НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

НАСТАНОВА З РОЗРАХУНКУ
ТА ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХИСТУ
ВІД ШУМУ СЕЛЬБИЩНИХ ТЕРИТОРІЙ

ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013

Київ
Мінрегіон України
2014ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", ТК 304 "Захист будівель та споруд", ПК б "Будівельна акустика та захист від шуму"

РОЗРОБНИКИ: В. Заєць; М. Трохименко; Г. Фаренюк, д-р техн. наук

ЗА УЧАСТЮ: ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" (В. Захаров; Ю. Захаров, канд. техн. наук (науковий керівник);

П. Саньков, канд. техн. наук; Н. Ткач)

Київський національний університет будівництва і архітектури

(О. Підгорний, д-р техн. наук; О. Сергейчук, д-р техн. наук)

ТОВ "Центр екологічної безпеки цивільної авіації" (О. Картишев)

  1. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 10.07.2013 р. № 306, чинний з 2014-01-01

УВЕДЕНО ВПЕРШ

ЕЗМІСТ

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Терміни та визначення понять 2

  4. Познаки та скорочення 2

  5. Загальні положення з проектування захисту сельбищних територій від шуму 2

  6. Шумові характеристики основних джерел зовнішнього шуму в міських та сільських поселеннях 4

    1. Загальні положення 4

    2. Шумові характеристики потоків автомобільного транспорту 5

    3. Шумові характеристики потоків трамваїв 7

    4. Шумові характеристики потоків залізничних поїздів і поїздів наземного метро 8

    5. Шумові характеристики потоків водного транспорту 9

    6. Шумові характеристики авіаційного транспорту 10

    7. Шумові характеристики локальних джерел шуму 12

    8. Шумові характеристики трансформаторів відкритих понижувальних підстанцій 14

  7. Визначення рівнів звуку в розрахункових точках 14

  8. Визначення необхідного зниження рівнів звуку на території житлової забудови та необхідної звукоізоляції зовнішніх огороджувальних конструкцій 21

  9. Зниження рівнів звуку шумозахисними екранами 22

  10. Зниження рівнів звуку смугами зелених насаджень 27

Додаток А

Визначення октавних рівнів звукового тиску транспортного шуму 30

Додаток Б

Приклад комп'ютерної програми з розрахунку, оцінювання та візуалізації акустичного режиму забудови і прилеглої до неї території 31

Додаток В

Приклад комп'ютерної програми з розрахунку ефективності шумозахисних екранів 38ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

НАСТАНОВА З РОЗРАХУНКУ ТА ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХИСТУ ВІД
ШУМУ СЕЛЬБИЩНИХ ТЕРИТОРІЙ

УКАЗАНИЯ ПО РАСЧЕТУ И ПРОЕКТИРОВАНИЮ ЗАЩИТЫ ОТ ШУМА
СЕЛИТЕБНЫХ ТЕРРИТОРИЙ

MANUAL FOR CALCULATING AND DESIGNING OF NOISE PROTECTION
OF RESIDENTIAL AREA

Чинний від 2014-01-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

    1. Цей стандарт спрямований на реалізацію положень ДБН В.1.1-31 і

відповідно до Закону України "Про будівельні норми" є обов'язковим до застосування.

    1. Цей стандарт установлює правила розрахунку очікуваних рівнів звуку на території житлової забудови від транспортних потоків і локальних джерел шуму та їхнього необхідного зниження, методи розрахунку акустичної ефективності засобів зниження шуму на території, а також правила визначення необхідної звукоізоляції зовнішніх огороджувальних конструкцій при проектуванні нового будівництва та реконструкції житлових будинків та громадських будівель.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні акти і нормативні документи:

ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень

ДБН В .1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму

ДБН В. 1.2-10-2008 Система забезпечення надійності та безпеки

будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму

ГОСТ 22283-88 Шум авиационный. Допустимые уровни шума на территории жилой застройки и методы его измерения (Шум авіаційний. Допустимі рівні шуму на території житлової забудови і методи його вимірювання)

ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013

ГОСТ 23337-78 Шум. Методы измерения шума на селитебной территории и в помещениях жилых и общественных зданий (Шум. Методи вимірювання шуму на сельбищній території і в приміщеннях житлових і громадських будівель)

ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

СН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки (Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадських будівель і на території житлової забудови)

  1. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, що означають поняття, визначені відповідно до:

  1. ДБН В. 1.1-31 - рівень звуку, еквівалентний рівень звуку,

максимальний рівень звуку, октавний рівень звукового тиску, коригований рівень звукової потужності, еквівалентна площа звукопоглинання, ізоляція повітряного шуму, прямий звук, відбитий звук, шумозахисний екран

  1. ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

РТ - розрахункова точка

ДШ - джерело шуму

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХИСТУ СЕЛЬБИЩНИХ ТЕРИТОРІЙ ВІД ШУМУ

    1. Планування й забудова сельбищної території міських та сільських поселень повинні забезпечувати нормативні вимоги щодо допустимих рівнів шуму згідно з ДБН 360, ДБН В.1.1-31, ДСП 173, СН 3077, ГОСТ 22283 та відповідати основній вимозі захисту від шуму згідно з ДБН В. 1.2-10.

    2. Засоби зі зниження шуму на сельбищних територіях необхідно впроваджувати на всіх стадіях розроблення містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях.

ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013

  1. На стадії розроблення схем планування територій на регіональному рівні покращенню стану шумового режиму в населених пунктах сприяють:

  • функціональне зонування території, спрямоване на ізоляцію ділянок та об'єктів з підвищеним рівнем шуму;

  • проектування шумозахисних зон необхідної ширини навколо шумних об'єктів;

  • суміщення швидкісних автомобільних доріг і залізниць у єдині транспортні коридори, що проходять в обхід міст і інших населених пунктів, лікувально-курортних та рекреаційних зон;

  • розміщення нових аеропортів за межами сельбищної зони з орієнтацією злітно-посадкових смуг так, щоб їхні осі та траси польотів літаків не перетинали сельбищну територію.

  1. На стадії розроблення генеральних планів міста необхідно застосовувати:

  • функціональне зонування території з відокремленням сельбищних і рекреаційних зон від промислових, комунально-складських зон та основних транспортних магістралей;

  • формування загальноміської системи зелених насаджень;

  • трасування автомобільних доріг швидкісного та вантажного руху в обхід житлових районів тазон відпочинку (по межах районів, промислових та комунально-складських зон, вздовж залізниць);

  • диференціацію вулично-дорожньої мережі за складом транспортного потоку з виділенням основного об'єму вантажного перевезення на спеціальні магістралі;

  • використання шумозахисних властивостей рельєфу;

  • розміщення автомобільних доріг швидкісного руху, що проходять через території житлових районів, у виїмках і тунелях;

  • розміщення великих автомобільних стоянок та гаражів за межами житлових районів;

  • збільшення площі міжмагістральних територій та надання їм компактних форм для відокремлення основних житлових масивів від транспортних магістралей;

  • при проектуванні невеликих поселень і сільських населених пунктів

ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013

доцільно повністю віддаляти мікрорайони від транспортних магістралей, розташовуючи між ними зелені насадження;

  • об'єднання основних джерел шуму на територіях промислових зон в окремі комплекси і розташування їх у найбільш віддалених від забудови місцях.

  1. При розробленні детального плану територій доцільно передбачати наступні заходи:

  • розміщення вздовж міських та районних магістралей будівлі-екрани торговельного, комунально-побутового, адміністративного призначення, а також спеціальні шумозахисні житлові будинки, що сприяє раціональному використанню міської території за рахунок зменшення розривів між магістралями і житловою забудовою;

  • для забезпечення максимального ефекту екранування шумозахисні будівлі мають бути достатньо високими і протяжними і розташовуватися якомога ближче до джерела шуму;

  • на перехрестях вулиць слід розмішувати шумозахисні будівлі Г- подібної конфігурації в плані;

  • основні житлові будинки підвищеної поверховості, дитячі дошкільні та шкільні заклади та місця відпочинку населення слід розташовувати всередині території району;

  • у кожному конкретному випадку для кількісного оцінювання шумового режиму житлового району, що проектується, необхідно проводити акустичні розрахунки згідно з розділами 7-10.

  1. ШУМОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ ЗОВНІШНЬОГО ШУМУ В МІСЬКИХ ТА СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕННЯХ

    1. Загальні положення

Основними джерелами зовнішнього шуму в міських та сільських поселеннях є потоки автомобільного, залізничного, водного, повітряного транспорту, промислові і енергетичні підприємства та їхні окремі установки, складські і транспортні підприємства, внутрішньоквартальні локальні джерелаДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 шуму (трансформаторні і газорозподільні підстанції, спортивні майданчики, майданчики вантаження-розвантаження товарів у магазинах тощо).

  1. Шумовими характеристиками транспортних потоків і локальних внутрішньоквартальних джерел є еквівалентний і максимальний рівні звуку в дБА, які визначають або натурними інструментальними вимірюваннями згідно з ГОСТ 23337, ГОСТ 22283, або шляхом розрахунків згідно з 6.2-6.8.

Примітка. У разі необхідності значення октавних рівнів звукового тиску транспортного шуму можуть бути орієнтовно визначені згідно з додатком А.

  1. Шумові характеристики потоків автомобільного транспорту

    1. Шумовими характеристиками потоків автомобільного транспорту (включаючи автобуси й тролейбуси) є еквівалентні LA екв і максимальні LA макс рівні звуку в дБА на відстані 7,5 м від осі найближчої до розрахункової точки смуги руху транспорту.

    2. Величини LA екв визначають за формулою:

^-Аекв = 44 + 0,26 V + 10Ід(Л/31У3) + А/-дПокр + △^-Духил • CO

де V - середня швидкість транспортного потоку на перегоні, км/год, яку визначають за формулою:

У _ (Уп^Л + ^ВЛ^ВЛ +^ВС^ВС +^вв^вв) (2)

Л/л + А/Вл + NBC+ NBB

де Ул, Л/л - відповідно швидкість та інтенсивність руху легкових автомобілів та їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т включно, од/год (легкі автомобілі);

1/вл, Л/вл - відповідно швидкість та інтенсивність руху вантажних автомобілів та автобусів з дозволеною максимальною масою до 5 т включно, од/год (вантажні легкі автомобілі);

VBC, NBC- відповідно швидкість та інтенсивність руху вантажних автомобілів та автобусів з дозволеною максимальною масою від 5 т до 12 т включно, а також тролейбусів, од/год (вантажні середні автомобілі);

Увв, Л/вв - відповідно швидкість та інтенсивність руху вантажних автомобілів та автобусів з дозволеною максимальною масою понад 12 т, од/год (вантажні важкі автомобілі);

Л/3 - зведена (за звуковою енергією) інтенсивність руху в од/год, яку визначають за формулою:

Л/3 = Л/л + 4ЛС. + 6Л/ВС + 8Л/ВВ ; (3)

1/3 - зведена (відносно швидкості легких автомобілів) середня швидкість транспортного

потоку на перегоні, км/год, яку визначають за формулою:

1/3 = 1/л+1,14Увл+1,18УВС+1,22УВВ ; (4)

А/-ДПОКР- поправка у дБА, що враховує тип покриття проїзної частини вулиці або дороги; визначається відповідно до таблиці 1;

д^-духил~ поправка у дБА, що враховує поздовжній ухил вулиці або дороги; визначається відповідно до таблиці 2.Таблиця 1

Тип покриття проїзної частини вулиці або дороги

Величина поправки ALА покр, дБА

Асфальт

0

Цементобетон

+3

Бруківка

+5



Таблиця 2

Поздовжній ухил вулиці або дороги, %

Величина поправки ALА ухил, дБА

Частка засобів вантажного та громадського транспорту в потоці, %

0

5

20

40

100

2

0,5

1

1

1,5

1,5

4

1

1,5

2,5

2,5

3

6

1

2,5

3,5

4

5

8

1,5

3,5

4,5

5,5

6,5

10

2

4,5

6

7

8