---

TWSIs також можуть бути використанні інди­відуально для позначення небезпеки або місць.

А.7.3 Принципи розміщення шаблонів уваги

Ефективна глибина і ширина шаблону уваги має бути не менше 560 мм.

Коли шаблон уваги використовується для по­значення небезпеки, він повинен бути на всю ширину небезпеки, від кожного напрямку, з якого можлива небезпека і повинен бути вста­новлений позаду від небезпеки на відстані не менше 300 мм.

Примітка. Тлумачення небезпеки варіюється в за­лежності від ситуації і від країни.

Коли шаблон уваги використовується для по­значення місця прийняття рішення, ефективна ширина і глибина повинна бути не менше 560 мм на 560 мм.

Minimum depth and width dimensions for installa­tion of TWSIs may need to be increased for safe­ty, because this increases the probability of detection.

When TWSIs are installed, the base surface of the TWSIs should be less than 3 mm above the surrounding ground or floor surface so that they do not cause a tripping hazard.

TWSIs should be fixed so that there is no likelihood of edges lifting.

A.7.2 Principles for installation of TWSIs

When used as a system to aid orientation and safety, guiding and attention patterns should be used in a logical, sequential manner, with begin­ning and end points, between which intersections, decision points or hazards are indicated.

TWSIs may also be used individually to indicate hazards or locations.

A.7.3 Principles for installation of attention patterns

Effective depth and width of attention patterns should be a minimum of 560 mm.

When an attention pattern is used to indicate a hazard, it should be extended the full width of the hazard, from each direction from which the ha­zard can be approached, and should be set back a minimum distance of 300 mm from the hazard.

NOTE The definition of hazard varies by situation and by country.

When an attention pattern is used to indicate a decision point, the effective width and depth should be a minimum of 560 mm by 560 mm

.ДОДАТОК В
(довідковий)

СПРОМОЖНОСТІ ЛЮДИНИ І ПОВ'ЯЗАНІ
З НИМИ МІРКУВАННЯ ДИЗАЙНУ

Основним завданням у проектуванні, будів­ництві та управлінні доступністю архітектурно­го середовища є забезпечення переконання, що воно задовольняє різноманітні потреби всіх його можливих користувачів. Таке середо­вище повинне розумно задовольнити потреби будь-якої особи. Це особливо важливо в об­ласті охорони здоров'я і безпеки. У багатьох випадках використання конкретними особами допоміжних пристроїв надає їм допомогу у ви­користанні вбудованого середовища.

Всі зусилля повинні бути спрямовані на вирішення таких проблем, як обмеження про­стору або рельєфу при удосконаленні нового оточення в умовах, які задовольняють потреби кожного. Різні обмеження можуть зустрітися при спробі змінити конфігурацію і структуру існуючої будівлі або зовнішнього середовища. Однак, якнайбільше окремих положень в рам­ках даного стандарту повинні бути прийняті, будь то середовище новобудов або існуюче, воно повинно бути змінено.

Фізичними, сенсорними і розумовими здібнос­тями відрізняються люди. Різноманітність є нормальним станом. Тим не менш, деякі відмінності можуть бути у віці чи соціальному становищі, бути вродженими або результатом нещасного випадку або хвороби. Недієздат­ність може бути тимчасовим, постійним або перехідним процесом.

ANNEXB
(informative)

HUMAN ABILITIES AND ASSOCIATED
DESIGN CONSIDERATIONS

The prime objective in designing, constructing and managing the accessible built environment is to ensure that it satisfies the diverse needs of all of its intended users. Such an environment should reasonably satisfy the needs of any one individual without unreasonably compromising those of another. This is particularly important in areas of health and safety. In many instances, the use by specific individuals of assistive products assists them in using the built environment.

Every effort should be made to address cons­traints such as limitations of space or topography on the development of new environments that suit everyone's needs. Different constraints are likely to be encountered when attempting to modify the layout and structure of an existing building or external environment. However, as many as possible of the individual provisions within this International Standard should be adopted, whe­ther the environment is newly constructed or an existing one is to be modified.

Physical, sensory and mental faculties vary from person to person. Diversity is normal. However, some differences may be heightened through age or social condition, be congenital or result from accident or illness. Disability may be temporary or permanent, or in transition.

В.2 Фізичні можливості

Фізичні можливості включають ходьбу, рівно­вагу, управління, витягування, штовхання, підіймання і діставання. Багато видів діяль­ності включають одночасне використання більш ніж однієї з цих навичок.

Для деяких людей ходьба на рівній поверхні або підйом під уклон важкі. Деякі люди можуть мати обмежений діапазон руху або можуть ви­користовувати мобільність пристроїв, таких як візки або ходунки. їм, можливо, доведеться часто зупинятися, щоб відновити сили або дихання.

У задоволенні потреб людей з обмеженнями у ходьбі головні міркування дизайну включають в себе:

• ясний безперешкодний шлях руху відповід­ної ширини;

• близькість об'єктів один до одного;

• зручність нахилу уклону і висоти сходинок і сходів;

• доступність сидінь;

• кількість кроків у сходовому марші;

• додатковий засіб пересування з одного рівня на інший;

• наявність поручнів з обох боків;

• рівномірність, твердість і опір поверхонь ковзанню при ходьбі.

Для підготовки до надзвичайних ситуацій ви­ходи повинні бути встановлені шляхом плану­вання архітектурної та евакуації стратегії. Конкретні умови проживання та системи уп­равління повинні бути сплановані на забезпе­чення засобами надання допомоги виходу в разі надзвичайної ситуації (див. додаток D).

Люди з труднощами в балансуванні будуть мати перевагу у контролі в межах доступного простору.

Поверхня, на якій людина може спіткнутися при ходьбі, повинна бути спланована для об­меження тертя.

Управління включає в себе використання од­нієї або обох рук. Деякі люди лівші. Інші, мож­ливо, з різних причин не можуть скористатися

Physical faculties include walking, balance, handling, pulling, pushing, lifting and reaching. Many activities involve simultaneous use of more than one of these skills.

For some people walking on the level or up gra­dients is difficult. Some people may have a limited range of motion or may use a mobility device such as a wheelchair or a walker. They may need to stop frequently, to regain strength or catch their breath.

In addressing the needs of people with walking limitations, the principal design considerations include:

• a clear unobstructed path of travel and an appropriate width;

• the proximity of facilities to one another;

• the ease of incline of gradients and of the pitch of steps and stairs;

• the availability of seats;

• the number of steps in a flight;

• optional means of travel from one level to another;

• the provision of handrails on both sides;

• the evenness, firmness and slip-resistance of walking surfaces.

To prepare for emergencies, egress needs to be established by planning architectural and evacua­tion strategies. Specific accommodation and ma­nagement systems need to be planned to provide assisted means of egress in the event of emer­gency (see Annex D).

People with difficulty in balancing are expected to benefit from controls within easy reach.

A surface which a person may stumble against or walk into should be designed to limit abrasion.

Handling involves the use of one or both hands. Some people are left-handed. Others might, fora variety of reasons, not have the use of either one однією або обома руками. Устаткування та компоненти повинні бути призначені для вико­ристання однією або другою рукою.

Управління включає в себе затиснення, хва­тання і керування. Кожне з них має різне при­значення зі специфічними принципами дизай­ну. Наприклад, компоненти повинні бути роз­роблені, щоб бути доступними. їх оточення до­поміжними конструкціями і стабільність є критичними.

Управління передбачає переміщення, поворо­ти і скручування компонентів рукою або рука­ми. Для тих, хто обмежений в можливості управління, розмір, форма і легкість руху є кри­тичними.

Управління за допомогою штовхання, пере­міщення або натиску за допомогою стиснутого кулака, або за допомогою зап'ястя або ліктя, є кращим.

Сила і витривалість можуть знадобитися на похилих шляхах і підлогах, сходах і подорожах на великі відстані, коли постійні зусилля мо­жуть бути необхідні.

Для тих, хто має обмежену витривалість, сут­тєвими є часті місця відпочинку.

Людям, як правило, легше штовхати ніж тягну­ти. Це особливо вірно, якщо людина пересу­вається в інвалідному візку. Тим не менш, двері з пристроями ручного зачинення може бути важко зачиняти для деяких людей, особ­ливо, якщо вони опираються силі вітру. З цих причин двері, які відчиняються і зачиняються автоматично, є кращими.

Такі заходи, як вертикальне відкриття ковзної віконної рами і відкриття вгору в'їзду у ворота для доступу повинні бути розроблені так, щоб легко працювали з мінімальною силою.

Телефони, столи, прилавки і робочі поверхні, електричні та інші елементи управління, кра­ни, фурнітура дверей і вікон повинні бути роз­ташовані в межах досяжності. Зручний діапа­зон досяжності повинен бути продуманий для забезпечення використання більшим числом людей.

or both of their hands. Facilities and components should be designed to be suitable for use with one and with either hand.

Handling includes gripping, grasping and manipu­lation. Each of these has a different purpose with specific design considerations. For instance, components should be designed to be graspable. Their circumference of the supporting structure and stability are critical.

Manipulation involves the moving, turning and twisting of components with a hand or hands. For those who have limited manipulation abilities, size and shape and ease of movement are critical.

Manipulation by using a pushing, pulling or pressing action using a clenched fist, or by using the wrist or the elbow, is preferred.

Strength and endurance may be required on sloping paths and floors, stairways and long travel distances, when sustained effort may be needed.

For those with limited endurance, frequent resting places are essential.

People generally find it easier to push than pull. This is particularly so if the individual uses a wheelchair. Nevertheless, self-closing devices on manual doors can be difficult for some people to operate, particularly if the doors are required to resist wind forces. For these reasons, doors that open and close automatically are preferred.

Activities such as opening a vertically sliding sash window and an upward opening access gate should be designed to be easily operated with minimal force.

Telephones, desks, counters and work surfaces, electrical and other service controls, taps, door and window furniture should be positioned within reach. Comfortable reach ranges should be con­sidered to ensure use by a greater number of people.

Зручний діапазон досяжності був визначений як той, що підходить до діяльності, яка може бути частою і потребує точного виконання і не пов'язана з розтягуванням або вигином від талії.

Розширений діапазон досяжності був визначе­ний як той, що підходить до діяльності, яка неімовірна або інколи потребує точності або буде частою і включати розтягування або ви­гин від талії.

Мати компоненти в межах легкої досяжності особливо важливо для тих, хто має більш важкі обмеження в мобільності.

Для інвалідів-візочників межі доступності об­умовлюються обмеженнями з положення си­дячи. В місцях простягання через стіл або стільницю діапазон обмежений наявністю в моделі крісла-візки підлокітника.

Межі доступності також залежать від рівня об­личчя, використання підлокітників і балансу і рухливості верхньої частини тіла.

Мова є вираження думок за допомогою члено- подільних звуків. В місцях, де потрібний двос­торонній зв'язок, в навколишнє середовище повинні бути вбудовані пристосування для по­легшення спілкування з інформацією у візу­альному і звуковому форматі, з адекватним тлумаченням і підходящими системами сигна­лізації.

Сенсорними здібностями є здатність, за допо­могою якої організм сприймає зовнішні збуд­жувальні впливи. Вони включають в себе зір, слух, дотик, нюх і смак. Цей стандарт не роз­глядає питання, пов'язані з запахом і смаком.

Зір дозволяє людині бути в курсі яскравості поверхонь і об'єктів та їх форми, розміру та кольору.

Для людей, які мають важкі порушення зору або сліпі, забезпечення підходящої поверхні ходьби з тактильними покажчиками і тактиль­них або акустичних попереджень в небезпеч­них місцях, повинно забезпечувати інформацію про використання вбудованого середовища і A "comfortable reach range" has been defined as one that is appropriate to an activity that is likely to be frequent and in need of precise execution and that does not involve stretching or bending from the waist.

An "extended reach range" has been defined as one that is appropriate to an activity that is not likely to either need precision or to be frequent and that can involve stretching or bending from the waist.

Having components within easy reach is particu­larly important for those with more severe limita­tions in mobility.

For wheelchair users, the reach range is limited depending on the seated position. Where reach is across a desk or worktop the range is limited by presence or design of the wheelchair's arms.

The reach range is also dependent on the height of the person, the use of their arms and balance and mobility of the upper body.

B.2.8 Speech

Speech is the expression of thoughts by means of articulate sounds. Where two-way communica­tion is required, the built environment should be designed to facilitate communication with infor­mation in visual and audible formats, with ade­quate illumination and appropriate alarm sys­tems.

B.3 Sensory abilities

Sensory abilities are abilities by which the body perceives an external stimulus. They include sight, hearing, touch, smell and taste. This Inter­national Standard does not deal with matters relating to smell and taste.

Vision allows an individual to be aware of the luminance of surfaces and objects and their form, size and colour.

For people who are blind or have a severe vision impairment, the provision of suitable tactile wal­king surface indicators and tactile or acoustic warnings at hazardous locations should provide information on using the built environment and should limit the risk of injury. The built повинно обмежити ризик отримання травми. Вбудоване середовище може бути призначене для орієнтації, забезпечуючи звукові і тактиль­ні сигнали.