---

With some aggregates containing a proportion of microporous flint aggregate sources the differentiation between satisfactory and unsatisfactory freeze-thaw durability can be better assessed by density measurements rather than water absorption.

F.2.4 Інші методи випробувань

Для визначення стійкості заповнювача до дії поперемінного заморожування і відтавання може застосовуватись метод поперемінного заморожування і відтавання відповідно до EN 1367-1 або метод випробування сульфатом магнію відповідно до EN 1367-2. Метод випробування сульфатом магнію є найбільш прийнятним для заповнювачів, які використовують в умовах дії морської води або засобів для боротьби із зимовою ковзкістю.

Примітка. Для умов експлуатації, що характеризуються дією від'ємних температур повітря і/або насиченого розчину солі або хімічних засобів для боротьби із зимовою ковзкістю, випробування проводять із застосуванням розчину солі або сечовини, як вказано в додатку В EN 1367-1:2007.

Стійкість заповнювача до дії поперемінного заморожування і відтавання можна також визначити на підставі результатів випробування бетону на морозостійкість.

Метод випробування сульфатом магнію непридатний для заповнювачів повторного використання, фракції яких зв'язані цементом.

F.3 Вибір категорії

Заповнювач можна вважати придатним за наявності документального підтвердження відповідності його показників потрібним показникам в умовах, аналогічних умовам передбаченого застосування. У разі відсутності таких документів і необхідності проведення випробування можна застосовувати категорію з таблиці F.1, яка відповідає умовам експлуатації, призначенню і кліматичним умовам. В цьому випадку для визначення необхідної міри стійкості заповнювача до дії поперемінного заморожування і відтавання або стійкості до сульфату магнію вибрану категорію застосовують відповідно до 5.7.1.

F.2.4 Other indicative tests

Either a freeze-thaw value determined in accordance with EN 1367-1 or a magnesium sulfate value determined in accordance with EN 1367-2 can be applied to assess the freeze-thaw resistance of an aggregate. The magnesium sulfate test is considered most appropriate for situations where the aggregate may be exposed to seawater or deicing salts.

NOTE In extreme situations of cold weather and/or salt or de-icing salt saturation, then tests using a salt solution or urea as detailed in EN 1367-1:2007", annex B, can be more appropriate.

It is also possible to verify the freeze-thaw resistance of an aggregate by using a test on concrete.

The magnesium sulfate test is unsuitable for recycled aggregates with cement-bound fractions.

F.3 Selection of category

Where a satisfactory service record for the performance of an aggregate under similar conditions of use to which intended is available, the aggregate can be deemed acceptable. In cases where a satisfactory record is not available and testing is deemed necessary, the environmental conditions, end use and climate can be used to select an appropriate category from Table F.1. The selected category can then be used in conjunction with 5.7.1 to set the required level of freeze/thaw resistance or magnesium sulfate soundness.

Таблиця F.1 - Категорії ступеня стійкості заповнювача до впливу поперемінного заморожування та відтавання в залежності від кліматичних умов та призначення

Table F.1 - Freeze-thaw severity category related to climate and end use

ДОДАТОК G

(інформаційний)

ВІДОМОСТІ ПРО ДІЮ ДЕЯКИХ ХІМІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ, ЩО ВХОДЯТЬ В ЗАПОВНЮВАЧІ, НА ДОВГОВІЧНІСТЬ БЕТОНУ, ЯКИЙ З НИХ ВИГОТОВЛЯЄТЬСЯ

G.1 Хлориди

G.1.1 Хлориди в природних заповнювачах

Як правило, хлориди можуть бути присутніми в заповнювачах у вигляді солей натрію і калію, причому їх фактична кількість залежить головним чином від виду заповнювача. Ці солі вносять частку у загальний вміст хлоридів і лугу у бетоні. Для зниження ризику розвитку корозії сталевої арматури у бетоні необхідно обмежити в ньому загальний вміст іонів хлору, які є присутніми в усіх компонентах суміші.

У більшості випадків вміст іонів хлору в заповнювачах, що поставляються з підземних родовищ, буде дуже малим. Якщо встановлено, що вміст хлоридів в таких заповнювачах складає не більше 0,01 %, то це значення можна застосовувати в подальших розрахунках, які грунтуються на максимальному значенні вмісту хлоридів в компонентах бетону.

G.1.2 Хлориди в заповнювачах, що використовують повторно

У заповнювачах, що використовують повторно, особливо у важких бетонах або розчинах, хлориди можуть бути в комбінації з кальцієвими алюмінатами та іншими різновидностями. Комбінації хлоридів навряд чи можуть бути видалені з використанням води за процедурою, наведеною в розділі 7 EN 1744-1:1998, навіть якщо пробу перетворити в порошок перед випробуванням.

В більшості заповнювачів, що використовують повторно, вміст іонів хлоридів

ANNEX G

(informative)

GUIDANCE ON THE EFFECTS OF SOME CHEMICAL CONSTITUENTS OF AGGREGATES ON THE DURABILITY OF CONCRETE IN WHICH THEY ARE INCORPORATED

G.1 Chlorides

G.1.1 Chlorides in natural aggregates

Chlorides can be present in aggregates usually as sodium and potassium salts, the quantity present being largely dependent on the source of the aggregate. Such salts contribute to the total chloride and alkali content of the concrete. To minimise the risk of corrosion of embedded metal it is usual to limit the total quantity of chloride ion contributed by all the constituent materials in the concrete.

The water-soluble chloride ion content of aggregates extracted from most inland deposits is likely to be very low. Where it can be shown that the chloride content of such materials is not greater than 0,01 % this value can be used in the calculation procedure based on the maximum chloride contents of the constituent materials in the concrete.

G.1.2 Chlorides in recycled aggregates

For recycled aggregates, particularly those containing hardened concrete or mortar, chlorides may be combined in the calcium aluminate and other phases. The combined chlorides are unlikely to be extracted using water in the procedures described in Clause 7 of EN 1744-1:1998 even if the sample is ground to a fine powder before extraction.

For most recycled aggregates, chloride ion contents are likely to be low. The acid-soluble chloride content, determined in ac-

низький. Вміст кислоторозчинних хлоридів, який визначають згідно з EN 1744-5, дасть змогу переоцінити наявність хлоридів, і ця оцінка повинна бути використана при розрахунку вмісту іонів хлориду в бетоні. Це може забезпечити додатковий запас міцності.

G.2 Сульфати

Сульфати в заповнювачах внаслідок спучення можуть привести до істотного руйнування бетону. У кристалічному доменному шлаку основна частина сульфатів зв'язана в зернах і тому вони не впливають на процеси гідратації цементу. З цієї причини в шлаках допускається більш високий вміст сульфатів. За певних обставин інші сполуки сірки, що присутні у бетоні, можуть окислюватися з утворенням сульфатів. Такі сполуки сірки також внаслідок їх спучення можуть призводити до істотного руйнування бетону.

Водорозчинні сульфати в заповнювачах повторного використання, які визначають згідно з EN 1744-1, можуть бути реакційноздатними (наприклад, гіпсові штукатурки), що може призвести до підвищення здатності до розширення і руйнування бетону.

G.3 Лужно-кремнекисла реакція

G.3.1 Лужно-кремнекисла реакція з природними заповнювачами

Деякі заповнювачі можуть вступати в реакцію з лугами, присутніми в поровій рідині бетону. За несприятливих умов і наявності вологи це може привести до спучення і подальшого утворення тріщин або руйнування бетону. Найчастіше така реакція виникає між лугами і аморфними різновидами діоксиду кремнію (лужно-кремнекисла реакція). Іншою менш поширеною формою реакції є лужно-карбонатна реакція.

Якщо для певного поєднання цементу і заповнювача відсутні експериментальні дані в частині виникнення реакцій

cordance with EN 1744-5, will probably overestimate the availability of chlorides and this value should be used in the calculation of the chloride ion content of the concrete. This may provide an additional margin of safety.

G.2 Sulfates

Sulfates in aggregates can give rise to expansive disruption of the concrete. A substantial proportion of the sulfate in crystalline blast-furnace slag is encapsulated in the slag grains and therefore plays no part in the hydration reactions of cement. For this reason a higher proportion of sulfate is tolerable in slag. Under certain circumstances other sulfur compounds present in the aggregates can oxidise in the concrete to produce sulfates. These can also give rise to expansive disruption of concrete.

Water-soluble sulfates in recycled aggregates determined in accordance with EN 1744-1 are essentially potentially reactive sulfates (e.g. gypsum plaster) and may also give rise to expansive disruption of concrete.

G.3 Alkali-silica reaction

G.3.1 !Alkali-silica reaction with natural aggregates

Certain aggregates can react with alkaline hydroxides present in the pore fluids of concrete. Under adverse conditions and in the presence of moisture this can lead to expansion and subsequent cracking or disruption of the concrete. The most common form of reaction occurs between alkalis and certain forms of silica (alkali-silica reaction). Another less common form of reaction is alkali-carbonate reaction.

In the absence of previous long-term experience of a lack of disruptive reactivity of a particular combination of cement and

спучення, може знадобитися вживання таких заходів :

• обмеження загального вмісту лугу у бетонній суміші:

• застосування цементу з низьким вмістом ефективного лугу:

• застосування нереакційноздатних заповнювачів;

• обмеження ступеня водонасичення бетону.

У разі неможливості застосування одного з вищезгаданих способів оцінку складу заповнювача і цементу слід здійснювати відповідно до національних стандартів.

При реалізації заповнювачів за кордон споживачеві слід враховувати експериментальні дані, накопичені в країні походження.

Примітка. Додаткову інформацію див. в звіті CEN СР 1901 "Регіональні вимоги і рекомендації для запобігання лужно-кремнекислим реакціям у бетоні".

G.3.2 Лужно-кремнекисла реакція із заповнювачами, що використовують повторно

Застосування заповнювачів, що використовують повторно, слід проводити з вищезгаданою обережністю.

У випадку застосування таких заповнювачів у бетонах слід обов'язково пересвідчитися, що вихідний бетон не містить реагуючих (або які викликають реакцію) заповнювачів і лужні складові нового бетону (або цементу в бетоні) є мінімальними. Вміст лугу в заповнювачі, що використовують повторно, слід визначити і взяти в розрахунки.

У випадку застосування рядових заповнювачів, що використовують повторно, їх слід вважати як матеріал, що містить потенціально активні сполуки, поки не буде встановлено їх реакційну нездатність. У обох випадках слід розглянути можливість непрогнозованої непостійності композиції.

aggregate, it can be necessary to take one of the following precautions:

• limit the total alkali content of the concrete mix;

• use a cement with a low effective alkali content;

• use a non-reactive aggregate combination;

• limit the degree of saturation of the concrete with water.

The combination of aggregates and cement can be assessed using Regulations applying at the place of use when compliance with one of the above procedures is not possible.

Where aggregates are imported across national boundaries, the purchaser should take account of experience in the country of origin.

NOTE For further information see CEN Report CR1901 "Regional specifications and recommendations for the avoidance of alkali-silica reactions in concrete".

G.3.2 Alkali-silica reaction with recycled aggregates

The use of recycled aggregates can influence the suitability of the above precautions.

In the case of recycled concrete aggregates, it will be necessary to ascertain that the original concrete does not contain reactive (or reacting) aggregate and, where the alkali content of the new concrete (or the cement therein) is being limited, the alkali content of the recycled concrete aggregates will need to be determined and taken into account.

In the case of general recycled aggregates, it will be appropriate to regard the material as being a potentially reactive aggregate, unless it has been specifically established to be non-reactive. In both cases, the possibility of unpredictable compositional variability should be considered."

G.4 Шкідливі компоненти, що впливають на якість поверхні бетону

У випадках, коли зовнішньому вигляду бетону надається велике значення, слід застосовувати заповнювачі з вмістом в них шкідливих компонентів в такій кількості, яка не може вплинути на якість поверхні або довговічність бетону.

Примітка. Оскільки забруднення, присутні в заповнювачах навіть в дуже невеликих кількостях, можуть чинити значний вплив на якість поверхні бетону, слід звернути увагу на придатність самого родовища заповнювачів для певної сфери їх застосування.

Звичайний вміст легких органічних домішок, який визначають відповідно до 14.2 EN 1744-1:1998, не повинен перевищувати таких значень:

а) 0,5 % за масою - для дрібних заповнювачів;

або

b) 0,1 % за масою - для крупних заповнювачів.

У випадках, коли якості бетонної поверхні приділяється велика увага, вміст легких органічних домішок, що визначається відповідно до 14.2 EN 1744-1:1998, не повинен перевищувати таких значень:

a) 0.25 % за масою - для дрібних заповнювачів; або

b) 0,05 % за масою - для крупних заповнювачів.

В деяких випадках, наприклад, в облицювальному бетоні, зовнішній вигляд якого має велике значення, може знадобитись додаткове узгодження із споживачем за вмістом легких органічних домішок.

Деякі компоненти заповнювачів, що знаходяться безпосередньо під поверхнею бетону, можуть негативно впливати на якість його поверхні, викликаючи утворення плям, фарбування, спучення