ДСТУ 7136:2009. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Моніторинг потенційно небезпечних об’єктів. Порядок проведення (61472)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Безпека у надзвичайних ситуаціях

МОНІТОРИНГ
ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ
ОБ’ЄКТІВ

П

БЗ Ns 1-2010/131

ДСТУ 7136:2009

Видання офіційне

Ки'Са
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2010

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікро- графїї. Технічний комітет стандартизації «Страховий фонд документації» (ТК 40)

РОЗРОБНИКИ: Т. Власовська; Л. Ейдельштейн; А. Кошель, канд. техн, наук: І Кривулькін, канд. фіз.-мат. наук; А. Некрасов; І. Рева; В. Скакун; В. Степаненко, канд. екон. наук (нау­ковий керівник); О. Труш, канд. держ. упр.

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 25 грудня 2009 р.

№ 474

З УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Празо власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 201

0ЗМІСТ

с

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 1

4. Загальні положення З

5. Організація моніторингу потенційно небезпечних об єктів 4

6. 1 Рівні системи моніторингу потенційно небезпечних об’єктів 4

7. 2 Завдання суб єктів моніторингу потенційно небезпечних об єктів 4

8. 3 Організація взаємодії суб єктів моніторингу потенційно небезпечних об єктів 6

9. Заходи щодо моніторингу потенційно небезпечних об ЄКТІВ 6

10. Звітність 7

11. Відповідальність 7

Додаток А Бібліографія 8ДСТУ 7136:2009

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
МОНІТОРИНГ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
Порядок проведення

БЕЗОПАСНОСТЬ В ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЯХ
МОНИТОРИНГ ПОТЕНЦИАЛЬНО ОПАСНЫХ ОБЪЕКТОВ
Порядок проведения

SAFETY IN EXCEEDING SITUATIONS

MONITORING OF POTENTIALLY DANGEROUS OBJECTS

Order of the undertaking

Чинний від 2010-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

   1. Цей стандарт установлює порядок проведення моніторингу потенційно небезпечних об'єктів (далі — ПНО), засади взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних і фізичних осіб щодо проведення моніторингу ПНО.

   2. Вимоги цього стандарту поширюються на проведення моніторингу об’єктів, зареєстрова­них у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів (далі — Реєстр).

   3. Вимоги цього стандарту не поширюються на рухомі транспортні (залізничні, морські, по­вітряні тощо) засоби, які перевозять небезпечні речовини.

   4. Цей стандарт застосовують суб'єкти єдиної державної системи цивільного захисту насе­лення і територій (далі — єдина система цивільного захисту) в межах їхніх повноважень, визна­чених чинним законодавством України.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2156-93 Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення

ДСТУ 3891-99 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 7134:2009 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Державний реєстр потенційно небезпеч­них об’єктів. Основні положення

ДСТУ 7135:2009 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Паспорт потенційно небезпечного об’єкта. Загальні вимоги.

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДСТУ 2156, ДСТУ 3891, ДСТУ 7134, ДСТУ 7135.

Видання офіційне

Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять

Система спостереження і контролювання, що включає процедуру вимірювання параметрів технологічного процесу, збирання, оброблення, збереження та аналізування інформації щодо по­точного стану виробництва ризику викидів шкідливих речовин для запобігання виникнення над­звичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків

Об єкт, на якому можуть використовувати або виготовляти, переробляти, зберігати чи транс­портувати небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення авари [1]

Небезпечна техногенна подія, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи ок­ремій території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель споруд устатковання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи зав­дає шкоди довкіллю [1]

Технологічний об єкт (устатковання, агрегат тощо), який за певних обставин (аварія, порушен­ня технологічного регламенту тощо) може спричинити надзвичайну ситуацію [2]

Складова частина небезпечного процесу, зумовлена (спричинена) джерелом небезпеки що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом) та визначається відпо­відними кількісними та (або) якісними параметрами

Комплекс заходів, спрямованих на приведення інформації, яка є у базі даних Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів, ВІДПОВІДНО до поточного стану потенційно небезпечних об єктів [2]

База даних, у якій в автоматичному режимі та/або за участю відповідальних осіб потенційно небезпечного об'єкта накопичують інформацію щодо змін у стані потенційно небезпечного об’єкта [2]

База даних установлена в пункті централізованого спостереження та оповіщення територі­альних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у якій накопичують інформацію щодо змін у стані потенційно небезпеч­них об єктів розташованих на підвідомчій території [2]

База даних установлена в резервному вузлі інформаційно-аналітичного оброблення інфор­мації Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (далі — УІАС НС), у якій накопичують інформацію щодо змін у стані потенційно небезпечних об єктів роз­ташованих на території України [2]

Перевірена і внесена до регіональних баз даних моніторингу інформація щодо змін у стані по­тенційно небезпечних об єктів на підставі первинної інформації [2]

Інформація щодо змін у стані потенційно небезпечного об’єкта надана у визначеній формі з потенційно небезпечного об єкта до територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту [2]4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

• актуалізація інформації, що міститься в Реєстрі,

• розооблення науково обґрунтованих рекомендацій для запобігання надзвичайним ситуа­ціям (далі — НС) і мінімізації їх наслідків

• оперативне отримання об єктивної первинної інформації щодо стану ПНО,

• аналіз отриманих якісних та кількісних параметрів чинників небезпеки ПНО,

• інформаційне забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самовоядування, а також відповідальних осіб ПНО для ухвалення управлінських рішень щодо запобігання виникненню НС

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту, — центральні та місцеві органи виконавчої влади, установи й організації, яким підпорядковані ПНО.

• урядовий орган державного управління, який діє у складі спеціально уповноваженого цен­трального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, підпорядкований йому і в межах своєї компетенції здійснює реалізацію політики у сфері створення та функціювання державної системи страхового фонду документації (далі —Державний департамент СФД),

• науково-дослідні установи страхового фонду документації України (далі —• НДУ СФД),

• територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконав­чої влади з питань цивільного захисту,

• структурні підрозділи з питань цивільного захисту Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі — структурні підрозділи з питань цивільного захисту державних адміністрацій та виконавчих органів рад),

• відповідальні особи ПНО

• оперативності отримання інформації щодо стану ПНО,

• об’єктивності первинних даних, максимальної ймовірності аналітичної та прогнозної інфор­мації,

• своєчасності та оперативності надходження інформації щодо поточного стану ПНО до ко­ристувачів цією інформацією, які відповідають за ухвалення управлінських рішень;

• максимального використання наявних організаційних структур суб’єктів моніторингу ПНО та єдиної системи цивільного захисту,

• узгодженості нормативно-правового та організаційного забезпечення діяльності суб’єктів моніторингу ПНО,

• сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення суб'єктів моніторингу, що використовують їх для виконання завдань моніторингу ПНО

• єдиної науково-методичної бази щодо визначання параметоїв стану ПНО,

• впровадження уніфікованих методів аналізу стану ПНО,комп ютеризацп процесів діяльності та інформаційної комунікації,

• загальних правил створення і ведення довідкової інформації

• єдиної науково-технічної політики щодо стандартизації, метрологи та сертифікації вимірю­вального, комп ютерного і комунікаційного устатковання,

• єдиної нормативно-методичної бази, що забезпечує достовірність і порівнянність вимірю­вань та результатів оброблення інформації, отриманої суб єктами моніторингу

5. ОРГАНІЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

   1. Рівні системи моніторингу потенційно небезпечних об’єктів

      1. Моніторинг ПНО здійснюють на таких рівнях

• державному,

• регіональному,

• об’єктовому

• на державному рівні — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту, міністерства а також інші центральні органи виконавчої влади, які ма­ють у своєму підпорядкуванні ПНО,

• на регіональному рівні — територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, та структурні підрозділи з пи­тань цивільного захисту державних адміністрацій та виконавчих органів рад,

• на об’єктовому рівні — відповідальні особи ПНО