7.10 Провести контрольні заміри встановленого блока за вертикаллю та горизонталлю, пере вірити різницю довжин діагоналей.
Якщо склопакети були демонтовані, встановити склопакети за схемою та порядком запакування віконних та дверних блоків.
Перевірити роботу стулок чи полотен. При відкриванні – закриванні не повинно бути нехарактерних щигликів, ударів. Ручка повинна рухатися рівномірно. При розпашному відкриванні стулки на будь-який кут вона не повинна нікуди зміщатися.
7.11 Треба обов'язково перевірити функціональність вікон та дверей. Віконні стулки та дверні полотна повинні легко відчинятися без тертя, затиснення та напружень.
Площини поверхонь стулок та дверних полотен повинні рівномірно прилягати до коробок по всьому периметру.
Навішувати та регулювати віконні стулки необхідно згідно з нормативним документом виробника системи фурнітури. Треба обов'язково перевіряти якість навішування стулок за показниками:
герметичності прилягання – за допомогою нанесення на ущільнювач фарбувальної речовини (крейди), після чого стулка зачиняється та відчиняється, за рівномірністю (безперервністю) сліду від фарбувальної речовини роблять висновок про герметичність;
вертикальності встановлення – перевіряють при відчиненій у поворотному режимі від 15 град, до 20 град, стулці, причому подальшого самостійного відчинення (зачинення) стулки не повинно бути.
При запланованому встановленні укосів зі стартовим профілем треба встановити його на коробку.
Виконати центральну теплоізоляційну ділянку з'єднувального шва.
7.13.1 При використанні пінополіуретанів монтажних:
- для забезпечення якості теплоізоляційної ділянки й економного використання монтажної піни при позитивних значеннях температури зовнішнього середовища монтажний зазор необхідно зволожити. Балон із монтажною піною перед заповненням монтажного шва необхідно ретельно збовтати рухами вгору-донизу не менше 20 разів;
- монтажну піну наносять по всьому периметру прорізу у глибину монтажного шва рівномірним шаром з урахуванням її здатності вторинного розширення. Монтажну піну наносять мінімум за два рази з інтервалом не менше ніж вказано у супровідній документації до повного висихання і з повторним зволоженням.
Наносити пінополіуретан монтажний потрібно рівномірним шаром завтовшки від 1,5 см до 2,0 см із швидкістю заповнення 1 пог. м протягом від 6 с до 7 с.
При цьому вертикальні шви необхідно заповнювати знизу-вгору. Стулки чи полотна повинні бути обов'язково зачинені. Дозволяється зрізати зайву монтажну піну виключно після завершення процесу її твердіння (від 24 год до 48 год).
7.13.2 При використанні попередньо стиснутої ущільнювальної стрічки:
стрічку установлюють перед монтажем віконного чи дверного блока у проріз згідно з 7.6;
стрічку кріплять по периметру до зовнішніх боків коробки віконного чи дверного блока за допомогою самоклеючого шару стрічки.
7.13.3 Можливе використання матеріалу, що виконує одночасно всі три функції з'єднувального шва, а саме попередньо стиснутої саморозширювальної стрічки із спіненого поліуретану з відкритими порами, просоченої синтетичною смолою, що не підтримує горіння, та однобічного просочення бокової поверхні, що забезпечує потрібний рівень паропроникності.
7.14 Виконати зовнішню водонепроникну паропроникну ділянку з'єднувального шва (рису нок 24) можна такими способами:
за допомогою встановлення попередньо стиснутої ущільнювальної стрічки;
з використанням паропроникних герметиків;
з використанням паропроникних водонепроникних стрічок;
з використанням маскувальних планок.
7.14.1 Попередньо стиснуту ущільнювальну стрічку установлюють перед монтажем віконного чи дверного блока у проріз згідно з 7.13.2.
При використанні попередньо стиснутої ущільнювальної стрічки можливі два варіанти встановлення цієї стрічки:
а) на внутрішню поверхню чверті кріплять попередньо стиснуту ущільнювальну стрічку самоклеючою стороною стрічки, відступаючи від 5 мм до 8 мм від зовнішньої грані;
б) попередньо стиснуту ущільнювальну стрічку кріплять до зовнішньої поверхні коробки віконного чи дверного блока, причому необхідно забезпечити точність її розташування, щоб стрічка не виявилася за зовнішньою гранню чверті прорізу. Стрічку встановлюють спочатку на обидва вертикальних стики, а потім на горизонтальний стельовий стик.
При використанні паропроникних герметиків дозволяється наносити їх на шнур із спіненого поліетилену, який повинен бути паропроникним. Ширина контактного шару паропроникного герметика з матеріалом стінового прорізу, та віконним чи дверним блоками повинна бути не менше ніж 3 мм та не більше ніж 6 мм. Мінімальна робоча товщина шару повинна бути не менше ніж 2 мм.
Паропроникні водонепроникні стрічки за допомогою клею або самоклеючих монтажних смужок кріплять до зовнішнього боку коробки віконного чи дверного блока і до зовнішнього відкосу.
Можуть використовуватись мембранні стрічки з витканого сополімеру тканини і полі етилену, що реагують на вологість повітря і відповідно змінюють ступінь паропроникності.
7.15 Виконати внутрішню пароізоляційну ділянку з'єднувального шва (рисунок 25) можна такими засобами:
за допомогою встановлення пароізоляційних стрічок;
закриттям монтажної піни пароізоляційним герметиком;
виконанням пароізоляційної ділянки при встановленні укосів із спеціальних панелей.
7.15.1 Улаштування пароізоляційної стрічки
При опорядженні внутрішніх укосів прорізу штукатурними розчинами використовують бутил-каучукову стрічку, яка кріпиться за допомогою самоклеючої монтажної смужки, розташованої на поверхні, обробленої волокном, до зовнішньої поверхні коробки з внутрішнього боку за вертикаллю та стельовою горизонталлю, щоб внутрішній край клеючого шару збігався з внутрішньою гранню коробки; стрічка, що захищає бутилкаучуковий шар, не знімається, для зручності наступних операцій стрічка по розрізу захисної смужки загинається всередину коробки.
При опорядженні внутрішніх укосів (гіпсокартон, ПВХ панелі, тришарові панелі тощо) використовують пароізоляційну стрічку зі спіненого поліетилену з алюмінієвою фольгою, яка бутил-каучуковою монтажною смужкою кріпиться до внутрішніх вертикальних та стельових поверхонь укосу, причому паперова смужка, що захищає внутрішній клеючий шар, не знімається. Можливі інші варіанти встановлення цієї стрічки у залежності від матеріалу поверхні укосу, однак єдиною умовою є вимога кріплення внутрішнього клеючого шару до коробки на ширину не менше ніж 10 мм.
При виконанні пароізоляційної ділянки за допомогою герметика його наносять шаром завтовшки не менше ніж 5 мм на монтажну піну з боку приміщення.
При виконанні внутрішньої пароізоляційної ділянки при влаштуванні внутрішніх укосів із гіпсокартону необхідно обробити внутрішню поверхню віконного чи дверного прорізу та внутрішню поверхню листів гіпсокартону обмазувальною гідроізоляцією. Стики гіпсокартон–коробка та гіпсокартон–стіна необхідно загерметизувати нейтральним силіконовим герметиком.
У випадках блокування віконних блоків між собою або з балконним дверним блоком з'єднувати їх необхідно за допомогою спеціальних з'єднувачів. Блоки між собою повинні бути з'єднані за допомогою саморізів або гвинтів із діаметром та кроком основних кріпильних елементів. При такому з'єднанні необхідно використовувати силіконові герметики, попередньо стиснуту ущільнювальну стрічку або інші герметизуючі засоби.
Відлив, як правило, кріпиться до нижнього розширювача. За його відсутності він кріпиться самонарізними гвинтами до коробки з обов'язковою герметизацією стику між коробкою і відливом герметиком. Рекомендується використання монтажної піни під відливом. Якщо передбачено проектом, під відлив встановлюють спеціальну паропроникну водонепроникну стрічку. Зазор між крапельником і зовнішньою поверхнею стіни повинен бути не менше ніж 30 мм. Торці відливів рекомендується заводити у зовнішні відкоси або використовувати спеціальні профілі чи герметизувати герметиком.
При довжині відливу більше ніж 2 м треба передбачити кріплення відливу до стіни.
7.18 Монтаж підвіконня (рисунок 20). Підвіконня встановлюють на монтажну піну. У місцях контакту з рамою перед установленням блока наносять смужку герметика, потім підвіконня заводиться під коробку по рівню і підбивається клинами знизу з кроком від 500 мм до 2000 мм і, за необхідності, розпирається згори. Якщо відстань між підвіконням і нижньою частиною прорізу завелика (більше ніж 60 мм), то її можна скоротити до розміру від 30 мм до 60 мм за допомогою цементно-піщаного розчину по всій площині (можливе використання цегли, пиляних ніздрюватих блоків тощо).
При виносі підвіконня більше ніж на 1/3 його ширини від площини стіни рекомендується додаткове встановлення кріпильних кронштейнів. Прогин підвіконня при навантаженні силою 1000 Н повинен бути не більше ніж 2 мм на 1 м довжини підвіконня.
Рисунок 20 – Приклад монтажу підвіконня
Максимально допустимий вільний винос підвіконня не повинен перевищувати 300 мм, при виносі підвіконня більше ніж 100 мм треба встановлювати несучі кутики з кроком не менше ніж 500 мм. Послідовність встановлення підвіконня може бути змінено згідно з рекомендаціями виробника підвіконь. Приклади встановлення підвіконня наведені на рисунку 21.
а – на монтажну піну; б – на опорні колодки.
Рисунок 21 – Приклади встановлення підвіконня
У межах одного приміщення підвіконня повинні бути встановлені на одному рівні. В окремих випадках розташування підвіконь погоджується з замовником або його уповноваженою особою.
Виконувати внутрішні відкоси (рисунки 22 і 23) необхідно з обраним технічним рішенням (із застосуванням стартового профілю або без нього з використанням силіконового герметика).
7.21 Після завершення всіх монтажно-ізоляційних робіт із дотриманням технологічних проміжків часу їх виконання перевіряють стан дренажних отворів, встановлюють захисні ковпачки на елементи кріплення та зливні отвори та остаточно відрегульовують стулки.
На дверні блоки встановлюють лиштви.
7.22 Для вікон та дверей, виготовлених із ПВХ та алюмінієвих профілів, з поверхонь стулок та коробок треба видалити поверхневу захисну плівку.
8.1.1 Віконні та дверні блоки, комплектуючі матеріали, деталі та пристосування до них, ізоляційні та будівельні матеріали, передбачені для влаштування вікон або дверей, повинні відповідати таким основним вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будинків і споруд, в яких їх застосовують:
забезпечення механічного опору та стійкості. Навантаження на вікна та двері під час їх улаштування та експлуатації не повинне призводити до руйнування та деформацій їх конструкцій у цілому або окремих їх елементів та деталей;
дотримання вимог пожежної безпеки;
безпека експлуатації. У процесі експлуатації вікон та дверей повинні бути виключені ризики, що можуть призвести до травмування людей;
безпека життя і здоров'я людей;
захист від шуму;
економія енергії.
a – схема розташування каркаса; б – схема заповнення каркаса утеплювачем; в – кріплення стартових профілів; г – схема кріплення облицювальних панелей з улаштуванням пароізоляційного шару
Рисунок 22 – Конструктивні особливості облицювання відкосів листами гіпсокартону або спіненого ПВХ по каркасу з тонкостінних металевих профілів
Рисунок 23 – Конструктивні особливості облицювання віконних відкосів штукатурним розчином у тришарових стінових панелях з утеплювачем
Рисунок 24 – Приклади герметизації з'єднувальних швів з боку вулиці залежно від вибраного виду ізоляційного матеріалу на прикладі віконних блоків з ПВХ
Рисунок 25 – Приклади герметизації з'єднувальних швів з боку приміщення залежно від вибраного виду ізоляційного матеріалу на прикладі віконних блоків з ПВХ
За якість проведення всього комплексу робіт з улаштування вікон і дверей несе відповідальність безпосередньо будівельна організація – виконавець робіт.
Контролю підлягають зазначені в цьому стандарті правила, норми та вимоги з улаштування вікон та дверей.
Під час улаштування вікон та дверей здійснюють:
вхідний контроль;
поопераційний контроль;
приймальний контроль завершених етапів робіт.
Замовник має право брати участь у контролі частковому або повному на всіх стадіях виконання робіт.
За дотримання послідовності та параметрів технологічного процесу монтажу віконних або дверних блоків, ізоляції прорізів із використанням ізоляційних матеріалів, а також правил безпеки та виробничої дисципліни несе відповідальність бригадир монтажників або інша відповідальна особа.
8.2.1 Перед виконанням будівельних робіт з улаштування вікон та дверей треба провести вхідний контроль на наявність таких документів:
комплект проектно-конструкторської документації на конструкції віконних і дверних блоків;
наявність нормативних документів або документ, який підтверджує відповідність нормативному документу від виробників на віконні та дверні блоки, а також комплектуючі засоби, пристосування до конструкцій блоків, кріпильні механічні засоби, ізоляційні матеріали, інші супутні чи допоміжні матеріали.
Під час перевірки комплекту проектно-конструкторської документації контролюють складові частини проекту, їх зміст, наявність необхідних підписів відповідальних осіб.
