Повіряння (калібрування) та точність апаратури
Вентиляційний агрегат
Вентиляційний агрегат (Е.2.2.1) калібрують у таких інтервалах і таким методом, який рекомендує виробник. Треба вести записи і, у разі потреби, бути в наявності свідоцтва про повіряння (калібру- 52вання). Витрату, яку забезпечує вентиляційний агрегат, треба підтримувати з точністю до ± 5 % щодо виміряного значення.
Прилади для вимірювання тиску
Прилади для вимірювання тиску (Е.2.2.2) повинні забезпечувати точність вимірювання ± 1 Па і мають повірятися (калібруватися) через однакові проміжки часу. Повинні вестися записи і, у разі потреби, бути в наявності свідоцтва про калібрування. Прилад для вимірювання тиску, що створює вентилятор, може мати іншу точність за умови виконання вимог щодо точності підтримування вказаної витрати (див. Е.2.3.1). Точність вимірювання атмосферного тиску повинна бути ± 100 Па.
Якщо використовують манометри з U-подібними трубками, то рідину треба замінювати через проміжки часу, вказані виробником. Такі манометри перед кожним випробовуванням необхідно вирівняти та виставити на нуль.
Прилади для вимірювання температури
Точність приладів для вимірювання температури повинна бути ± 1 °С.
Попереднє готовування
Необхідно одержати від користувача опис вентиляційного обладнання та системи видаляння вогнегасної речовини із захищуваного приміщення, а також інструкцій щодо обслуговування за- хищуваного приміщення та сусідніх приміщень.
Треба перевірити:
наявність підлог, рівень яких вищий за загальний, і просторів над підвісною стелею;
наявність видимих нещільностей у захищуваному приміщенні;
наявність шляхів повернення витоків із приміщення до вентиляційного агрегату;
можливість проведення робіт, що не дозволені під час роботи системи, у захищуваному приміщенні та навколо нього;
місця нещільностей в умовах витримування внаслідок візуального оглядання герметичності дверей або інших прорізів, які використовують для встановлення вентиляційного агрегату.
Необхідно надати користувачеві таку інформацію:
опис випробовування;
час, необхідний для проведення випробовування;
яка допомога необхідна від персоналу користувача;
інформація відносно необхідності внесення будь-якої необхідної зміни до конструкції будівлі або його інженерних систем під час випробовування (наприклад: переміщування підлоги або підвісної стелі, вимкнення систем вентилювання, утримування дверей у відчиненому та /(або) зачиненому стані).
Оцінювання захищуваного приміщення
Загальні положення
Необхідно одержати або підготувати ескізний план захищуваного приміщення та сусідніх із ним приміщень, розташування дверей або інших прорізів, крізь які повітря проходитиме під час проведення випробовувань, а також розташування будь-яких трубопроводів, що проходять крізь захищуване приміщення, і будь-яких засувок у них. Зазначають положення (відчинені, зачинені, увимкнені, вимкнені протягом часу витримування) кожної двері, люка, засувки та інших важливих елементів (наприклад, вентиляторів), а також який саме проріз (прорізи) мають бути використані для встановлення вентиляційного агрегату.
Вказують розташування стоків і каналізаційних труб.
Перемішування під час витримування
Приміщення з постійним перемішуванням — це приміщення, де буде інтенсивне перемішування газового середовища через наявність потужних джерел теплового випромінювання або обладнання для рециркулювання та обробляння повітря, тобто не буде однорідності, і протягом усього часу проведення випробовувань буде підтримуватися однакова концентрація газової вогнегасної речовини в усьому захищуваному об’ємі.
Приміщення без постійного перемішування — це приміщення, в яких під час витримування немає часткового перемішування або перемішування взагалі відсутнє, тобто склад суміші газової вогнегасної речовини з повітрям приміщення відрізняється від складу повітря, яке поступає до нього ззовні.
Якщо немає впевненості у тому, чи є у приміщенні постійне перемішування повітря, треба розрахувати тривалість витримування для обох випадків. За результат беруть менше значення тривалості витримування.
Вимірювання розмірів захищуваного простору
Стандартні захищувані приміщення без постійного перемішування
Стандартні захищувані приміщення — це приміщення, які мають постійну площу поперечного горизонтального перерізу і обмеженг зверху і знизу горизонтальними перегородками. У разі потреби треба виміряти розміри захищуваного простору і зафіксувати таке:
загальна висота захищуваного простору, Но;
найбільша висота захищуваного простору, /7;
загальний об’єм захищуваного простору, V.
Нестандартні захищувані приміщення з відсутністю постійного перемішування
Нестандартні захищувані приміщення — це приміщення, які мають змінну площу поперечного горизонтального перерізу, наприклад, приміщення, з негоризонтальними верхніми та нижніми перегородками. Треба виміряти розміри захищуваного простору і зафіксувати таке:
найбільша висота захищуваного простору (від найнижчої до найвищої точки), Но;
висота, яку вимірюють від найнижчої точки захищуваного простору, Н;
загальний об’єм захищуваного простору, У;
площа горизонтального перерізу А на різних рівнях, достатня для визначення її зміни з висотою з тим, щоб можна було визначити величини Ve і dVe, користуючись рівняннями (Е.24) та (Е.25). Див. 2.8.9.3.
Захищувані приміщення будь-якої конфігурації з безперервним перемішуванням
У разі потреби здійсніть виміри у захищуваному приміщенні та запишіть таке:
найбільша висота захищуваного простору (від найнижчої до найвищої точки), Но',
об’єм нетто захищуваного простору, V.
Проріз для встановлення вентиляційного агрегату^
Якщо двері або інший пристрій перекривання, що замінюють вентилятором для проведення випробовувань, має суттєві і такі, що можна виміряти, нещільності в умовах проведення випробовувань із витримування, то їх треба виміряти і зафіксувати.
Проведення випробовувань
Готування до проведення випробовування
Повідомляють наглядовий персонал у районі проведення випробовувань.
Прибирають папери і предмети, що можуть бути зрушені з місця внаслідок дії струменя повітря від вентилятора.
Фіксують у відкритому положенні двері поза захищуваною зоною приміщення з метою забезпечення можливості циркулювання повітря між вентиляційним агрегатом і стінками захищуваного приміщення. Усувають усі відхили від вимог, яким повинне відповідати приміщення, зокрема вимоги безпеки, протипожежного захисту і охорони довкілля.
Використовуючи схему приміщення (див. Е.2.5), встановлюють все вентиляційне обладнання і системи видаляння вогнегасної речовини у положення, в якому вони повинні перебувати під час витримування, за винятком нижченаведеного:
обладнання рециркулювання повітря без подавання свіжого повітря, яке не призводить до появи градієнта тиску всередині або впливає іншим способом на точність випробовувань і повинне вимикатися в момент початку подавання вогнегасної речовини, у разі потреби, може бути залишене працюючим протягом випробовування, якщо це необхідно, щоб запобігти нагріванню такого обладнання як комп’ютери;
обладнання для обробляння повітря, яке працює з підмішуванням свіжого повітря або на видалення повітря з приміщення, що має продовжувати працювати в момент випуску вогнегасної речовини, повинне бути вимкнене, оскільки воно може створити надлишковий тиск під час випробовування з визначання герметичності приміщення.
Установлюють відповідні знаки на дверях (див. Е.2.2.6).
Відчиняють двері та пересувають елементи підлоги або підвісної стелі в межах захи- щуваної системою пожежогасіння частини приміщення так, щоб захищувану системою пожежогасіння частину можна було розглядати як єдиний простір. Не треба пересувати елементи підвісної стелі, якщо об’єм над підвісною стелею не захищається подаванням туди вогнегасної речовини.
УВАГА! Видаляння або підняття елементів підлоги створює серйозну небезпеку. Треба вжити необхідних заходів безпеки.
Установлюють усі двері, вікна та інші прорізи захищуваного приміщення у положення, яке вони будуть займати під час витримування.
Перевіряють заповнення уловлювачів рідини у підлозі і дренажних зливів.
Фіксують умови (захищуване приміщення, сусідні приміщення та інженерні системи) під час проведення випробовування з використовуванням вентилятора.
Установлювання дверного вентиляційного агрегату
Установлюють вентиляційний агрегат у вхідному отворі, що виходить із захищуваного простору в найбільше за об’ємом приміщення будівлі і замикає потік повітря від вентилятора, захищуваного приміщення, через яке потік повітря від вентилятора, що проходить крізь захищуване приміщення, нещільності і простір будівлі буде знову потрапляти до вентилятора.
Плавно нагнітають або висмоктують повітря з гнучкої системи труб так, щоб покази пристрою для вимірювання тиску пройшли по всій шкалі. Максимальний показ утримують протягом не менше ніж 10 с.
Тиск скидають, пристрій для вимірювання тиску встановлюють на нуль.
Приєднують пристрій для вимірювання різниці тиску у захищуваному приміщенні. Пересвідчуються, що відкриті кінці гнучкої системи труб біля вентилятора перебувають поза шляхом руху повітря від нього і поза будь-якими іншими повітряними потоками, що могли б вплинути на покази пристрою.
Вентилятор(и) використовують для підвищення або зниження тиску у захищуваному приміщенні до максимального значення, яке можна отримати за умови забезпечення умов безпеки. Усі засувки перевіряють за допомогою диму, щоб пересвідчитися, що вони належним чином закриті. Перевіряють, чи належним чином закриті двері і люки. Оглядають периметр стін (вище і нижче будь-якої фальш-підлоги) і плити підлоги на предмет наявності будь-яких значних нещільностей, та фіксують їхні розміри і розташування.
Необхідно переконатись у відсутності різниці тиску між місцем встановлення вентилятора поза приміщенням і шляхами рециркулювання повітря поза ним під час проведення випробовування. Цього можна досягти візуально або вимірюванням тиску.
Вимірювання різниці тисків під час випробовування з використовуванням вентилятора (PbJ
Величину Рывикористовують із метою коригування виміряної величини різниці тисків між внутрішньою і зовнішньою частинами захищуваного приміщення для розраховування характеристик витоків із нього.
Закривають вхідний або вихідний отвір вентиляційного агрегату і, якщо це можливо, в умовах вимкнення вентилятора (вентиляторів) чекають стабілізації показів приладу для вимірювання різниці тисків (може зайняти до ЗО с) і фіксують різницю тисків Рмта напрямок його зміни. Величину Pwвважають додатною, якщо величина тиску усередині приміщення перевищує його величину ззовні, і від'ємною, якщо тиск усередині приміщення нижчий за тиск ззовні. Якщо величина Р6( перевищує 3 Па (тобто якщо |PW| > 3 Па), її треба знизити перед початком випробовування з визначання герметичності.
Треба зробити усе можливе для зниження статичного тиску РЬ( вимкненням обладнання для обробляння повітря, навіть якщо воно може працювати протягом часу витримування.
Якщо обладнання для створення тиску у просторі під підлогою не можна вимкнути на час проведення випробовувань і у цьому просторі наявні нещільності, то їх величину не можна виміряти точно. Під час випробовування треба зняти таку кількість елементів полу, яка необхідна для усунення ефекту створення надлишкового тиску у просторі під підлогою, або зробити усе можливе для зменшення витоків із цього простору до величини, якою можна знехтувати.
ЗАСТОРОГА! Видаляння або підняття елементів підлоги створює серйозну небезпеку. Треба вжити необхідних заходів безпеки.
Якщо мають місце коливання величини Ры (наприклад, внаслідок дії вітру), то досягнення необхідної точності співвідношень під час проведення дослідів із використовуванням вентилятора може бути неможливим. Перед проведенням прецизійних випробовувань із використовуванням вентилятора може виникнути потреба в зменшенні коливань герметизацією нещільностей між захищу- ваним приміщенням і джерелом коливання тиску.
Вимірювання інтенсивності витоків
Вимірюють температуру повітря Теусередині захищуваного приміщення і температуру повітря То поза ним у кількох точках. Якщо місцезнаходження нещільностей невідоме, треба використовувати середнє значення, в іншому випадку — середнє значення, визначене з урахуванням відомого знаходження нещільностей. Наприкінці випробовування перевіряють значення температур.
Відкривають вхідний або вихідний отвір вентилятора і приєднують пристрій для вимірювання тиску у потоці, що створюється вентилятором.
Вентиляційний агрегат використовують для максимального зниження тиску у захищу- ваному приміщенні, але не більше ніж на 60 Па, оскільки за більшої різниці тисків характеристики витоків у місцях розташування нещільностей можуть змінитися. Чекають стабілізації показів пристрою для вимірювання різниці тисків у захищуваному просторі (це може тривати до ЗО с) і записують значення різниці тисків (Pf + Pw) яка має бути від’ємною. Випробовування повторюють не менше ніж за чотирьох значень витрати вентилятора, щоб отримати п’ять значень, які більш або менш рівномірно розташовані в діапазоні до 10 Па або 10|Pw| залежно від того, яка величина більша. За кожного значення різниці тисків вимірюють витрату повітря і падання тиску між захищуваним приміщенням і місцем розташування вентилятора. Після стабілізації режиму роботи вентилятора і приладів, якщо має місце нестабільність показів, вимірюють середнє значення, одержане за результатами вимірювань протягом щонайменше 10 с. Якщо за мінімальної різниці тисків (10 Па або 10|РЬ(|) не вдається досягти стабілізації показів, то необхідно знизити тиск до найнижчого значення, за якого вдається її досягти.
Вентиляційний агрегат використовують для нагнітання повітря у захищуване приміщення і повторюють процедуру відповідно до Е.2.7.4.3. Повторно записують значення (Pf+ Ры), яке має бути додатним.
Повторюють вимірювання за нульової різниці тиску у потоці (різниці тисків РЬ(). Якщо показ відрізняється від значення початкової різниці тисків більше ніж на 1 Па, повторюють випробовування.
Перевіряння в умовах експлуатування.
Розраховують еквівалентну площу нещільностей (середнє значення за результатами дослідів зі створенням надлишкового тиску і в умовах розріджування) за базової різниці тисків 10 Па, користуючись рівняннями (Е.ЗО) та (Е.31). Див. Е.3.2.
У листі жорсткого матеріалу товщиною не більше ніж 3 мм, на якому відсутні отвори, вирізають круглий отвір із гострими кутами для проведення калібрування. Площина отвору має бути достатньою для забезпечення легко вимірюваного збільшення витікань із захищуваного приміщення, але не настільки великою, щоб для його вимірювання було необхідно змінювати діапазон роботи вентиляційного агрегату. Вірогідно, що для цього буде достатньо отвору, геометрична площа якого дорівнює 50 % від еквівалентної площі нещільностей захищуваного приміщення. У разі наявності можливості треба встановити лист у тому каналі вентиляційного агрегату, який не використовують. У протилежному випадку треба встановити лист в іншому зручному прорізі, який є у захищуваному приміщенні, але у цьому разі характеристики витоків із нього зміняться і калібрування в умовах експлуатування буде перевірено з меншою точністю.
Закривають канал вентиляційного агрегату і отвір і повторюють вимірювання різниці тиску під час випробовування з використовуванням вентилятора (див. Е.2.7.3), фіксують значення Ры.
