Примітка 1. Випробовування на удар та ударний імпульс виконують тільки за вимог наявності захисту від втручання.

Примітка 2. Випробовування на тривкість до електростатичного розряду та радіочастотних завад (електромагнітне випромінювання) не проводять у рамках стандарту, вони є частиною відповідних Директив з електромагнітної сумісності (EMC).ВИДИ КАНАЛІВ ЗВ’ЯЗКУ

Цей додаток призначений для пояснення дії каналів зв’язку

А.1 Спеціальні провідні канали (лінії) зв’язку

Рисунок А.1 — Спеціальні провідні канали (лінії) зв’язкуA.2 Загальні провідні канали зв’язку

Рисунок А.2 — Загальні провідні канали (лінії) зв’язку



А.З Радіо (безпровідні) канали зв’язку

Рисунок А.З — Радіо (безпровідні) канали зв’язку



А.4 Часові електричні сигнали

Якщо під’єднання сповіщувачів до ППК виконують за допомогою прямого з’єднання (шлейфа сигналізації), тоді сповіщення передаються у вигляді електричного сигналу, активний період дії цього сигналу повинен дорівнювати періоду, у якому вихідні контакти реле (або магнітні контакти, або протікаючий електричний струм, або напруга) перебувають у стані тривоги.ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ КІЛЬКОСТІ
КОДОВИХ КОМБІНАЦІЙ

Кількість кодових комбінацій логічних кодів можна розрахувати як:

Кількість кодових комбінацій логічних кодів = (кількість різних кодів) (у класі довжин (кількість цифр) коду) — кількість недозволених кодів

У документації (інформації), наданій виробником показують кількість кодових комбінацій та кількість недозволених кодів.

Наприклад: якщо усі дозволені коди мають довжину 6 цифр, а дозволений код може мати цифри 0, 1,2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, то кількість кодових комбінацій становить 106 = 1000000. Якщо не дозволено використовувати 0 у першому розряді коду, то кількість кодових комбінацій змен­шиться до 900000. Якщо цифру 0 не дозволено використовувати у всьому коді, то кількість ко­дових комбінацій зменшиться до 96 = 531441.

Якщо кожному користувачу дозволено використовувати коди з різною довжиною, то ППК повинен автоматично розпізнавати спочатку код, потім кількість кодових комбінацій, що розрахо­вана на найкоротшу дозволену довжину.

Якщо дозволені різні довжини коду, то користувач повинен підтверджувати код (наприклад код входу), у цьому випадку кількість різних кодів складається з суми різних довжин кожного коду (наприклад 4, 5 або 6 цифр у коді та 10 різних значень для кожної цифри то z = 104 + 105 + 106).

Випробовувальній лабораторії потрібно надавати таку інформацію для виконання відповід­них випробовувань:

  • кількість біт або знаків у коді;

  • кількість різних значень Для кожного знака коду;

  • кількість недозволених кодів (наприклад декілька знаків з однаковим значенням коду (0000), послідовність знаків (1234), симетричні коди (123321)).

Фізичні ключі

Відчинення замка стандартними ключами. Необхідні для розрахунку елементи повинні бути надані виробником:

  • розрахунок кількості теоретично можливих відмінностей ключів;

  • розрахунок кількості ефективних відмінностей ключів відповідно до реальної програми під час виготовляння;

  • розрахунок кількості ефективних відмінностей після віднімання відмінностей, пов’язаних із майстер-ключем системи;

  • кількість відмінностей, які дають змогу відчинити тим самим ключем.

Ці розрахунки дають змогу випробовувальній лабораторії визначити мінімальну кількість ключів, необхідних для відчинення усіх замків, можливих для розповсюдження у Європі.

Відчинення замка підробними ключами

Спеціальне дослідження допусків та посадок для кожної моделі ключа дає змогу для кожної номінальної глибини борідки ключа визначити таке:

  • мінімальну висоту борідок ключа, за якої кожен може відчинити замок;

  • максимальну висоту борідок ключа, за якої ніхто не зможе відчинити замок;

  • у разі середніх розмірів рисоти борідок та середній відстані між двома борідками, замок може відчинятися і якщо борідка трохи більша, а відстані трохи менші.

Можливість відчинення замка таким ключем зменшує кількість ключів, які використовують для відчиняння усіх замків моделі.


ПІДСУМКОВІ ВИМОГИ ДО ЧАСОВИХ ІНТЕРВАЛІВ

Таблиця 35 — Таблиця вибору часових інтервалів


Посилання

Обробляння (реагування) за тривалості більше ніж

Мінімальна тривалість

Максимальна тривалість

Тривалість затримки сповіщення у межах

Сигнал про проникнення


400 мс


10 с

Сигнал про напад


400 мс


10 с

Сигнал про втручання


400 мс


10 с

Сигнал про несправність


10 с


10 с

Затримування активації пристроїв оповіщення після передавання УПТС


0

10 хв


Тривалість роботи прист­роїв оповіщення



90 с

15 хв


Несправність ЗДЕЖ

Класифікація згідно 8.3.1

1 ГОД




Основна програма контро­лювання за допомогою охоронного пристрою


100 с




Перевіряння цілісності пам’яті



1 перевіряння через кожні 24 год



Тривалість оповіщення про «черговий режим» (режим охорони)після приведення у «черговий режим» (ре­жим охорони)




180 с


Тривалість оповіщення про режим «знято з чергуван­ня» (охорони) після приве­дення до стану «знято з чергування» (охорони)




ЗО с


Тривалість процедури приведення у режим «знято з чергування» (охорони)




45 с




ЗІСТАВЛЕННЯ ТЕРМІНІВ ТА ВИЗНАЧЕНЬ, ЧИННИХ В УКРАЇНІ,
З ВИКОРИСТАНИМИ У ЦЬОМУ СТАНДАРТІ

Зіставлення термінів та визначень подано у таблиці НА.1.

Таблиця НА.1

Визначення наведені у стандарті

Визначення чинні в Україні (ДСТУ 3960-2000 [6])

система охоронної сигналізації про напад (СОСн)

(hold-up alarm system (HAS))

Система тривожної сигналізації, що забезпечує кори­стувачу засоби навмисно формувати стан тривоги у разі нападу

система охоронної сигналізації

Електричне устатковання, що є складовою частиною системи тривожної сигналізації, призначене для ви­являння та попереджування про наявність проник­нення в підохоронні зони чи об’єкти

сповіщення (indication)

Інформація (аудю, візуальна або у будь-якій іншій формі), яка допомагає користувачу в роботі з ССОС

сповіщення

Вид інформації про один певний стан або режим ро­боти системи ТС(ОЮПС), який за допомогою цієї си­стеми приймається та (або) передається, та (або) збирається, та (або) обробляється, та (або) форму­ють в заданому вигляді (відображається та (або) зву- ковідтворюється, та (або) друкується)

канали зв’язку (interconnections)

Засоби зв’язку, за допомогою яких сигнали та (або) сповіщення передаються між складниками ССОС

канал зв’язку (лінія зв’язку)

Електричні проводи (дроти), лінії телефонної мережі, волоконно-оптичні магістралі, радюефір, спеціальні канали (лінії) зв'язку та ін , які використовують для передавання тривожних сповіщень та іншої інфор­мації

скомбінована система охоронної сигналізації (ССОС) (intrusion and hold-up alarm system (l&HAS)) Скомбінована система охоронної сигналізації для виявляння проникнення та нападу

скомбінована система тривожної сигналізації

Система, призначена для виявляння та попереджен­ня про наявність декількох видів небезпеки (проник­нення, напад, пожежу)

Примітка. Види небезпеки передбачені 5 33 5 34, 5 35

перевіряння (monitoring)

Процес перевіряння правильності функціювання ка­налів зв’язку та устатковання 1

режим перевіряння (системи тривожної сигналі­зації)

Стан системи ТС(ОЮПС), в якому її функції зміню­ють, щоб перевірити її функціювання

нормальний стан (normal condition)

Стан ССОС, в якому не існує перешкод для приведен­ня системи до «чергового режиму» (режиму охорони)

нормальний стан

Стан системи ТС(ОіОПС), в якому система повністю готова до функціювання і не перебуває в якому-не- будь іншому визначеному стані

«черговий режим» (режим охорони) (set)

Стан системи тривожної сигналізації або її частини, в якому про стан тривоги може бути сповіщено

«Черговий режим» (режим охорони)

Стан системи ТС(ОіОПС), в якому система повністю готова до функціонування і не перебуває в будь-яко­му іншому визначеному стані

сигнал (signal)

Змінні параметри, за допомогою яких передають інформація

сигнал

Сповіщення, сформоване системою ТС(ОіОПС) в заданому вигляді (відображене та (або) звуковідтво- рене, та (або) надруковане), що сприймається лю­диною

зняття з чергування (охорони) (unset)

Стан системи охоронної сигналізації або й частини, під час якого неможливо сповістити про стан тривоги про проникнення

зняття з чергування (охорони)

Переведення системи ТС(ОЮПС) або п складової частини з «чергового режиму» (режиму охорони) в нормальний стан

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. ГОСТ 26342-84 Средства охранной, пожарной и охранно-пожарной сигнализации. Типы, основные параметры и размеры (Засоби охоронної, пожежної та охоронно-пожежної сигналізації. Типи, основні параметри та розміри)

  2. ГОСТ 15150-69 (СТ СЄВ 6136-87, СТ СЭВ 460-77, СТ СЄВ 991-78) Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических фак­торов внешней среды (Машини, прилади та інші технічні вироби. Виконання для різних кліма­тичних районів. Категорії, умови експлуатування, зберігання та транспортування в частині впливу кліматичних чинників навколишнього середовища)

З ДСТУ EN 54-2:2003 Системи пожежної сигналізації. Прилади приймально-контрольні по­жежні

  1. ГОСТ 12.2 00.0-75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности (ССБП. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги щодо безпеки)

  2. ДСТУ ІЕС 60839-1-4:2001 Системи тривожної сигналізації. Частина 1. Загальні вимоги. Розділ 4. Принципи застосування

  3. ДСТУ 3960-2000 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної і охоронно-пожежної сигналізації. Терміни та визначення.

УКНД 13.310

Ключові слова: системи тривожної сигналізації, системи охоронної сигналізації, прилади приймально-контрольні, методи випробовувань, ступінь захисту, класифікація, критерії відповід­ності.

Редактор С. Ковалець
Технічний редактор О. Касіч
Коректор Т. Нагорна
Верстальник І. Барков

Підписано до друку 23.03.2006. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 7,44. Зам. 75^ Ц|на договірна.

Відділ науково-технічного редагування та термінології
нормативних документів ДП «УкрНДНЦ»
03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2