---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ҐРУНТИ
Методи польових випробувань статичним
і динамічним зондуванням

ДСТУ Б В.2.1-9-2016

Київ

ДП "УкрНДНЦ"

2017ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна" (ДП "ДерждорНДІ") та ТК 307 "Автомобільні дороги і транспортні споруди"

РОЗРОБНИКИ: В. Вирожемський, канд. техн, наук; і. Волошина (науковий керівник);

В. Докукіна; В. Малініч; А. Литвиненко

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.06.2016 р. № 153, чинний з 2017-04-01

З НА ЗАМІНУ ДОТУ Б В.2.1-9-2002 (ГОСТ 19912-2001)

4 Згідно з ДБН А.1.1-1-93 "Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення" цей стандарт відноситься до комплексу В.2.1 "Основи та підвалини будинків і споруд".

Право власності на цей національний стандарт належить державі.

Забороняється повністю чи частково видавати, відтворювати задля
розповсюдження і розповсюджувати як офіційне видання цей національний
стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації без дозволу
ДП "УкрНДНЦ" чи уповноваженої ним особи

ДП "УкрНДНЦ", 2017

ЗМІСТ

с.

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять, познаки та скорочення 1

4. Загальні положення 2

5. Статичне зондування З

6. Динамічне зондування 5

7. Вимоги безпеки та охорони довкілля 8

Додаток А

Форма журналу випробувань ґрунтів методом статичного зондування 9

Додаток Б

Форма журналу випробувань ґрунтів методом динамічного зондування 10

Додаток В

Зразок графічного оформлення результатів випробувань ґрунтів методом статичного зондування 11

Додаток Г

Принципові схеми конструкцій наконечників зондів для статичного і динамічного зондування ґрунтів 15

Додаток Д

Програми для графічного представлення даних польових вимірювань, виконаних методом статичного і динамічного зондування 16

Додаток Е

Зразок графічного оформлення результатів випробування ґрунтів методом динамічного зондування 19НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ҐРУНТИ

Методи польових випробувань статичним і динамічним зондуванням

ГРУНТЫ

Методы полевых испытаний статическим и динамическим зондированием

SOILS

Field test methods by static and dynamic sounding

Чинний від 2017-04-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

   1. Цей стандарт поширюється на дисперсні мінеральні природні і техногенні ґрунти, склад і стан яких допускають проводити безперервне занурення зонда і встановлює основні вимоги до обладнання, методики виконання випробувань та методики аналізу отриманих при зондуванні даних для цілей проектування та будівництва.

   2. Цей стандарт не поширюється на мерзлі ґрунти, на ґрунти, які містять частинки розміром більші ніж 10 мм у кількості більше ніж 25 % за масою при статичному зондуванні, і ґрунти, які містять частинки розміром більше ніж 10 мм у кількості більше ніж 40 % за масою при динамічному зондуванні.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативно-правові акти та нормативні документи:

НПАОП 74.2-1.02-90 Правила безпеки при геологорозвідувальних роботах

НПАОП 63.21-1.07-00 Правила безпеки під час проведення вишукувань автомобільних доріг

ДСТУ Б В.2.1-6-2000 (ГОСТ 30672-99) Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Польові випробування. Загальні положення

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113.

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ, ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

Процес занурення зонда в ґрунт статичним навантаженням вдавлення з одночасним вимі­рюванням показників опору ґрунту при зануренні зонда

Процес занурення зонда у ґрунт під дією динамічного (ударного) навантаження із вимірю­ванням показників опору ґрунту при зануренні зонда

Пристрій, що занурюється в ґрунт при зондуванні. Складається з наконечника й штанг

Частина зонда, через яку передається зусилля від пристрою для вдавлення (або забивання) та витягання

Нижня частина зонда

Нижня частина наконечника, що має форму конуса і сприймає опір ґрунту

Частина зонда для статичного зондування, що розташована безпосередньо над конусом і має діаметр, менший від діаметра конуса, та рухаючись разом із конусом з випередженням обсадної труби, забезпечує можливість вимірювати питомий опір ґрунту під конусом

Частина зонда для статичного зондування, що розташована безпосередньо над конусом і кожухом і маючи діаметр однаковий із діаметром конуса та рухаючись поінтервально слідом за ними, забезпечує можливість вимірювати опір від тертя ґрунту по його бічній циліндричній поверхні

Опір ґрунту руху конуса при статичному зондуванні, віднесений до площі основи конуса (лобового перерізу)

Опір ґрунту, віднесений до бічної (циліндричної) площі поверхні муфти тертя

Опір ґрунту на бічній поверхні обсадної труби зонда типу І для статичного зондування, що допускає здійснювати оцінку можливого тертя ґрунту на бічній поверхні паль

Опір зануренню динамічного зонда, віднесений до площі основи конуса (лобового перерізу) від одного удару молота.

q_c - питомий опір ґрунту під конусом зонда;

Q_s - загальний опір ґрунту на бічній поверхні зонда;

f_s - питомий опір ґрунту на ділянці бічної поверхні муфти тертя зонда;

p_d - умовний динамічний опір зондуванню;

А - питома енергія зондування;

К - коефіцієнт урахування втрат енергії;

Т.З. - точка зондування.

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1. Цей стандарт установлює такі методи польових випробувань ґрунтів:

• статичне зондування;

• динамічне зондування.

• визначення просторової мінливості шарів і лінз ґрунтів та їх стану для вибору місць роз­ташування дослідних майданчиків і глибини проведення польових випробувань ґрунтів іншими методами (пресіометрія, штампові випробовування тощо), а також місць відбирання зразків ґрунтів порушеної і непорушеної структури для лабораторних випробувань;визначення ступеня ущільнення і структурування ґрунтів у просторі і часі при контролі якості спорудження насипів транспортних споруд, ґрунтових гребель та інших ґрунтових споруд або відвалів;

• оцінки можливості забивання паль і визначення глибини їх занурення, визначення даних для розрахунку пальових фундаментів;

• визначення глибини залягання покрівлі скельних і великоуламкових ґрунтів.

4. 1. Зондування ґрунтів здійснюють вдавлюванням у ґрунт зонда при статичному зондуванні або забиванням у ґрунт зонда при динамічному зондуванні з одночасним вимірюванням, без­перервно (при автоматичному запису) або через задані інтервали за глибиною, показників, які характеризують опір ґрунту зануренню зонда.

   2. Зондування є польовим непрямим методом вивчення фізико-механічних властивостей ґрунтів. Кількісну оцінку характеристик фізико-механічних властивостей ґрунтів за результатами зондування здійснюють на основі статистично обґрунтованих залежностей між показниками опору ґрунтів зануренню зонда та показниками характеристик ґрунтів, які визначені за унормованими прямими методами дослідження ґрунтів. Отримані на основі кореляційних залежностей дані можуть використовуватися для приблизних розрахунків і повинні підтверджуватись унормованими прямими методами досліджень.

   3. Метод зондування, глибину зондування і розташування точок зондування визначають програмою інженерно-геологічних вишукувань.

   4. У процесі проведення випробувань зондуванням слід вести журнали випробувань за зразками, наведеними у додатках А і Б.

   5. Результати випробувань оформлюють у вигляді геотехнічних розрізів, побудованих на основі графіків зміни параметрів опору ґрунтів зануренню зонда.

   6. Масштаби графіків зондування не рекомендується змінювати порівняно із стандартизо­ваними згідно з додатком В, оскільки основним призначенням методів статичного і динамічного зондування є саме оцінка просторової зміни властивостей ґрунтів по глибині інженерно-геоло­гічного розрізу, а не визначення за статистичними залежностями параметрів їх фізико-механічних властивостей.

5. СТАТИЧНЕ ЗОНДУВАННЯ

   1. Суть методу

      1. Випробування ґрунту методом статичного зондування виконують з допомогою спеціаль­них установок, що забезпечують вдавлювання зонда у ґрунт.

      2. При статичному зондуванні за даними вимірювання показників опору ґрунту під нако­нечником зонда і на бічній поверхні зонда визначають:

• питомий опір ґрунту під конусом зонда -q_c (для зондів типу І та II згідно з додатком Г);

• загальний опір ґрунту на бічній поверхні зонда - Q_s (для зонда типу І згідно з додатком Г);

• питомий опір ґрунту на ділянці бічної поверхні муфти тертя зонда - f_s(для зонда типу II згідно з додатком Г).

• зонд (набір штанг і наконечник);

• пристрій для вдавлювання та підняття зонда;

• опорно-анкерний пристрій;

• пристрій для вимірювання навантаження тиску і показників опору ґрунту.

В залежності від зусиль, необхідних для занурення зонда у різних ґрунтових умовах і діапазонів значень вимірюваних показників опору ґрунту, установки підрозділяють відповідно до таблиці 1.Таблиця 1 - Параметри установок для статичного зондування

тип І - зонд з конусом і кожухом;

тип II - зонд з конусом, кожухом і муфтою тертя.

Принципові схеми конструкцій зондів для статичного зондування та їх основні параметри наведені на рисунку Г.1 (додатка Г).

Для зонда типу II дозволяється застосування розширювача, розташованого не ближче 1000 мм від конуса.

Прямолінійність зонда перевіряють шляхом складання штанг ланок у відрізки завдовжки 3 м на рівній поверхні. Відхилення окремих штанг від прямої лінії не повинно перевищувати 3 мм у будь-якій площині за всією довжиною відрізка, що перевіряється.

Зменшення висоти конуса наконечника не повинно перевищувати 5 мм, а зменшення діаметра лобового перерізу 0,3 мм.

5 % - при вимірюванні тиску навантаження, який прикладають;

10 % - при вимірюванні показників опору ґрунту (але не більше 5 % найбільшого з виміряних значень);

1,0 см - при вимірюванні глибини занурення зонда.

5.2.7 Пристрої для вимірювання показників опору ґрунту зануренню зонда можуть бути меха­нічними або автоматичними. Можливо застосування комбінації цих пристроїв.

5.2.8 Вимірювальні пристрої (прилади) необхідно тарувати згідно з паспортними даними, але не рідше ніж один раз на 3 місяці або у разі потреби перед виїздом на випробування.