---

Максимальна відстань між кронштейнами труб повинна відповідати відстані, наведеній у таб­лиці З

Таблиця 3 — Максимальні відстані між опорами труб

Національний відхил

В Україні чинний СНиП 3 05 01 [15], вимоги якого поширюються на допустиму максимальну відстань між засобами кріплення трубопроводів установок (систем) порошкового пожежогасіння у діапазоні діаметрів умовного проходу від 15 мм до 150 мм Тому таблиця 3 має вигляд

Таблиця 3 — Максимальні відстані між опорами труб

Відстань від будь-якого прикінцевого розпилювача до кронштейна повинна бути не менше ніж 0,15 м і не повинна перевищувати:

• 0,9 м за діаметра трубопроводу меншого або рівного 25 мм

• 1,2 м за діаметра трубопроводу понад 25 мм

Національний відхил

В Україні чинний ДБН В 2 5-13 [10]

Кронштейни труби повинні бути спроектовані відповідно до вимог, наведених у таблиці 4,

Матеріал кронштейнів для труб повинен мати товщину принаймні 3 мм. Якщо цей матеріал оцинкований, те товщини 2,5 мм буде достатньо Це не стосується кронштейнів для труби, зробле­них із матеріалу, оцинкованого зануренням у розплав, які можуть мати мінімальний розмір 25 мм х х 1,5 мм для труб із номінальним діаметром до 50 мм.

Таблиця 4 — Конструктивні параметри кронштейнів для труб

14 ДОКУМЕНТАЦІЯ, ОБСТЕЖЕННЯ ТА ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Той, хто здійснює монтаж системи повинен надати користувачу таку технічну інформацію а) опис і місце знаходження джерела пожежної небезпеки;

2. креслення у масштабі не менше ніж 1:100,

3. джерела пожежної небезпеки, які захищаються системою;

4. тип системи пожежогасіння — системи пожежогасіння об’ємним або поверхневим спосо­бом, або системи локального пожежогасіння об’ємним або поверхневим способом;

5. тип, розташування, напрямок дії, форма та розмір поверхні, яка обробляється розпилюва­чем (діаграма покриву) та його робочі характеристики;

6. тип і місце розташування системи пуску;

д) внутрішні діаметри та довжина трубопроводу;

8. дані щодо падіння тиску на клапанах та арматурі;

9. розрахунок необхідної кількості порошку та газу-витискувача;

10. гідравлічні розрахунки, у тому числі відповідні ізометричні креслення тощо;

11. місце розташування і розмір резервуара для порошку та балона для газу-витискувача;

1. заява про відповідність вимогам цього стандарту і, якщо потрібно, підстави для відхилів; гп) інструкції щодо перевіряння та обслуговування.

Національний відхил

Технічна документація, перелічена у переліках а) — І), передається власнику об'єкта протипожежного захисту проект­ною організацією згідно з ДБН А 2 2-3 [9]

Користувач повинен регулярно виконувати обстеження для забезпечення належного функ­ціювання системи.

Частота та тип обстеження повинні відповідати властивостям системи, національного зако­нодавства та стану навколишнього середовища.

Обстежувати повинен компетентний персонал, спеціально призначений для цієї роботи, про­інструктований щодо своїх обов’язків, який має глибокі знання системи.

Щоденні, щомісячні та щорічні обстеження повинен виконувати користувач згідно з інструк­ціями виробника.

У випадку виявлення дефекту користувач повинен вжити заходів щодо його усунення.

Щодня візуально потрібно перевіряти індикацію у системі.

Щомісяця потрібно:

1. перевірити на наявність пошкоджень трубопроводу і робоче положення клапанів;

2. прочищати трубопроводи стиснутим повітрям, азотом тощо;

3. перевірити на наявність захисних кришок на розпилювачах для подавання порошку;

4. перевірити кількість газу для витискання порошку (вимірюванням тиску або ваги, залежно від того, який газ використовують);

5. перевірити кількість порошку;

6. перевірити систему пуску системи.

Принаймні один раз на рік потрібно перевіряти якість порошку.

Потрібно вести журнал реєстрації. У нього потрібно записувати такі відомості:

1. результати обстежень;

2. усі інші події, які впливають на систему (наприклад, пожежі, випадковий викид порошку, затримування і збої у роботі);

3. роботи з обслуговування та ремонтні роботи (причина, зміст).

Якщо мають місце будь-які зміни характеристик об’єкта пожежної небезпеки (наприклад, об’єми, площі, ступінь герметичності приміщень, характеристики вентиляції), які можуть мати несприятли­вий вплив на ефективність системи порошкового пожежогасіння, то система повинна бути зміне­на відповідним чином.

Якщо система не функціює, то на цей час замість неї потрібно вжити інших протипожежних заходів.

Користувач повинен забезпечити постійну працездатність системи виконанням інструкцій ви­робника.

Користувач повинен регулярно виконувати технічне обслуговування системи.

Національна примітка

В Україні чинний НАПБ А 01.001 [8], який встановлює вимоги до проведення технічного обслуговування засобів проти­пожежного захисту

Інтервал між технічними обслуговуваннями повинен бути не більше ніж 6 міс.

Роботи з технічного обслуговування системи повинні виконуватися у такий спосіб, щоб пері­од нефункціювання системи був зведений до мінімуму.

15 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Відповідність і функції систем порошкового пожежогасіння, у тому числі монтаж трубопроводу, повинні бути підтверджені проектними розрахунками системи, з урахуванням варіанту застосову­вання.

Розподільний трубопровід системи порошкового пожежогасіння повинен бути спроектований відповідно до вимог розділу 13.

Правильне функціювання системи порошкового пожежогасіння разом із розподільним трубо­проводом повинно бути підтверджене гідравлічним розрахунком.

Усі документи, як описано у розділі 14, повинні бути представлені для оцінювання проекту.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПРИКЛАД РОЗРАХОВУВАННЯ СИСТЕМ ЛОКАЛЬНОГО
ЗАСТОСОВУВАННЯ. ПОВЕРХНЕВА ПОЖЕЖА

Об’єкт: приміщення прямокутної форми з підлогою розміром 5 м х 10 м потрібно захистити з використанням системи локального застосовування. З рисунка С.1 визначають кількість, витрату і тривалість подавання порошку:

Таблиця А.1 — Параметри подавання вогнегасного порошку

Враховують можливі розміри та конфігурацію розпилювачів, необхідних для покриття площі небезпеки. Припустимо, що система має збалансовану конструкцію та буде оснащена 16 розпи­лювачами, які забезпечують витрату порошку 1,25 кг/с кожний.

Таблиця А.2 — Параметри розпилювачів

Розраховане значення тривалості подавання порошку 24 с більше ніж 20 с і менше ніж мак­симальна тривалість подавання ЗО с. Вимога виконана.

ДОДАТОК В
(довідковий)

ПРИКЛАДИ РОЗРАХОВУВАННЯ СИСТЕМ ЛОКАЛЬНОГО
ЗАСТОСОВУВАННЯ

Розміри у метрах

Рисунок В.1 — Приклад небезпеки пожежі обладнання
(трансформатора)

1. Розрахунки розмірів (див. рисунок В.1) При

2. Розрахунок відповідно до 11.2.2:

Основний кількісний коефіцієнт: К₅ = 1,2 кг/м³

Мінімальна кількість порошку: Q = V ■ К₅ = 80,125 м³ • 1,2 кг/м³ = 96,15 кг

Обрана кількість порошку: 100 кг

3. Розрахунок відповідно до рисунка С.4 (локальне застосування для розпилювачів, які вста­новлюють «збоку», зовні (див. рисунки В.1 і В.2)

Розміри у метрах

Рисунок В.2 — Захищувана площа

Познаки:

Аі — бетонна основа;

А₂— основа трансформатора;

Д₁ = 3,5 м • 3,5 м = 12,25 м²;

А₂ = 2,0 м • 1,0 м = 2,0 м²;

А = Д, - А₂= 10,25 м².

Відповідно до рисунка С.4:

Мінімальна кількість порошку: Q_min = 40 кг < 100 кг;

Мінімальна витрата порошку: R_min = 5,0 кг/с;

Мінімальна тривалість подавання: f_min = 5,5 с.

Відповідно до 10.3.2:

Мінімальна витрата порошку:

Q

R = — = 3,3 кг/с.

ЗО

4. Розраховування розпилювачів:

Витрата порошку:

= 18,2 кг/с.

100 кг/с

5,5 с

В

1,25 кг/с.

18.2 кг/с

итрата з одного розпилювача: R_N= Кількість розпилювачів:

R