1. Оболонка під підвищеним тиском з інертним газом як захисним

Оболонку під тиском для випробовування готують згідно з додатком А. На першому етапі її заповнюють повітрям за нормального атмосферного тиску. Потім проводять продування оболонки інертним газом, указаним виробником.

Час продування вимірюють, поки не залишається жодної точки, в якій концентрація кисню перевищує наведену в А.З. Цей час беруть за час продування. Мінімальна тривалість продування, що вказана виробником, не повинна бути менша за виміряний час продування.

  1. Оболонка під тиском, у якій як захисний газ використовують повітря або інерт­ний газ із густиною, що відрізняється від густини повітря не більше ніж ± 10 %

Якщо захисний газ — повітря або інертний газ з однаковим часом продування, тоді час про­дування потрібно вимірювати методом, зазначеним у 16.3.1.

  1. Випробовування заповненням оболонки зі статичним підвищеним тиском

Оболонку зі статичним підвищеним тиском заповнюють повітрям за нормального атмосфер­ного тиску, після чого електрообладнання заповнюють інертним газом згідно з вказівками вироб­ника. Потім перевіряють, щоб у будь-якій точці об’ємна частка кисню в газовому середовищі не перевищувала 1 % .

  1. Випробовування на продування та розбавлення в оболонці з внутрішнім джерелом витоку

    1. Випробовувальний газ

Під час вибирання випробовувального газу або газів необхідно враховувати зовнішнє середо­вище та витік горючої речовини з внутрішнього джерела.

  1. Оболонка під підвищеним тиском, в якій горюча речовина містить менше ніж 2 % об'ємної частки кисню і захисний газ — інертний

    1. Випробовування на продування

Випробовування необхідно проводити згідно з 16.3.2. Мінімальна витрата продувального газу повинна становити не менше максимальної швидкості витоку із вмонтованої системи.

Мінімальний час продування, вказаний виробником, повинен перевищувати не менше ніж у півтора разу виміряний час продування.

Примітка. Для обліку кисню, що вивільняється з вмонтованої системи під час продування, час продування, підтвердже­ний випробовуванням, збільшують на 50 %.

  1. Випробовування на розбавлення

Випробовування на розбавлення не потрібне, якщо горюча речовина містить не більше ніж 2 % об’ємної частки кисню.

  1. Оболонка під тиском, у якій підвищений тиск встановлюється безперервним потоком, вмонтована система містить не більш ніж 21 % об'ємної частки кисню, а за­хисний газ є інертним

    1. Випробовування на продування

Оболонку заповнюють повітрям, яке вводять через вмонтовану систему з витратою, що відпо­відає максимальній швидкості витоку в найнесприятливіших умовах. При цьому враховують місце, кількість і характер витоків, а також їх близькість до потенційно займистого електрообладнання, тобто за межами зони розбавлення.

Потім вмикають подавання захисного газу з мінімальною витратою, вказаною виробником. Вимірюють час, поки в жодній точці концентрація кисню не перевищуватиме наведену в А.З. Цей час беруть за виміряний час продування.

Мінімальний час продування, вказаний виробником, має бути не меншим за виміряний час продування.

  1. Випробовування на розбавлення

Відразу ж після випробовування на продування згідно з 16.4.3.1 подавання захисного газу встановлюють на мінімальну витрату, визначену виробником; витрату кисню з вмонтованої системи встановлюють згідно з 16.4.3.1. Концентрація кисню, виміряна протягом не менше ніж ЗО хв, не по­винна перевищувати наведену в А.З.

Об’єм повітря з вмістом кисню, еквівалентним його вмісту у вмонтованій системі, вводять в оболонку під тиском із вмонтованої системи разом із витоком повітря, як зазначено в 12.3.

Під час витоку концентрація кисню поблизу потенційного джерела займання, тобто за межа­ми зони розбавлення, не повинна перевищувати півторакратну концентрацію кисню, зазначену в А.З, і протягом ЗО хв повинна стати меншою від наведеної в А.З.

Примітка. Це випробовування проводять для моделювання дуже великого витоку, який виникає в разі повного виходу з ладу вмонтованої системи.

  1. Оболонка під підвищеним тиском, в якій горюча речовина не є рідиною, підви­щений тиск встановлюють безперервним потоком і захисний газ—повітря.

    1. Випробовування на продування

Випробовування проводять згідно з методикою 16.3.1. Крім того, під час випробовування газ вводять в оболонку під тиском через вмонтовану систему з витратою, що дорівнює максимальній швидкості витоку, так, щоб відтворити найбільш жорсткі умови витоку; при цьому враховують місце, кількість і характер витоків, а також їх близькість до потенційного джерела займання, тобто за межами зони розбавлення.

Час вимірюють, поки не залишиться точок, в яких концентрація газу для випробовування пе­ревищувала б наведеному в А.2.

Якщо потрібне друге випробовування (щоб перевірити випробовуваний як найлегший, так і найважчий газ), то для цього використовують інший газ, а за час продування беруть виміряний час.

Мінімальна тривалість продування, вказана виробником, не повинна бути менше виміряного часу продування або являти собою більший із двох виміряних періодів продування, якщо прово­дять два випробовування.

  1. Випробовування на розбавлення

Безпосередньо після випробовування продуванням згідно з 16.4.4.1 джерело захисного газу встановлюють на мінімальну витрату, вказану виробником, витрату захисного газу із вмонтованої системи встановлюють на рівні, зазначеному в 16.4.3.1.

Концентрація випробовувального газу, виміряна не менше ніж через ЗО хв, не повинна пере­вищувати наведену в А.2.

Кількість випробовувального газу, еквівалентну об’єму горючого газу у вмонтованій системі, вводять в оболонку під підвищеним тиском із вмонтованої системи разом із випробовувальним газом, витрата якого еквівалентна максимальному витоку горючого газу згідно з 12.3.

Під час витоку концентрація газу поблизу джерела займання, що перебуває поза зоною роз­бавлення, не повинна перевищувати двократного значення згідно з А.2 і протягом ЗО хв має стати меншою від зазначеної в А.2.

Якщо необхідне друге випробовування, то використовують інший випробовувальний газ.

Примітка. Це випробовування проводять для моделювання дуже великого витоку, який можливий внаслідок повного ви­ходу з ладу вмонтованої системи.

  1. Випробовування мінімального підвищеного тиску

Випробовування проводять, щоб перевірити здатність системи встановлювати мінімально підвищений тиск і підтримувати за нормальних умов експлуатації підвищений тиск згідно з 7.10.

Тиск в оболонці вимірюють в точках можливого витоку і, особливо, в зонах найменшого тиску.

Захисний газ подають в оболонку під підвищеним тиском за мінімального тиску та з мінімаль­ною витратою, вказаною виробником.

Для електричних машин, що обертаються, випробовування проводять як за зупиненої машини, так і під час обертання із максимальною номінальною швидкістю.

  1. Випробовування непошкодженості вмонтованої системи

Примітка. Випробовування проводять для вмонтованих систем непошкоджуваної конструкції.

  1. Випробовування на підвищений тиск

Випробовувальний тиск, який не менше ніж в 5 разів перевищує максимальний внутрішній підвищений тиск, указаний для нормальних умов, але не менше ніж 1000 Па, прикладають до вмонтованої системи на час не більше ніж (120 ± 10) с. Вмонтовану систему випробовують за най- несприятливішої номінальної температури оболонки.

Досягнення максимуму випробовувального тиску має відбутися протягом 5 с.

Випробовування вважають позитивним, якщо воно виконане згідно з 16.6.2 і немає залишко­вої деформації.

  1. Випробовування на непошкоджуваність

  1. Вмонтовану систему поміщають у середовище гелію з тиском, що дорівнює максимальному тиску, вказаному для нормальної експлуатації. Тиск всередині вмонтованої системи знижують до абсолютного тиску 0,1 Па або меншого. Схема випробовування наведена в додатку Е.

  2. Для альтернативи вмонтовану систему поміщають у вакуумну камеру і під’єднують до дже­рела гелію з максимальним тиском, указаним для нормальних умов експлуатації. Тиск у вакуумній камері знижують до абсолютного тиску 0,1 Па або менше.

Випробовування вважають позитивним, якщо під час роботи системи відсмоктування підтри­мується абсолютний тиск не більше ніж 0,1 Па.

  1. Випробовування підвищеного тиску вмонтованої системи з обмеженим витоком Примітка. Випробовування проводять на вмонтованій системі з обмеженим витоком у нормальних умовах роботи.

Випробовувальний тиск не менше півторакратного максимального внутрішнього тиску, вка­заного для нормальної експлуатації, але не менше ніж 200 Па, прикладають до вмонтованої сис­теми і підтримують протягом (120 ± 10) с.

Випробовування вважають позитивним, якщо немає видимих пошкоджень.

  1. Перевіряння здатності оболонки під підвищеним тиском обмежувати внутрішній тиск

Це випробовування проводять, якщо в оболонці використовують стиснене повітря (або інший стиснений газ), за умови, що у разі відмови регулятора обмеження максимально підвищеного тиску в оболонці проводять за рахунок витоку, вихідних отворів або редукторами тиску під час викорис­тання спеціальних засобів для захисту персоналу та майна.

Систему встановлювання підвищеного тиску і оболонку випробовують максимальним тиском або тиском 690 кПа, залежно від того, який більший, прикладеним до входу системи установки підвищеного тиску. Щоб імітувати несправність регулятора системи установки підвищеного тиску, його вимикають.

Примітка. Тиск 690 кПа відповідає стандартному максимальному тиску живлення приладів.

Зачиняють усі отвори, які можуть бути зачинені протягом нормальної експлуатації. Виняток становлять отвори скидання і редуктори тиску.

Зміряний внутрішній тиск не повинен перевищувати вказаного максимального підвищеного тиску.

  1. ПРИЙМАЛЬНО-ЗДАВАЛЬНІ ВИПРОБОВУВАННЯ

    1. Випробовування на функціювання

Під час випробовування на функціювання перевіряють роботу захисних пристроїв.

  1. Випробовування на витікання

Випробовування на витікання проводять згідно з 16.2.

  1. Випробовування на непошкоджуваність

Випробовування на непошкоджуваність вмонтованої системи проводять згідно з 16.6.

  1. Випробовування вмонтованої системи з обмеженим витоком

Випробовування на непошкоджуваність вмонтованої системи з обмеженим витоком проводять згідно з 16.7.

  1. МАРКОВАННЯ

    1. Зазначання підвищеного тиску

На оболонці, що перебуває під підвищеним тиском, має бути напис: «УВАГА! Оболонка під підвищеним тиском».

  1. Попередження

Якщо цим стандартом передбачено попереджувальні написи, то текст після слова «УВАГА», може бути змінений залежно від технічної інформації, зазначеної в написі. Декілька попереджу­вальних написів можуть бути об'єднані в один.

  1. Додаткове марковання

У маркованні вказують таку додаткову інформацію:

  1. вид вибухозахисту «р»—«рх», «ру» або «pz»;

  2. мінімальна кількість захисного газу, необхідна для попереднього продування оболонки, визначена як:

  • мінімальна витрата продування захисним газом;

  • мінімальний час попереднього продування;

  • мінімальний додатковий час продування на одиницю об'єму додаткових трубопроводів, якщо такі є.

Примітка 1. Збільшення витрат захисного газу для продування всіх з'єднувальних газопроводів проводить споживач.

Примітка 2. Для видів вибухозахисту «pz» і «ру» замість витрати можна використовувати показ давана мінімального тиску, якщо тиск є об’єктивним показником правильності витрат;

  1. тип захисного газу, якщо це не повітря;

  2. мінімальний і максимальний підвищений тиск;

  3. мінімальна витрата захисного газу;

  4. мінімальний і максимальний тиск на вході системи встановлювання підвищеного тиску;

д) максимальний витік з оболонки під підвищеним тиском;

  1. температура або межі температури для захисного газу на вході в оболонку під підвищеним тиском, якщо це вказано виробником;

  2. точка або точки, в яких необхідно контролювати тиск, якщо це не вказано у відповідній до­кументації.

  1. Внутрішні джерела витоку

Оболонки під підвищеним тиском із вмонтованою системою повинні мати таке додаткове мар­ковання:

  1. максимальний тиск на вході у вмонтовану систему;

  2. максимальна витрата у вмонтованій системі;

  3. вказівка про обмеження об’ємної частки кисню в горючій речовині не більше ніж 2 %;

  4. вказівка про обмеження ВМВ горючої речовини не більше ніж 80 %.

  1. Статичний підвищений тиск