НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СТАНЦІЇ ОЧИЩЕННЯ
СТІЧНИХ ВОД

Частина 4. Первинне відстоювання

(EN 12255-4:2002, IDT)

Д

БЗ № 2-2009/83

СТУ EN 12255-4:2008

Видання офіційне




















Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2015

ПЕРЕДМОВА

  1. ВНЕСЕНО: Інститут гідротехніки і меліорації НААН України, Технічний комітет стандартизації «Меліо­рація і водне господарство» (ТК 145)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: П. Коваленко, д-р техн, наук; Т. Сало, канд. с.-г. наук; П. Хоружий, д-р техн, наук; А. Чорнокозинський, канд. техн, наук (науковий керівник); С. Чор- нокозинський

  1. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 22 грудня 2008 р. № 486 з 2010-01-01

З Національний стандарт ДСТУ EN 12255-4:2008 відповідає EN 12255-4:2002 Wastewater treatment plants — Part 4: Primary settlement (Станції очищення стічних вод. Частина 4. Первинне відстоюван­ня) і внесений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В 1050 Brussels. Усі права щодо використання євро­пейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю або частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 201

5ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Терміни та визначення понять 2

  4. Вимоги 2

    1. Загальні положення 2

    2. Планування 2

    3. Процес відстоювання 2

    4. Обслуговування З

    5. Охорона здоров’я та безпека З

Бібліографія 4НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 12255-4:2002 Wastewater treatment plants — Part 4: Primary settlement (Станції очищення стічних вод. Частина 4. Первинне відстоювання).

EN 12255-4:2002 розроблено Технічним комітетом CEN/TC 165 «Waste water engineering», секрета­ріат якого очолює DIN.

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 145 «Меліорація і водне господарство».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

  • вилучено «Передмову», інформацію стосовно цього стандарту долучено до «Національного вступу»;

  • слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

  • до розділу 2 «Нормативні посилання» долучено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою;

  • структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку, розділ «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» —■ оформлено відповідно до вимог національної стандартизації України.

EN 12255 складається з таких частин із загальною назвою «Станції очищення стічних вод»:

Частина 1. Загальні принципи побудови

Частина 3. Попереднє обробляння

Частина 4. Первинне відстоювання

Частина 5. Процеси очищення стічних вод у ставках-відстійниках

Частина 6. Процеси очищення стічних вод активним мулом

Частина 7. Біологічні реактори із закріпленою біоплівкою

Частина 8. Обробляння та зберігання осадів

Частина 9. Контролювання запаху та вентилювання

Частина 10. Принципи безпеки

Частина 11. Загальна необхідна інформація

Частина 12. Керування процесом та автоматизація

Частина 13. Хімічне обробляння стічних вод методом осаджування/флокуляції

Частина 14. Знезараження

Частина 15. Вимірювання переходу кисню в очищену воду в аераційному резервуарі споруд очи­щення активним мулом

Частина 16. Фільтрування через поруватий шар (механічна фільтрація)1).

Примітка. Вимоги щодо встановлення насосних систем на станціях очищення стічних вод коротко розглянуто в частині 2 «Насосні установки на станціях очищення стічних вод» EN 752-6 «Зовнішні дренажні та каналізаційні системи будівель. Части­на 6. Установлення насосів».

EN 12255-10, на який є посилання в цьому стандарті, прийнято в Україні як ідентичний національний стандарт ДСТУ EN 12255-10:2008.

EN 1085, EN 12255-1, EN 12255-3, EN 12255-11, EN 12566-1, на які є посилання у цьому стандарті, не прийнято в Україні як національні стандарти.

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті і які не прийнято як націо­нальні стандарти України, можна замовити в Головному фонді нормативних документів.ДСТУ EN 12255-4:2008

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СТАНЦІЇ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД

Частина 4. Первинне відстоювання

СТАНЦИИ ОЧИСТКИ сточных вод

Часть 4. Первичное отстаивание

WASTEWATER TREATMENT PLANTS

Part 4. Primary settlement

Чинний від 2010'-01-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює технічні вимоги щодо первинного відстоювання стічних вод на станціях очищення, для яких показник суми загальної чисельності жителів і еквівалента населення РТ стано­вить більше ніж 50 (див. EN 1085).

Цей стандарт поширюється на станції очищення побутових та комунальних стічних вод.

Відмінності у способах очищення стічних вод у країнах Європи зумовили розроблення численних систем очищення стічних вод. У цьому стандарті наведено основні відомості про всі відомі системи. Цей стандарт не відображує специфіки всіх використовуваних систем.

Детальну інформацію про очищення стічних вод, що не увійшла до цього стандарту, наведено в документах, перелік яких подано у «Бібліографії».

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

EN 1085 Wastewater treatment— Vocabulary

EN 12255-1 Wastewater treatment plants — Part 1: General construction principles

EN 12255-3 Wastewater treatment plants — Part 3: Preliminary treatment

EN 12255-10 Wastewater treatment plants — Part 10: Safety principles

EN 12255-11 Wastewater treatment plants — Part 11: General data required

EN 12566-1 Small wastewater treatment systems for up to 50 PT — Part 1: Prefabricated septic tanks.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 1085 Станції очищення стічних вод. Словник термінів

EN 12255-1 Станції очищення стічних вод. Частина 1. Загальні принципи побудови

EN 12255-3 Станції очищення стічних вод. Частина 3. Попереднє обробляння

EN 12255-10 Станції очищення стічних вод. Частина 10. Принципи безпеки

EN 12255-11 Станції очищення стічних вод. Частина 11. Загальна необхідна інформація

EN 12566-1 Невеликі станції очищення стічних вод з показником суми загальної чисельності жи­телів і еквівалента населення РТ до 50. Частина 1. Промислові септики.

Видання офіційне

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та визначення позначених ними понять згідно з EN 1085, а також такий термін:

  1. тонкошаровий відстійник (lamella separator)

Система розташованих на однаковій відстані пластин або трубок, призначених для збільшення ефективної площі осідання стічного резервуара.

4 ВИМОГИ

  1. Загальні положення

Первинне відстоювання застосовують для відокремлення від стічних вод завислих твердих части­нок, що видаляють у вигляді мулу. Під час цього процесу також видаляють мастильні, жирові речовини та інші сполуки, що спричинюють швидке засмічування устатковання станцій очищення стічних вод. У разі високих концентрацій у стічних водах жирових і мастильних речовин рекомендують спочатку вида­лити їх і лише після цього переходити до безпосереднього первинного відстоювання (див. EN 12255-3).

Тип і розмір осаджуваних частинок залежать від характеристик системи, показника РТ, способу видаляння мулу та умов прокладання стічних систем, по яких води надходять до водоочисних споруд.

Первинне обробляння передбачає використовування таких типів відстійників:

  • ■ вертикального проходження води (зокрема, системи Імхофа), зазвичай округлої або квадрат­ної форми;

  • горизонтального проходження води, зазвичай прямокутної форми;

  • тонкошарових.

Первинне відстоювання можна не застосовувати, наприклад, у разі біологічного очищення у став- ках-відстійниках чи активним мулом. Відмову від первинного відстоювання у кожному разі розгляда­ють окремо.

Первинне відстоювання проводять у септиках.

Примітка. Конструкцію та робочі характеристики септиків наведено в EN 12566-1.

  1. Планування

Вимоги до виробничої потужності системи первинного відстоювання установлюють з урахуван­ням таких чинників, як:

  • кількість та якість осадів;

  • — вплив залишкових речовин після відстоювання на подальші процеси очищення;

  • необхідність обмеження часу утримування для недопущення гниття.

Ці вимоги до виробничої потужності станції первинного відстоювання визначено в EN 12255-11.

Додаткові вимоги визначено в EN 12255-1 та EN 12255-10.

  1. Процес відстоювання

    1. Загальні положення

Час видаляння твердих частинок і перебування стічних вод у відстійнику за мінімального та мак­симального потоків відповідає вимогам до інших систем безперервного потоку води. У цьому разі, за можливості, необхідно врахувати всі наявні впускні та/чи зворотні потоки.

Стічні води мають надходити до резервуара через камеру гасіння енергії потоку, де розсіюється вхідна енергія та рівномірно перерозподіляється по всьому об’єму відстоювання стічної води або площі пакета пластин.

Процес відведення стічних вод має забезпечити мінімізацію збурень у зоні осаджування та вида­ляння плавальних предметів.

  1. Потрібна потужність

Загальний об’єм відстійника визначають з урахуванням показника РТ, а також пікового наванта­ження на систему у разі посушливої погоди.

  1. Вертикальні відстійники (зокрема, системи Імхофа)

У поперечному перерізі такі відстійники мають прямокутну або круглу форму. Резервуари без ме­ханічних шкребків мають розвантажувальне дно для накопичення осадженого мулу.

Примітка. Прямокутні в поперечному перерізі резервуари зазвичай не використовують на станціях, для яких значення по­казника РТ перевищує 5000.Резервуар проектують так, щоб швидкість вертикального потоку було обмежено типовим діапа­зоном значень від 1 м3/(м2 ■ год) до 2 м3/(м2 ■ год) за максимально несприятливих погодних умов.

Мінімальна висота падіння водяного потоку (відстань між верхньою частиною резервуара та його дном) має становити від 0,3 м до 1,5 м відповідно до показника РТ від 50 до 1000.

  1. Горизонтальні відстійники

Цей тип відстійників у перерізі зазвичай має прямокутну форму, а відстійник для бруду в них розта­шовано на вході до системи. Ці відстійники повинні мати такі мінімальні значення робочих характеристик:

  • глибина товщі води на виході — 1,5 м;

  • відношення довжини до ширини — 3:1;

  • висота надводного борту у відкритих відстійниках — 0,3 м.

Максимальна швидкість переливання має бути не більше ніж 30 м3/(м • год) за пікових несприят­ливих погодних умов.

  1. Тонкошаровий відстійник

Відстійники такого типу містять велику кількість пластин або трубочок, розташованих під певним кутом, що утворюють систему циркуляції, у якій вода рухається знизу догори, а мул ■—■ згори донизу. Пластини чи трубочки закріплюють так, щоб запобігти засміченню системи. Зазвичай пластини/тру- бочки розташовують у резервуарі під кутом від 55° до 65° відносно горизонталі.

Простір між пластинами та нижньою частиною резервуара вибирають таким, щоб забезпечити без­перешкодне проходження води та осідання необхідної кількості мулу.

Мул осідає в одному або кількох відстійниках, а у великих резервуарах за допомогою спеціальних скреперних механізмів зсувається під один з його боків.

Конструкція резервуара має передбачати можливість регулярного очищення його пластин чи тру­бочок від засмічення.

  1. Збирання та видаляння мулу

    1. Вертикальні резервуари

Невеликі резервуари зазвичай не обладнують скреперними пристроями очищення від мулу, й остан­ній накопичується в них у спеціальних відстійниках з гладкими боками. Кут нахилу стінок відстійника у резервуарі визначають відносно горизонталі. Він має бути не менше ніж 50° для конічних і не мен­ше ніж 60° — для пірамідальних відстійників.

У разі збільшення розмірів резервуара (зазвичай для об’ємів відповідно до РТ більше ніж 1000) відстійники з кутом нахилу стінок від 50° до 60° стають малопридатними для використовування, оскільки їх глибина стає занадто великою. У подібних випадках у резервуарах використовують похиле дно, мул з якого зчищається до центрального отвору для видаляння. Кут нахилу дна у великих резер­вуарах становить від 3° до 30° відносно горизонталі та залежить від’розміру резервуара і типу очи­щувального скреперного механізму.

Примітка. У разі видаляння мулу методом відсмоктування похиле дно у резервуарі не використовують.

  1. Горизонтальні відстійники

Невеликі відстійники, не обладнані механічними системами очищення, повинні мати дно з ухилом не менше ніж 1:100, який забезпечує видаляння мулу крізь вхідний отвір резервуара. Перед видален­ням мулу з таких резервуарів стічні води з них необхідно повністю злити. Отже, для забезпечення без­перервної роботи очисну систему потрібно оснастити принаймні двома відстійниками.