У шафах ПВН з високовольтними запобіжниками, які мають показники спрацювання, повинна бути забезпечена можливість спостереження за їх станом без зняття напруги з головних кіл.

  1. Роз’єднувальні контакти допоміжних кіл між шафою КТП і висувним вимикачем, встановленим у ньому, повинні виконуватись у вигляді штепсельних рознімань.

  2. Прилади, що встановлюються на КТП, повинні бути розташовані з фасадного боку для зручності спостереження за показаннями. За узгодженням із споживачем допускається інше розташування приладів.

Вимірювальні прилади, у тому числі і лічильники, рекомендується встановлювати у такий спосіб, щоб їх шкали знаходилися на висоті не більше 2000 мм від підлоги.

Апарати ручного керування (автомати, перемикачі, кнопки та ін.) рекомендується розта­шовувати на висоті не більше 1900 мм від підлоги.

Примітка. Зазначені у цьому пункті розміри допускається приймати іншими залежно від призначення КТП і умов її експлуатації. У цьому випадку розміри повинні зазначатися у технічних умовах на конкретні типи КТП.

  1. КТП категорії розміщення 1 згідно з ГОСТ 15150 повинні мати освітлення панелей, на яких змонтовані вимірювальні прилади і розташовані рукоятки керування апаратами, лам­пами з напругою не вище 42 В і розетку для вмикання лампи переносного освітлення. До­пускається застосування ламп з напругою 220 В і відсутність розетки на 42 В у закритих світильниках, доступ до ламп яких обслуговуючому персоналу неможливий без застосуван­ня ключів під час дотримання заходів безпеки відповідно до розділу 6 цього стандарту. Для однотрансформаторних КТП категорії розміщення 1 потужністю до 400 кВ • А допускається ос­вітлювальну апаратуру не встановлювати.

  2. За умовами механічної міцності приєднання проводів до затискачів або апаратів, допоміжні кола КТП повинні виконуватись проводом з мідними жилами перерізом не менше:

  • 1,5 мм2 —для однодрітних жил, які приєднуються до гвинтових затискачів;

  • 0,5 мм2 —для однодрітних жил, які приєднуються паянням;

  • 0,35 мм2 — для багатодрітних жил, які приєднуються паянням або під гвинт за допо­могою спеціальних наконечників.

Приєднання однодрітних жил (під гвинт або паянням) допускається тільки до нерухомих елементів апаратури. Приєднання жил до рухомих елементів апаратури повинно здійснюва­тись гнучкими (багатодрітними) жилами.

Для переходів на двері повинні застосовувати багатодрітні проводи перерізом не мен­ше 0,5 мм2. Допускається також застосування для цієї мети проводів з однодрітними жила­ми перерізом 1,5 мм2, за умов, що жгути дротів працюють тільки на скручування.

  1. Рукоятки ручних приводів комутаційних апаратів у шафах РПНН повинні вмикати апарати у напрямку руху за стрілкою годинника у разі обертання в площині, яка паралель­на до площини дверей, або знизу вгору, або зліва направо під час обертання у площині, яка перпендикулярна до площини дверей. Інший напрямок руху рукояток зазначається у техніч­них умовах на конкретні типи КТП.

Положення рукоятки повинно позначатися чіткими цифрами, які не стираються, 1 (увім­кнене положення) та 0 (відімкнене положення). ,

У разі застосування рукояток із самоповерненням на дверях комірки (або на рукоятці) по­винна бути нанесена цифра 1 із стрілкою, яка зазначає напрямок руху рукоятки під час ввімкнення.

    1. Нормоване зусилля на рукоятки апаратів повинно бути встановлене стандартами і технічними умовами на конкретні типи апаратів.

  1. Вимоги до приєднувальних розмірів шинних уводів РПНН КТП для підімкнення магіст­ральних шинопроводів на номінальні струми від 1000 до 4000 А

    1. Для підімкнення магістральних шинопроводів КТП слід передбачати всередині шаф шинні виводи РПНН і розташовувати їх за шириною шафи.

    2. Конструкцією шаф РПНН КТП повинна бути забезпечена можливість підімкнення приєднувальних секцій магістральних шинопроводів без додаткових операцій, які не відно­сяться безпосередньо до приєднання секції (знімання елементів конструкції, підгонка отворів, обробка контактних поверхонь виводів).

    3. Приєднувальні розміри шинних виводів і отвори в дахах шаф РПНН КТП повинні відповідати зазначеним у додатку А.

  2. Вимоги надійності

    1. Середній термін служби КТП — не менше 25 років (за умов своєчасного прове­дення технічного обслуговування або змінення апаратури, згідно з інструкцією з експлуатації на конкретні типи КТП і апаратуру, що застосовується).

    2. Вірогідність безвідмовної роботи та (або) середній наробіток на відмову і середній термін збережуваності КТП зазначають у технічних умовах на КТП конкретних типів.

  3. Комплектність

    1. До комплекту КТП повинні входити:

  • ПВН (за замовленням споживача);

  • силовий трансформатор (за замовленням споживача);

  • РПНН (для РПНН, який складається з кількох шаф — типи і кількість шаф за замовлен­ням споживача);

  • шинопроводи, передбачені конструкцією КТП;

  • пристосування для підйому і знімання автоматичних вимикачів, якщо маса останніх пе­ревищує ЗО кг (за замовленням споживача);

  • монтажні матеріали;

  • запасні частини та приладдя за відомістю ЗІП (що включає і комплект ключів від. замків).

  1. До кожної КТП повинні додаватись:

  • документація на трансформатори згідно з ГОСТ 11677 — 1 прим.;

  • документація на комплектувальну апаратуру, що підлягає налагодженню та ремонту в процесі експлуатації, — згідно з технічними умовами на конкретні типи апаратури;

  • схеми електричні принципові і схеми електричних сполучень, збірне або монтажне креслення КТП — 1 прим. (2 прим, на замовлення споживачів);

  • експлуатаційна документація — 1 прим.

  1. Маркування

    1. КТП повинна мати табличку згідно з ГОСТ 12969, яка містить такі дані;

  • товарний знак підприємства-виробника;

  • назву виробу (за необхідності);

  • позначення типу;

  • порядковий номер за системою нумерації підприємства-виробника;

  • дату виготовлення (рік);

  • номінальну потужність і кількість трансформаторів (у разі одного трансформатора кількість не зазначається);­

  • номінальну напругу в кіловольтах з боку ВН і НН;

  • позначення стандарту або технічних умов;

  • інші технічні дані підприємства-виробника (за необхідності).

  1. Усі прилади, апарати допоміжних кіл, а також ряди затискачів і приєднувальна про­водка повинні мати маркування, передбачене у технічних умовах на ці вироби, яке слід на­носити засобом, який забезпечує його стійкість проти дії вологи і світла.

  2. Транспортне маркування вантажів — згідно з ГОСТ 14192, при цьому на кожний вантаж, крім основних і додаткових написів, повинні бути нанесені маніпуляційні знаки: «Верх. Не кантувати», «Обережно, крихке», «Місця стропування».

У разі висоти вантажу більше 1 м повинен ставитись знак «Центр ваги».

5.13 Упакування

  1. КТП категорії розміщення 3 повинні бути упаковані у ящики згідно з ГОСТ 16511 або іншу тару за галузевою нормативною документацією, що забезпечує збереження виробів під час транспортування, зберігання і вантажно-розвантажувальних операцій.

  2. КТП категорії розміщення 1 транспортуються без упакування. За вимогою спожи­вача КТП категорії розміщення 1 повинні упаковуватися згідно з 5.13.1.

  3. Документація за 5.11.2 повинна бути упакована згідно з ГОСТ 23216.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

Вимоги безпеки КТП — згідно з ГОСТ 12.2.007.0, ГОСТ 12.2.007.3, ГОСТ 12.2.007.4 та ГОСТ 12.1.004.

  1. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. КТП повинні підлягати підприємством-виробником приймально-здавальним, квалі­фікаційним, періодичним та типовим випробуванням.

    2. Приймально-здавальні випробування

      1. Приймально-здавальним випробуванням повинна підлягати, згідно з розділом 8 цьо­го стандарту, кожна КТП за програмою, зазначеною у таблиці 3.

Таблиця З

Вид випробувань

Пункт технічних вимог

1 Перевірка зовнішнього вигляду і перевірка на відповідність кресленням

5.1.1; 5.1.2; 5.1.3; 5.6; 5.7.8; 9

2 Перевірка правильності виконання оперативних кіл керування захисту, автоматики та сигналізації

5.8

3 Опробування первинної комутаційної апаратури і приводів на вмикання і вимикання

5.1.2; 5.7.7; 5.8.9; 5.8.10

4 Перевірка дії механічних і електричних блокувань

6.1

5 Випробування електричної міцності ізоляції голов­них і допоміжних кіл напругою промислової частоти

5.3

6 Вимірювання опору ізоляції

5.3.1

7 Перевірка комплектності

5.11

8 Перевірка маркування

5.12

9 Перевірка консервації КТП

9.3

10 Перевірка упаковання і транспортного маркування

5.12.3, 5.13



  1. Кваліфікаційні випробування

    1. Кваліфікаційні випробування повинні проводитись згідно з розділом 8 цього стан­дарту в об'ємі, зазначеному у таблиці 4, на КТП або її складових частинах, визначених для кваліфікаційних або періодичних випробувань (із зазначенням їх кількості) у технічних умо­вах на конкретні типи КТП.

Таблиця 4

Вид випробувань

Пункти технічних вимог

1 Перевірка зовнішнього вигляду і перевірка на відповідність кресленням

5.1; 5.5.4; 5.7; 5.9

2 Випробування на нагрівання

5.4

3 Випробування на електродинамічну і термічну стійкість до струмів короткого замикання

4.2; 4.5; 5.1.2; 5.4.2

4 Випробування механічної міцності елементів конструкції КТП у разі багаторазових операцій

5.1.2; 5.5; 5.7.9

5 Випробування електричної міцності ізоляції напругою грозових імпульсів

5.1.2; 5.3

6 Випробування на зовнішні кліматичні впливи

5.2.1-5.2.3

7 Випробування на механічні впливи

5.2.4

8 Випробування на міцність під час транспортування, у т. ч. випробування упаковання

5.13; 9

9 Контрольне збирання КТП

5.7.1; 5.7.4; 5.9

10 Випробування на надійність

5.10

11 Випробування на локалізаційну здатність

5.7.5; 6

Примітка 1. Випробуванню за пунктом 3 допускається не піддавати апаратуру і ошиновку КТП напругою вище 1000 В:



  • захищені плавкими запобіжниками незалежно від їх номінального струму і типу — на термічну стійкість;

  • захищені плавкими запобіжниками з вставками на номінальний струм до 60 А — на електродинамічну стійкість до струмів короткого замикання.

Примітка 2. Відповідність КТП вимогам цього стандарту в частині механічних впливів допускається під­тверджувати результатами експлуатації конкретних КТП.

Випробування за пунктом 7 відносяться тільки до типових.

Примітка 3. Випробування за пунктами 2; 3; 4; 5; 7 допускається проводити на складових частинах КТП.

Примітка 4. Випробування за пунктом 8 проводяться на транспортних блоках.

Примітка 5. Обсяг і види випробувань КТП за частоти 60 Гц уточнюються у технічних умовах на конкретні типи КТП.

  1. Допускається у разі постановки КТП на серійне виробництво кваліфікаційні випро­бування не проводити, якщо:

  • дослідний зразок КТП був виготовлений за технологією, що застосовується у серій­ному виробництві, і пройшов приймальні випробування за програмою періодичних випробу­вань;

  • комісією з приймання не були надані рекомендації щодо змінення конструкції КТП, які можуть вплинути на результати випробувань;

  • час, що пройшов після випробувань дослідного зразка, не перевищує 3 років.

  1. Якщо комісією з приймання дослідно-конструкторської розробки (ДКР) були надані рекомендації щодо змінення конструкції КТП, то повинні проводитись ті види кваліфікаційних випробувань, які пов’язані із зміненням конструкції КТП.

  1. Періодичні випробування

    1. Періодичні випробування повинні проводитись у термін, встановлений у технічних умовах на окремі типи КТП, але не рідше одного разу за 10 років, за програмою, зазначе­ною у таблиці 4.

    2. Періодичні випробування повинні проводитись на КТП або її складових частинах, які пройшли приймально-здавальні випробування. Для РПНН, які складаються із набору шаф, періодичні випробування проводяться на типопредставниках з розповсюдженням результатів випробувань на всі типовиконання РПНН.

Вибір типопредставників РПНН і визначення їх кількості проводиться підприємством-ви- робником за узгодженням з підприємством-розробником конструкції і оформляється прото­колом.

    1. Якщо за період, що пройшов після проведення періодичних випробувань, були про­ведені типові випробування, пов'язані із зміненням конструкції, матеріалів або технології ви­робництва, то періодичні випробування повинні проводитись тільки за тими пунктами програ­ми періодичних випробувань, за якими не виконувались типові випробування.

  1. Типові випробування

    1. Типові випробування повинні проводитись у разі змінення конструкції, початкових матеріалів або технології виробництва, якщо змінення можуть впливати на характеристики і параметри КТП.

    2. Обсяг випробувань і кількість зразків, які підлягають випробуванням, встановлюють у програмі, узгодженій підприємством-власником оригіналів конструкторської документації з виробником.

    3. Допускається не проводити типові випробування, за винятком контрольного зби­рання і випробування на взаємозамінність однотипних висувних апаратів, якщо КТП даного типу у частині вимог повністю ідентична КТП іншого типу, що раніше підлягала такому вип­робуванню.

  2. Якщо маса або габаритні розміри КТП (транспортного блоку) не дозволяють проводити кліматичні і механічні випробування на устаткуванні, що існує, то оцінку КТП (транспортного блоку) слід здійснювати за вимогами, встановленими технічними умовами на конкретні типи КТП.