Страница 4: ДСТУ IEC 62052-11:2012. Засоби вимірювання електричної енергії змінного струму. Загальні вимоги, випробування та умови випробування. Частина 11. Лічильники електричної енергії (61313)

Рухомий елемент лічильника, на який впливають магнітні потоки нерухомих котушок і галь­мівних елементів і який приводить у дію лічильний механізм

Працююча частина лічильника, що створює обертовий момент, впливаючи своїми магнітни­ми потоками на струми, що наводяться в рухомому елементі. Обертовий елемент зазвичай скла­дається з електромагнітів із пристроями для їхнього регулювання

Частина лічильника, що створює гальмівний момент, впливаючи своїм магнітним потоком на струми, що наводяться в рухомому елементі. Гальмівний елемент складається з одного або кількох магнітів із пристроями для їхнього регулювання

Частина лічильника, на якій установлено обертові елементи, підшипники диска, лічильний механізм, гальмівний елемент і, за необхідності, регулювальний пристрій

Номінальна швидкість обертання диска, виражена в обертах за хвилину, коли лічильник пе­ребуває за нормальних умов за базової чи, відповідно, унормованої сили струму та одиничного коефіцієнта потужності

Номінальне значення обертового моменту, що його має бути прикладено до диска для забез­печення йому стану спокою, коли лічильник перебуває за нормальних умов за базової чи, відпо­відно, унормованої сили струму та одиничного коефіцієнта потужності

Положення лічильника, за якого вісь диска розташовано вертикально.

4. СТАНДАРТНІ ЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВЕЛИЧИН

   1. Стандартні значення номінальної напруги

Стандартні значення номінальної напруги наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 — Стандартні значення номінальної напруги

Стандартні значення сили струму наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 — Стандартні значення сили струму

Максимальна сила струму для лічильників безпосереднього підключення — це переважно ціле значення, кратне базовій силі струму (наприклад, 4-кратне базовій силі струму /_ь).

Для лічильника, підключеного через трансформатор струму, діапазон струму лічильника має відповідати діапазону струму вторинної обмотки трансформатора(-ів) струму. Максимальна сила струму лічильника дорівнює 1,2 /_п; 1,5 /_п або 2 /_п.

Стандартними значеннями номінальної частоти є 50 Гц і 60 Гц.

5. МЕХАНІЧНІ ВИМОГИ ТА ВИПРОБУВАННЯ

   1. Загальні механічні вимоги

Лічильники має бути розраховано і сконструйовано так, щоб можна було уникнути появи будь- якої небезпеки за їх звичайного використання за звичайних умов експлуатації, а особливо, щоб:

• убезпечити персонал від ураження електричним струмом;

• убезпечити персонал від дії підвищеної температури;

• захистити від поширення вогню;

• захистити від проникнення твердих частинок, пилу і води.

Усі частини, на які впливає корозія за звичайних умов експлуатації, має бути надійно захище­но. Має бути унеможливлено небезпеку пошкодження будь-якого захисного покриву під час зви­чайного обслуговування або внаслідок кліматичних впливів за робочих умов експлуатації. Лічиль­ники для зовнішньої установки мають витримувати вплив сонячного проміння.

Примітка. Для лічильників, призначених для використання в корозійній атмосфері, додаткові вимоги має бути встанов­лено у договорі на постачання (наприклад випробування соляним туманом за ІЕС 60068-2-11).

Національна примітка

На основі ІЕС 60068-2-11 розроблено ГОСТ 28207, який є чинним в Україні (див. національний додаток НБ).

Лічильник повинен мати корпус із такими можливостями його пломбування, за яких внутрішні частини лічильника є доступними лише після порушення пломб(-и).

Конструкція кожуха має забезпечувати його зняття лише за допомогою інструмента.

Корпус має бути сконструйовано і змонтовано так, щоб будь-яка деформація, яка не має по­стійного характеру, не могла порушити функціювання лічильника.

Якщо не визначено інше, то лічильники, призначені для підключення до мережі, у якій напруга за нормальних умов перевищує 250 В щодо землі і корпус яких цілком або частково виготовлено з металу, має бути оснащено затискачем захисного уземлення.

Механічну міцність корпуса лічильника треба перевіряти такими випробуваннями.

Механічну міцність корпуса лічильника треба випробувати пружинним молотком за ІЕС 60068-2-75.

Лічильник має бути встановлено у звичайне робоче положення, а удари молотка треба спря­мовувати на зовнішні поверхні кожуха лічильника, у тому числі на вікна і кришку затискачів з кіне­тичною енергією (0,2 ± 0,02) Дж.

Результати випробувань вважають задовільними, якщо корпус лічильника і кришка затискачів не піддалися пошкодженню, яке може вплинути на роботу лічильника, і не з'явилася можливість доторкання до частин, що перебувають під напругою. Невелике пошкодження, що не погіршує за­хист від випадкового дотику або проникнення твердих тіл, пилу і води, є допустимим.

Випробування треба проводити відповідно до ІЕС 60068-2-27 за таких умов:

• лічильник у неробочому стані без паковання;

• імпульс напівсинусоїдної форми;

• максимальне прискорення ЗО g (300 м/с²);

• тривалість імпульсу 18 мс.

Національна примітка

На основі ІЕС 60068-2-27 розроблено ГОСТ 28213, який є чинним в Україні (див. національний додаток НБ).

Після випробування в лічильнику не має бути ніяких пошкоджень або зміни показів і він має правильно функціювати згідно з вимогами відповідного стандарту.

Випробування треба проводити відповідно до ІЕС 60068-2-6 за таких умов:

• лічильник у неробочому стані без паковання;

• частотний діапазон від 10 Гц до 150 Гц;

• частота f переходу 60 Гц;

f < 60 Гц — постійна амплітуда переміщення 0,075 мм;

f > 60 Гц — постійне прискорення 9,8 м/с² (1 д);

• контроль параметрів — в одній точці;

• число циклів коливань на вісь — 10.

Примітка. 10 циклів коливання відповідає 75 хв.

Національна примітка

На основі ІЕС 60068-2-6 розроблено ГОСТ 28203, який є чинним в Україні (див. національний додаток НБ).

Після випробування в лічильнику не має бути ніяких пошкоджень або зміни показів і він має правильно функціювати згідно з вимогами відповідного стандарту.

Якщо кожух не прозорий, то для зчитування показів з дисплея та спостереження за індика­тором функціювання, за його наявності, має бути передбачено одне або кілька вікон. Вікна мають бути з прозорого матеріалу, які неможливо зняти без порушення цілісності як самого вікна, так і пломб(-и).

Затискачі може бути згруповано у блок(-и) затискачів, що має(-ють) необхідні ізоляційні вла­стивості і механічну міцність. Для забезпечення відповідності таким вимогам ізоляційні матеріали для блока затискачів вибирають, беручи до уваги результати відповідних випробувань матеріалів.

Матеріал, з якого виготовлено блок затискачів, має витримувати випробування згідно з ISO 75-2 за температури 135 °С і тиску 1,8 МПа (методика А).

Треба, щоб отвори в ізоляційному матеріалі, призначені для підведення провідників до затис­качів, мали достатні розміри для розміщення в них провідників разом з ізоляцією.

Спосіб кріплення провідників до затискачів має забезпечувати достатній і довговічний контакт, щоб не виникало небезпеки щодо ослаблення з'єднання або надмірного нагрівання. Треба, щоб ґвинтові з’єднання, які передають контактні зусилля, і ґвинтові кріплення, що їх можна послабля­ти і затягувати кілька разів протягом строку служби лічильника, вкручувалися в металеву гайку.

Усі частини кожного затискача мають бути такими, щоб звести до мінімуму небезпеку виник­нення корозії в результаті їхнього контакту з іншими металевими частинами.

Електричні з'єднання має бути сконструйовано так, щоб контактний тиск не передавався че­рез ізоляційний матеріал.

Для кіл струму значення напруги приймають таким, що дорівнює напрузі відповідного кола напруги.

Затискачі, що перебувають під різними потенціалами і розташовані близько один від одного, має бути захищено від випадкових коротких замикань. Захист можна здійснювати за допомогою ізолювальних перегородок. Потенціали затискачів, що належать до одного кола струму, вважають однаковими.

Має бути унеможливлено контакт затискачів, ґвинтів для кріплення провідників, зовнішніх і внутрішніх провідників із металевими кришками блока затискачів.

Затискач захисного уземлення, за його наявності, має відповідати таким вимогам:

1. мати струмопровідне з’єднання з доступними для дотику металевими частинами;

2. за можливості, має бути частиною цоколя лічильника;

3. розташовуватися переважно поблизу плати затискачів;

4. забезпечувати приєднання провідника із поперечним перерізом, принаймні таким, що до­рівнює перерізу основних провідників кіл струму, у межах від 6 мм² до 16 мм² (значення дійсні лише для мідних провідників);

5. мати чітко позначений символ захисного уземлення за ІЕС 60417-5019.

Національна примітка

Умовну познаку 5019 за ІЄС 60417 наведено також в ДСТУ ІЄС 60335-1 (див. національний додаток НА).

Після встановлення захисного уземлення ослаблення контакту затискача має бути унемож­ливлено без застосування інструмента.

Треба, щоб затискачі лічильника, якщо їх згруповано у блок затискачів і не захищено будь- якими іншими засобами, закривали окремою кришкою, яку можна буде опломбовувати незалеж­но від кожуха лічильника. Кришка затискачів має закривати всі затискачі, ґвинти кріплення про­відників і, якщо не обумовлено інше, зовнішні проводи та їхню ізоляцію на достатній довжині.

Для лічильників із панельним монтажем має бути неможливим доступ до затискачів без по­рушення цілісності пломб кришки(-ок) затискачів.

Повітряний зазор та довжина шляхів струму спливу між:

1. будь-яким затискачем кола з номінальною напругою понад 40 В та

2. «землею», разом із затискачами допоміжних кіл, номінальна напруга яких нижче або до­рівнює 40 В

не мають бути менші ніж значення, наведені у:

• таблиці За для лічильників класу захисту І;

• таблиці ЗЬ для лічильників класу захисту II.

Повітряний зазор і довжина шляху струму спливу між затискачами кіл з номінальними напру­гами понад 40 В мають бути не менше ніж значення, наведені у таблиці За.

Повітряний зазор між кришкою затискачів, якщо Ті виготовлено з металу, і верхньою поверх­нею ґвинтів, якщо вони закріплюють проводи максимально допустимого діаметра, має бути не менше за відповідні значення, наведені у таблицях За і ЗЬ.

Таблиця За — Повітряні зазори і довжини шляхів струму спливу для лічильника в ізоляційному корпусі класу захисту І