---

6.16.6 Приведенный метод вводится в действие с 01.07.2002 г., до этого срока порядок определения газонаполнения указывают в технологической документации изготовителя.

6.17 Эффективность влагопоглотителя по методу максимальной влагоемкости определяют в соответствии с ГОСТ 3956.

6.18 Определение эффективности влагопоглотителя методом повышения температуры

6.18.1 Сущность метода заключается в опре-делении величины повышения температуры влагопоглотителя при добавлении воды.

6.18.2 Аппаратура

Стакан стеклянный по ГОСТ 25336.

Весы лабораторные по ГОСТ 24104.

Вода дистиллированная по ГОСТ 6709. Термометр стеклянный по ГОСТ 28498.

6.18.3 Проведение испытания

В стакан вместимостью 100 мл отмеряют (20±1) мл дистиллированной воды с температурой (20-22)°С, измеряют температуру воды t₁. Взвешивают второй стакан, всыпают в него (20±1) г влагопоглотителя и измеряют его температуру. Разность между температурами воды и влагопоглотителя не должна превышать 2°С. Пересыпают взвешенный влагопоглотитель в стакан с водой и плотно закрывают пробкой с установленным в ней термометром. При возрастании температуры записывают наивысшую отмеченную температуру Т₂.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.23

6.18.4 Оцінка результату

За результат випробування приймають різницю між температурами Т, і Т₂, яка повинна бути не менше 20 °С для силікагелів та 35°С для молекулярного сита.

6.19 Визначення адгезійної здатності герметика першого (внутрішнього) герметизуючого шару

6.19.1 Суть методу полягає у контролі характеру руйнування шару герметика, що не твердіє і з’єднує скло і дистанційну рамку.

6.19.2 Підготовка до випробування Випробування проводять на трьох зразках, виготовлених у відповідності з рисунком 8, для чого беруть пластини скла розміром (100 х 200) мм і (100 х 250) мм, два відрізки дистанційної рамки довжиною 200 мм і герметик, який застосовують для внутрішнього шару герметизації.

Наносять герметик на відрізки рамки і склеюють зразок, як показано на рисунку 8. Матеріали, які застосовують для виготовлення зразків, і тиск при склеюванні повинні відповідати прийнятій технології виробництва склопакетів.

6.19.3 Проведення випробування

Розрізають скло (100 х 250) мм посередині

вздовж довгої сторони і переводять обидві його

частини у положення 2 (рисунок 8).

6
.18.4 Оценка результата

За результат испытания принимают разность между температурами Т₁ и Т₂, которая должна быть не менее 20 °С для силикагелей и 35°С для молекулярного сита.

6.19 Определение адгезионной способности герметика первого (внутреннего) герметизирующего слоя

6.19.1 Сущность метода заключается в контроле характера разрушения слоя нетвердеющего герметика, соединяющего стекло и дистанционную рамку.

6.19.2 Подготовка к испытанию

Испытания проводят на трех образцах, изготовленных в соответствии с рисунком 8, для чего берут пластины стекла размером (100 х 200) мм и (100 х 250) мм, два отрезка дистанционной рамки длиной 200 мм и герметик, применяемый для внутреннего слоя герметизации.

Наносят герметик на отрезки рамки и склеивают образец, как показано на рисунке 8. Применяемые для изготовления образцов материалы и давление при склейке должны соответствовать принятой технологии производства стеклопакетов.

6.19.3 Проведение испытания

Разрезают стекло (100 х 250) мм посередине вдоль длинной стороны и переводят обе его части в положение 2 (рисунок 8).

1 – скло; 2 – герметик першого шару герметизації; 3 –дистанційна рамка

Рисунок 8 – Випробування герметика першого гер-

метизуючого шару

1 – стекло; 2 – герметик первого слоя герметизации;

З – дистанционная рамка

Рисунок 8 – Испытание герметика первого гермети-

зирующего слоя

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.24

6.19.4 Оцінка результату

Вважають, що зразки пройшли випробування, якщо характер руйнування герметика ко-гезійний (не виявлено відриву герметика від скла і дистанційної рамки, при цьому допускається відрив герметика на відстані не більше 10 мм від торцевих країв рамки).

6.20 Визначення адгезійної здатності (міцності) герметика другого герметизуючого шару

6.20.1 Суть методу полягає у розтягуванні заданим навантаженням двох склеєних герметиком пластинок скла і визначенні характеру і величини зусилля при руйнуванні шару герметика.

6.20.2 Підготовка до випробування Випробування проводять на двох зразках скла розміром [(30 х 20)±1] мм, які не мають вад зовнішнього вигляду і склеєні один з одним шнуром герметика розміром [(12 х 20 х 25)±1] мм. Форма зразка і схема випробування наведені на рисунку 9.

6
19.4 Оценка результата

Образцы считают выдержавшими испытание, если характер разрушения герметика коге-зионный (не обнаружено отрыва герметика от стекла и дистанционной рамки, при этом допускается отрыв герметика на расстоянии не более 10 мм от торцевых краев рамки).

6.20 Определение адгезионной способности (прочности) герметика второго герметизирующего слоя

6.20.1 Сущность метода состоит в растяжении заданной нагрузкой двух склеенных герме-тиком пластинок стекла и определении характера и величины усилия при разрушении слоя герметика.

6.20.2 Подготовка к испытанию

Испытания проводят на двух образцах стекла размером [(30 х 20)±1] мм, не имеющих пороков внешнего вида и склеенных друг с другом шнуром герметика размером [(12 х 20 х 25)±1] мм. Форма образцов и схема испытания приведены на рисунке 9.

1 - скло; 2 - герметик; 3 - захват розривної машини

або пристрій

Рисунок 9 – Випробування герметика другого герметизуючого шару

6.20.3 Апаратура

Розривна машина або пристрій, які дозволяють створити напругу на гранях зразка (0,3_-0,05) МПа протягом не менше 10 хв.

Годинник з похибкою не більше 5 с на добу.

6.20.4 Проведення випробування

Два листа скла промивають і сушать у відповідності з технологічним регламентом на виробництво склопакетів, прикладають до двох дерев'яних брусків, обгорнутих

1 - стекло; 2- герметик; 3 - захват разрывной машины или приспособление

Рисунок 9 - Испытание герметика второго гермети-зирующего слоя

6.20.3 Аппаратура

Разрывная машина или приспособление, позволяющие создать напряжение на гранях образца (0,3_-0,05) МПа в течение не менее 10 мин.

Часы с погрешностью не более 5 с в сутки

6.20.4 Проведение испытания

Два листа стекла промывают и сушат в соответствии с технологическим регламентом на производство стеклопакетов, прикладывают к двум деревянным брускам, обернутым поли-

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.25

поліетиленовою плівкою і фіксують стрічкою. Розміри брусків і відстань між ними повинні відповідати розмірам перерізу шнура герметика. Зазор між стеклами заповнюють герметиком. Після затвердіння герметика (час твердіння приймають відповідно до технологічного регламенту виробництва склопакетів) бруски видаляють, зразок поміщають у розривну машину або пристрій. Прикладають до зразка навантаження, яке створює у ньому напругу (0,3_-0,05) МПа і витримують при цьому навантаженні протягом (10±0,1) хв.

6.20.5 Оцінка результату

Вважають, що зразок витримав випробування, якщо після випробування не стався розрив або відшарування герметика від скла.

7 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

7.1 Контейнери або ящики зі склопакетами транспортують будь-яким видом транспорту у відповідності з Правилами перевезення вантажів, а розміщення і кріплення у транспортних засобах -–у відповідності з Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів, які діють на даному виді транспорту.

Універсальні і спеціалізовані контейнери зі склопакетами перевозять на залізничних платформах або у напіввагонах з урахуванням найбільш раціонального використння вантажопідйомності і місткості рухомого складу. Ящики зі склопакетами перевозять у критих транспортних засобах або напіввагонах за умови забезпечення захисту від атмосферних опадів.

При транспортуванні, навантажуванні і розвантажуванні склопакетів повинні виконуватись вимоги ГОСТ 22235.

При транспортуванні авіатранспортом скло-пакети перевозять у герметизованих відсіках при нормальному тиску навколишнього повітря.

При тривалому транспортуванні (в тому числі при від’ємних температурах) умови транспортування установлюють в договорі на поставку виробів.

7.2 При транспортуванні спеціалізовані контейнери або ящики зі склопакетами повинні бути встановлені вертикально, торцями у напрямку руху транспорту і закріплені так, щоб виключити можливість їх переміщення і коливання у процесі транспортування.

Этиленовой пленкой, и фиксируют лентой. Размеры брусков и расстояние между ними должны соответствовать размерам сечения шнура герметика. Зазор между стеклами заполняют герметиком. После затвердевания герметика (время отвердения принимают в соответствии с технологическим регламентом производства стеклопакетов) бруски удаляют, образец помещают в разрывную машину или приспособление. Прикладывают к образцу нагрузку, создающую в нем напряжение (0,3_-0,05) Мпа, и выдерживают при этой нагрузке в течение (10±0,1)мин.

6.20.5 Оценка результата

Образец считают выдержавшим испытание, если после испытания не произошел разрыв или отслоение герметика от стекла.

7 ТРАНСПОРТИРОВАНИЕ И ХРАНЕНИЕ

7.1 Контейнеры или ящики со стеклопаке-тами транспортируют любым видом транспорта в соответствии с Правилами перевозок грузов, а размещение и крепление в транспортных средствах – в соответствии с Техническими условиями погрузки и крепления грузов, действующими на данном виде транспорта.

Универсальные и специализированные контейнеры со стеклопакетами перевозят на железнодорожных платформах или в полувагонах с учетом наиболее рационального использования грузоподъемности и вместимости подвижного состава. Ящики со стеклопакетами перевозят в крытых транспортных средствах или полувагонах при условии обеспечения защиты от атмосферных осадков.

При транспортировании, погрузке и разгрузке стеклопакетов должны соблюдаться требования ГОСТ 22235.

При транспортировании авиатранспортом стеклопакеты перевозят в герметизированных отсеках при нормальном давлении окружающего воздуха.

При длительном транспортировании (в том числе при отрицательных температурах) условия транспортирования устанавливают в договоре на поставку изделий.

7.2 При транспортировании специализированные контейнеры или ящики со стеклопакетами должны быть установлены вертикально, торцами по направлению движения транспорта и закреплены так, чтобы исключить возможность их перемещения и качания в процессе транспортирования.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.26

7.3 Склопакети повинні зберігатися у виготовлювача і споживача у закритих сухих приміщеннях, які опалюються, у розпакованому вигляді.

При зберіганні склопакети повинні бути встановлені торцем на стелажі або піраміди перпендикулярно до їх основи. Основа стелажа або піраміди повинна бути обклеєна повстю або гумою і мати нахил 5-15° до горизонталі.

Між скопакетами повинні бути встановлені прокладки з пробки або еластичних полімерних матеріалів.

На стелажі або піраміді рекомендується зберігати склопакети однакових розмірів і одного виду.

Допускається зберігати склопакети у ящиках за умови, якщо тара і прокладочні матеріали не піддавались зволоженню у процесі транспортування і зберігання.

8 РЕКОМЕНДАЦІЇ 3 ВИГОТОВЛЕННЯ, ПРОЕКТУВАННЯ, МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

8.1 Склопакети проектують з урахуванням вимог чинних будівельних норм з природного освітлення приміщень, теплоізоляції, звукоізоляції і механічної міцності конструкції.

При проектуванні склопакетів слід ураховувати температурні напруження, які виникають при експлуатації склопакетів (у тому числі за рахунок поглинання сонячної енергії), а також вплив від'ємних температур і перепадів тиску на відхилення від площинності (лінзоутворення) склопакетів.

Встановлені у даному стандарті вимоги до відхилень від площинності листів скла у склопакеті дійсні при температурі повітря (газу) всередині склопакета (10-30)°С і атмосферному тиску повітря (730-770) мм рт.ст.

Склопакети повинні витримувати експлуатаційні навантаження, у тому числі вітрові. При розрахунку склопакетів на міцність кожне скло у склопакеті розраховують окремо у залежності від діючого на нього навантаження.

Розрахунковий опір листового скла на розтягування при вигині рекомендується приймати 15 МПа (150 кг/см²) або за НД на конкретні види стекол.

8.2 Виготовлення склопакетів повинно проводитись відповідно до вимог технологічного регламенту.

7.3 Стеклопакеты должны храниться у изготовителя и потребителя в закрытых сухих отапливаемых помещениях в распакованном виде.

При хранении стеклопакеты должны быть установлены торцом на стеллажи или пирамиды перпендикулярно к их основанию. Основание стеллажа или пирамиды должно быть оклеено войлоком или резиной и иметь наклон 5-15° к горизонтали.

Между стеклопакетами должны быть установлены прокладки из пробки или эластичных полимерных материалов.

На стеллаже или пирамиде рекомендуется хранить стеклопакеты одинаковых размеров и одного вида.

Допускается хранить стеклопакеты в ящиках при условии, если тара и прокладочные материалы не подвергались увлажнению в процессе транспортирования и хранения.

8 РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗГОТОВЛЕНИЮ, ПРОЕКТИРОВАНИЮ, МОНТАЖУ И ЭКСПЛУАТАЦИИ

8.1 Стеклопакеты проектируют с учетом требований действующих строительных норм по естественному освещению помещений, теплоизоляции, звукоизоляции и механической прочности конструкции.