Страница 8: ДСТУ IEC 60079-2:2009. Вибухонебезпечні середовища. Частина 2. Електрообладнання. Вид вибухозахисту: оболонка під підвищеним тиском «p» (61305)

D.2 Трубопровід захисного газу

D.2.1 Розташування входу

За винятком подавання газу з балонів і деяких випадків застосування електрообладнання групи І, точку входу захисного газу на лінію подавання потрібно розміщувати поза вибухобезпеч- ною зоною.

Для електрообладнання групи І, якщо захисний газ поступає з вибухонебезпечної зони, необ­хідно вжити таких заходів:

1. на вихідній стороні вентилятора або компресора необхідно встановити два незалежні де­тектори рудникового газу, кожен з яких автоматично вимикає подавання електроживлення на обо­лонку під тиском, якщо концентрація рудникового газу перевищує 10 % НМВ;

2. тривалість автоматичного вимкнення не має перевищувати половину часу проходження захисного газу від точки детектування до оболонки під тиском;

3. у разі автоматичного вимкнення оболонку під тиском треба повторно продути до відновлення подавання електроживлення. Час продування треба відраховувати тільки після того, як концент­рація рудникового газу в захисному газі не стане менше ніж 10 % від НМВ.

D.2.2 Трубопроводи між оболонкою під підвищеним тиском і входом

Подавальний трубопровід компресора, як правило, не можна прокладати через вибухонебез­печну зону.

Якщо подавальний трубопровід компресора проходить через вибухонебезпечну зону, його треба виготовляти із негорючого матеріалу і захищати від механічних пошкоджень і корозії.

Якщо внутрішній тиск у трубопроводі нижче атмосферного (додаток С), то необхідно переко­натися що витоку немає. Додаткові захисні заходи, наприклад детектори горючого газу, дають змогу гарантувати, що у трубопроводі вибухонебезпечної концентрації горючих газів або випарів немає.

D.2.3 Виходи захисного газу

Виходи трубопроводів захисного газу, як правило, треба розташовувати у безпечній зоні, окрім зони поблизу виходу і випадків установлювання споживачем або виробником бар’єру для захисту від горючих частинок.

D.2.4 Додатковий час продування з урахуванням трубопроводів

Тривалість продування потрібно збільшувати на стільки часу, скільки необхідно для продування вільного об’єму трубопроводів, які не становлять частину електрообладнання, але не менше ніж їх п’ятикратний об’єм за мінімальної витрати, вказаної виробником.

D.3 Живлення пристрою подавання захисного газу

Живлення джерела захисного газу (повітродув, компресор тощо) потрібно подавати або від окремого джерела живлення, або з боку живлення оболонки під підвищеним тиском.

D.4 Статичний підвищений тиск

Якщо підвищений тиск падає нижче найменшого вказаного виробником, то перед повторним заповненням оболонку під підвищеним тиском необхідно винести в безпечну зону.

D.5 Оболонки з вмонтованою системою

Максимальний тиск і потік горючої речовини у вмонтовану систему не повинні перевищувати меж, указаних виробником. Можуть бути потрібні додаткові заходи щодо безпеки, якщо в резуль­таті проникнення повітря у вмонтовану систему утворюється вибухонебезпечна суміш. Необхідно вживати належних заходів, що запобігають несприятливим робочим умовам, які можуть пошкодити вмонтовану систему (їх треба вказувати в технічній документації, наприклад вібрацію, тепловий удар і роботу з обслуговування під час відчинених дверей або накривок оболонки під підвище­ним тиском).

У разі імовірності займання від нагрітої внутрішньої поверхні для запобігання витоку з вмон­тованої системи може знадобитися перемикач потоку.

Запобігання витоку з вмонтованої системи можливе за допомогою встановлення позитивно­го тиску.

Якщо порушення нормального витоку може вплинути на класифікацію зовнішніх зон, рекомен­довано додаткові запобіжні засоби.

D.6 Максимальний підвищений тиск в оболонці

Споживач повинен обмежувати тиск відповідно до вказівок виробника.

ДОДАТОК Е
(обов’язковий)

КЛАСИФІКАЦІЯ ТИПІВ ВИТОКУ ВСЕРЕДИНІ ОБОЛОНКИ

Наслідки витоку горючих речовин всередині оболонки безпечніші ніж витік у навколишнє се­редовище. Тимчасовий витік усередині оболонки призводить до скупчення горючої речовини, яка залишається всередині на тривалий час навіть після припинення витоку. Тому важливіше звертати особливу увагу на «нормальний витік» і «витік у аварійному режимі» порівняно з витоком у відкри­тому повітрі.

У всіх випадках необхідно установлення пристроїв, що обмежують витрату горючої речовини із вмонтованої системи в оболонку під підвищеним тиском. Допустимо тільки обмежений витік.

Вмонтована система відповідає конструктивним вимогам згідно з 12.2 і вимогам випробову­вань 16.6 для непошкоджуваної системи.

Вмонтовані системи, що не відповідають вимогам непошкоджуваності і містять металеві труби, трубки, пружинні манометри, мембрани або спіралі із з’єднаннями, що не потребують демонтування під час обслуговування і виконаними за допомогою трубної нарізі, зварювання, евтектичним ме­тодом, металевими запресованими фітингами, вважають такими, що не мають витоку в нормаль­ному режимі, але з обмеженим витоком в аварійному режимі.

З’єднання, що обертаються або ковзаються, фланцеві з’єднання, еластомірні ущільники і не­металеві гнучкі шланги не відповідають цим критеріям.

Системи, що не відповідають вимогам «аварійного витоку», потрібно розглядати як системи з обмеженим нормальним витоком. До них належать вмонтовані системи зі з’єднаннями, що по­требують обслуговування. Такі з’єднання необхідно чітко ідентифікувати.

Вмонтовані системи, конструкція яких містить неметалеві шланги, трубки, пружинні манометри, діафрагми, мембрани, спіралі, еластомірні ущільники, з'єднання, що обертаються або ковзаються, вважають джерелами витоку в нормальному режимі.

Доступ до оболонки, в яких за нормальної роботи виникає полум’я, необхідно виконувати тільки після усунення полум’я.

Вважається, що гасіння полум’я є нормою, і електрообладнання необхідно класифікувати як таке, що має нормальний витік, якщо тільки не встановлені спеціальні автоматичні пристрої, які перекривають потік займистого газу або випарів після гасіння полум’я.

ДОДАТОК F
(довідковий)

П РИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ КОНЦЕПЦІЇ
ЗОНИ РОЗБАВЛЕННЯ

1. — умовна межа зони розбавлення;

2. вхід горючої речовини;

3. вихід горючої речовини;

4. — зона випробовування розбавлення;

5. вихід продування;

6. перегородка оболонки ЗГІ;

7. вхід продування.

Рисунок F.1 — Використання концепції зони розбавлення для спрощення вимог щодо випробовування на продування та розбавлення

В становлюючи запалювальні пристрої (ЗП) у захисний корпус чи використовуючи перегородки, можна простим випробовуванням переконатися, що ЗП перебуває за межами зони розбавлення. Тому немає необхідності визначати ступінь розповсюдження зони розбавлення тільки для того, щоб встановити, що вона не досягає ЗП.

1. — внутрішні перегородки;

2. вхід продування;

3. непошкоджувані частини вмонтованої системи;

4. — вихід продування;

5. розташований ЗП;

6. потенційне джерело витоку з номінальною зоною розбавлення.

Рисунок F.2 — Використання непошкоджуваної вмонтованої системи для спрощення вимог щодо продування та розбавлення навколо ЗП

1. Оскільки частини вмонтованої системи, що розташовані в межах внутрішніх перегородок, відповідають вимогам непошкоджуваності, ЗП не може перебувати в зоні розбавлення.— зона випробовування розбавлення;

2. — вхід продування інертним газом;

3. — потенційне джерело витоку з номінальною зоною розбавлення не пошкоджуваної частини вмонтованої системи;

4. — вихід продування.

Рисунок F.3 — Використання внутрішніх перегородок навколо потенційного джерела витоку для спрощення вимог щодо продування та розбавлення навколо ЗП, розташованого поза перегородками

Оскільки зона розбавлення перебуває в межах внутрішніх перегородок, ЗП розміщено поза нею.

ДОДАТОК G
(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА НЕПОШКОДЖУВАНІСТЬ
ВМОНТОВАНОЇ СИСТЕМИ

1. — посудина з гелієм;

2. — випробовувана система;

3. — пристрій контролювання тиску;

4. — система відкачування;

5. — критичний діаметр вихідного отвору;

6. — діаметр з'єднувального отвору.

Рисунок G.1 — Схема випробовування на непошкоджуваність згідно з 16.6.2 а)

Примітка 1. Під час випробовування об’єм V2 більше об’єму VI.

Примітка 2. Площа поперечного перерізу критичного діаметра вихідного отвору D0 менше площі поперечного перерізу з’єднувального отвору Dx.

Примітка 3. Пристрій контролювання тиску Р має бути налаштований з урахуванням властивостей випробовувального газу, що протікає (наприклад гелію).

Примітка 4. Випробовування вважають задовільним, якщо абсолютний тиск, менший або рівний 0,1 Па. можна підтри­мувати в V2 у разі відчинених обох клапанів (/VI і ZV2).

Примітка 5. Витік (якщо такий є) може бути визначений за відчиненого /V1 та зачиненого IV2.

БІБЛІОГРАФІЯ

ІЕС 60051 (all parts) Direct acting indicating analogue electrical measuring instruments and their accessories

I EC 60079-1 Electrical apparatus for explosive gas atmospheres — Part 1: Flameproof enclosures «d»

I EC 60079-5 Electrical apparatus for explosive gas atmospheres — Part 5: Powder filling «q»

IEC 60079-6 Electrical apparatus for explosive gas atmospheres — Part 6: Oil-immersion «о»

IEC 60079-7 Electrical apparatus for explosive gas atmospheres — Part 7: Equipment protection by increased safety «е»

IEC 60079-11 Explosive atmospheres — Part 11: Equipment protection by intrinsic safety «і»1EC 60079-13 Electrical apparatus for explosive gas atmospheres — Part 13: Construction and use of rooms or buildings protected by pressurization

IEC 60079-15 Electrical apparatus for explosive gas atmospheres — Part 15: Construction, tests and marking of type of protection «п» electrical apparatus

IEC 60079-16 Electrical apparatus for explosive gas atmospheres — Part 16: Artificial ventilation for the protection of analyser(s) houses

IEC 60079-18 Electrical apparatus for explosive gas atmospheres — Part 18: Construction, test and marking of type of protection encapsulation «m» electrical apparatus

IEC 60079-26 Explosive atmospheres — Part 26: Equipment with equipment protection level (EPL) Ga

IEC 60079-28 Explosive atmospheres — Part 28: Protection of equipment and transmission systems using optical radiation.

ДОДАТОК HA
(довідковий)

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ І МІЖДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ,
НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ

ДСТУ 2267-93 Вироби електротехнічні. Терміни та визначення

ДСТУ 2815-94 Електричні й магнітні кола та пристрої. Терміни та визначення

ДСТУ ІЕС 60034-5:2005 Машини електричні обертові. Частина 5. Ступені захисту, забезпечу­вані цілісною конструкцією обертових електричних машин (IP-код). Класифікація (ІЕС 60034-5:2000, IDT)

ГОСТ 12.2.020-76 ССБТ. Электрооборудование взрывозащищенное. Классификация. Марки­ровка (ССБП. Електроустатковання вибухозахищене. Класифікація. Марковання).

Код УКНД 29.260.20

Ключові слова: вибухозахищене електрообладнання, вибухозахист виду «р», оболонка під підвищеним тиском, вмонтована система, витік горючої речовини, оболонка під статичним тиском, продування, зона розбавлення, пристрій запалювальний.

Редактор С. Ковалець
Технічний редактор О. Марченко
Коректор Т. Калита
Верстальник І. Барков

Підписано до друку 21.06.2012. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 4,18. Зам. Ціна договірна.

Виконавець

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115

Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 серія ДК № 1647