1. Вміст токсичних елементів у напівфабрикатах не повинен перевищувати рівнів, наведе­них у таблиці 5.

Таблиця 5 — Гранично допустимі рівні вмісту токсичних елементів

У міліграмах на кілограм напівфабрикатів

Назва токсичного елемента

Гранично допустимі рівні

Метод контролювання

Свинець

0,50

Згідно з ГОСТ 26932

Кадмій

0,05

Згідно з ГОСТ 26933

Ртуть

0,03

Згідно з ГОСТ 26927

Миш’як

0,10

Згідно з ГОСТ 26930



    1. Вміст антибіотиків, гормональних препаратів і пестицидів у напівфабрикатах не пови­нен перевищувати допустимих рівнів, встановлених МБВ № 5061 [4] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [5].

    2. Вміст радіонуклідів у напівфабрикатах не повинен перевищувати допустимих рівнів, які встановлені ГН 6.6.1.1-130 [6]: 137Cs — 200 Бк/кг; 90Sr — 20 Бк/кг.

  1. Вимоги до сировини та матеріалів

    1. Для виробництва напівфабрикатів використовують такі сировину та матеріали:

  • свинину другої категорії (крім туш підсвинків) в шкурі та без шкури в охолодженому стані, згідно з ГОСТ 7724, а також у парному стані;

  • спожиткове паковання та паковальні матеріали згідно з чинними нормативними докумен­тами або закордонного виробництва за наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Примітка. Не дозволено для виробництва напівфабрикатів використовувати м’ясо кнурів.

    1. У сировині, яку використовують для виробництва напівфабрикатів, вміст токсичних еле­ментів, афлатоксину В1, нітрозамінів, гормональних препаратів, антибіотиків та пестицидів не по­винен перевищувати рівнів, встановлених МБВ № 5061 [4] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [5].

    2. Вміст радіонуклідів у сировині не повинен перевищувати рівнів, встановлених ГН 6.6.1.1-130 [6].

    3. Кожну партію сировини та матеріалів, що надходить на підприємство, супроводжують документами, що підтверджують її відповідність нормативним документам, та відповідними вете­ринарними документами.

    4. Для визначання відповідності якості сировини та матеріалів проводять вхідне контро­лювання згідно з ГОСТ 24297.

  1. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

    1. Під час виробництва напівфабрикатів слід дотримуватись вимог щодо безпеки, встанов­лених ГОСТ 12.3.002, СП № 3238 [2] та № 123-5/990-11 [3].

    2. Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.

    3. Повітря робочої зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.

    4. Пожежна безпека — згідно з ГОСТ 12.1.004.

    5. Контролюють виробничий шум, атмосферне повітря, освітленість згідно з ДСН 3.3.6.037 [7] та ДСН 3.3.6.042 [8].

  2. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Стічні води піддають очищанню і вони повинні відповідати СанПиН 4630 [9].

    2. Охорону ґрунту від забруднення побутовими і промисловими відходами здійснюють відпо­відно до вимог СанПиН 42-128-4690 [10].

    3. Контролюють викиди шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [11].

  3. МАРКУВАННЯ

    1. Транспортне маркування здійснюють згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Вантаж, що швидко псується».

    2. Можна не наносити транспортне марковання на багатообігову тару з продукцією, що призна­чена для місцевої реалізації, у разі обов’язкової наявності етикетки з реквізитами, зазначеними у 8.3.

    3. Марковання наносять на одну із торцевих сторін транспортної тари за допомогою штам­па, трафарету, етикетки або іншим способом, що забезпечує чіткість його читання, з зазначанням:

  • назви продукту;

  • назви та повної адреси і телефона виробника, адреси потужностей виробництва;

  • маси нетто, брутто, г або кг;

  • маси однієї паковальної одиниці та кількості паковальних одиниць;

  • інформаційних даних про харчову та енергетичну цінність (калорійність) із вказі вкою кількості білка та жирів, г на 100 г продукту (додаток Б);

  • кінцевої дати споживання «Вжити до» або дати виробництва та строку придатності;

  • номера партії;

  • позначення цього стандарту.

  1. Аналогічну етикетку вкладають в тару.

  2. На кожну одиницю спожиткового паковання наносять такі дані:

  • назва продукту;

  • назва та повна адреса і телефон виробника, адреса потужностей виробництва;

  • маса нетто, г або кг;

  • інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність (калорійність) із вказівкою кількості білка та жирів, г на 100 г продукту (додаток Б);

  • штриховий код згідно з ДСТУ 3147;

  • кінцева дата споживання «Вжити до» або дата виробництва та строк придатності;

  • час виготовляння, год, хв. (для напівфабрикатів зі строком придатності < 3 доби);

  • номер партії;

  • позначення цього стандарту.

  1. Етикетка продукту, на якій використовують символи, повинна містити тільки такі симво­ли, які були затверджені відповідними міжнародними та регіональними організаціями з питань стан­дартизації.

  2. Опис специфічних символів, їх використання та маркування продукту штриховими кода­ми здійснюють у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8.6 Приклад познаки напівфабрикатів під час замовлення:

Напівфабрикати м’ясні натуральні від комплексного ділення свинини за кулінарним призна­ченням. Свинина для тушкування. ДСТУ 4590:2006.

  1. ПАКУВАННЯ

    1. Напівфабрикати п акують без ва кууму або під вакуумом в полімерні плівкові матеріали: плівку целюлозну (целофан), поліетиленцелофанову, полімід-поліетиленову, полівініліденхлорид- ну або пакети із полімерних плівкових матеріалів; лотки із полімерних матеріалів для м’ясних про­дуктів, обгорнуті в термозсідальну плівку згідно з чинними нормативними документами або інші матеріали, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для кон­такту з харчовими продуктами.

    2. Спожиткове паковання повинно бути закрите будь-яким способом: термозварюванням, ско­бами, скріпками, липкою стрічкою, гумовими обхватками тощо. Матеріали для закривання повинні відповідати чинним нормативним документам або мати дозвіл центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами.

    3. Допусти мі відхили маси нетто пакувальної одиниці напівфабрикатів нормують згідно з Р 50-056 [12] та наведені у таблиці 6.

Таблиця 6 — Маса нетто та допустимі відхили для пакувальної одиниці напівфабрикатів

Номінальне значення маси продукції в пакувальній одиниці, г

Значення границі допустимих відхилів від номінального значення

%

г

500 включ.

3,0

Понад 500 до 1000 »

15,0

» 1000 » 3000 »

1,5



    1. Напівфабрикати в спожитковому пакованні пакують в чисті, сухі, без стороннього запаху ящики із картону, багатообігову тару, згідно з чинними нормативними документами, та інші види тари, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами, які забезпечують зберігання та якість продукції.

    2. Багатообігову тару накривають кришкою таким чином, щоб був забезпечений доступ по­вітря до напівфабрикатів.

    3. В кожну одиницю транспортної тари пакують напівфабрикати однієї назви. Пакування на­півфабрикатів різних назв дозволено тільки за погодженням із замовником з відповідним зазна­ченням у супровідних документах.

    4. Маса брутто продукції в багатообіговій тарі повинна бути не більша ніж 30 кг, маса нетто в ящиках із картону — не більша ніж 20 кг.

    5. Додаткові вимоги до пакування можна коригувати під час укладання договору або контракту.

  1. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Транспортування

      1. Напівфабрикати транспортують всіма видами транспорту в критих транспортних засо­бах, згідно з правилами перевезення вантажів, що швидко псуються, які чинні на даному виді транспорту.

      2. Транспортування напівфабрикатів без паковання (навалом) та у відкритому автотран­спорті не дозволено.

    2. Зберігання

      1. Напівфабрикати випускають у реалізацію з температурою в товщі продукту від 0 0С до 6 0С.

      2. Строк придатності та умови зберігання напівфабрикатів наведено у таблиці 7.

Таблиця 7 — Строк придатності та умови зберігання

Назва продукту

Спосіб пакування

Температура, 0С

Строк придатності, діб, не більше ніж

З парної сировини

М ’якушеві напівфабрикати

Без вакууму

Від 4 до 6 включно

3

Від мінус 1 до 1 включно

7

З вакуумом

Від 4 до 6 включно

7

Від мінус 1 до 1 включно

15

З охолодженої сировини

М’якушеві напівфабрикати

Без вакууму

Від 4 до 6 включно

2

Від мінус 1 до 1 включно

5

Кінець таблиці 7

Назва продукту

Спосіб пакування

Температура, °С

Строк придатності, діб, не більше ніж

М’якушеві напівфабрикати

3 вакуумом

Від 0 до 4 включно

5

Від мінус 1 до 1 включно

10

М’ясокісткові напівфабрикати

Без вакууму

Від 4 до 6 включно

1

Від мінус 1 до 1 включно

3

3 вакуумом

Від 0 до 4 включно

5

Від мінус 1 до 1 включно

10



  1. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Відбирання проб, готування до випробовувань проводять згідно з 12.3.

    2. Зовнішній вигляд та колір напівфабрикатів перевіряють візуально, запах — органолеп­тично.

  1. 1 Глибину надрізів м’язової тканини та товщину шару сала для м’якушевих напівфабри­катів визначають за допомогою лінійки згідно з ГОСТ 427 або ГОСТ 17435.

  1. 3 Визначання вмісту м’якушевих тканин

    1. 1 Апаратура

Ваги для статичного зважування середнього класу точності, згідно з ГОСТ 29329, з ціною по- віряльної поділки е < 2 г та допустимою похибкою ± 1 е.

  1. 2 Контролювання

    1. 1 Зважують порцію напівфабрикату без паковання

    2. 2 М’язову та жирову тканину в грудинці для домашньої кулінарії і м’якушеву тканину в напівфабрикаті для готування перших страв відокремлюють від кісток та зважують.

    3. 3 Масову частку м’язової та жирової або м’якушевої тканин (Х) в відсотках розрахову­ють за формулою:

X = m • 100, (1)

M

де m — маса м ’язової та жирової або м’якушевої тканин, г;

M — маса порції, г.

За остаточний р езультат беруть середнє арифметичне двох зважувань.

  1. 4 Масу нетто порцій напівфабрикатів визначають на вагах для статичного зважування се­реднього класу точності, згідно з ГОСТ 29329, з ціною повіряльної поділки е < 2 г та допустимою похибкою ± 1е.

Масу нетто і брутто напівфабрикатів в транспортному пакованні визначають на вагах для ста­тичного зважування звичайного класу точності, згідно з ГОСТ 29329, з ціною повіряльної поділки е < 100 г та допустимою похибкою ± 1е. Діапазон вимірювань ваг визначають залежно від вимі­рюваної маси.

  1. 5 Температуру в товщі продукту вимірюють скляним рідинним (спиртовим) термометром, згідно з ГОСТ 28498, вмонтованим в металеву оправу, напівпровідниковим вимірником темпера­тури або іншими приладами, за допомогою яких визначають температуру, з допустимою похибкою вимірювання ± 1 0С.

  2. 6 Визначають мікробіологічні показники (МАФАМ, БГКП) згідно з ГОСТ 10444.15, ГОСТ 21237, ГОСТ 30518; L. Monocytogenes — згідно з ДСТУ ISO 11290-1, ДСТУ ISO 11290-2 або МВ [13]; Salmonella — згідно з ГОСТ 21237 або ДСТУ EN 12824 або методиками, затвердженими у встановленому порядку.

  3. 7 Готують проби для визначання токсичних елементів — згідно з ГОСТ 26929. Визначають вміст токсичних елементів: свинцю — згідно з ГОСТ 26932, кадмію — згідно з ГОСТ 26933, рту­ті — згідно з ГОСТ 26927, миш’яку — згідно з ГОСТ 26930 або згідно з ГОСТ 30178.

  4. 8 Оцінювання свіжості напівфабрикатів п роводять: органолептичне згідно з ГОСТ 7269, хімічне і мікроскопічне аналізування — згідно з ГОСТ 23392, гістологічні досліджування — згідно з ГОСТ 19496; бактеріологічне досліджування — згідно з ГОСТ 21237.

  5. 9 Визначають залишкові кількості антибіотиків згідно з МВ № 3049 [14].

  6. 0 Визначають вміст гормональних препаратів відповідно до вимог № 3202 [15].

  7. 1 Визначають вміст пестицидів відповідно до вимог ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [5].

  8. 2 Визначають вміст радіонуклідів згідно з методиками МВ 5778 [16] і МВ 5779 [17].

  9. 3 Якість паковання та марковання напівфабрикатів перевіряють візуально зовнішнім оглядом.

  10. 4 Дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми мет­рологічними та технічними характеристиками відповідають вимогам цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавствома України.