---

Видихувальні клапани повинні продовжувати працювати після проходження сталого повітряного потоку 160 л/хв та визначеної виробником максимальної об’ємної витрати повітря протягом (1 ± 0,1) хв і відповідати вимогам 6.17.

Випробування проводять відповідно до 7.14 І 7.17.

Пристрій скидання надлишку повітря і корпус видихувального клапана потрібно прикріплювати до капюшона так, щоб витримувати прикладене вздовж осі розтягувальне навантаження 50 Н протягом (1 ± 0,1) с.

Випробування проводять відповідно до 7.2 і 7.19.

Для апаратів класу В опір розриву під час згинання матеріалів капюшона повинен складати не менше ніж 5000 циклів. Після випробування не допускають будь-яких видимих ознак пошкоджень.

Випробування проводять відповідно до 7.2 І методу В за EN ISO 7854.

Для апаратів класу В опір розриву матеріалу капюшона повинен перевищувати 20 Н для випро­бувальних зразків, відрізаних під кутом 90° відносно один до одного.

Випробування проводять відповідно до методу А.1 за EN ISO 4674.

Для апаратів класу В міцність шва повинна перевищувати ЗО Н.

Випробування проводять відповідно до EN ISO 13934-2.

Рівень шуму, пов’язаного з подаванням повітря в капюшон/шолом/блузу, виміряний в капюшоні/ шоломі/блузі у вухах користувача не повинен перевищувати 80 дБ (А). Випробування проводять відпо­відно до 7.18.

Якщо рівень шуму перевищує 80 дБ (А), виробник повинен надати інформацію щодо викорис­тання відповідних засобів захисту органів слуху в інструкціях з експлуатування.

Якщо апарат для абразивоструминних робіт додатково призначений для забезпечення захисту голови, то апарат повинен відповідати вимогам до амортизації удару і стійкості до проникнення відпо­відно до 5.1.1 і 5.1.2 за EN 397 у разі випробування в умовах температури навколишнього повітря (див. 6.1).

Випробуваний за визначеної виробником мінімальної об’ємної швидкості потоку повітря середній коефіцієнт підсмоктування для кожної вправи, виконаної кожним із 10-ти випробувачів, не повинен перевищувати максимальні рівні, визначені в таблиці 1.

Випробування проводять відповідно до 7.14.

Опір вдихуванню не повинен перевищувати 4,5 мбар.

Випробування проводять відповідно до 7.17.

Опір видихуванню не повинен перевищувати 10 мбар.

Випробування проводять відповідно до 7.17.

Тиск всередині капюшона/шолома/блузи в будь-який час не повинен бути негативним.

Випробування проводять відповідно до 7.17.

Опір видихуванню не повинен перевищувати 5 мбар.

Випробування проводять відповідно до 7.17.

Випробовують усі класи апаратів. Для апарата з визначеним виробником мінімальним конструк­тивним потоком визначають вміст діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі, який не повинен переви­щувати середнє значення 1 % (об’ємна частка).

Випробування проводять відповідно до 7.13.

Випробовують капюшони, шоломи і блузи 1-го та 2-го класу, які не оснащені засобами поперед­ження зниження потоку. Для усіх Інших апаратів забезпечення відповідності цій вимозі не обов’язкове. У разі випробування апарата без подавання повітря вміст діоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі не повинен перевищувати середнє значення 3% (об’ємна частка).

Випробування проводять відповідно до 7.13.

З допомогою прикладеного до апарата максимального конструктивного робочого тиску подавальну трубку стисненого повітря, муфти, регулювальний вентиль (за наявності) і дихальний шланг (за на­явності) випробовують на герметичність зануренням у воду протягом 1 хв. Протягом випробовування надають можливість повітрю вільно виходити зі з’єднання дихального шланга або лицевої частини.

Випробування виконують безпосередньо до і після випробувань за 7.6 І послідовно застосову­ють після завершення усіх інших лабораторних випробувань за винятком визначення стійкості до зай­мання.

Не повинно бути помічено бульбашок, які виходять з апарату.

Випробування проводять відповідно до 7.2 і 7.6.

В апараті повинні бути передбачені засоби для перевіряння користувачем до початку експлуату­вання апарата досягнення або перевищення визначеної виробником конструктивної швидкості потоку.

Усі апарати з капюшонами, шоломами і блузами 3 і 4 класів мають бути укомплектовані попе­реджувальними засобами зниження потоку. Апарати з капюшонами, шоломами і блузами 1 і 2 класів, які не відповідають вимогам 6.19.2, потребують комплектації попереджувальними засобами зниження потоку, які протягом користування негайно привертають увагу користувача до факту відсутності до­сягнення визначеної виробником мінімальної об'ємної швидкості потоку повітря.

Випробування проводять відповідно до 7.15.

Якщо апарат містить звуковий попереджувальний пристрій, рівень звукового тиску сигналу по­винен бути не менше ніж 90 дБ (А), виміряний у найближчому до апарата вусі користувача. Частота сигналу повинна бути в діапазоні від 2000 Гц до 4000 Гц.

Після випробування відповідно до 7.21 апарат для абразивоструминних робіт повинен відпові­дати вимогам в 6.17.

4. ВИПРОБОВУВАННЯ

   1. Загальні положення

Перед проведенням випробувань із залученням випробовувачів беруть до уваги національні пра­вила щодо медичного посвідчення, медичного огляду або перевірення випробовувачів.

Якщо засоби вимірювань і методи вимірювань спеціально не визначені, застосовують загальні методи і засоби.

Випробування стійкості до займання проводять відповідно до 7.8 на двох непідготовлених зраз­ках, які не використовують в подальших випробуваннях.

Процедури готування, описані в 7.7, застосовують для двох зразків до проведення решти вип­робувань. В усіх випробуваннях обидва випробовувані зразки повинні відповідати встановленим ви­могам. Випробування герметичності проводять з двома зразками після попереднього готування і після проведення усіх випробувань за винятком експлуатаційних. Експлуатаційні випробування проводять з двома підготовленими зразками після усіх інших випробувань за винятком випробовування здатності до займання.

У таблиці 2 детально подано номери розділів вимог і випробувань.

Таблиця 2 — Перелік випробувань

Кінець таблиці 2

Візуальне оглядання проводить випробувальна лабораторія перед лабораторними або експлуа­таційними випробуваннями. Перевірення може вимагати простого складання розкладеного апарата відповідно до інструкцій виробника щодо технічного обслуговування. Оглядання охоплює перевірення марковання на устаткованні і перегляд інформації, яку надає виробник, і будь-якої Інформації або дек­ларацій стосовно матеріалів, використовуваних в конструкції устатковання.

Експлуатаційні випробування проводять згідно з EN 13274-2 з використанням двох комплектів апаратів із залученням чотирьох випробовувачів. До випробовувань допускають тільки ті апарати, які пройшли лабораторні випробування. План випробувань надано нижче.

1-й і 2-й випробовувачі використовують 1-й апарат.

3-й і 4-й випробовувачі використовують 2-й апарат.

Перед кожним випробуванням апарати перевіряють на герметичність.

Упевнюються, що подавання повітря з балонів стисненого повітря здійснюється у визначених межах тиску. Подавальна трубка стисненого повітря повинна бути максимальної довжини, яка перед­бачена виробником, охоплюючи максимальну кількість дозволених з’єднань.

Усі випробування проводять в умовах навколишнього середовища, які вносять до звіту.

У процесі випробувань виконують вправи, що моделюють практичне застосування апарата. Вип­робування виконують в межах загального робочого часу ЗО хв. Випробування повинні бути безперер­вними, без знімання апарата.

Послідовність операцій випробування та їх тривалість обирають на розсуд випробувальної лабо­раторії. Окремі вправи впорядковують так, щоб залишився час на проведення необхідних вимірювань.

Для апаратів класу А:

• вправа № 5 згідно з EN 13274-2;

• вправа № 3 згідно з EN 13274-2;

• вправа № 10 згідно з EN 13274-2;

• вправа № 14 згідно з EN 13274-2; а також

• вправа № 18 згідно з EN 13274-2 або вправа № 19 згідно з EN 13274-2.

Для апаратів класу В:

• вправа № 15 згідно з EN 13274-2;

• вправа № 4 згідно з EN 13274-2;

• вправа № 3 згідно з EN 13274-2;

• вправа № 10 згідно з EN 13274-2;

• вправа № 12 згідно з EN 13274-2;

• вправа № 16 згідно з EN 13274-2.

Якщо вправи виконано менше ніж за ЗО хв, залишок часу випробовувачі використовують для пересування зі швидкістю 6 км/год.

До звіту вносять оцінки згідно з EN 13274-2. Під час випробувань апарат суб’єктивно оцінює кожний випробовувач і після випробувань відповіді на наведені у 6.6 EN 13274-2 питання вносять до звіту окремо і в приватному порядку. Якщо протягом будь-яких вправ для будь-якого випробовувана випробовувач не зможе закінчити окремої вправи через те, що апарат не придатний для цілей, для яких його розроблено, апарат вважають таким, що не пройшов випробувань.

Температура в холодильній камері для цих випробувань становить в межах від мінус 6 °С до мінус 9 °С відповідно до 6.5 EN 13274-2.