С.2.10 Під час заповнювання контейнерів для холодоагентів не треба перевищувати максимальної пропускної спроможності.
Пропускна спроможність — це функція внутрішнього об’єму контейнера та густини рідини холодоагенту за початкової температури (80 % об’єму рідини за температури 50 °С).
С.2.11 Холодоагенти треба перекачувати лише в контейнери з позначеним типом холодоагенту, оскільки різні холодоагенти мають різний допустимий тиск.
С.2.12 Щоб уникнути небезпеки змішування холодоагентів різних типів і марок, наприклад перероблених, контейнери, що надходять, мали б бути раніше використаними лише для тих самих марок холодоагенту. Марку має бути чітко позначено.
С.2.13 Переміщення холодоагенту з одного контейнера в інший треба виконувати безпечними й перевіреними методами.
Має бути встановлено перепад тиску між контейнерами охолодженням приймального контейнера чи нагріванням контейнера для розвантаження. Нагрівання треба досягти, використовуючи нагрівник поверхневого шару з термостатом, установленим на 55 °С або менше, і плавку вставку або неавтоматичний тепловий вимикач, установлений на температуру, за якої тиск насичення холодоагенту не перевищує 85 % установки пристрою скидання тиску контейнера.
У жодному разі не можна випускати холодоагент із приймального контейнера в атмосферу для зниження температури для сприяння заповненню приймального контейнера.
Не повинно бути жодного прямого нагрівання контейнерів для холодоагентів відкритим полум’ям, променистими нагрівачами або нагрівачами прямого контакту, щоб збільшити швидкість потоку холодоагенту.
С.2.14 Завантажувальні барабани з відкаліброваними об’ємними вагами потрібно оснастити клапаном скидання тиску.
Для цього виду барабана дозволено використовувати погружні нагрівані без пристрою обмеження температури, якщо підведену потужність обмежено обмежувачем струму так, що безперервна дія нагрівана призводить до тиску в барабані для конкретного холодоагенту менше ніж 85 % запобіжного клапана, що установлюваного незалежно від рівня рідини всередині барабана.
С.З Зберігання
Контейнери для холодоагентів треба зберігати в підготовленому в особливий спосіб прохолодному місці, оддалік вогненебезпечності, поза прямого сонячного світла та далеко від джерел прямого нагрівання.
Контейнери, що зберігають просто неба, мають бути стійкими до атмосферних дій і захищеними від сонячного випромінення.
Треба уникати механічного пошкодження контейнера та його клапана за допомогою обережного перенесення. Навіть оснащені обмежувачем ходу клапана контейнери не треба упускати. У місці зберігання контейнери треба ефективно охороняти, щоб захистити їх від падіння.
Якщо контейнер не використовують, клапан контейнера треба закрити й накрити. Прокладки треба замінювати за потреби.
ДОДАТОК D
(довідковий)
ТЕХНІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТУВАННЯ
D.1 Упродовж терміну експлуатування установки контроль та випробування виконують відповідно до національних правил.
Інформацію щодо технічного контролю під час експлуатування, наведену в цьому додатку, можна використовувати, якщо в національних правилах подібні критерії не зазначено.
Таблиця D.1 —Технічний контроль під час експлуатування
Підрозділ |
Контроль |
Випробування |
||
Зовнішній візуальний EN 378-2:2008 + А2:2012 додаток G |
Випробування установки під тиском |
Виявлення витоків холодоагенту |
Захисні пристрої Перевірення |
|
D.2 |
G |
X |
X |
|
D.3 |
G |
X |
X |
|
D.4 |
G |
|
X |
|
D.5 |
|
|
X |
|
D.6 |
|
|
|
X |
D.7 |
G |
|
X |
|
D.2 Технічний контроль під час експлуатування виконують після роботи, здатної вплинути на міцність, або якщо сталося змінення характеру використання, або в разі переходу на інший холодоагент під вищим тиском, або після зупинення протягом більше від двох років. Складники, які не відповідають, замінюють. Випробувальні тиски, вищі за відповідні проектні тиски складників, не застосовують.
D.3 Технічний контроль під час експлуатування виконують після ремонту або суттєвих змінень, або доповнень до установок або складників.
Примітка. Випробування має бути обмежено для дієвих частин.
D.4 Технічний контроль під час експлуатування виконують після перевстановлення на інше місце. У разі впливу перевстановлення на міцність холодильної установки, треба застосовувати D.2.
D.5 Виток холодоагенту. Випробування на герметичність установки потрібно виконувати, якщо виникають серйозні підозри щодо витоку.
Для цілей цього підрозділу, «перевірення щодо витоку» означає, що устатковання або установку перевіряють насамперед щодо витоку з використанням прямих або непрямих методів вимірювання, орієнтуючись на ті частини устатковання або установки, які швидше за все можуть протікати.
Частота перевірення щодо витоку залежить від:
один раз кожні дванадцять місяців для установок, що містять 3 кг чи більше холодоагенту, крім герметизованих установок, що містять не більше ніж 6 кг;
один раз кожні шість місяців для установок, що містять ЗО кг чи більше холодоагенту;
— один раз кожні три місяці для установок, що містять 300 кг чи більше холодоагенту.
Установки треба перевіряти щодо витоку протягом одного місяця після того, як місце витоку було відремонтовано, щоб гарантувати, що ремонт був ефективним.
Під час технічного обслуговування, сервісного обслуговування та кінцевого видалення оператори наведених вище установок, що містять 3 кг чи більше холодоагенту, мають вести записи щодо кількості й типу установленого холодоагенту, будь-якої кількості долученого та кількості вилученого.
Оператори наведених вище установок, що містять 300 кг чи більше холодоагенту, мають установити системи виявлення витоків. Ці системи виявлення витоків треба перевіряти принаймні один раз на рік, щоб гарантувати їхнє функціювання. У разі, якщо відповідна система виявлення витоків функціює належно, то частоту перевірень можна зменшити вдвічі.
Примітка 1. Висока швидкість витоку є неприпустимою. Треба вжити заходи, щоб ліквідувати будь-який виявлений витік.
Примітка 2. Нерухомі індикатори холодоагенту не є індикаторами витоку, тому що вони не визначають місця витоку.
D.6 Захисні пристрої перевіряють на місці: щорічно — захисні комутаційні пристрої (див. 6.3.5.3.3 EN 378-2:2008 + А2:2012), застережну сигналізацію та системи аварійної сигналізації; кожні п’ять років — зовнішні пристрої скидання тиску.
D.7 Запобіжні клапани, розривальні мембрани та плавкі вставки щорічно перевіряють візуально згідно з 6.3.5.3.1, 6.3.5.3.4, 6.3.5.3.5 та 6.3.5.3.6 EN 378-2:2008 + А2:2012 і випробовують на герметичність.
D.8 Для блокових установок й автономних установок, як це визначено в розділі 1, технічний контроль під час експлуатування виконують після ремонту. Якщо виявлено втрату холодоагенту, то всю установку випробовують на герметичність.
ДОДАТОК Е
(довідковий)
НАСТАНОВИ ЩОДО РЕМОНТУ УСТАТКОВАННЯ,
У ЯКОМУ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНІ
ХОЛОДОАГЕНТИ
Загальні вимоги до устатковання
Інструкція з експлуатації має містити принаймні таку інформацію:
відкривати корпус устатковання або втручатись у контур циркулювання холодоагенту дозволено лише компетентним особам, підготовленим для використання вогненебезпечних холодоагентів;
інструкції з питань нормального функціювання, охоплюючи пуск і зупинення;
інструкції з питань систематичного технічного обслуговування та ремонту, охоплюючи безпечне відкривання устатковання та складників;
інструкції з питань випробування систем безпеки устатковання та складників;
інформацію щодо ризиків можливих вибухонебезпечних середовищ та їхнього запобігання;
інформацію щодо робочих процедур для запобігання, наскільки можливо, ризику витоку вогненебезпечних холодоагентів в атмосферу;
посилання на національні норми та правила, які застосовують для вибухонебезпечних середовищ (наприклад, посилання на EN 1127-1).
Ремонт електричних складників
Ремонт електричних складників
Ремонт електричних складників має охоплювати експлуатаційні випробування, щоб мати можливість визначити вплив на ці складники старіння, зносу та механічних напруженостей, наприклад через компресор або вентилятор.
Ремонт герметичних складників
Треба вимикати відповідні системи живлення до того, як герметичні складники буде відкрито. Якщо для ремонтних робіт немає потреби вимикати відповідні електричні складники, то треба постійно контролювати концентрацію в атмосфері на виробничій площадці, щоб мати можливість попередити людей про потенційно небезпечну ситуацію.
Примітка. Устатковання для виявлення витоку встановлюють на 20 % НМЗ холодоагенту в устаткованні та його має бути відкалібровано для цього холодоагенту.
Кожен раз, під час ремонту, потрібно перевіряти приєднання уземлення відповідно до національних правил та положень. Треба перевірити електропроводку та розводку кабелів, щоб переконатися, що їх не пошкоджено.
Якщо виявлено дефект, який ставить надійну роботу холодильної установки під загрозу, установку не має бути запущено знову.
Ремонт іскробезпечних складників
Будь-які постійні індуктивні або ємнісні навантаження в контурі не треба застосовувати без гарантування того, що це не спричинить перевищення допустимих напруги й струму, дозволених для використовуваного холодоагенту.
Іскробезпечні складники є єдиним видом, який можна застосовувати у вогненебезпечному середовищі. Діагностичні прилади також мають бути відповідного рангу.
Ремонт холодильної установки
Перед початком роботи холодильного контуру потрібно виконати такі застережні заходи:
отримати дозвіл на роботи, пов’язані з нагріванням або застосуванням полум’я (за потреби);
забезпечити, щоб жодні займисті матеріали не зберігали в робочій зоні, й ніде в робочій зоні не було джерел займання;
забезпечити, щоб було відповідне устатковання пожежогасіння;
забезпечити, щоб робочу зону було належно вентильовано перед початком роботи з холодильним контуром або перед роботою зі зварюванням і пайкою;
гарантувати, що використовуване устатковання для виявлення витоку є безіскровим, достатньо герметизованим або іскробезпечним;
забезпечити, щоб увесь обслуговувальний персонал було поінструктовано.
Примітка. Якщо установка надає змогу, рекомендовано, щоб устатковання було видалено з наявного місця розташування в контрольовані умови майстерні, де роботу може бути виконано безпечно.
Перед початком роботи з холодильним контуром треба виконувати такі процедури:
видалення холодоагенту (призначають РРМ/тиск);
чищення контуру інертним газом (наприклад, азотом);
спорожнення до тиску 0,3 (абс.) бар (чи 0,03 МПа);
знову очищення інертним газом (наприклад, азотом);
відкриття контуру.
Виробничу площадку треба перевіряти відповідним індикатором холодоагенту до й під час будь-якої роботи, пов’язаної з нагріванням або застосуванням полум’я, щоб техніка було попереджено про потенційно вогненебезпечне середовище.
Якщо компресори або компресорні оливи потрібно видалити, то треба забезпечити, щоб їх було видалено до допустимого рівня, щоб гарантувати, що в мастилі нема залишків вогненебезпечного холодоагенту.
Потрібно використовувати лише устатковання для вилучення холодоагенту, призначене для роботи з вогненебезпечними холодоагентами.
Якщо національні правила чи інструкції надають змогу дренувати холодоагент, то це має бути виконано безпечно, застосовуючи, наприклад, шланг, через який холодоагент відводиться у зовнішню атмосферу в безпечному місці. Треба забезпечити, щоб за жодних обставин вибухонебезпечної концентрації вогненебезпечного холодоагенту не могло бути поблизу джерела запалювання або проникнення в будівлю.
У разі холодильних установок з установкою непрямої дії теплоносій треба перевіряти на можливу наявність холодоагенту.
Після будь-яких ремонтних робіт має бути перевірено та зафіксовано здатність захисних пристроїв діяти, наприклад, подібних індикаторів холодоагенту і систем механічної вентиляції.
Потрібно забезпечити, щоб будь-які відсутні або нерозбірливі марковання на складниках контуру холодоагенту було замінено.
Жодна людина, яка шукає виток холодоагенту, не повинна використовувати будь-яке джерело загоряння.
Е.4 Вимоги до уповноважених осіб
Технічне обслуговування та ремонт, що потребує допомоги іншого кваліфікованого персоналу, потрібно виконувати під наглядом особи, компетентної у використанні вогненебезпечних холодоагентів. Будь-яка особа, яка виконує сервісне або технічне обслуговування установки або відповідних частин устатковання має бути компетентною згідно з EN 13313.