Кінець таблиці 2

Символ твердості

Діаметр кульки, D, мм

Відношення зусилля-діаметр, 0,102 ■ Л/D2, Н/мм2

Номінальне значення зусилля, F

HBW 1/30

1

ЗО

294,2

N

HBW 1/10

1

10

98,07

N

HBW 1/5

1

5

49,03

N

HBW 1/2,5

1

2,5

24,52

N

HBW 1/1

1

1

9,807

N




Таблиця 3 — Співвідношення 0,102 • FID2для різних металевих матеріалів

Матеріал

Твердість за Брінеллем, HBW

Відношення зусилля-діаметр. 0,102 • FI&, Н/мм2

Сталь, нікелеві сплави, титанові сплави


ЗО

Чавуна

<140 і 140

10 ЗО

Мідь і сплави міді

<35

5

Від 35 до 200

10

>200

ЗО

Легкі метали та їхні сплави

<35

2,5

Від 35 до 80

5

10

15

>80

10

15

Свинець, олово


1

Спечений метал

Відповідно до ISO 4498-1

* Для випробовування чавуну номінальний діаметр кульки має дорівнювати 2,5 мм, 5 мм або 10 мм.



  1. ПОХИБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

Повне оцінювання похибки треба робити відповідно до настанови щодо визначання похибки вимірювання (GUM) [1].

Для твердості, незалежно від типу джерел, існує два способи визначання похибки:

  • перший спосіб базується на оцінюванні всіх відповідних джерел, які з’являються під час прямого калібрування. Під час оцінювання похибки можна використовувати норматив ЕА. [2];

  • другий спосіб базується на непрямому калібруванні з використовуванням стандартного зразка твердості, нижче використовують абревіатуру CRM (сертифікований еталонний матеріал) (див. [2—5]). Настанову щодо використовування наведено у додатку С.

Не завжди можна визначити кількісне значення всіх ідентифікованих складових похибки. У цьому випадку оцінювання стандартної похибки типу А можна отримати статистичним аналізу­ванням серії відбитків на зразку. Підсумовуючи стандартні похибки типу А і типу В, треба бути уваж­ним, щоб ці складові не були враховані двічі (див. п 4 GUM: 1993) [1].

9 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ

Протокол випробування має містити таку інформацію:

  1. посилання на цей стандарт;

  2. ідентифікація випробного зразка;

  3. температура випробування, якщо її значення — не в діапазоні від 10 °С до 35 °С;

  4. отриманий результат;

  5. додаткові вимоги, які не наведені у цьому стандарті;

  6. деталі будь-яких подій, які могли вплинути на результат.

Немає загального точного переведення одиниць твердості за Брінеллем в одиниці твердості за іншими методами або в міцність під час розтягування. У цьому випадку треба уникати переведення одиниць фізичних величин, якщо неможливо отримати надійну базу для переведення через по­рівняльні випробовування.

Примітка. Треба відмітити, що для анізотропних матеріалів, наприклад тих, які підлягали інтенсивному холодному оброб­ленню, можуть мати місце різні довжини двох діаметрів відбитка. У технічних умовах на-таку продукцію можна зазначати гра­ниці таких розбіжностей.

ДОДАТОК А
(довідковий)

МЕТОДИКА ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕВІРЯННЯ
ПРИЛАДУ ДЛЯ ВИЗНАЧАННЯ ТВЕРДОСТІ КОРИСТУВАЧЕМ

Перевіряти прилад треба щодня, якщо цей прилад використовують приблизно для кожного рівня твердості і для кожного діапазону співвідношення величин зусилля-діаметр кульки.

Перед перевірянням треба провести непряме перевіряння вимірювальної системи (для кожного діапазону співвідношення величин зусилля-діаметр кульки і рівня твердості) з використовуванням контрольного відбитка на стандартному зразку твердості, каліброваному відповідно до ISO 6506-3. Значення виміряного розміру має збігатися зі сертифікованим значенням у межах 0,5 %. Якщо вимірювальна система не відповідає вимогам цього випробовування, треба вжити відповідні заходи.

Це перевіряння потребує мінімум одного відбитка на стандартному зразку твердості, каліб­рованому відповідно до ISO 6506-3. Якщо різниця між значеннями середньої виміряної твердості та сертифікованим значенням стандартного зразка лежить у межах допустимої похибки, наведе­ної в таблиці 2 ISO 6506-2:2005, то прилад можна вважати придатним. У протилежному випадку треба провести пряме перевіряння.

Запис цих результатів треба зберігати протягом періоду випробовувань і використовувати для визначання відтворювання і контролювання зміщення нульової точки шкали.

ДОДАТОК в
(обов'язковий)

МІНІМАЛЬНА ТОВЩИНА ЗРАЗКА ВІДНОСНО
СЕРЕДНЬОГО ДІАМЕТРА ІНДЕНТОРА

Таблиця В.1

Розміри у міліметрах

Середній діаметр відбитка, d

Мінімальна товщина зразка для таких діаметрів кульки

Середній діаметр відбитка, d

Мінімальна товщина зразка для таких діаметрів кульки

D=1

D = 2,5

D = 5

0= 10

D= 1

D = 2,5

0 = 5

0= 10

0,2

0,08




0,6

0,80

0,29



0,3

0,18




0,7


0,40



0,4

0,33




0,8


0,53



0,5

0,54




0,9


0,67



Середній діаметр відбитка, d

Мінімальна товщина зразка для таких діаметрів кульки

Середній діаметр відбитка, d

Мінімальна товщина зразка для таких діаметрів кульки

D = 1

D = 2,5

D = 5

D= 10

D= 1

D = 2,5

D = 5

D= 10

1,0


0,83



3,2




2,10

1,1


1,02



3,4




2,38

1,2


1,23

0,58


3,6




2,68

1,3


1,46

0,69


3.8




3,00

1,4


1.72

0,80


4.0




3,34

1,5


2,00

0,92


4.2




3,70

1,6



1,05


4.4




4,08

1.7



1,19


4,6




4,48

1,8



1,34


4,8




4,91

1,9



1,50


5,0




5,36

2,0



1.67


5,2




5,83

2,2



2,04


5,4




6,33

2,4



2,46

1.17

5,6




6,86

2.6



2,92

1,38

5,8




7,42

2,8



3,43

1,60

6,0




8,00

3,0



4,00

1,84




ДОДАТОК С
(довідковий)

ПОХИБКА ВИМІРЯНИХ ЗНАЧЕНЬ ТВЕРДОСТІ

С.1 Загальні вимоги

У підході до визначання похибки, наведеному в цьому додатку, розглядають тільки похибки, по­в'язані зі загальними характеристиками приладу для визначання твердості відносно стандартних зразків твердості (нижче використовують абревіатуру CRM). Ці похибки, пов’язані з характеристи­ками приладу, які відтворюють загальний вплив усіх окремих похибок (непряме перевіряння). Зважаючи на такий підхід, важливо, щоб усі складові приладу працювали в границях допусків.

Рекомендовано використовувати цю методику після задовільного проходження прямого пере­віряння як мінімум один раз на рік.

На рисунку С.1 зображено 4-рівневу структуру метрологічної схеми, потрібної для визначання та розповсюджування шкал твердості. Ця схема починається з міжнародного рівня з використовуван­ням міжнародних визначень різних шкал твердості для проведення міжнародних взаємних по­рівнянь. Основні стандартні прилади визначання твердості на національному рівні «перевіряють» на стандартних зразках твердості для калібрування на лабораторному рівні. Природньо, що пря­ме калібрування та перевіряння цих приладів треба проводити на найвищому рівні точності.

С.2 Загальний метод

За цим методом розраховують сукупну похибку щ через корінь із суми квадратів (RSS) різних джерел, наведених у таблиці С.1. У таблиці С.1 наведені всі символи та їхні познаки. Розширену похибку U виводять із щ множенням на коефіцієнт к-2.



Р

Міжнародний рівень


Національний рівень


івень калібрувальної лабораторії



С

Рівень користувача


Рисунок С.1 — Структура метрологічної схеми для визначання і розповсюджування шкал твердості

.З Систематична похибка приладу

Систематичну похибку b приладу для визначання твердості (так само називають помилкою), яку знайдуть як різницю між

  • середнім значенням із п’яти відбитків під час калібрування приладу для визначання твер­дості, та

  • значенням стандартного зразка твердості,

можна використовувати в різні способи під час визначення похибки.

С.4 Методики обчислювання похибки: виміряні значення твердості

Примітка. У цьому додатку абревіатура «CRM» означає відповідно до визначення, наведено у стандартах, які поширюють­ся на вимірювання твердості «стандартний зразок твердості».