---

вентилі балонів повинні бути закриті.

Не дозволяється змащувати ізолювальні засоби індивідуального

захисту органів дихання будь-яким маслом.

11.5.9 Відповідальність за стан та утримання шлангових

протигазів і ізолювальних засобів індивідуального захисту органів

дихання покладається наказом по підприємству на начальника АГНКС

або на спеціаліста, окремо призначеного для цього.

11.5.10 Ступінь придатності рятувальних поясів, карабінів та

мотузків необхідно визначати зовнішніми оглядами та

випробуваннями.

11.5.11 Зовнішній огляд рятувальних поясів, карабінів та

мотузків повинен проводитись один раз у десять днів особою, яка

відповідає за стан і утримання рятувальних поясів й мотузків на

АГНКС, а також кожний раз перед та після їх застосування.

11.5.12 Не дозволяється застосовувати рятувальні пояси в разі

виявлення пошкоджень поясної стрічки та ременів для застібання

(надрив, надріз тощо, незалежно від їх розміру).

11.5.13 Не дозволяється застосовувати карабіни в разі:

- деформації затворів (не відкривається і не закривається);

- наявності виступів і нерівностей у місці входу кріплення в

замок;

- наявності нещільностей і виступів у місці шарнірного

кріплення затвору;

- ослаблення натягу пружини затвору;

- наявності на поверхні карабіну нерівностей та гострих

виступів.

11.5.14 Не дозволяється використовувати мотузки за наявності

обірваних ниток або слідів гнилості.

11.5.15 Рятувальні пояси з кільцями для карабінів повинні

підлягати один раз на шість місяців випробуванню на міцність

статичним навантаженням у 200 кг, для чого до кільця поясу,

застібнутого на обидві пряжки, прикріплюють вантаж вагою 200 кг,

який залишається в підвішеному стані протягом 5 хв., після зняття

вантажу на поясі не повинно бути ніяких слідів пошкоджень.

11.5.16 Поясні карабіни підлягають випробуванню на міцність

один раз на шість місяців статичним навантаженням у 200 кг. Для

цього до карабіну прикріплюють вантаж вагою 200 кг і карабін з

відкритим затвором залишається під навантаженням протягом 5 хв.

Після зняття вантажу карабін не повинен мати зміненої форми.

Звільнений затвор повинен правильно і вільно стати на своє місце.

11.5.17 Рятувальні мотузки підлягають випробуванню на

міцність один раз на шість місяців статичним навантаженням у

200 кг протягом 15 хв. Після зняття навантаження на мотузкові не

повинно бути ніяких слідів пошкоджень. Збільшення довжини мотузка

від прикладеного навантаження не повинно перевищувати 5 % від його

початкової довжини.

11.5.18 Всі випробування рятувальних поясів, карабінів та

мотузків повинні проводитись комісією, що призначається наказом по

підприємству, з оформленням відповідного акта.

Всі засоби індивідуального захисту, що не витримали

випробування, повинні знищуватись. Кожному поясу і мотузкові, що

витримали випробування, повинні надаватись інвентарні номери.

11.6 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування

вантажопідіймального обладнання

11.6.1 Роботи із застосуванням вантажопідіймального

обладнання, що проводяться на АГНКС, виконуються відповідно до

вимог ДНАОП 00.0-1.03.93 "Правила будови і безпечної експлуатації

вантажопідіймальних кранів", затверджених Держнаглядохоронпраці

від 16.12.93 р. N 128, і цих Правил.

11.6.2 Керівництво підприємства (АГНКС) повинно забезпечити

утримування вантажопідіймального обладнання, знімальних

вантажозахватних пристроїв, які належать АГНКС, у справному стані

та безпечні умови їх роботи шляхом організації відповідного

опосвідчення, ремонту та обслуговування.

Для цього необхідно:

- призначити осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію

вантажопідіймального обладнання, знімальних вантажозахватних

пристосувань;

- встановити порядок профілактичних оглядів та ремонтів, які

забезпечують утримання вантажопідіймального обладнання в справному

стані;

- встановити порядок навчання та періодичної перевірки знань

персоналу, який експлуатує вантажопідіймальне обладнання, згідно з

ДНАОП 00.0-1.03.93 "Правила будови і безпечної експлуатації

вантажопідіймальних кранів" і цими Правилами;

- забезпечити інженерно-технічних працівників правилами та

керівними вказівками з безпечної експлуатації вантажопідіймальних

машин, а персонал - виробничими інструкціями;

- забезпечити виконання інженерно-технічними працівниками

вимог ДНАОП 00.0-1.03.93 "Правила будови і безпечної експлуатації

вантажопідіймальних кранів" та цих Правил, а обслуговуючим

персоналом - інструкцій.

11.6.3 Для нагляду за безпечною експлуатацією

вантажопідіймального обладнання АГНКС повинен бути призначений

інженерно-технічний працівник з нагляду за вантажопідіймальними

машинами після перевірки знань ДНАОП 00.0-1.03.93 "Правила будови

та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" комісією та

видачі відповідного посвідчення.

11.6.4 Періодична перевірка знань інженерно-технічного

працівника з нагляду за вантажопідіймальними машинами проводиться

через три роки. Оскільки АГНКС - підприємство з малою кількістю

вантажопідіймальних машин, інженерно-технічний працівник з нагляду

за вантажопідіймальними машинами повинен призначатися

організацією, якій підпорядкована АГНКС, та може бути одним на

кілька АГНКС.

11.6.5 У разі виявлення несправностей, а також порушень вимог

ДНАОП 00.0-1.03.93 "Правила будови і безпечної експлуатації

вантажопідіймальних кранів" і цих Правил під час роботи

вантажопідіймального обладнання та його обслуговування,

інженерно-технічний працівник з нагляду за ним повинен прийняти

заходи з усунення цих несправностей або порушень, а у випадку

необхідності повинен припинити роботу вантажопідіймального

обладнання.

Вантажопідіймальне обладнання не дозволяється допускати до

роботи в разі:

- обслуговування його неатестованими працівниками, а також у

випадку, коли не призначені особи, які відповідають за справний

стан або безпечне проведення робіт з переміщення вантажів;

- експлуатації вантажопідіймального обладнання, термін

технічного опосвідчення якого закінчився;

- невиконання приписів органів технагляду;

- виявлення на вантажопідіймальному обладнанні численних

несправностей, які свідчать про відсутність нагляду за її

технічним станом;

- наявності тріщин у відповідальних місцях металоконструкцій;

- неприпустимому зношенні крюків, ланцюгів.

12 ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОГО ЗАПРАВЛЕННЯ АВТОМОБІЛІВ

СТИСНУТИМ ГАЗОМ

12.1 Порядок заправлення автотранспорту та пересувних

автогазозаправників (ПАГЗ) стиснутим газом на АГНКС визначається

адміністрацією підприємства, до якого належить АГНКС. Заправлення

проводиться відповідно до Технологічного регламенту заправлення

автомобілів стисненим природним газом на АГНКС та за місцевою

Інструкцією з заправлення автомобілів стисненим природним газом на

АГНКС, розробленою на основі ПІ 1.1.23-96-2000 "Примірна

інструкція з охорони праці при заправці автомобілів стисненим

природним газом на АГНКС" і затвердженою відповідно до вимог

ДНАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98 ) "Положення про розробку інструкцій

з охорони праці", а також інструкцією з експлуатації

підприємства-виробника ГЗК.

12.2 Заправлення автотранспорту та ПАГЗ стиснутим газом на

АГНКС повинне проводитись у порядку черги, за виключенням

автотранспорту спеціального призначення (автомобілі пожежної

охорони, швидкої медичної допомоги, міліції тощо).

12.3 Заправлення ПАГЗ повинно виконуватись переважно в нічний

час на спеціально виділених АГНКС за межами населених пунктів.

Перебування ПАГЗ на території АГНКС необхідно обмежувати

періодом часу, необхідним для його заправлення.

12.4 На території АГНКС наповнювач повинен слідкувати за

дотриманням водіями автотранспорту та ПАГЗ знаків дорожнього руху.

Швидкість руху автотранспорту не повинна перевищувати 5,0 км/год.

12.5 В'їзд автотранспорту та ПАГЗ на заправлення повинен

проводитись з дозволу оператора (наповнювача) або з дозволу

відповідної світлової сигналізації. В'їзд автотранспорту та ПАГЗ

на заправлення здійснюється за схемою руху автотранспорту на даній

АГНКС і тільки за відсутності пасажирів у їх кабінах або кузовах.

12.6 Після зупинки автомобіля біля газозаправної колонки

наповнювач зобов'язаний впевнитись, що водій вимкнув двигун,

ввімкнув стоянкове ручне гальмо, витяг ключ із замка запалювання,

вимкнув акумуляторну батарею і залишив кабіну.

Не дозволяється здійснювати заправлення автотранспорту в разі

наявності людей у боксі автотранспорту, що заправляється.

12.7 Не дозволяється здійснювати заправлення автомобілів, що

знаходяться під час заправлення на гнучкому або жорсткому

зчепленні для запобігання ускладненням в разі виникнення аварійної

ситуації.

12.8 Не дозволяється здійснювати заправлення стиснутим газом

автотранспорту та ПАГЗ у разі виявлення несправностей їх заправних

вентилів, а також у разі візуального виявлення механічних

пошкоджень (тріщин, зміни форми) газобалонного устаткування або за

наявності в ньому нестандартних елементів та відсутності на них

відповідних документів, а також заправлення автотранспорту в разі

виявлення невідповідності газобалонного обладнання виду та тиску

газу, що заправляється.

12.9 Газобалонна установка автотранспорту, а також газове

обладнання ПАГЗ є штатними одиницями автотранспорту та ПАГЗ і за

їх технічний стан персонал АГНКС відповідальності не несе.

12.10 Не дозволяється здійснювати заправлення стиснутим газом

автотранспорту та ПАГЗ за наявності витікань газу на газозаправній

колонці, у шлангах, а також на газобалонній установці

автотранспорту та посудин ПАГЗ.

12.11 Якщо під час заправлення виявлені витікання газу з

газобалонної установки автотранспорту або ПАГЗ, слід вжити

заходів, що передбачені планом локалізації та ліквідації аварійних

ситуацій і аварій.

12.12 Не дозволяється здійснювати заправлення автотранспорту

та ПАГЗ під час грози.

12.13 Не дозволяється здійснювати заправлення автомобілів,

завантажених балонами з киснем, пропан-бутаном та іншими горючими

та отруйними газами, посудинами з паливно-мастильними матеріалами,

вибуховими та іншими вибухопожежонебезпечними вантажами.

12.14 Заправлення автотранспорту та ПАГЗ стиснутим газом на

АГНКС може проводитись або автоматично (дистанційно) з пульту

управління (операторної), або вручну через запірні пристрої, які

встановлені на газозаправній колонці.

Заправлення автотранспорту та ПАГЗ стиснутим газом на АГНКС

виконується двома працівниками, один з яких (наповнювач) виконує

заправлення автомобілів, контроль за роботою обладнання заправної

галереї і дотриманням водіями транспортних засобів правил безпеки,

а інший (оператор) контролює або здійснює управління процесом

заправлення з пульту оператора.

У випадку вимушеної відсутності наповнювача балонів на

робочому місці (хвороба, відпустка тощо) роботу наповнювача може

виконувати машиніст КУ, якщо він пройшов спеціальне навчання за

професією наповнювача балонів у навчальному закладі і на даний

момент не задіяний в якості машиніста КУ.

12.15 Під час ручного способу заправлення автотранспорту

операції заправлення виконуються в такій технологічній

послідовності:

наповнювач зобов'язаний:

- переконатись, що запірні пристрої на підвідних газопроводах

до газозаправної колонки - закриті;

- переконатись, що запірні пристрої, які встановлені на

газозаправній колонці - закриті, а на "свічці" - відкриті (у

випадку наявності на колонці трьохходового крану, останній повинен

бути встановлений у положення "скид");

- закрити запірний пристрій, який встановлений на "свічці" (у

випадку наявності трьохходового крану, останній встановлюється в

положення "закрито") і переконатись за манометром, встановленим на

газозаправній колонці, що тиск газу дорівнює нулю;

наповнювач дає дозвіл на здійснення операції заправлення

водію автотранспортного засобу, який зобов'язаний:

- приєднати газозаправну головку шланга газозаправної колонки

до вентиля газобалонної установки автотранспорту та відкрити його

(вентиль), попередньо впевнившись, що вентиль подачі палива на

двигун закритий;

наповнювач зобов'язаний:

- перевірити за манометром колонки надлишковий тиск газу в

газобалонній установці автотранспортного засобу та відкрити

запірні пристрої, які встановлені на газозаправній колонці (у

випадку наявності трьохходового крану останній встановлюється в

положення "відкрито"), та здійснити подачу газу на газозаправну

колонку.

Після закінчення заправлення автотранспорту (тиск газу на

газозаправній колонці та в газобалонній установці автотранспорту