аналізування невідповідностей або потенційних невідповідностей;
визначення причин невідповідностей або потенційних невідповідностей;
оцінювання потреби вживання заходів, спрямованих на уникнення появи чи повторного виникнення невідповідностей;
визначення та впровадження необхідних заходів;
документування коригувальних і запобіжних дій;
f) аналіз ефективності вжитих коригувальних і запобіжних дій.
Коригувальні та запобіжні дії мають відповідати масштабам виявлених і потенційних проблем і наслідків щодо впливу на енергетичні характеристики.
Організація має забезпечити внесення будь-яких необхідних змін, що стосуються СЕМ.
4.6.5 Контроль протоколів (записів)
Організація повинна створити та вести протоколи (записи), необхідні для надання доказів відповідності вимогам її СЕМ і цього стандарту, а також записи щодо досягнених у сфері енерго- ефективності результатів.
Організація має визначити й запровадити заходи щодо керування ідентифікацією, відновленням і збереженням записів.
Необхідно щоб протоколи були зроблені та їх зберігали чіткими, ідентифікованими, і надавали можливість відстежувати відповідну діяльність.
4.7 Аналізування з боку керівництва
Загальні положення
Найвище керівництво має періодично аналізувати СЕМ організації для забезпечення постійної її придатності, адекватності та ефективності.
Необхідно документувати інформацію щодо аналізу з боку керівництва.
Вхідні дані для аналізування з боку керівництва
У вхідних даних для аналізування з боку керівництва має бути така інформація:
дії, які випливають з попередніх результатів аналізування з боку керівництва;
аналіз енергетичної політики;
аналіз енергетичних характеристик і пов’язаних з ними ІЕЕ;
результати оцінювання відповідності законодавчим вимогам з урахуванням їх розвитку і зміни, а також іншим вимогам, що їх організація має дотримувати;
ступінь досягнення поставлених цілей і виконання завдань у сфері енергетики;
результати аудитів СЕМ;
д) стан виконання запобіжних і коригувальних дій;
заплановані енергетичні характеристики для наступного періоду;
рекомендації щодо поліпшення.
4.7.3 Вихідні дані для аналізування з боку керівництва
Вихідні дані для аналізування з боку керівництва мають охоплювати всі рішення й дії, пов’язані зі
змінами енергетичних характеристик організації;
змінами енергетичної політики;
змінами ІЕЕ;
змінами цілей, завдань або інших елементів СЕМ відповідно до зобов’язань організації щодо безперервного поліпшення;
змінами, що стосуються розподілу ресурсів.
ДОДАТОК А
(довідковий)
НАСТАНОВА ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ
ЦЬОГО СТАНДАРТУ
А.1 Загальні вимоги
Текст, наведений у цьому додатку, суто інформаційний і призначений для того, аби уникнути помилкової інтерпретації вимог, наведених у розділі 4 цього стандарту. Оскільки ця інформація стосується та узгоджується з вимогами розділу 4, її не призначено для того, аби додавати, вилучати чи будь-як змінювати ці вимоги.
Запровадження системи енергетичного менеджменту, визначеної цим стандартом, призначене для того, щоб досягти поліпшення енергетичних характеристик. Отже, цей стандарт ґрунтується на тому, що організація буде періодично аналізувати й оцінювати систему енергетичного менеджменту задля визначення можливостей для поліпшення та їх подальшої реалізації. Організації надано можливість виявити гнучкість щодо того, як вона буде запроваджувати СЕМ, наприклад, швидкість, ступінь, і графік безперервного процесу поліпшень визначає організація.
Організація може брати до уваги економічні та інші міркування під час визначення ступеня, масштабу дій і графіка процесу безперервного поліпшення.
Поняття, що стосуються сфери застосування та обмежень, за яких діє система менеджменту, дають змогу організації застосовувати гнучкий підхід під час визначення того, що їй необхідно охопити системою енергетичного менеджменту.
Поняття енергетичних характеристик охплює використання енергії, енергоефективність і енергоспоживання. Отже, організація може вибрати для себе напрямки дій у широкому діапазоні видів діяльності, пов’язаних з енергетичною ефективністю. Наприклад, організація може зменшити максимальну навантагу (максимальну потребу в енергії), застосовувати надлишкові чи вторинні енергоресурси, або поліпшити роботу своїх систем, процесів або устатковання.
Рисунок А.1 ілюструє концептуальне подання енергетичних характеристик.
Рисунок А.1 — Концептуальне подання енергетичних характеристик
А.2 Відповідальність керівництва
А.2.1 Загальні положення
Найвище керівництво чи його представник, контактуючи з персоналом і передаючи інформацію всередині організації, може підтримувати важливість для організації енергетичного менеджменту через залучення персоналу до цієї роботи такими засобами, як наділення працівників відповідними повноваженнями, підвищення їх мотивації, заохочення участі персоналу в діях з енергетичного менеджменту, схвалення та визнання здобутків і внеску працівників у цій сфері, винагородження працівників, проведення навчання та підготування персоналу у сфері енергетичного менеджменту.
Організації, що виконують довгострокове планування, можуть охопити енергоменеджментом таке: джерела енергії, енергетичні характеристики та запровадження енергоефективності до своїх планів.
А.2.2 Представник керівництва
Представник керівництва може бути співробітником зі складу наявного персоналу, новим співробітником, прийнятим на роботу, або співробітником, що працює за спеціальною трудовою угодою. Обов’язки представника керівництва можуть становити частину чи охоплювати всі посадові обов’язки працівника. Навички та рівні компетентності можуть визначати з урахуванням розміру та специфіки організації, культурного середовища чи законодавчих або інших вимог, які організація зобов’язалася виконувати.
Група енергетичного менеджменту забезпечує надходження та реалізацію поліпшень енергетичних характеристик. Розмір групи визначають специфікою структури чи діяльності організації:
для невеликих організацій це може бути одна особа, наприклад, представник керівництва;
для більших організацій — група, що складається із співробітників, які виконують різні функції, забезпечує ефективний механізм щодо залучення різних підрозділів організації до процесу планування та впровадження системи енергетичного менеджменту.
А.З Енергетична політика
Енергетична політика — рушійна сила, що забезпечує впровадження та поліпшення СЕМ і енергетичних характеристик, ураховуючи встановлені для цієї системи. Така політика може бути короткою заявою, яку працівники організації можуть легко зрозуміти й виконувати у своїй роботі. Інформування щодо енергетичної політики організації та доведення її до відома зацікавлених сторін може бути використано як важіль для керування організаційною діяльністю.У випадку, коли організація застосовує транспортування, використання та споживання енергії транспортом, це може бути охоплено сферою діяльності та межами системи енергетичного менеджменту.
А.4 Енергетичне планування
А.4.1 Загальні положення
На рисунку А.2 показано концептуальну схему, призначену для кращого розуміння процесу енергетичного планування. Ця схема не припускає докладного відображення аспектів, які стосуються специфіки конкретної організації. Інформація, подана на схемі енергетичного планування, не є вичерпною: її може бути доповнено будь-якими іншими елементами, характерними для конкретної організації, конкретних обставин або умов.
Процес енергетичного планування
Заплановані витрати
Енергетичний аналіз
Запланована продукція
А. Аналіз використання та споживання енергії <
Попереднє та поточне використання енергії
— Параметри, що впливають на режим значного споживання енергії
— Продуктивність
(
В. Визначення ділянок
значного використання
енергії
На схемі наведено основні
поняття енергетичного плану-
вання
С. Визначення
можливостей
для поліпшення
енергетичних
характеристик
— Базовий рівень енергетичних характеристик
— Індикатор енерго- ефективності
— Ціль
— Завдання
— Плани дій
Рисунок А.2 — Концептуальна схема енергетичного планування
Цей розділ сфокусовано на питаннях, пов’язаних з енергетичними характеристиками організації та інструментами щодо підтримання й постійного поліпшення енергетичних характеристик.
Бенчмаркінг (систематичне порівняння підходів і характеристик) — це процес збирання, аналізування та визначання співвідношення між енергетичними характеристиками порівнюваних дій задля оцінювання та порівняння результативності між різними чи в межах одних і тих самих елементів або утворень. Існують різні типи бенчмаркінгу, від внутрішнього бенчмаркінгу задля висунення на перший план і висвітлення найліпших практик, що застосовують усередині організації, до зовнішнього бенчмаркінгу для того, щоб установити найкращу в галузі/секторі результативність установки/споруди чи конкретної продукції/послуги в одній і тій самій сфері чи секторі. Процес бенчмаркінгу можна застосовувати до будь-якого з цих елементів. За наявності точних і придатних для порівняння даних, бенчмаркінг — це корисний вхідний параметр для об'єктивного енергетичного аналізування (див. 4.4.3) і подальшого поставлення енергетичних цілей і завдань (див. 4.4.6).
А.4.2 Законодавчі та інші вимоги
Застосовними до діяльності організації законодавчими вимогами можуть бути такі міжнародні, національні, регіональні вимоги чи вимоги на місцях виробничої діяльності, що їх застосовують для сфери дії системи енергетичного менеджменту щодо енергії. Приклади законодавчих вимог можуть 12охоплювати державний регламент або закон, який зобов’язує економити енергію. Прикладами інших вимог можуть бути угоди зі споживачами, добровільні кодекси та принципи усталеної практики, добровільні програми тощо.
А.4.3 Енергетичний аналіз
Процес ідентифікування та оцінювання використання енергії має привести організацію до визначення сфер істотного використання енергії та до ідентифікації можливостей щодо поліпшення енергетичних характеристик.
Приклади персоналу, що працює від імені або за дорученістю організації, охоплюють підрядників, які надають послуги, персонал, залучений до роботи на тимчасовій основі або на неповний робочий день.
Потенційні джерела енергії можуть охоплювати традиційні джерела, які до цього не були використані організацією. Альтернативними джерелами енергії можуть бути копалини чи невикопні види палива.
Актуалізація енергетичного аналізу означає актуалізацію (оновлення) інформації, що піддають аналізу, визначення важливості та встановлення можливостей поліпшення енергетичних характеристик.
Енергетичний аудит або оцінювання передбачає докладний аналіз енергетичних характеристик, процесів або того й іншого. Зазвичай його основано на відповідному вимірюванні та спостеріганні за фактичним рівнем енергетичних характеристик. Вихідні дані аудиту зазвичай мають інформацію, що стосується поточного споживання та результативності, до них також можуть додавати рекомендації, спрямовані на поліпшення енергетичних характеристик. Енергетичні аудити планують і провадять як складову частину ідентифікування та визначання пріоритетів можливостей для поліпшення енергетичних характеристик.
А.4.4 Базовий рівень енергетичних характеристик
Відповідний період для отримання даних призначено для розгляду організацією нормативних вимог або параметрів, які впливають на використання та споживання енергії. Параметри можуть охоплювати погодні умови, пори року, цикли виробничої діяльності й інші умови.
Базовий рівень енергетичних характеристик установлює та фіксує організація як засіб, за допомогою якого організація визначає період документування записів. Коригування відповідно до базового рівня енергетичних характеристик також документують відповідно до вимог, установлених цим стандартом.
А.4.5 Індикатори енергоефективності
Показники енергетичної характеристики можуть бути простим параметром, простою пропорцією чи складнішою моделлю. Приклади показників енергетичної характеристики можуть охоплювати витрату енергії за певний проміжок часу, витрату енергії на одиницю продукції й багатоваріантні моделі. Організація може вибрати ІЕЕ, що дають інформацію стосовно енергетичних характеристик її діяльності та актуалізувати ці показники у випадку, коли відбувається зміна в економічній діяльності чи базових критеріях, що впливають на відповідний показник енергетичної ефективності для тих випадків, коли це необхідно.
А.4.6 Енергетичні цілі, задачі та плани заходів з енергетичного менеджменту
На доповнення до планів заходів, орієнтованих на досягнення конкретних поліпшень енергетичних характеристик, організація може мати плани заходів, що передбачають поліпшення всього енергетичного менеджменту чи вдосконалення процесів власне системи енергетичного менеджменту. Плани заходів для поліпшень такого типу можуть також містити інформацію про те, як організація буде здійснювати перевіряння (верифікацію) результатів, досягнених після виконання заходів, передбачених цими планами. Наприклад, організація може мати план заходів, розроблений для поліпшення обізнаності працівників і підрядників організації про діяльність у сфері енергетичного менеджменту. Поліпшення рівня обізнаності, що досягають у разі виконання цього плану, та інші результати слід перевіряти (верифікувати), використовуючи метод, визначений організацією, та задокументований у цьому плані заходів.
