Напівфабрикати м’ясні натуральні від комплексного ділення свинини за кулінарним призначенням. Технічні умови

Таблиця 5 — Гранично допустимі рівні вмісту токсичних елементів

У міліграмах на кілограм напівфабрикатів

• свинину другої категорії (крім туш підсвинків) в шкурі та без шкури в охолодженому стані, згідно з ГОСТ 7724, а також у парному стані;

• спожиткове паковання та паковальні матеріали згідно з чинними нормативними докумен­тами або закордонного виробництва за наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Примітка. Не дозволено для виробництва напівфабрикатів використовувати м’ясо кнурів.

4. 2. У сировині, яку використовують для виробництва напівфабрикатів, вміст токсичних еле­ментів, афлатоксину В₁, нітрозамінів, гормональних препаратів, антибіотиків та пестицидів не по­винен перевищувати рівнів, встановлених МБВ № 5061 [4] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [5].

   3. Вміст радіонуклідів у сировині не повинен перевищувати рівнів, встановлених ГН 6.6.1.1-130 [6].

   4. Кожну партію сировини та матеріалів, що надходить на підприємство, супроводжують документами, що підтверджують її відповідність нормативним документам, та відповідними вете­ринарними документами.

   5. Для визначання відповідності якості сировини та матеріалів проводять вхідне контро­лювання згідно з ГОСТ 24297.

5. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

   1. Під час виробництва напівфабрикатів слід дотримуватись вимог щодо безпеки, встанов­лених ГОСТ 12.3.002, СП № 3238 [2] та № 123-5/990-11 [3].

   2. Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.

   3. Повітря робочої зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.

   4. Пожежна безпека — згідно з ГОСТ 12.1.004.

   5. Контролюють виробничий шум, атмосферне повітря, освітленість згідно з ДСН 3.3.6.037 [7] та ДСН 3.3.6.042 [8].

6. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

   1. Стічні води піддають очищанню і вони повинні відповідати СанПиН 4630 [9].

   2. Охорону ґрунту від забруднення побутовими і промисловими відходами здійснюють відпо­відно до вимог СанПиН 42-128-4690 [10].

   3. Контролюють викиди шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [11].

7. МАРКУВАННЯ

   1. Транспортне маркування здійснюють згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Вантаж, що швидко псується».

   2. Можна не наносити транспортне марковання на багатообігову тару з продукцією, що призна­чена для місцевої реалізації, у разі обов’язкової наявності етикетки з реквізитами, зазначеними у 8.3.

   3. Марковання наносять на одну із торцевих сторін транспортної тари за допомогою штам­па, трафарету, етикетки або іншим способом, що забезпечує чіткість його читання, з зазначанням:

• назви продукту;

• назви та повної адреси і телефона виробника, адреси потужностей виробництва;

• маси нетто, брутто, г або кг;

• маси однієї паковальної одиниці та кількості паковальних одиниць;

• інформаційних даних про харчову та енергетичну цінність (калорійність) із вказі вкою кількості білка та жирів, г на 100 г продукту (додаток Б);

• кінцевої дати споживання «Вжити до» або дати виробництва та строку придатності;

• номера партії;

• позначення цього стандарту.

• назва продукту;

• назва та повна адреса і телефон виробника, адреса потужностей виробництва;

• маса нетто, г або кг;

• інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність (калорійність) із вказівкою кількості білка та жирів, г на 100 г продукту (додаток Б);

• штриховий код згідно з ДСТУ 3147;

• кінцева дата споживання «Вжити до» або дата виробництва та строк придатності;

• час виготовляння, год, хв. (для напівфабрикатів зі строком придатності < 3 доби);

• номер партії;

• позначення цього стандарту.

8.6 Приклад познаки напівфабрикатів під час замовлення:

Напівфабрикати м’ясні натуральні від комплексного ділення свинини за кулінарним призна­ченням. Свинина для тушкування. ДСТУ 4590:2006.

9. ПАКУВАННЯ

   1. Напівфабрикати п акують без ва кууму або під вакуумом в полімерні плівкові матеріали: плівку целюлозну (целофан), поліетиленцелофанову, полімід-поліетиленову, полівініліденхлорид- ну або пакети із полімерних плівкових матеріалів; лотки із полімерних матеріалів для м’ясних про­дуктів, обгорнуті в термозсідальну плівку згідно з чинними нормативними документами або інші матеріали, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для кон­такту з харчовими продуктами.

   2. Спожиткове паковання повинно бути закрите будь-яким способом: термозварюванням, ско­бами, скріпками, липкою стрічкою, гумовими обхватками тощо. Матеріали для закривання повинні відповідати чинним нормативним документам або мати дозвіл центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами.

   3. Допусти мі відхили маси нетто пакувальної одиниці напівфабрикатів нормують згідно з Р 50-056 [12] та наведені у таблиці 6.

Таблиця 6 — Маса нетто та допустимі відхили для пакувальної одиниці напівфабрикатів

9. 4. Напівфабрикати в спожитковому пакованні пакують в чисті, сухі, без стороннього запаху ящики із картону, багатообігову тару, згідно з чинними нормативними документами, та інші види тари, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами, які забезпечують зберігання та якість продукції.

   5. Багатообігову тару накривають кришкою таким чином, щоб був забезпечений доступ по­вітря до напівфабрикатів.

   6. В кожну одиницю транспортної тари пакують напівфабрикати однієї назви. Пакування на­півфабрикатів різних назв дозволено тільки за погодженням із замовником з відповідним зазна­ченням у супровідних документах.

   7. Маса брутто продукції в багатообіговій тарі повинна бути не більша ніж 30 кг, маса нетто в ящиках із картону — не більша ніж 20 кг.

   8. Додаткові вимоги до пакування можна коригувати під час укладання договору або контракту.

10. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Транспортування

       1. Напівфабрикати транспортують всіма видами транспорту в критих транспортних засо­бах, згідно з правилами перевезення вантажів, що швидко псуються, які чинні на даному виді транспорту.

       2. Транспортування напівфабрикатів без паковання (навалом) та у відкритому автотран­спорті не дозволено.

    2. Зберігання

       1. Напівфабрикати випускають у реалізацію з температурою в товщі продукту від 0 ⁰С до 6 ⁰С.

       2. Строк придатності та умови зберігання напівфабрикатів наведено у таблиці 7.

Таблиця 7 — Строк придатності та умови зберігання

Кінець таблиці 7

9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

   1. Відбирання проб, готування до випробовувань проводять згідно з 12.3.

   2. Зовнішній вигляд та колір напівфабрикатів перевіряють візуально, запах — органолеп­тично.

Ваги для статичного зважування середнього класу точності, згідно з ГОСТ 29329, з ціною по- віряльної поділки е < 2 г та допустимою похибкою ± 1 е.

X = m • 100, (1)

M

де m — маса м ’язової та жирової або м’якушевої тканин, г;

M — маса порції, г.

За остаточний р езультат беруть середнє арифметичне двох зважувань.

Масу нетто і брутто напівфабрикатів в транспортному пакованні визначають на вагах для ста­тичного зважування звичайного класу точності, згідно з ГОСТ 29329, з ціною повіряльної поділки е < 100 г та допустимою похибкою ± 1е. Діапазон вимірювань ваг визначають залежно від вимі­рюваної маси.