---

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 132 Засоби захисту органів дихання. Визначення термінів та піктограм

EN 134 Засоби захисту органів дихання. Перелік складових частин

EN 140:1998 Засоби захисту органів дихання. Півмаски і чверть маски. Вимоги, випробування, маркування

EN 144-1 Засоби захисту органів дихання. Вентилі газових балонів. Частина 1. Нарізне з’єднання для внутрішнього з'єднувача

EN 144-2 Засоби захисту органів дихання. Вентилі газових балонів. Частина 2. З’єднання ви­пускного отвору вентиля

EN 837-1:1996 Манометри. Частина 1. Манометри з трубкою Бурдона. Розміри, метроло­гія, вимоги і випробування

EN 12021 Засоби захисту органів дихання. Стиснене повітря для дихальних апаратів

EN 13274-2 Засоби захисту органів дихання. Методи випробувань. Частина 2. Випробування експлуатаційних властивостей

EN 13274-3 Засоби захисту органів дихання. Методи випробувань. Частина 3. Визначення опору диханню

EN 13274-4 Засоби захисту органів дихання. Методи випробувань. Частина 4. Випробування полум’ям

EN 13274-5 Засоби захисту органів дихання. Методи випробувань. Частина 5. Кліматичні умови

EN 50014 Електричні апарати для використання в умовах потенційно вибухонебезпечних атмосфер. Загальні вимоги

EN 50020 Електричні апарати для використання в умовах потенційно вибухонебезпечних атмосфер. Безпечне виконання «і»

EN 61000-6-2 Електромагнітна сумісність (EMC). Частина 6-2. Генетичні стандарти. Імуні­тет щодо виробничого оточення (ІЕС 61000-6-2:1999, змінений).

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано терміни та визначення позначених ними понять згідно з EN 132 І EN 134.

4. ОПИС

Зазвичай такий апарат містить балон(и) зі стисненим повітрям, підвісну систему, легеневий автомат, індикатор(и) тиску, попереджувальний пристрій(-ої), з’єднувальні шланги та півмаски.

Апарат може містити редуктор тиску, запобіжний клапан для зниження тиску, допоміжне дже­рело постачання повітря або інші компоненти та вузли.

5. Апарат забезпечує дихання користувача стисненим повітрям залежно від потреби. Видиху­ване користувачем повітря надходить без рециркуляції у довкілля.ВИМОГИ

   1. Загальні положення

В усіх випробовуваннях усі випробні зразки мають задовольняти вимоги.

Апарат не має бути укомплектований:

• додатковим з’єднувальним вузлом середнього тиску;

• з’єднувальним вузлом для швидкого наповнення;

• обхідною лінією навколишнього повітря.

Вимоги цього стандарту призначені враховувати взаємодію між користувачем, автономним резервуарним дихальним апаратом та, за можливості, довкіллям, в якому автономний резервуар- ний дихальний апарат зі стисненим повітрям імовірно використовуватимуть (див. додаток ZA).

Конструкція апарата має дозволяти проведення огляду відповідно до вказівок виробника.

Конструкція апарата має бути достатньо міцною для витримування грубого поводження, на яке можна очікувати під час експлуатації з огляду на його класифікацію.

Апарат не повинен мати виступних частин або гострих крайок, якими користувач може за­чепитися під час проходження у вузьких проходах.

Поверхня будь-якої частини апарата, яка, імовірно, може контактувати з користувачем, не повинна мати гострих країв або задирок.

Усі вузли, що потребують регулювання користувачем, мають бути легко досяжними і відрізня­тися один від одного на дотик. Конструкція регулювальних вузлів і засобів контролювання має запобігати випадковій зміні їх регулювання під час експлуатування.

Апарат треба розробляти так, щоб користувач міг зняти його і продовжувати в той самий час дихати через апарат, не знімаючи лицьову частину.

Конструкція апарата має забезпечувати нормальне функціонування у будь-якому положенні.

Головний вентиль(-і) повітряного балона(-ів) розміщують так, щоб користувач міг керувати ним (ними) під час носіння апарата.

Якщо апарати (одного класу) розроблено для використання з різними розмірами балонів, за­міну балонів проводять без використання спеціальних інструментів. Якщо виробник визначив, що апарат можна використовувати з балонами різних діапазонів тисків, апарат позначають типом балона з найбільшим номінальним тиском заповнення і випробовують з цим балоном.

Апарат, укомплектований більш ніж одним балоном зі стисненим повітрям, комплектують окремими вентилями для кожного контейнера.

Неприпустиме одночасне приєднання двох чи більшої кількості балонів зі стисненим повітрям з різним номінальним тиском заповнення до одного апарата.

Неприпустиме приєднання апарата з нижчим номінальним тиском заповнення до балона зі стисненим повітрям з вищим тиском заповнення.

Випробовують ЗГІДНО з 6.3 і 6.11.

Апарат має продовжувати працювати належним чином після занурення у воду. До занурення і після вилучення з води апарат має задовольняти вимоги 5.21.

Випробовують згідно з 6.8.

Усі використані в конструкції матеріали повинні бути теплостійкими і мати відповідну меха­нічну міцність.

Примітка. Використовувані матеріали повинні мати антистатичні властивості наскільки це можливо.

Випробовують згідно з 6.3, 6.4 і 6.11.

Зовнішні частини, тобто ті, які можуть зазнати удару протягом використання апарата, не ма­ють виготовляти з алюмінію, магнію, титану або їхніх сплавів.

Матеріали, що можуть контактувати зі шкірою користувача, не мають бути причиною подраз­нення або чинити Інший шкідливий вплив на здоров’я користувача. Кінцівки будь-якої частини апа­рата, що можуть контактувати з користувачем, не повинні мати гострих крайок або задирок.

Усі використані матеріали мають витримувати вплив речовин, що чистять і дезінфікують, та процедур, рекомендованих виробником.

Випробовують ЗГІДНО з 6.3 і 6.11.

Маса готового до використання апарата з півмаскою і повністю наповненим балоном(-ами) не має перевищувати 18 кг.

Випробовують згідно з 6.3.

Складові частини апарата мають легко роз’єднуватися для чищення, перевіряння і випро­бовувань. Усі знімні частини мають легко приєднуватися та закріплюватися, за можливості, без допомоги інструментів. Під час використовування та технічного обслуговування будь-які засоби ущільнення мають залишатися на призначеному для них місці під час роз’єднання з’єднуваль­них вузлів або муфт.

Випробовують згідно з 6.3 і 6.11.

Конструкція апарата має бути такою, щоб будь-яке кручення дихальних шлангів не вплива­ло на посадку чи експлуатаційні властивості апарата або спричинювало їхнє роз’єднання. Кон­струкція з’єднувальних муфт має запобігати ненавмисному перекриванню подавання повітря.

Випробовують згідно з 6.3 і 6.11.

З’єднання дихального шланга (за наявності) зі з’єднувачем півмаски і легеневим автоматом має витримувати прикладене зусилля 250 Н.

Випробовують згідно з 6.9.

З’єднання дихального апарата з півмаскою досягають нероз’ємним з’єднанням, з’єднанням спеціального типу або нарізним з'єднанням. У випадку застосування нарізного з’єднання, з’єдну­вач має задовольняти вимоги одного з таких стандартів.

У разі використання з’єднувача нарізного типу недопустиме з’єднання його з нарізками згідно з EN 148-1 і EN 148-3.

Нарізку, визначену в EN 148-2, не застосовують в устаткованні, на яке поширюється чинність цього стандарту.

Визначають міцність кріплення усіх з'єднувачів півмаски прикладенням розтягувального зу­силля, як це описано в 6.11 і 7.8 EN 140:1998, але зусилля має становити 250 Н. Роз’єднання не допускається.

Після температурного впливу згідно з 6.4.1.3 та повернення до кімнатної температури з’єдну­вачі між півмаскою та апаратом перевіряють, і вони мають задовольняти експлуатаційні вимоги.

Випробовують згідно з 6.3.

З’єднувачі високого, середнього та низького тиску не мають взаємозамінюватися.

Випробовують згідно з 6.3.

Півмаска має задовольняти вимоги EN 140 під час випробовування з укомплектованим апа­ратом за винятком вимоги до опору диханню за 6.15 EN 140:1998. Випробовування міцності головного гарнітуру відповідно до 6.10.3 EN 140:1998 необхідно виконати з розтягувальним зу­силлям 150 Н.

Випробовують згідно з 6.12 та EN 140:1998.

Конструкція підвісної системи має дозволяти регулюватися, а також уможливлювати легке і швидке надягання і знімання апарата без сторонньої допомоги. Конструкція засобів регулювання має запобігати випадковому порушенню їх регулювання після того, як вони були відрегульовані.

Під час експлуатаційних випробовувань конструкція підвісної системи має дозволяти носін­ня апарата без створення стороннього дискомфорту. Користувач не повинен напружуватися під час носіння апарата, і апарат має якомога менше заважати користувачеві під час роботи у зігну­тому положенні або в умовах обмеженого простору або ускладненого переміщення.

Під час експлуатаційних випробовувань підвісну систему вважають задовільною, якщо вона не ковзає і надійно утримує апарат на тулубі користувача впродовж усього випробовування.

Випробовують згідно з 6.11.

Випробовують експлуатаційні властивості апарата за умов, наближених до реальних. Метою цих загальних випробовувань пристрою є виявлення недоліків, що не можуть бути визначені будь- якими іншими випробовуваннями згідно з цим стандартом.

Там, де експлуатаційні випробовування виявлять недоліки, які відносяться до сприйняття користувача, випробовувальна лабораторія має забезпечити детальний опис проведення тієї частини експлуатаційних випробовувань, у якій виявлено ці недоліки.

Примітка. Це дозволить іншим випробовувальним лабораторіям продублювати випробування і оцінити отримані результати.

Випробовують згідно з 6.4.2 і 6.11.

Апарат має безвідмовно працювати в діапазоні температур від мінус ЗО °С до 60 °С.

Апарат, спеціально призначений для роботи за межами діапазону температур, визначених у 5.11.1.2 і 5.11.1.3, випробовують і маркують відповідно.

У порожнині півмаски підтримують нормальний тиск.

Опір видиху не має перевищувати 10 мбар.

Випробовують згідно з 6.4.1.1.

У порожнині півмаски підтримують нормальний тиск.

Опір видиху не має перевищувати 10 мбар.

Випробовують згідно з 6.4.1.2.

Матеріали ремінців і пряжок вважають стійкими до займання за відсутності або продовження їхнього горіння протягом не більше НІЖ 5 с після вилучення із полум’я.

Випробовують згідно з 6.3 і 6.4.1.4.

Дихальна трубка(-и) (приєднана до півмаски), трубка(-и) середнього тиску І легеневий авто­мат мають бути «самогасильними», тобто матеріали не мають бути швидкозаймистими, а скла­дові частини не мають продовжувати горіти більше ніж 5 с після вилучення їх з полум'я.

Складові частини вважають, згідно з цим стандартом, стійкими до займання, якщо вони збе­рігають герметичність після випробовувань, незважаючи на можливу деформацію, задовольня­ють вимоги до опору диханню і за умови безперервності постачання їх повітрям під час випро­бовування.

Випробовують згідно з 6.4.1.4 І 6.7.

Частини апарата, що подають стиснене повітря, мають бути надійно захищені від проник­нення часток, що можуть міститися у стисненому повітрі.

Випробовують згідно з 6.3.

Випробовують металеві трубки високого тиску, клапани і з’єднувальні муфти для визначення їхньої здатності без пошкоджень витримувати тиск, що на 50 % перевищує максимальний тиск наповнення балона зі стисненим повітрям.

Неметалеві частини випробовують для визначення їхньої здатності без пошкоджень витри­мувати тиск, що вдвічі перевищує максимальний тиск наповнення балона зі стисненим повітрям.

Усі трубки середнього тиску, які розташовані нижче редуктора тиску, мають витримувати тиск без пошкоджень, що вдвічі перевищує максимальний власний робочий тиск.

Випробовують згідно з 6.3.

Повітряні балони мають задовольняти відповідні вимоги національних правил. Балон схва­люють відповідно до тиску наповнення.

Випробовують згідно з 6.3.

Вентиль(-і) балонів має задовольняти вимоги EN144-1 та 144-2.

Конструкція вентиля(-ів) балона має забезпечувати безпечну експлуатацію.

Вентиль(-І) балона має бути захищений від проходження часток, що можуть міститись у стис­неному повітрі, та закупорювання ними.