Вимоги до геометричних розмірів виробів. Перевірка вимірюванням робочих зразків та засобів вимірювальної техніки. Частина 2. Рекомендації з оцінювання невизначеності вимірів геометричних розмірів виробів, калібрування засобів вимірювальної техніки та конт

Примітка 1. У моделі чорного ящика, поданої у цьому стандарті, складники невизначеності приймають адитивними, впливні величини трансформують в одиницю вимірюваної величини та коефіцієнти чутливості дорівнюють 1.

Примітка 2. У більшості випадків комплексний метод вимірювання може виглядати, як один простий чорний ящик зі стиму­ляцією всередині і результатом на виході цього чорного ящика. Якщо відкрити чорний ящик, то може виявитися, що він складається з кількох менших чорних ящиків і/чи кількох прозорих ящиків.

Примітка 3. Метод оцінювання невизначеності використовує метод чорного ящика, навіть якщо це необхідно для додаткових вимірювань, щоб визначити значення впливних величин для внесення відповідних поправок

Метод/модель для оцінювання невизначеності, у якій значення вимірюваної величини одержують вимірюванням інших величин, функційно залежних від вимірюваної величини

Кількісне визначання вимірюваної величини відповідно до його .визначення

Завдання вимірювання, яке одне або з іншими формує основу для оцінювання складніших харак­теристик робочого зразка чи засобів вимірювальної техніки.

Примітка. Приклади основного вимірювання:

1. одне з кількох індивідуальних вимірювань відхилу від прямолінійності характеристики робочого зразка;

2. одне з індивідуальних вимірювань похибки показу мікрометра під час вимірювання діапазону похибки показу

Складне завдання вимірювання, оцінене на основі кількох, можливо різних, основних вимірювань.

Примітка. Прикладами загального завдання вимірювання є:

1. вимірювання прямолінійності характеристики робочого зразка;

2. діапазон похибки показу мікрометра

Примітка. U (велика літера) завжди є познакою розширеної невизначеності вимірювання

Невизначеність вимірювання, що буде отримана за ідеального оцінювання невизначеності.

Примітка 1. Істинні невизначеності є невизначеними за своєю природою.

Невизначеність вимірювання, оцінювана цілком відповідно до докладнішої методики GUM.

Примітка 1. Умовно істинна невизначеність вимірювання може відрізнятися від невизначеності вимірювання, оціненої відпо­відно до цього стандарту.

Примітка 2. Див. також 8.8

Невизначеність вимірювання, оцінювана за спрощеною ітераційною методикою.

Примітка 1. Індекс N показує, що Uwоцінюють під ітераційним номером N. Познаку U_E можна використовувати без ітерацій- ного номера, якщо знати його не важливо.

Примітка 2. Див. також 8.8

Невизначеність, визначена як оптимальна для відповідного завдання вимірювання.

Примітка 1. Цільова невизначеність є результатом керування рішенням, що охоплює, наприклад, проектування, виробництво, гарантування якості, обслуговування, маркетинг, продаж і поширення.

Примітка 2. Цільову невизначеність визначають (оптимізують) з урахуванням характеристики (допустима чи максимально допустима похибка (МРЕ)), з урахуванням процесу сприйнятливості, вартості, критичності і вимог згідно з 4.11.1,4.11.2 ISO 9001, 13.1 ISO 9004-1 і ISO 14253-1.

Примітка 3. Див. також 8.8

Примітка. Див. також 6.2. Необхідну невизначеність може встановлювати, наприклад, замовник

Керування прийнятною методикою вимірювання відповідно до вимог завдання вимірювання та цільової невизначеності з використовуванням техніки складання бюджету невизначеності

Формулювання, що підсумовує оцінювання складників невизначеності, які входять до невизна­ченості результату вимірювання.

Примітка 1. Невизначеність результату вимірювання є недвозначною, коли визначено методику вимірювання (охоплюючи об’єкт вимірювання, вимірювану величину, метод і умови вимірювання).

Примітка 2. Термін «бюджет» використовують для призначення числових значень складникам невизначеності, їх об'єднання та розширення на підставі методики вимірювання, умов вимірювання і припущень

Джерело невизначеності вимірювання для процесу вимірювання

Абсолютне значення екстремальної величини (величин) носія невизначеності хх

Стандартна невизначеність носія невизначеності хх.

Примітка. Ітераційний метод використовує планування и„для всіх складників невизначеності. Це не збігається з чинною версією GUM, що іноді застосовує планування s„ для невизначеності складників, оцінених за типом А, і планування и„ для неви­значеності складників, оцінених за типом В

Характеристика вимірювального приладу, що впливає на результат вимірювання, проведеного на цьому приладі

Характеристика робочого зразка, що впливає на результат вимірювання, виконаного на цьому робочому зразку.

3. ПОЗНАКИ

У таблиці 1 наведено основні познаки, які використано в цьому стандарті.

Таблиця 1 —Основні познаки

Кінець таблиці 1

5 КОНЦЕПЦІЯ ІТЕРАЦІЙНОГО GUM-МЕТОДУ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ВИМІРЮВАННЯ

Застосовуючи GUM-метод повністю, можна визначити умовно істинну невизначеність вимірю­вання и_с

Спрощений(-а) ітераційний(-а) метод/методика, наведений(-а) в цьому стандарті, призначений(-а) для оцінювання невизначеності вимірювань U_£ переоцінюванням впливних складників/носіїв невизна­ченості (U_s£ U_c). Процес переоцінювання виявляє найгірший випадок розподілу з верхньої границі з кожного відомого чи допустимого носія невизначеності, таким чином забезпечуючи, що результати оцінювання «на безпечній стороні», тобто немає недооцінювання невизначеності вимірювання. Спро- щений(-а) ітераційний(-а) метод/методика цього стандарту ґрунтується на тому, що:

— визначено усі носії невизначеності;

—установлено, які з допустимих поправок мають бути уведеними (див. 8.4.6);

• вплив на невизначеність результату вимірювання від кожного носія оцінюють як стандартну невизначеність и_хх, спричинену складником невизначеності;

Примітка. За умови ітераційного методу вплив кожного носія має бути перетворено в одиницю вимірюваної величини, вико­ристовуючи необхідне(-у) фізичне(-у) рівняння/формулу і коефіцієнти чутливості.

• ітераційний процес, PUMA (див. розділ 6);

• кожний складник невизначеності (стандартних невизначеностей) и_хх можна оцінити як за типом А, так і за типом В;

• оцінювання за типом В є переважним за умови, якщо оцінка невизначеності першої ітерації визначена приблизно та основана на перегляді і збереженні ціни;

• повний ефект від усіх носіїв (названий сумарною стандартною невизначеністю) розраховують за формулою:

і/_с = 7^ихі^+их2+ихз+-. + Ух_Я; <¹)

• формула (1) придатна лише для моделі чорного ящика під час оцінювання невизначеності, а також у випадку, коли усі складники и«нескорельовані (більш детально див. інші формули у 8.6 і 8.7);

• для спрощення тільки коефіцієнтів кореляції між носіями приймають

Р = 1,-1,0. (2)

Якщо складники невизначеності невідомі та нескорельовані, то повну кореляцію приймають як р = 1 або р = -1. Скорельовані складники додають арифметично перед підставленням їх у формулу, вказану нижче (див. 8.5 і 8.6);

• розширену невизначеність U розраховують за формулою:

U = к • Uc, (3)

де к = 2; к— це коефіцієнт охоплення (див. також 8.8).

Спрощений ітераційний метод зазвичай буде складатися принаймні з двох ітерацій оцінювання складників невизначеності:

1. першу ітерацію дуже приблизно, швидко та без значних втрат проводять, щоб визначити найбільші складники невизначеності (див. рисунок 1);

2. подальшу ітерацію — якщо потрібна — здійснюють лише для точнішого визначення верхніх границь під час оцінювання найбільших складників, щоб зменшити оцінювану невизначеність (и_с або U) до якомога прийнятнішого значення.