Страница 2: ДСТУ 4309:2004. Інформація та документація. Оформлення перекладів (61452)

Науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті тощо [5].

4 ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ ФОРМИ

ПОДАННЯ ПЕРЕКЛАДУ

Ідентифікація перекладу складається з основних та додаткових елементів. ЦІ ідентифікаційні елементи, які визначено в ISO 690 та ISO 690-2 (в ГОСТ уд та ГОСТ 7.4), перелічено нижче. їх треба подавати на титульному аркуші в послідовності, як зазначено нижче.

Підрозділ 4.4 цього стандарту відповідає вимогам ISO 690.

Ідентифікаційні елементи, які подають на титульних Аркушах (сторінках) книги, мають відпо­відати вимогам ISO 1086, періодичних видань — ISO 8.

Національна примітка 1

Не всі ідентифікаційні елементи, зазначені нижче, можуть бути наявні в конкретних виданнях

Національна примітка 2

Ідентифікаційні елементи перекладів, які подають на сторінках обкладинки і титульного аркуша книг та періодичних ви­дань, опублікованих в Україні, а також послідовність ’їх подання мають відповідати вимогам ГОСТ 7 1 та ГОСТ 7.4

1. Якщо оригінальний документ — тези, дисертація чи подібний документ, про це треба зазначити

1. Ім’я (імена) автора(-ів), охоплюючи прізвище, ініціал(и) та відомості про його (їхню) професію, посаду, вчений ступінь (для індивідуального автора) або колективний автор оригінального видання.

2. Назва перекладеного твору або переклад назви твору.

3. Тип перекладу: повний, частковий або скорочений. У разі часткового або скороченого пе­рекладу треба вказати частини, які перекладали. Також треба зазначити частини, які не підляга­ли перекладу.

Національна примітка

Для повного перекладу слово «Повний» не зазначають.

4. Організація, відповідальна за переклад, ім’я (імена) перекладача(-ів), наукового редакто­ра перекладу, мова оригіналу, зазначати згідно з ISO 639 (згідно з ДСТУ ISO 639).

5. Місце видання, видавництво і дата (рік) видання перекладу, або, якщо переклад не опуб­ліковано, відомості про відповідального за переклад.

6. Міжнародний стандартний номер книги (ISBN).

7. Посилання на виключні права на переклад (див. розділ 19).

Національний відхил

ISBN згідно з ДСТУ 3814 (позиція 6 переліку) та символ авторського права © (позиція 7 пе­реліку) треба подавати на звороті титульного аркуша.

1. Мова перекладу, зазначати згідно з ISO 639 (згідно з ДСТУ ISO 639).

2. Переклад назви збірника або серіального видання.

4.1.2 Ідентифікаційні елементи, що стосуються оригінального документа

1. Назва твору мовою оригіналу (див. розділ 9).

Національна примітка

2. Ім'я (імена) автора(-ів) та назва твору мовою оригіналу (див. розділ 9).

3. Номер видання оригінального документа.

4. Видавництво, місце опублікування і дата (рік) оригінального видання мовою оригіналу.

5. -

5)-

Національний відхил

Ідентифікаційний елемент «Видавництво оригінального видання» (позиція 4 переліку) за­значають у позиції 3 цього переліку.

Ідентифікаційний елемент «Мова оригіналу» (позиція 5 переліку) зазначають у позиції 4 пе­реліку в 4.1.1.1.

6. Міжнародний стандартний номер книги (ISBN) оригінального видання треба зазначати згідно з ДСТУ 3814.

4.1.2.2 Додатковий елемент

1. Назва збірника або серіального видання і нумерація в межах збірника або серіального ви­дання.

4.1.3 Ідентифікаційні елементи, що стосуються проміжного перекладу (основні еле­менти)

1. Назва твору проміжною мовою (див. розділ 9).

Національна примітка

2. Ім'я (імена) автора(-ів) та назва твору проміжною мовою (див. розділ 9).

3. Номер видання проміжною мовою.Видавництво, місце і дата (рік) опублікування проміжною мовою.

4)—.

Національний відхил

Ідентифікаційний елемент «Видавництво видання проміжною мовою» (позиція 4 переліку) зазначають у позиції 3 цього переліку.

5. Проміжна мова, яку зазначають згідно з ISO 639 (згідно з ДСТУ ISO 639).

6. Міжнародний стандартний номер книги (ISBN) видання проміжною мовою (зазначати згідно з ДСТУ 3814).

1. Назва серіального видання мовою перекладу.

2. Тип перекладу: повний, частковий або скорочений. У разі здійснення часткового або ско­роченого перекладу треба зазначити ті частини, які перекладали.

Національна примітка

Для повного перекладу слово «Повний» не зазначають.

3. Організація, відповідальна за переклад, ім’я (імена) перекладача(-ів), наукового або голов­ного редактора перекладу.

4. Рік опублікування, номер тому, номер видання та номер частини, які перекладено. Нуме­рація сторінок.

5. Видавництво, місце і рік опублікування перекладу.

6. Ключова назва (запроваджена ISDS¹⁾), міжнародний стандартний серіальний номер (ISSN).

Національний відхил

7. Ключова назва, запроваджена Національною агенцією ISSN, та міжнародний стандартний серіальний номер (ISSN). Розміщують у верхньому правому куті обкладинки або палітурки.

1. Мова перекладу, яку позначають згідно з ISO 639 (згідно з ДСТУ ISO 639).

2. —•

Національний відхил

Ідентифікаційний елемент «Місце і рік опублікування перекладу» (позиція 2 переліку) за­значають у 4.2.1.1, позиція 5 переліку.

3. Відомості щодо одержання перекладу (ідентифікаційний номер, дата, ціна).

1. Назва серіального видання мовою оригіналу (див. розділ 9).

2. Рік опублікування, номер тому, номер видання та номер частини, ідентифікація або інші бібліографічні елементи, якщо вони відрізняються від тих, що є в перекладі.

3. Мова оригінального документа, яку позначають згідно з ISO 639 (згідно з ДСТУ ISO 639).

4. Нумерація сторінок оригінального документа в дужках після нумерації сторінок перекладу.

5. Ключова назва (запроваджена ISDS¹⁾), міжнародний стандартний серіальний номер (ISSN).

1. Місце опублікування оригінального документа, якщо це потрібно для визначання періодич­ного або серіального видання.

^International Serial Data System (Міжнародна система даних про серіальні видання)

1. Ім’я (імена) автора(-ів), охоплюючи прізвище, ініціал(и) та відомості про його (їхню) професію, посаду, вчений ступінь (для індивідуального автора) або колективний автор оригінального видання.

2. Переклад назви статті.

3. Тип перекладу: повний, частковий або скорочений. У разі здійснення часткового чи скоро­ченого перекладу треба зазначити частини, які перекладали.

Національна примітка

Для повного перекладу слово «Повний» не зазначають.

4. Організація, відповідальна за переклад, ім’я (імена) перекладача(-ів), наукового або голов­ного редактора перекладу, видавництво, місце і рік опублікування перекладу

5. Відомості щодо одержання перекладу (ідентифікаційний номер, дата, ціна).

1. Мова перекладу, яку позначають згідно з ISO 639 (згідно з ДСТУ ISO 639).

2. .

Національний відхил

Ідентифікаційний елемент «Місце і рік опублікування перекладу» (позиція 2 переліку) зазна­чають у 4.3.1.1, позиція 4 переліку.

3. Якщо видання не є перекладом статті, взятої з періодичного видання, треба зазначити вид цього документа, наприклад, документ, представлений на спеціальній конференції тощо.

4. Якщо видання є перекладом сигнального примірника, цей факт треба зазначити.

1. Назва статті мовою оригіналу (див. розділ 9).

Національна примітка

2. Ім'я (імена) автора(-ів) та назва статті мовою оригіналу (див. розділ 9)

3. Назва серіального видання мовою оригіналу (див. розділ 9).

4. Номер тому, номер видання або номер частини, рік опублікування, нумерація сторінок та інші бібліографічні дані, місце опублікування оригінального документа.

5. ISSN або ISBN.

1. Місце опублікування оригінального документа, якщо це потрібно для визначення серіаль­ного видання.

Національний відхил

Ідентифікаційний елемент «Місце опублікування оригінального документа» — основний еле­мент; його зазначають у 4.3.2.1, позиція 3 переліку.

1. Тип документа.

2. Країна опублікування, яку позначають згідно з ISO 3166-1 або ДСТУ ISO 3166-1.

3. Повний ідентифікаційний номер.

4. Назва(-и) країни(-) заявника(-ів) (позначати згідно з ISO 3166-1 або ДСТУ ISO 3166-1) або отримувачів дозволу, індивідуальних або корпоративних.

5. Переклад назви.

6. Дані в повному обсязі.

1. Номер, дата, країна заявки, яку позначають згідно з ISO 3166-1 або ДСТУ /SO 3166-1.

2. Номер та дата подання.

3. Номер та дата конвенційного пріоритету.

4. Номер та дата видання.

5. Дата патентування

6. Кількість вимог (юридичний термін щодо визнання прав на будь-що).

7. Міжнародна патентна класифікація.

8. Національна або внутрішня класифікація.

9. Прізвище(-а) та ініціали винахідника(-ів).

10. Мова перекладу, яку позначають згідно з ISO 639 (згідно з ДСТУ ISO 639).

11. Дата опублікування перекладу.

12. Нумерація сторінок.

1. Назва документа.

2. Мова оригіналу, яку позначають згідно з ISO 639 (згідно з ДСТУ ISO 639).

5 ФОРМА ПОДАННЯ ТЕКСТУ ПЕРЕКЛАДУ

Поділ оригінального тексту на пункти, підпункти і параграфи та їхню нумерацію в перекладі треба зберігати. Усі розбіжності текстів перекладу та оригінального документа треба подавати в примітках перекладача, зазначивши суть цих розбіжностей: пропуски, виправлення, скорочення або доповнення до розділів тексту, покажчика або до бібліографії.

6 ПРИМІТКИ, ВИНОСКИ ТА БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

Назви цитованих робіт і статей у примітках, виносках та бібліографічних посиланнях можна перекладати, але в цьому випадку рекомендовано подавати назви мовою оригіналу в дужках (див. розділ 9). Примітки перекладача також можна подавати внизу сторінки або додавати в кінці перекладу. їм мають передувати слова «Примітки перекладача» або інший відповідний вислів мо­вою перекладу.

7 ФОРМУЛИ, РІВНЯННЯ, ПОЗНАКИ ТА ОДИНИЦІ ВИМІРУ ВЕЛИЧИН

Формули, рівняння, познаки та одиниці виміру величин потрібно подавати так, як в оригіналь­ному тексті, без перекладу.

Будь-які зміни в познаках або абетках (покажчиках) треба зазначити в примітках перекладача.

Якщо здійснено перехід до національних познак величин і (або) їхніх одиниць виміру, оригі­нальні величини і (або) їхні одиниці виміру треба подавати в дужках після величин, отриманих у результаті переходу.

У будь-якому разі переклад повинен відповідати вимогам відповідних частин стандарту ISO 31.

Національна примітка

У перекладі треба використовувати українські познаки величин та їхніх одиниць виміру згідно з ДСТУ 3651 або іншими національними нормативними документами, де їх установлено.

8. РИСУНКИ, УМОВНІ ПОЗНАЧКИ ТА НАЗВИ РИСУНКІВ І ТАБЛИЦЬ

Рисунки треба подавати так і в тому місці, як їх подано в тексті оригіналу. Якщо спосіб передруку призводить до переміщення рисунків, треба дати посилання у відповідному місці перекладу

Текст, що супроводжує рисунки й таблиці (назви, умовні позначки та інші матеріали), треба перекладати повністю.Якщо рисунки або таблиці репродукують з оригіналу, весь текст і примітки, що супроводжують їх, треба перекласти і належним чином позначити.

8. ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ

Якщо переклад друкують абеткою, що відрізняються від використаної в оригіналі, назви видання, організацій та імена авторів треба транслітерувати згідно з відповідним міжнародним стандартом.