6.5.3 Герметизацію стикових з'єднань фальцевих безнапірних залізобетонних і бетонних труб з гладкими кінцями слід проводити у відповідності з проектом.
6.5.4 З'єднання залізобетонних і бетонних труб із трубопровідною арматурою та металевими трубами слід здійснювати за допомогою сталевих вставок або залізобетонних фасонних з'єднувальних частин, виготовлених відповідно до проекту.
6.6.1 Величину зазору між торцями керамічних труб, що прокладаються (незалежно від матеріалу закладення стиків), слід приймати: для труб діаметром не більше 300 мм - 5 мм - 7 мм, для труб діаметром більше 300 мм - 8 мм - 10 мм.
6.6.2 Стикові з'єднання трубопроводів із керамічних труб слід ущільнювати конопляним або сізальським бітумінізованим пасмом із подальшим влаштуванням замка з цементного розчину марки М100 (В7,5), асфальтової (бітумної) мастики і полісульфідних (тіоколових) герметиків, якщо інші матеріали не передбачені проектом. Застосування асфальтової мастики допускається за температури транспортованої стічної рідини не більше 40 °С і за відсутності в ній розчинників бітуму.
Основні розміри елементів стикового з'єднання керамічних труб повинні відповідати величинам, наведеним у таблиці 3.
Таблиця 3
|
Діаметр умовного проходу, мм |
Глибина загортання, мм |
||
|
при застосуванні конопляного або сізальського пасма |
при влаштуванні замка |
при застосуванні тільки герметиків або бітумної мастики |
|
|
160-300 |
30 |
30 |
40 |
|
350-600 |
30 |
38 |
45 |
6.6.3 Закладення труб у стінках колодязів і камер повинне забезпечувати герметичність з'єднань і водонепроникність колодязів у мокрих ґрунтах.
6.7.1 При будівництві трубопроводів зовнішніх мереж водопостачання та каналізації допускається використання труб та фасонних виробів з інших матеріалів (у тому числі азбоцементу) за умов їх відповідності іншій чинній нормативно-технічній документації, затвердженій (погодженій) у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері будівництва, архітектури та містобудування, та наявності чинного дозволу Державної санітарно-епідеміологічної служби України щодо їх застосування при будівництві мереж господарсько-питного водопостачання. При цьому слід дотримуватись положень розділів 4, 5, 6, 10 та рекомендацій виробника щодо проектування (у тому числі із застосуванням програмних комплексів виробників елементів трубопроводу) та проведення монтажних робіт.
7.1 Будівництво переходів напірних трубопроводів водопостачання і каналізації через водні перешкоди (річки, озера, водосховища, канали), підводні трубопроводи водозаборів та каналізаційних випусків у межах русла водойм, а також підземних переходів через яри, дороги (автомобільні і залізничні, включаючи лінії метрополітену і трамвайні колії) і міські проїзди повинно бути здійснено спеціалізованими організаціями відповідно до вимог пр.ДСТУ-Н Б.В.2.6-186, СНиП ІІІ-42-80 (розділ 8), [1] і цього розділу.
7.2 Способи прокладання трубопровідних переходів через природні і штучні перешкоди визначаються проектом.
7.3 Прокладаняя підземних трубопроводів під дорогами слід здійснювати при постійному маркшейдерсько-геодезичному контролі будівельної організації за дотриманням передбаченого проектом планового і висотного положень футлярів і трубопроводів.
7.4 Відхилення осі захисних футлярів переходів від проектного положення для самопливних безнапірних трубопроводів не повинні перевищувати:
- по вертикалі - 0,6 % довжини футляра за умови забезпечення проектного похилу;
- по горизонталі - 1 % довжини футляра.
Для напірних трубопроводів ці відхилення не повинні перевищувати відповідно 1 % та 1,5 % довжини футляра.
8.1.1 Будівництво споруд для забору поверхневої води з річок, озер, водосховищ і каналів повинно здійснюватися, як правило, спеціалізованими будівельними і монтажними організаціями у відповідності з проектом.
8.1.2 До початку влаштування основи під руслові водоприймачі повинні бути перевірені їх розбивочні осі і відмітки тимчасових реперів.
8.2.1 У процесі буріння свердловин всі види робіт і основні показники (проходка, діаметр бурового інструменту, кріплення і витягання труб зі свердловини, цементація, заміри рівнів води та інші операції) слід відображати в журналі з виконання бурових робіт. При цьому слід відзначати найменування пройдених порід, колір, щільність (міцність), тріщинуватість, гранулометричний склад порід, водоносність, наявність і величину "пробки", що з'явилася при проходці пливунів, і сталий рівень води всіх водоносних горизонтів, поглинання промивної рідини. Заміряти рівень води в свердловинах при бурінні слід перед початком робіт кожної зміни. У фонтануючих свердловинах рівні води слід вимірювати шляхом нарощування труб або заміром тиску води.
8.2.2 У процесі буріння в залежності від фактичного геологічного розрізу допускається в межах встановленого проектом водоносного горизонту коректування буровою організацією глибини свердловини, діаметрів і глибини посадки технічних колон без зміни експлуатаційного діаметра свердловини та без збільшення вартості робіт. Внесення змін у конструкцію свердловини не повинно погіршувати її санітарного стану та продуктивності.
8.2.3 Зразки слід відбирати по одному з кожного шару породи, а при однорідному шарі -через 10 м.
За узгодженням з проектною організацією зразки порід допускається відбирати не з усіх свердловин.
8.2.4 Ізолювання експлуатованого водоносного горизонту в свердловині від невикористовуваних водоносних горизонтів слід виконувати при способі буріння:
- обертальному - шляхом затрубної і міжтрубної цементації колон обсадних труб до відміток, передбачених проектом:
- ударному - вдавлюванням та забиванням обсадної колони в шар природної щільної глини на глибину не менше 1 м або проведенням підбашмачної цементації шляхом створення каверни розширювачем або ексцентричним долотом.
8.2.5 Для забезпечення передбаченого проектом гранулометричного складу матеріалу обсипання фільтрів свердловин глинисті і дрібнопіщані фракції повинні бути видалені відмиванням, а перед засипанням відмитий матеріал слід продезінфікувати.
8.2.6 Оголення фільтра в процесі його обсипання слід проводити шляхом підняття колони обсадних труб кожен раз на 0,5 м - 0,6 м після обсипання свердловини на 0,8 м - 1 м по висоті. Верхня межа обсипання повинна бути вище робочої частини фільтра не менше ніж на 5 м.
8.2.7 Водозабірні свердловини після закінчення буріння й установлення фільтра повинні бути випробувані відкачуванням, проведеним безперервно протягом часу, передбаченого проектом.
Перед початком відкачування свердловина повинна бути очищена від шламу і прокачана, як правило, ерліфтом. У тріщинуватих скельних і гравійно-галькових водоносних породах відкачування слід починати з максимального проектного пониження рівня води, а в піщаних породах - з мінімального проектного пониження. Величина мінімального фактичного зниження рівня води повинна бути в межах 40 % - 60 % від максимального фактичного.
При вимушеній зупинці робіт із відкачування води, якщо сумарний час зупинки перевищує 10 % загального проектного часу на одне пониження рівня води, відкачування води на це пониження слід повторити. У разі відкачування зі свердловин, обладнаних фільтром з обсипанням, величину усадки матеріалу обсипання слід заміряти в процесі відкачування один раз на добу.
8.2.8 Продуктивність свердловин слід визначати мірною ємкістю з часом її заповнення не менше 45 с. Допускається визначати продуктивність за допомогою водозливів і водомірів.
Рівень води в свердловині слід заміряти з точністю до 0,1 % від глибини заміру рівня води.
Продуктивність і рівні води в свердловині слід заміряти не рідше ніж через кожні 2 год протягом всього часу відкачування, визначеного проектом.
Контрольні проміри глибини свердловини слід проводити на початку і в кінці відкачування в присутності представника замовника.
8.2.9 У процесі відкачування бурова організація повинна проводити вимір температури води і відбір проб води відповідно до ГОСТ 18963, ГОСТ 4979 з доставкою їх у лабораторію для перевірки якості води згідно з ДСанПіН 2.2.4-171.
Якість цементації всіх обсадних колон, а також місце розташування робочої частини фільтра слід перевіряти геофізичними методами. Устя самовиливних свердловин після закінчення буріння необхідно обладнати засувкою і штуцером для манометра.
8.2.10 Після закінчення буріння водозабірної свердловини і випробування її відкачуванням води верх експлуатаційної труби повинен бути заварений металевою кришкою і мати отвір з різьбленням під болт-пробку для заміру рівня води. На трубі повинні бути нанесені проектний і буровий номери свердловини, найменування бурової організації і рік буріння.
Для експлуатації свердловина у відповідності з проектом повинна бути обладнана приладами для виміру рівнів води і продуктивності.
8.2.11 Після закінчення буріння і випробування відкачуванням водозабірної свердловини бурова організація повинна передати її замовнику відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також зразки пройдених порід і документацію (паспорт), що включає:
- геолого-літологічний розріз із конструкцією свердловини, відкоригований за даними геофізичних досліджень;
- акти на закладення свердловини, установку фільтра, цементацію обсадних колон;
- зведену каротажну діаграму з результатами її розшифрування, підписану організацією, яка виконала геофізичні роботи;
- журнал спостережень за відкачуванням води з водозабірної свердловини;
- дані про результати хімічних, бактеріологічних аналізів і органолептичних показників води відповідно до ДСанПіН 2.2.4-171 і висновок санітарно-епідеміологічної служби.
Документація до здачі замовнику повинна бути узгоджена з проектною організацією.
8.3.1 Монтаж бетонних та залізобетонних монолітних і збірних ємкісних споруд слід виконувати відповідно до проекту, вимог ДБН В.2.6-163 та цього стандарту.
8.3.2 Зворотню засипку ґрунту в пазухи і обсипання ємкісних споруд необхідно проводити, як правило, механізованим способом після прокладання комунікацій до ємкісних споруд, проведення гідравлічного випробування споруд, усунення виявлених дефектів, виконання гідроізоляції стін та перекриття.
8.3.3 Після закінчення всіх видів робіт і набору бетоном проектної міцності проводиться гідравлічне випробування ємкісних споруд відповідно до вимог розділу 10.
8.3.4 Монтаж дренажно-розподільних систем фільтрувальних споруд допускається проводити після проведення гідравлічного випробування ємкості споруди на герметичність.
8.3.5 Круглі отвори в трубопроводах для розподілу води і повітря, а також для збору води слід виконувати свердлінням у відповідності з класом, вказаним у проекті.
Відхилення від проектної ширини щілинних отворів у поліетиленових трубах не повинні перевищувати 0,1 мм, а від проектної довжини щілини в просвіті ± 3 мм.
8.3.6 Відхилення у відстанях між осями муфт ковпачків у розподільних і відвідних системах фільтрів не повинні перевищувати ±4 мм, а в позначках верху ковпачків (по циліндричних виступах) ± 2 мм від проектного положення.
8.3.7 Відмітки кромок водозливів у пристроях для розподілу і збору води (жолоби, лотки тощо) повинні відповідати проекту і повинні бути вирівняні за рівнем води.
При влаштуванні переливів із трикутними вирізами відхилення відміток низу вирізів від проектних величин не повинні перевищувати ± 3 мм.
8.3.8 На внутрішній і зовнішній поверхнях жолобів і каналів для збору і розподілу води, а також для збору опадів не повинно бути раковин і наростів. Лотки жолобів і каналів повинні мати заданий проектом ухил у бік руху води (або осадів). Наявність на них ділянок із зворотним ухилом не допускається.
8.3.9 Укладання фільтруючого завантаження в споруди для очищення води фільтруванням допускається проводити після гідравлічного випробування ємкостей цих споруд, промивання і прочищення підключених до них трубопроводів, індивідуального випробування роботи кожної з розподільних і збірних систем, вимірювальних та запірних пристроїв.
8.3.10 Матеріали фільтруючого завантаження, що укладаються в споруди для очищення води, в тому числі в біофільтри, за гранулометричним складом повинні відповідати проекту або вимогам ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.5-75.
8.3.11 Відхилення товщини шару кожної фракції фільтруючого завантаження від проектної величини і загальної товщини завантаження не повинно бути більше ± 20 мм.
8.3.12 Після закінчення робіт з укладання завантаження фільтрувальної споруди питного водопостачання повинна бути проведена промивка та дезінфекція споруди, порядок проведення якої представлений у додатку Д.
8.3.13 Монтаж займистих елементів конструкцій дерев'яних зрошувачів, водовловлюючих решіток, повітряспрямовуючих щитів і перегородок вентиляторних градирень і бризкальних басейнів слід здійснювати після завершення зварювальних робіт.
