Страница 2: ДСТУ ISO 10360-2:2006. Технічні вимоги до геометрії виробів (GPS). Приймальні та контрольні випробування координатно-вимірювальних машин. Частина 2. Координатно-вимірювальні машини для вимірювання розмірів (62876)

Рекомендовано орієнтувати щуп не паралельно осям КВМ.

Примітка. Вибір орієнтації щупа та місця розташування еталонної кулі може вплинути на результат випробування.

• одна точка на полюсі (вздовж напрямку осі щупа) еталонної кулі;

• чотири точки (рівномірно розташовані) нижче полюса під кутом 22,5°;

• вісім точок (рівномірно розташовані) нижче полюса під кутом 45° і повернуті на кут 22,5° віднос­но попередніх точок;чотири точки (рівномірно розташовані) нижче полюса під кутом 67,5° і повернуті на кут 22,5° відносно попередніх точок;

• вісім точок (рівномірно розташовані) нижче полюса під кутом 90° (на екваторі) і повернуті на кут 22,5° відносно попередніх точок.

Використовуючи всі 25 вимірювань, обчислюють сферу Гаусса (асоціативний елемент). Для кож­ного з 25 вимірювань обчислюють Гауссову радіальну відстань R.

Похибку щупа Р визначають як різницю між двома граничними значеннями Гауссових радіальних відстаней (Р_тах — ^тіп)-

Метою випробування є з'ясування, чи може КВМ проводити вимірювання з похибкою меншою, ніж максимально допустима похибка МРЕ_е. Цього можна досягти, використовуючи п’ять еталонів, які ма­ють різну довжину. Кожний з п’яти еталонів розташовують у семи різних позиціях з вільним орієнту­ванням в об’ємі КВМ, у кожному положенні виконують по три вимірювання для загальної кількості 105 вимірювань.

а — верх сфери

Еталон довжини повинен бути атестований і невизначеність еталона треба враховувати у висновку про відповідність чи невідповідність характеристик КВМ технічним умовам.

Примітка. Вибір розташування та орієнтації може вплинути на результат вимірювання.

Вимірюють кожен з п’яти еталонів довжини у будь-якому з семи розташувань та орієнтацій три рази, вимірювання повинні бути двонаправленими та лише зовнішніми або внутрішніми. Для кожного вимірювання беруть лише одну точку на кожному кінці еталона.

Додаткові вимірювання потрібні для вирівнювання. Рекомендують, щоб використовуваний метод вирівнювання був сумісним з методикою калібрування.

Невизначеність внаслідок методу вирівнювання повинно бути враховано у висновку про відповідність чи невідповідність технічним умовам.

Для всіх 105 вимірювань обчислюють кожну похибку вимірювання розміру Е як різницю між вимі­ряною величиною та дійсним значенням для кожного еталона довжини.

Якщо КВМ має прилади або програмне забезпечення, щоб коригувати систематичну похибку вимі­рювань, то отримане значення індивідуального вимірювання (або індивідуального еталона в індивіду­альному розташуванні та орієнтації) повинно бути скориговано врахуванням систематичної похибки. Ручне коригування результату вимірювання внаслідок впливу чинників довкілля (температури, вологості та інших) не допускається, якщо умови роботи КВМ не виходять за діапазони, встановлені виробником.

Дійсне значення вимірюваної величини дорівнює атестованому розміру еталона. Це значення можна визначити з урахуванням температури лише у тому разі, якщо це передбачено у тестовій про­грамі КВМ.

Креслять діаграму всіх похибок значень Е, як це показано на рисунках 12,13 або 14 ISO 10360-1, що відобразить форму МРЕ_Н.

6. ВІДПОВІДНІСТЬ ТЕХНІЧНИМ ХАРАКТЕРИСТИКАМ

   1. Приймальні випробування

Роботу КВМ, що вимірює розміри, вважають перевіреною, якщо:

• похибка показань вимірювання Е не перевищує зазначеної виробником максимально допусти­мої похибки МРЕ_Н з урахуванням невизначеності вимірювань, згідно з ISO 14253-1, та

• похибка щупа Р не перевищує зазначеної виробником максимально допустимої похибки МРЕр, з урахуванням невизначеності вимірювань, згідно з ISO 14253-1.

Максимум п'ять з 35 вимірювань (див. 5.3.1, п’ять еталонів довжини в усіх семи розташуваннях та орієнтаціях еталонів) може мати одне значення з трьох вимірювань, яке виходить за діапазони поля допуску. Кожне вимірювання розміру, яке виходить за діапазони поля допуску, треба переміряти 10 разів за тих самих розташувань та орієнтацій.

Якщо в усіх 10 повторних вимірюваннях похибка показань вимірювання КВМ, що вимірює розміри, не перевищує допуск (див. ISO 14253-1), вважають, що КВМ пройшла перевірку.

Роботу КВМ, що вимірює розміри, вважають перевіреною, якщо:

• похибка показань вимірювання Е не перевищує зазначеної виробником максимально допусти­мої похибки МРЕ_б з урахуванням невизначеності вимірювань згідно з ISO 14253-1, та

• похибка щупа Р не перевищує зазначеної виробником максимально допустимої похибки МРЕр з урахуванням невизначеності вимірювань згідно з ISO 14253-1.

Максимум п’ять з 35 вимірювань (див. 5.3.1, п’ять еталонів довжини в усіх семи розташуваннях та орієнтаціях еталонів) може мати одне значення з трьох вимірювань, яке виходить за діапазони поля допуску. Кожне вимірювання розміру, яке виходить за діапазони поля допуску, треба переміряти 10 разів за таких самих розташувань та орієнтацій.

Якщо в усіх 10 повторних вимірюваннях похибка показань вимірювання КВМ, що вимірює розміри, не перевищує допуску (див. ISO 14253-1), вважають, що КВМ пройшла перевірку.

7. ЗАСТОСУВАННЯ

   1. Приймальні випробування

• разі, якщо між виробником і користувачем укладено такі договори, як:

• договір на закупівлю,

• договір на обслуговування,

• договір на ремонт,

• договір на відновлення, або

• договір на модернізацію тощо, за узгодженням між виробником і користувачем приймальні випробування, встановлені у цьому стан­дарті, можна використати для перевірки експлуатаційних характеристик КВМ, що вимірює розміри, відпо­відно до вимог щодо двох максимально допустимих похибок МРЕ_е та МРЕр.

Виробник може встановити детальні обмеження, що їх застосовують до МРЕ_е та МРЕр. Якщо таких обмежень не надано, то МРЕ_е та МРЕр контролюють для будь-якого розташування та орієнтації у вимірювальному об’ємі КВМ.

У внутрішній системі якості організації може бути використано перевірку точності, описану в цьому стандарті як контрольні випробування для КВМ, що вимірює розміри, у процесі контрольних випробувань перевіряють відповідність технічним даним двох максимально допустимих похибок МРЕ_е та МРЕр.

Користувач може визначити значення похибок і детальні обмеження стосовно МРЕ_Ета МРЕр.

У внутрішній системі якості організації можна періодично використовувати зменшене контрольне випробування для демонстрування ймовірності того, що КВМ відповідає вимогам за двома максимально допустимими похибками МРЕ_Ета МРЕр.

Склад операцій у разі контрольних випробувань, встановлених у цьому стандарті, можна зменшити за рахунок кількості вимірювань, місць розташування та напрямків орієнтації (див. додаток А).

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПРОМІЖНЕ ПЕРЕВІРЯННЯ

А.1 Проміжне перевіряння КВМ

Настійно рекомендують, щоб протягом інтервалу між випробуваннями регулярно проводилося перевіряння КВМ. Інтервал між перевіряннями визначають залежно від умов довкілля та потрібної якості вимірювань.

Якщо на КВМ діяв чинник, який може вплинути на точність вимірювань, необхідно негайно провести її перевірку.

Рекомендовано, щоб характеристичні розміри еталонів, які не є еталонами довжини, були виміряні. Вимірювання можна проводити лише після проведення контрольних випробувань експлуатаційних ха­рактеристик; розташування та орієнтація еталонів повинні бути зареєстровані та відтворені під час проведення наступних вимірювань.

Залежно від типу вимірювальних завдань, що виконують на КВМ, як еталони можна обирати:

• спеціальні еталони, які мають типову форму, стабільні розміри, механічно стійкі, та доведену поверхню, яка не впливає на невизначеність вимірювання;

• плиту зі сферами;

• плиту з отворами;

• стрижень зі сферами;

• стрижень з отворами;

• стрижень, який може розташовуватися між фіксованою еталонною сферою та головкою щупа КВМ;

• еталон крутості (наприклад, кільцевий блок).

Настійно рекомендують, щоб матеріал еталона мав коефіцієнт теплового розширення близький до коефіцієнта деталей, що вимірюється на КВМ.

А.2 Проміжне перевіряння щупа

Виконують дії та обчислення, як у 5.2.

Настійно рекомендують регулярно між періодичними випробуваннями перевіряти зміни похибки щупа, пов'язані з різними конфігураціями щупа.

Під час проміжних перевірок використовують те саме усталювання, ту саму методику та такі самі обчислення результатів вимірювань, яку 5.3.

ДОДАТОК В

(довідковий)

ЗВ’ЯЗОК З МАТРИЧНОЮ МОДЕЛЛЮ GPS

Докладнішу інформацію щодо матричної моделі GPS див. в ISO/TR 14638.

Цей стандарт установлює порядок проведення приймальних випробувань щодо перевірки заявле­ної виробником точності КВМ для вимірювання розмірів. Він також установлює порядок контрольних випробувань, які періодично проводить користувач, щоб підтвердити точність КВМ.

Цей стандарт є загальним стандартом GPS, який впливає на сукупність, що пов’язує п'ять гілок стандартів щодо розміру, відстані, радіуса, кута, форми, орієнтації, розташування, биття та базуван­ня у загальну матрицю GPS, як графічно показано на рисунку В.1.