Страница 18: ДСТУ 4466-1:2008. Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтаж, випробування, технічне обслуговування та безпека. Частина 1. Загальні вимоги (61194)

/

(Е.29)

І c,Q

Е.З Обробляння захищуваних приміщень, для яких очікувана тривалість витримування менша за рекомендоване значення

Якщо очікувана тривалість витримування, розрахована відповідно до Е.2, має менше значення, ніж рекомендовано відповідно до 7.8.2с), то за потреби можуть бути виконані дії, описані у Е.З.2— Е.3.4.

З метою оцінювання масштабів проблеми розраховують ефективну площу місць витоків А_е за рівнянням:

/ 1/2 z х1/2

=к₁Р_геЛ⁰’⁵ . (Е.ЗО)

V 2Pref J < 2 )

За температури 20 °С і тиску 1,013 бар рівняння (Е.29) набуде спрощеного вигляду:

A_e=0,7762k₁Be/"'°'⁵. (Е.31)

Національна примітка

Замість наведеного в ISO 14520-1 «Е.29» пропонують вважати правильним посилання «Е 30»

Ефективну площу нещільностей (ELA) можна розрахувати за рівнянням:

д

ELA = —. (Е 32)

0,61 ’

Величину ELA використовують під час перевіряння правильності калібрування вентилятора та визначання існуючих нещільностей. Це площа круглого отвору з гострими кромками, для якого вели­чина А_е має таке саме значення, як і для існуючої нещільності за заданого значення різниці тисків.

Треба приділити увагу покращенню ізоляції захищуваного приміщення. Якщо здійснено покра­щення ізоляції і нове значення очікуваної тривалості витримування, отримане за результатами вип­робувань із використовуванням вентилятора відповідно до Е.2.7.4, перевищує мінімальне рекомендо­ване значення, то будь-які подальші дії не потрібні.

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких більша за густину повітря, виток суміші газової вогнегасної речовини з повітрям буде відбуватися крізь нещільності, розташо­вані знизу, а свіже повітря буде потрапляти до приміщення крізь нещільності, розташовані зверху. У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких нижча за густину повітря, виток суміші газової вогнегасної речовини з повітрям буде відбуватися крізь нещільності, розташовані зверху, а свіже повітря буде потрапляти до приміщення крізь нещільності, розташовані знизу. У захищуваному приміщенні без перепаду тиску «нейтральна площина» (між місцями потрапляння повітря у приміщення і витоку повітря з нього) може бути взята як середина його висоти. У разі такого припущення, за не­щільності, розташовані у нижній частині, беруть такі, що розташовані нижче нейтральної площини, а за нещільності, розташовані у верхній частині — ті, що знаходяться вище за неї.

Проведення випробовувань із використовуванням вентилятора не дає змоги визначити місця розташування нещільностей чи визначити частку нещільностей, розташованих у нижній частині захи­щуваного приміщення F. У Е.2.8.7—Е.2.8.9 зроблено припущення, що значення F дорівнює 0,5, усі нещільності, розташовані у нижній частині захищуваного приміщення, знаходяться на рівні його підло­ги, а усі нещільності, розташовані у верхній частині захищуваного приміщення — на рівні його стелі. Це найгірший випадок, який дає мінімальне значення тривалості витримування.

Якщо частина нещільностей, розташованих у нижній частині захищуваного приміщення, знахо­дяться вище рівня підлоги або частина нещільностей, розташованих у верхній частині захищуваного приміщення, знаходяться нижче рівня стелі, то під час розрахунків буде отримано занижене значення тривалості витримування, але просте математичне обробляння такого випадку неможливе

.Значення тривалості витримування також буде заниженим, якщо величина F відрізняється від 0,5, до того ж вплив цього чинника може бути розрахований.

Виконують повторне розраховування тривалості витримування t, беручи F - 0,5. Якщо це зна­чення перевищує мінімальне рекомендоване (див. 7.8.2с)), то проводять оцінювання дійсного значен­ня Fea методом, описаним у Е.3.4.3.

Тимчасово ізолюють усі нещільності, розташовані у верхній частині захищуваного приміщення, такі як великі засувки, які можна виявити використовуючи дим. Повторюють випробовування з вико­ристовуванням вентилятора і розраховують зменшене значення еквівалентної площі нещільностей ELA2 за рівняннями (Е.ЗО)—(Е.32).

Видаляють ізолювальні матеріали із нещільностей, розташованих у верхній частині захищува­ного приміщення, і тимчасово ізолюють усі нещільності, розташовані у нижній його частині, які можна виявити використовуючи дим. Повторюють випробовування з використовуванням вентилятора і розра­ховують зменшене значення еквівалентної площі нещільностей ELA3 за рівняннями (Е.ЗО)—(Е.32).

У такий спосіб оцінюють площу тимчасово ізольованих нещільностей, розташованих у верхній та нижній частинах захищуваного приміщення, а стосовно решти отворів роблять припущення, що 50 % із них розташовані у верхній частині приміщення, а решта 50 % — у нижній його частині. Розра­ховують нове значення F, використовуючи ELA1 як початковий результат визначення ELA:

_с

_(Е.ЗЗ)

ELA,

Національна примітка

Замість наведених в ISO 14520-1 «Е(А1, ELA2 та ELA3» пропонують вважати правильним позначення «ELA,, ELA₂ та ELA-»

Використовуючи величину F, оцінену відповідно до Е.3.4.3, повторно розраховують тривалість витримування t. У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких більша за густину повітря, величина F повинна бути більшою ніж 0,5 або меншою ніж 0,15. Якщо її значення менше ніж 0,15, беруть F = 0,15, а у випадку, якщо її значення більше ніж 0,5, беруть F - 0,5. У разі використо­вування газових вогнегасних речовин, густина яких менша за густину повітря, величина F повинна бути меншою ніж 0,5 або більшою ніж 0,85. Якщо її значення менше ніж 0,5, беруть F = 0,5, а у випадку, якщо її значення більше ніж 0,85, беруть F = 0,85.

Використовування екстремальних значень F, близьких до 0 чи 1, може призвести до одержання нереально великих значень очікуваної тривалості витримування. Якщо площа нещільностей (розта­шованих у нижній чи верхній частині захищуваного приміщення залежно від того, чи густина газової вогнегасної речовини більша чи менша за густину повітря) значна, то як потрапляння повітря у при­міщення, так і виток суміші повітря з вогнегасною речовиною із нього можуть відбуватися крізь одні й ті самі нещільності. У такому випадку рівняння для розраховування тривалості витримування стають недійсними.

Е.4 Звіт про випробовування

Готують письмовий звіт, що містить таку інформацію:

1. параметри нещільностей (тобто середні значення к_А і л);

2. початкова концентрація вогнегасної речовини, мінімальна концентрація і назва вогнегасної речовини, яку треба використовувати;

3. кількість вогнегасної речовини, поданої у захищуваний простір;

4. загальний об’єм захищуваного простору;

5. висота захищуваного приміщення та, у випадку нестандартних захищуваних приміщень, необхідні розміри;

6. для захищуваного приміщення без постійного перемішування повітря — необхідна захищувана висота;

8. д) передбачувана тривалість витримування та інформація щодо відповідності цього значення рекомендаціям 7.8.2с), тобто відомості про те, чи воно менше за 10 хв або за більш високе значення, якщо його вказано; 66інформація про компонування і призначення захищуваного приміщення, сусідніх приміщень та інженерні системи відповідно до Е.2.5 та Е.2.7.1.4;

9. поточні дані щодо калібрування вентиляційного агрегату та приладів вимірювання тиску і, за наявності, відповідні сертифікати, а також про результати перевіряння правильності калібрування в умовах експлуатування;

10. результати випробувань, включаючи записи результатів вимірювань під час випробовувань і належні розрахунки;

11. розміри та розташування нещільностей, якщо їх виявлено.

ДОДАТОК F
(довідковий)

ПЕРЕВІРЯННЯ ФУНКЦІЮВАННЯ СИСТЕМИ

Під час перевіряння функціювання системи виконують такі роботи:

8. кожні 3 місяці проводять перевіряння і технічне обслуговування усього електричного облад­нання і систем сигналізації відповідно до рекомендацій національних стандартів.

9. кожні 6 місяців виконують такі перевіряння і огляди:

1. зовнішнім огляданням перевіряють систему трубопроводів для визначання їхнього стану. Замінюють або випробовують під тиском і, за потреби, виконують ремонт трубопроводу з оз­наками корозії або механічних пошкоджень.

2. перевіряють правильність роботи усіх контрольних клапанів в умовах ручного запуску, а ав­томатичні клапани також в умовах автоматичного запуску.

3. зовнішнім огляданням на наявність пошкоджень або недозволених змін перевіряють резер­вуари і рукави системи.

4. перевіряють манометри резервуарів, до того ж відхил від номінального значення величини тиску зріджених газових вогнегасних речовин повинен бути у межах 10 %, а відхил від номі­нального значення величини тиску зріджених газових вогнегасних речовин — у межах 5 % від номінального тиску зарядки. Замінюють або дозаряджають резервуар, в якому втрати більше ніж зазначені.

5. у разі використовування зріджених газових вогнегасних речовин правильність зарядки резервуарів перевіряють зважуванням або з використовуванням покажчика рівня рідини. За­мінюють або дозаряджають резервуар, у якому виявлено втрати вогнегасної речовини більше ніж 5 %.

8. кожні 12 місяців:

Виконують перевіряння щільності приміщення, використовуючи метод, наведений у 9.2.4.1. Якщо визначена загальна площа нещільностей збільшилася у порівнянні з виміряною під час монту­вання системи, і це може негативно вплинути на функціювання системи, виконуються роботи щодо зменшення нещільностей.

у терміни, встановлені нормативними документами, або у разі потреби, резервуари де­монтують і виконують їхні гідравлічні випробовування.ДОДАТОК G
(довідковий)

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДЛЯ ПЕРСОНАЛУ
ПІД ЧАС РОБОТИ СИСТЕМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

G.1 Сфера застосування

Цей додаток містить інформацію, необхідну для розробляння заходів, спрямованих на поперед­ження надмірного впливу на персонал атмосфери, яка утворюється під час подавання у захищуване приміщення газових вогнегасних речовин, про які йдеться у цьому стандарті, а також після його за­вершення.

Вимоги безпеки, викладені у цьому стандарті, не стосуються токсикологічних та фізіологічних ефектів, пов’язаних із виділянням продуктів згоряння під час пожежі. Згідно з цим стандартом, макси­мальна тривалість впливу на людину атмосфери, за якої не спостерігається шкідливого впливу, ста­новить 5 хв. У разі перевищення цього показника можливий розвиток фізіологічних або токсикологіч­них ефектів, про які у цьому стандарті не йдеться. Цим додатком треба користуватися під час виконання вимог, викладених у 4.2 і 4.3 цього стандарту стосовно монтування і використовування при­строїв затримування, перемикачів автоматичного/ручного режиму, а також блокувальних пристроїв.

G.2 Безпека

Будь-яка газова вогнегасна речовина, яка може бути визнана придатною до використовування згідно з цим стандартом або включена у нього, повинна спочатку пройти оцінювання згідно з тією самою процедурою, яку застосовують згідно з Програмою SNAP агентства U.S. Environmental Protection Agency (ЕРА) для організацій, які займаються наданням дозволів на використовування вог­негасних речовин і мають міжнародне визнання.

G.3 Небезпека для персоналу. Потенційні джерела небезпеки

G.3.1 Вогнегасна речовина

Подавання вогнегасної речовини системами газового пожежогасіння з метою гасіння полум’я може являти небезпеку для персоналу внаслідок дії самої вогнегасної речовини або продуктів її роз­кладу, які утворюються під час дії на вогнегасну речовину полум’я або гарячих поверхонь. Надмірно­го впливу на персонал як самої вогнегасної речовини, так і продуктів її розкладу треба уникати.

G.3.2 Шум

Подавання системою газової вогнегасної речовини може бути причиною шуму, достатнього для переляку, але звичайно недостатнього для спричинення травм.

G.3.3 Турбулентні потоки

Газова вогнегасна речовина може подаватися з насадків зі швидкістю, достатньою для зрушення з місця досить важких предметів, які знаходяться безпосередньо під дією потоків. Робота системи може призвести до появи у захищуваному приміщенні турбулентних потоків, здатних зрушити з місця незакріплений папір та легкі предмети.

G.3.4 Низька температура

Безпосередній контакт зі зрідженими газовими вогнегасними речовинами, що подаються систе­мою пожежогасіння, призводить до значного охолодження предметів і може призвести до обморожу­вання шкіри. Рідка фаза під час змішування з повітрям випаровується швидко, завдяки чому небез­печною лишається лише зона, безпосередньо наближена до місця, куди подається вогнегасна речовина. Якщо атмосфера має високу вологість, то можливе незначне короткочасне зниження види­мості внаслідок конденсації водяної пари.