---

Податки. %

Рисунок Г.1 — Структуро витрат на вироблення продукції (середнє значення за період з 1990 р. до 1997 р.) для випадку «заморожування» зарплати (дно. таблицю Г.1).

Рисунок Г.2 — Структура витрат на вироблення продукції (середнє

значення за період з 1990 р. до 1997 р.) для випадку змінювання

зарплати пропорційно до обсягів виробництва (див. таблицю Г.2).

На момент проведення ЕО підприємство було збитковим. Разом із тим у 1997 р. внаслідок зростання обсягів виробництва рівень збитковості порівняно з 1996 р. знизився. Тому надзвичайно важливим є визначення точки беззбитковості підприємства.

Обчислюють точку беззбитковості для таких умов:

• структуру собівартості виробництва визначають для двох випадків: «заморожування» за­робітної плати на рівні 1996—1997 рр. (див. таблицю Г.1) та змінювання заробітної плати пропор­ційно обсягам виробництва (див. таблицю Г.2).

• розрахунки було виконано для випадку відсутності будь-яких суттєвих змін у процесі ви­робництва (без реалізації інвестиційних проектів та ЕЗЗ), тобто для наявних на підприємстві тех­нологій і організації виробництва.

Результати обчислення точки беззбитковості підприємства наведено у таблиці Г.З. Аналіз результатів розрахунку показав, що змінювання заробітної плати пропорційно обсягам виробниц­тва є недопустимим, оскільки беззбиткова робота починається за таких рівнів виробництва, що пе­ревищують проектну потужність цього підприємства.

Таблиця Г.З — Обчислення точки беззбитковості для двох варіантів: «заморожування»

ДОДАТОКД
(довідковий)

ПРИКЛАД ОБЧИСЛЕННЯ ПИТОМИХ ВИТРАТ
ЕНЕРГОРЕСУРСІВ (ЛІНІЙНА МОДЕЛЬ)

У таблицях Д.1 і Д.2 наведено первинну інформацію для розрахунку питомих витрат елект­роенергії на вироблення, відповідно, концентрату та охатишів (котуніз).

Таблиця Д.1 — Первинна Інформація для обчислення питомих витрат електроенергії на виробництво концентрату в 1990—1997 рр.

Таблиця Д.2 — Первинна інформація для обчислення питомих витрат електроенергії на вироблення окатишіа у 1990—1997 рр.

Залежність питомих витрат електроенергії для концентрату.у, та окатишів у_г від обсягів ви­робництва х, та х_г, відповідно, обчислюють за допомогою формул: для концентрату:

у, = а, + А, ■ х,; (Д.1)

для окатишів:

у₂ = а₂ + Ь, • х_г. (Д.2)

Для випадку лінійної апроксимації залежностей питомих витрат електроенергії на виробництво від його обсягів (див. співвідношення (Д.1) і (Д.2)) величини а,. а₂ і b,, b? визначають за допомогою системи рівнянь:

S

(Д.з)

Уі.2 “ ^П ’ ^al,2 ⁺ ^.Z S ^х12
£^Х12У1.2 ~^аі2£^Х12 ^{+ Ь}.2^^ХХ2

де п — кількість фактично відомих питомих витрат енергоресурсів за конкретних обсягів вироб­ництва. П - 8 (див. таблицю Д.З і Д.4);

ЗО

X “ визначають за допомогою таблиць Д.З і Д.4.

Таблиця Д.З — До розрахунку залежності питомих витрат електроенергії на вироблення концентра

від його обсягів

Таблиця Д.4 — До розрахунку залежності питомих витрат електроенергії на вироблення окатишів' від його обсягів

У результаті отримаємо такі системи рівнянь: — для визначення а, і Ь,:

h 16236 =8-а, +33485-Ь, [4778189,7 = 33485 • а, +149287480 0, ’— для визначення а_гі b₂

639,72 = 8-а_г +23894 Ь₂

1797180,6 = 23894 • а₂ + 78107170 ■ 0₂ ' ^(Д-^5>

У результаті отримуємо:

а, = 185,091; Ь, = - 0.0095285;

а₂ = 130,24936; Ь_г= - 0,0168358.

Таким чином аналітична залежність питомого споживання електроенергії О', та у₂, (кВттодУт) від обсягів виробництва (х, та х₂. тис. т) набуває вигляду:

• для концентрату:

у, = 185,081 - 0,0095285-х,. {Д.6)

• для окатишів:

у, = 130,24936 - О,О168358 х₂. (Д.7)

На закінчення слід зазначити, що запропоновану лінійну модель можна застосовувати тільки за певних умов (якщо правильним є припущення, що закон розподілу.випадкової, величини (пи­томих витрат енергоресурсів) у генеральній сукупності є нормальним і т.ін.). Результати такого моделювання є лише попередніми і потребують більш детального дослідження для випадків, коли фактичне значення питомих витрат за певних обсягів виробництва значно перевищує розрахун­кове (відповідно до запропонованої моделі). Використання саме лінійної моделі може бути допу­стимим лише на попередній стадії, коли в енергоаудиторіе немає відповідного програмного за­безпечення, яке дає змогу використовували достовірніші моделі. Лінійні моделі можна також зас­тосовувати для моделювання залежностей питомих витрат енергоресурсів на обігрівання будівель від температури навколишнього середовища (відхилення від лінійності найчастіше свідчить про незадовільне теплопостачання).

ДОДАТОКЕ

(довідковий)

ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК
ЕНЕРГОЗБЕРЕЖНОГО ЗАХОДУ

ЕЛ Приклад — Визначення доцільності використання енергоефективних ламп замість ламп розжарювання

Для освітлення виробничих приміщень можна використовувати або одну енергоефективну лам­пу з паспортним терміном роботи 10600 год. або 10 звичайних ламп розжарювання з терміном ек­сплуатації 1000 год. Вартість звичайної лампи розжарювання становить Ц,^ = $ 0,34, а вартість однієї енергоефективної лампи — = $ 10.65 (за прайс-листами фірм-виробників). Потужність однієї

лампи розжарювання становить P_v = 100 Вт, а однієї енергоефективної лампи — Р_офя = 21 Вт. Та­риф на електричну енергію в місці встановлення ламп становить 0,02 J/кВттод. Лампи функці­онують цілодобово (24 год на добу). Для закупівлі ламп можуть бути використані різні джерела фінансування (від і = 10 % до і = 120 % на рік).

Розрахунки виконуємо для двох варіантів:

1. варіант. Для освітлення використовують одну енергоефективну лаипу.

2. варіант. Для освітлення використовують 10 звичайних ламп розжарювання, оскільки термін їх експлуатації (1000 год) в 10 разів менший за термін роботи енергефективноТ лампи (10000 год).

Результати розрахунків наведено на рисунку Е.1.

Рисунок Е.1 — Залежність витрат В, та В₂ від вартості капіталу).

Витрати В₁ на експлуатацію та придбання однієї енергоефективної лампи становлять:

(Е.1)

Витрати В₂ на експлуатацію та послідовне придбання 10 ламп розжарювання становлять:

У

В_г =

(і₊/Г

+ ₊ [ *~U>

(u/7 (1+0”.

(Є.2)

формулах (Є. 1) та (Е.2) величина І # і, оскільки і визначають як вартістю залучених грошей (і), так і тривалістю роботи лампи впродовж року порівняно з періодом експлуатації ламп розжа­рювання Т (Т = 1000 год).

Точка перетину графіків В, та В₂ має координати (і = 0,137; 0 = $12,95).

Аналіз показав, що для випадків, коли вартість залученого капіталу не перевищує 13,7 % річних, економічно доцільнішим Є використання енергоефективиих ламп (В, < В₂). Проте в умо­вах України можлива вартість капіталу найчастіше перевищує 13,7 % на рік. Для таких випадків економічно доцільним є використання ламп розжарювання,, оскільки В₍ > В₂.

3. .2 Приклад — Створення системи керування технологічною секцією збагачувальної фабрики

Гірничо-збагачувальний комбінат переробляє легко-збагачувану залізорудну сировину. Хоро­ше розкриття рудних мінералів забезпечується за рівня крупності 30—40 мкм.