---

Інженер з ремонтопридатності має забезпечувати безперервну підтримку проектування, викори­стовуючи такі дії:

• надання послуги зв’язку з ремонтопридатності в межах організацій підрядників із субпідряд­никами;

• участь у процесі проектування, а також консультування;

• забезпечення даних на напрацьованому досвіді ремонтопридатності;

• контроль проектування для забезпечення характеристики ремонтопридатності, що визначено в рисунках і в специфікації обладнання;

• контроль змін проектування, щоб гарантувати, що вони не порушують вимоги щодо ремонто­придатності;

• забезпечення зв'язку з іншими програмами й діями, які тісно пов'язані з ремонтопридатністю, як, наприклад, надійність, підтримка технічного обслуговування, логістика, безпека, людські чинники, системи інженерного проектування та економічна ефективність/технічна вартість.

На основі певних вимог ремонтопридатності, концепції технічного обслуговування та розподілення технічного обслуговування для вибраного проектування треба спроектувати докладні критерії ремон­топридатності. Ці критерії становлять конкретні завдання ремонтопридатності та бажані особливості за різних проектувань і можуть бути у формі:

• стандартизації;

• взаємозаміни;

• відновлення;

• можливості ремонту;

• надлишку;

• доступності;

• контрольованості;

• додаткового обладнання.

Деякі критерії можна долучити до загальних стандартів проектування, у той час як інші можна спеціально розробити для цього проектування. їх можна встановити у кількісній або якісній формі, та ними можна надати керівні принципи для проектувальників, щоб досягти в^мог ремонтопридатності.

Для того, щоб стверджувати, що до ремонтопридатності адекватно звертаються протягом кож­ного етапу процесу проектування, контрольні листи перевірок загалом готують на основі критеріїв проектування будь-якої ремонтопридатності та на проблемах технічного обслуговування, досліджених у попередньому проектуванні, щоб слугувати пам’яткою для проектувальника. Деякі проблеми можуть здатися занадто простими та практичними, але про них найчастіше забувають під час розробляння. Стандартні контрольні листи перевірок часто є частиною стандартів компаній з проектування та літе­ратури, що її видають, яку можна також використовувати як настанови для аналізування проектування.

Контрольні листи можуть охоплювати такі питання:

• стандартизацію;

• заходи щодо безпеки;

• захист навколишнього середовища;

• функційне паковання, мініатюризацію, відновлення;

• огороджувальне обладнання, консолі, стелажі, збирачі, кабелі, з'єднання;

• інтерфейси, контролери, дисплеї, точки випробувань;

• людські чинники;

• підтримку технічного обслуговування та перелік правил технічного обслуговування;

• ризик старіння;

• технічне обслуговування протягом експлуатування;

• допустимий відхил;

• моніторинг зношування;

• доступність, підняття, швидку здатність випуску;

• налагоджування, вирівнювання, просочування, змащування;

• напрями, з'єднання, гідравлічні системи.

Згаданий вище список передбачає приклади, де керівні принципи та довідкові’Матеріали викори­стовують, але вони не є вичерпними. Для нових проектів сфери, у яких очікують повторювані пробле­ми, треба ідентифікувати і розробити відповідні настанови та контрольні листи.

Обговорювання проектування — формальне, систематичне, задокументоване вивчення проекту фахівцями, які безпосередньо не беруть участь у розробці проекту.

Ціль обговорення проектування

• оцінити можливість проектування відповідно до повних системних вимог, охоплюючи ремонто­придатність;

• ідентифікувати проблемні галузі та запропонувати рішення;

— передбачити потребу у випробуваннях, демонстраціях та контролі;

— сприяти успіхам готових проектів.

Оцінки ремонтопридатності мають охоплювати обговорення проектування, проведені на окремих етапах проектування. Вони забезпечують основу для схвалення характеристик ремонтопридатності та особливостей.

Якісні та кількісні вимоги, які треба розглядати в кожному обговоренні, необхідно попередньо підготувати у вигляді критеріїв оцінювання та контрольних листів.

Нижче наведено приклади питань, на які треба звертати увагу:

— Чи визначено вимоги до ремонтопридатності до необхідного рівня докладності?

— Чи розвинуто поняття технічного обслуговування і чи сумісне це з вимогами до ремонтопри­датності та наданими обмеженнями?

— Чи визначено вимоги до підтримки технічного обслуговування і чи сумісні вони з вимогами до ремонтопридатності, поняттями технічного обслуговування та наданим обмеженням?

— Чи дійсно поняття проектування сумісне з вимогами до ремонтопридатності?

— Чи досліджено оптимізацію, охоплюючи вивчення вартості життєвого циклу?

— Чи визначено вимоги для досліджень та діагностичного обладнання?

Відповіді на такі питання покажуть, чи відповідає проектування вимогам до ремонтопридатності. У разі невідповідності можна виконати такі дії:

— перерозподілення або перегляд вимог до ремонтопридатності;

— перерозподілення або зміна вимог до проектування;

— повторна перевірка адекватності проектування;

— повторне проектування ідентифікованих ознак;

— повторне дослідження концепції технічного обслуговування.

Якщо жодна з наведених вище дій не є успішною, можна прийняти рішення про погодження про­ектування, незважаючи на невідповідність. У цьому разі необхідно надавати пояснення для будь- якого відхилу від вказаних вимог щодо ремонтопридатності.

Неформальне обговорення проектів, які охоплюють ремонтопридатність, має бути виконано в про­цесі проектування, за потреби. Результати формальних і неформальних обговорень треба підтвердити документами, які передбачають опис процесу, за яким розроблено завершальний етап проектування.

ІЕС 61160 надає подальшу настанову для розгляду проектування.

ДОДАТОК А
(довідковий)

РОЗПОДІЛЯННЯ РЕМОНТОПРИДАТНОСТІ

А.1 Загальні положення щодо розподіляння ремонтопридатності

Одне із завдань, розглянуте у дослідженнях щодо ремонтопридатності на стадіях проектуван­ня, — розподілення вимог до ремонтопридатності виробу до піделементів/підпунктів угоди. Це іте­ративний процес від початку життєвого циклу виробу на основі попередньої інформації ескізного про­ектування, що згодом оновлено за докладніших даних і наявності доступної інформації. Приклад попереднього типу розподілення ремонтопридатності подано в додатку Б. Основне припущення

в цьому разі полягає в тому, що вимога щодо ремонтопридатності піделементу зворотно пропорційна до складності піделементів.

У додатку А подано метод, рекомендований для оновлення попереднього розподілення ремонто­придатності. Цей метод треба використовувати, коли додаткові дані проектування стають доступни­ми так, що функційну поломку елемента можна перенести, щоб знизити рівні піделементів з відмовою чи значенням життєвого циклу розподіленим для усіх підвиробів. Метод застосовують до всіх систем, де допустиме логарифмічно-нормальне розподілення часу позапланового технічного обслуговування, яке є задовільним і достатньо докладна інформація стосовно проектування є доступною або чіткою на завершальному етапі. Для застосування цього методу необхідне визначення максимально допус­тимого часу для оперативного технічного обслуговування.

А.2 Визначення понять та скорочення

Примітка. Усі визначення в розділі 3 також застосовні в додатку А. Крім того, визначення понять і скорочення, зазначені в наступних підпунктах .

А.2.1 Визначення понять

А.2.1.1 оперативний час відновлювального технічного обслуговування (active corrective maintenance time)

Це частина оперативного часу технічного обслуговування, протягом якого виконують дії віднов­лювального технічного обслуговування виробу. [IEV 191-08-07:1990]

А.2.1.2 лінійно замінна одиниця (line replaceable unit)

Функційний виріб, який є придатним та призначений, щоб бути видаленим з такої системи як частина єдиного технічного обслуговування в діяльності першої лінії (поля) технічного обслуговування

А.2.1.3 максимальний оперативний час відновлювального технічного обслуговування (maximum active corrective maintenance time)

Згідно з угодою, це 0,95 оперативного розподілення часу відновлювального технічного обслуго­вування, тобто це частина оперативного часу відновлювального технічного обслуговування, протягом якого 95 % усіх дій відновлювального технічного обслуговування виробу можна завершити.

А.2.1.4 середній оперативний час відновлювального технічного обслуговування (median active corrective maintenance time)

Це частина оперативного часу відновлювального технічного обслуговування, протягом якого 50 % усіх дій відновлювального технічного обслуговування виробу можна досягти.

А.2.1.5 середній оперативний час відновлювального технічного обслуговування (mean active corrective maintenance time)

Очікуваний оперативний час відновлювального технічного обслуговування.

А.2.2 Скорочення

АСМТ — оперативний час відновлювального технічного обслуговування

LRU —лінійно замінна одиниця

АСМТ₉₅ — максимально оперативний час відновлювального технічного обслуговування

АСМТ₅₀ — середній оперативний час відновлювального технічного обслуговування

МАСМТ — середній оперативний час відновлювального технічного обслуговування.

А.З Вимоги щодо розподілення ремонтопридатності та метод розподіляння ремонтопри­датності

А.3.1 Вимоги

Метод розподіляння, описаний нижче, треба застосовувати, коли інформація для проектування доступна, щоб провести функційне розділення виробу на простіші підвироби.

Для цього необхідно надати таку інформацію:

• необхідно заздалегідь передбачити норму відмови виробу %;

• значення розподілення норми відмови для всіх п підвиробів

— значення середнього оперативного часу відновлювального технічного обслуговування виробу МАСМТ (альтернативно, значення % • МАСМТ можна визначити як середній оперативний час віднов- лювального технічного обслуговування, помножений на норму відмови виробу X. Тому X ■ МАСМТ — це середній оперативний час відновлювального технічного обслуговування за оперативну одиницю часу);

— значення максимального оперативного часу відновлювального технічного обслуговування АСМТ₉₅.

Зважаючи на це, вимоги щодо оцінення АСМТ потрібно розділити для кожного /-ого підвиробу.

А.3.2 Метод

Метод оснований на припущенні, що час технічного обслуговування, особливо оперативну його частину, яку контролює постачальник, можна адекватно описати логарифмічним розподіленням із середнім МАСМТ і 0,95 АСМТ₉₅.

Оперативний час відновлювального технічного обслуговування довший, ніж визначений АСМТ₉₅, бо він доповнює накопичений середній оперативний час відновлювального технічного обслуговування, вказаного для виробу.

А.4 Процедура розподіляння ремонтопридатності

А.4.1 Крок 1

Визначають логарифмічне розподілення (із середнім квадратичним відхилом = сг), якого необхідно дотримуватися.

Один пункт у розподіленні відомий від початку: АСМТ₉₅. Також подано МАСМТ — середній опе­ративний час відновлювального технічного обслуговування.

АСМТд₅ _ і,845_П-о,5<т². АСМТ₅₀ _ __05ог АСМТ₅₀ _ АСМТ_95с-1,645а _ у f АСМТ₉₅ 1

³ МАСМТ" ¹ МАСМТ "^{Є випливає} МАСМТ ^- VACMT [MASCMTJ

Так АСМТ₅₀ можна визначити (див. рисунок А.1). Це пропонує другий пункту функції розподілення, яка може тепер проходити як пряма лінія в логарифмічній діаграмі (див. рисунок А.2).

Примітка. Зазвичай цей алгоритм призводить до двох чітких рішень із різним середнім значенням та середнім квадратичним відхилом, що лежить в основі логарифмічного розподілення. Наприклад, розподілення, яке буде відібрано з меншим коефіцієнтом заміни є випадком логарифмічного розподілення (е^ст2— 1)^0,5.

А.4.2 Крок 2

Визначають всі LRU та перелічують їх у нисхідному порядку.

А.4.3 Крок З

Обчислюють відносну частоту /)для кожного LRU,:

f.

‘і п

&

К=1

А.4.4 Крок 4

Обчислюють кумулятивну частоту функції бдля кожного LRU:

F, =fi + f₂+ -- + ff

А.4.5 Крок 5

Для кожного LRU обчислюють Д f, та отримують відповідне значення АСМТ, у логарифмічно­му розподіленні, визначеному на рисунку А.2 для LRU з:

Д-If, <0,95.

А.4.6 Крок 6

Для кожного LRU, де Д - — f, <0,95 визначають:

МАСМТ -АСМТ,

АСМТ_;,₉₅ = ,

де 1 — номер першої одиниці, для якої F, -—f, < 0.95.

А.5 Приклад

Виріб розділено на 15 підвиробів. Вимоги до підвиробу: 15

X = 0,0372/ОН = ^Л.,- (для Л,-див. таблицю А. 1, колонка 2),

X МАСМТ = 0,060 год/ОН
АСМТ₉₅ = 4,0 год.

Звідси:

МАСМТ = = 1,61 год,

0,0372

АСМЇ95 4,0 _{2 48}

МАСМТ 1,61 ’

Для логарифмічного розподілу з меншим коефіцієнтом заміни (див. крок 1), функційне відношення АСМТ₅₀ j(^CMT наведено на рисунку А.1.

Скачать бесплатно