
||||
|
|
|
Мін |
48 |
46 |
44 |
40 |
36 |
33 |
31 |
28 |
25 |
22 |
— |
—- |
||||
|
35ХГСА |
880 |
Макс |
56 |
55 |
54 |
53 |
53 |
52 |
50 |
49 |
45 |
43 |
41 |
39 |
||||
|
|
Мін |
51 |
49 |
47 |
45 |
43 |
40 |
38 |
37 |
34 |
ЗО |
25 |
23 |
|||||
|
40Г2 |
850 |
Макс |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Мін |
|
|
|
|
Нема відомостей |
|
|
|
|
|||||||||
|
40ХН |
880 |
Макс |
58 |
57 |
56 |
54 |
51 |
49 |
46 |
43 |
40 |
37 |
35 |
32 |
||||
|
|
|
Мін |
52 |
50 |
49 |
45 |
42 |
40 |
36 |
32 |
ЗО |
27 |
25 |
— |
||||
|
38ХГНМ |
850 |
Макс |
59 |
59 |
58 |
57 |
56 |
55 |
54 |
53 |
48 |
42 |
40 |
38 |
||||
|
|
|
Мін |
52 |
52 |
51 |
49 |
46 |
41 |
37 |
34 |
29 |
25 |
23 |
23 |
||||
|
40ХН2МА |
840 |
Макс |
60 |
59 |
58 |
58 |
58 |
58 |
57 |
57 |
57 |
57 |
56 |
56 |
||||
|
|
|
Мін |
53 |
52 |
52 |
52 |
51 |
51 |
50 |
49 |
48 |
47 |
46 |
45 |
||||
|
ЗОХЗМФ |
Нема відомостей |
|||||||||||||||||
