Умови готування розчинів для вимірювання аналітичного сигналу і спосіб побудови градуюваль- ного графіка зазначають у стандартах на методи аналізу. Перевіряють градуювальний графік одночасно з аналізуванням відповідно до вимог стандарту на методи визначення масової частки елемента. Допустимо використовувати градуювальну функцію у вигляді рівняння градуювального графіка, а також застосовувати метод порівняння аналітичного сигналу проби з аналітичним сигналом стандартного розчину визначуваного елемента або розчину стандартного зразка, якщо це передбачено у стандарті на методи визначення масової частки елемента.
Автоматичні аналізатори градуюють за стандартними зразками, або за атестованими сумішами, що імітують за складом аналізований матеріал, або за стандартними розчинами відповідно до вказівок стандарту на методи аналізу.
КОНТРОЛЮВАННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ПОХИБКИ
РЕЗУЛЬТАТУ АНАЛІЗУ
Показники точності, правильності, збіжності та відтворюваності згідно з ДСТУ ГОСТ ИСО 5725-1 і ДСТУ-Н РМГ 61 є характеристиками похибки та її складників для будь-якого результату із сукупності результатів аналізу.
Примітка. Еквівалентом характеристик похибки результату вимірювання є невизначеність. Згідно з ДСТУ-H РМГ 43 невизначеність — це параметр, пов’язаний з результатом вимірювання, що характеризує розсіяння значень, які обґрунтовано може бути приписано вимірюваній величині. Способи вираження та методи оцінювання невизначеності наведено в ДСТУ-Н РМГ 43. настановах [2] і [3].
Основними нормами похибки результату аналізу згідно з ДСТУ ГОСТ ИСО 5725-1 і ДСТУ-Н РМГ 61 є:
границі інтервалу, в яких похибка результатів аналізу Д перебуває із заданою імовірністю Р = 0,95;
допустиме значення середнього квадратичного відхилу частини випадкового складника похибки результату аналізу — стГгі, що характеризує збіжність паралельних визначень;
— допустиме значення середнього квадратичного відхилу частини випадкового складника похибки результату аналізу — що характеризує відтворюваність результатів аналізу.
Нормативи контролю збіжності, відтворюваності та правильності результату хімічного аналізу наведено у відповідних стандартах на методи аналізу та їх обчислюють згідно з ДСТУ-Н РМГ 61 і ДСТУ-Н РМГ 76.
Допустиму розбіжність між результатами двох (трьох) паралельних визначень для довірчої ймовірності Р - 0,95 (контроль збіжності вимірювань) розраховують за співвідношенням: d2 = 2,77 ■ л,н б2 - 3,31 ■ оун.
Допустимий відхил результату аналізу стандартного зразка від його атестованого значення для довірчої ймовірності Р = 0,85 (контроль правильності результату хімічного аналізу) дорівнює 5 = 1,44 ■ crR7i, Допустимий відхил між результатами аналізу, отриманими в умовах внутрішньолабораторної відтворюваності для довірчої ймовірності Р = 0,95 (контроль відтворюваності результату аналізу) дорівнює D2 = 2,77 • <tRFh.
Допустиму норму похибки результату аналізу для довірчої ймовірності Р = 0,95 визначають зі співвідношення А = 2,2 -ctR7h.
Похибка результату аналізу (для довірчої ймовірності Р = 0,95) не перевищує границі А (розширеної невизначеності), якщо дотримано таких умов:
розбіжність між результатами двох (трьох) паралельних вимірювань не повинна перевищувати (для довірчої ймовірності Р = 0,95) значення d2 (с/3) (норматив оперативного контролю збіжності); розбіжністю між результатами трьох паралельних вимірювань вважають різницю між найбільшим і найменшим результатами паралельних визначень;
відтворене у стандартному зразку значення масової частки елемента не повинне відрізнятися від атестованого більше ніж на значення 5, допустиме для довірчої імовірності Р = 0,85 (норматив оперативного контролю правильності).
Примітка. Еквівалентом похибки результату аналізу є розширена невизначеність, яка згідно з настановами [3] і [4] визначає інтервал навколо результату вимірювання, у границях якого, як можна очікувати, перебуває більша частина розподілу значень, які обґрунтовано може бути приписано вимірюваній величині.
Якщо недотримано хоча б однієї із зазначених вище умов, виконують повторне аналізування. Якщо під час повторного аналізування вимог до точності результатів аналізу не виконано, то результати аналізу визнають незадовільними, аналізування припиняють до виявлення й усунення причин, що спричинили порушення нормального ходу аналізування.
Норматив оперативного контролю відтворюваності — розбіжність між двома середніми результатами аналізу, отриманими в різних умовах (наприклад, під час внутрішньолабораторного контролювання відтворюваності) — не повинен перевищувати (для довірчої ймовірності Р= 0,95) значення D2. Внутрішньолабораторне контролювання якості результатів аналізу виконують згідно з ДСТУ-Н РМГ 76.
Числове значення результату аналізу має закінчуватися цифрою того самого розряду, що й відповідне значення похибки А у відсотках.
За потреби результат аналізу згідно з ДСТУ-Н РМГ 61 подають у такому вигляді:
X ± А, Р,
де % — середній результат аналізу, отриманий із двох (трьох) паралельних визначень;
А — абсолютна похибка методу аналізу, наведена у відповідному стандарті на метод аналізу визначуваного елемента.
Якщо немає стандартного зразка, похибку результату аналізу контролюють методом добавок або аналізуванням атестованих сумішей (синтетичних сумішей).
Контроль похибки результату аналізу методом добавок здійснюють відтворенням значення масової частки визначуваного елемента в аналізованій пробі після введення добавки. Величину добавки вибирають так, щоб збереглися оптимальні умови для аналізування, передбачені конкретним стандартом на методи аналізу. Величину добавки обчислюють як різницю між отриманими значеннями масової частки елемента в пробі з добавкою і без добавки.
Похибка результату аналізу не перевищить границі А, якщо для проби без добавки і проби з добавкою дотримано умов, наведених у 7.3, а також якщо отримана величина добавки відрізняється від розрахункової не більше ніж на ^5^ + де щ і 52 відповідають значенням масової частки визначуваного елемента в пробі без добавки і з добавкою відповідно до стандарту на методи аналізу.
Контроль похибки результату аналізу з використанням атестованих сумішей (синтетичних сумішей) здійснюють відтворенням значення масової частки визначуваного елемента, введеного в цю суміш. Масову частку елемента в атестованій суміші визначають одночасно з аналізуванням проб з кількістю паралельних визначень, установлених методикою аналізу.
Похибка результату аналізу не перевищить границі Д, якщо для атестованої суміші дотримано умов, наведених у 7.3, а також якщо відтворене значення масової частки елемента в атестованій суміші відрізняється від введеного в суміш не більше ніж на значення 5, отримане з відповідного стандарту на методи аналізу.
ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
Під час аналізування треба дотримуватися вимог щодо техніки безпеки, виробничої санітарії та охорони довкілля, викладених в інструкціях для хімічних лабораторій, розроблених згідно з ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.007, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.2.007, ДСТУ ГОСТ 12.1.038, ДСТУ 7237 та іншими чинними нормативними документами. .
Спеціальні вимоги щодо безпеки зазначають у відповідних стандартах на методи аналізу.
ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ
Результати вимірювань оформлюють записом у робочому журналі (протоколі).
Запис має містити таку інформацію:
дату вимірювання;
ідентифікацію застосованого методу з посиланням на нормативний документ;
номер проби і назву матеріалу;
позначення використаних стандартних зразків або атестованої суміші із зазначенням атестованого значення визначуваного елемента;
ідентифікацію застосованого засобу вимірювальної техніки;
інформацію про умови вимірювання (масу наважки проби і стандартного зразка, температуру спалювання, плавень; для фотометричного вимірювання — розчинення, аліквотну частину, довжину хвилі та товщину світлопоглинального шару кювет);
інформацію, необхідну для відтворення градуювального графіка під час його побудови;
результати вимірювання масових часток елементів у контрольному досліді, стандартних зразках або атестованих сумішах і пробах;
особливості, виявлені під час аналізування;
підпис виконавця.
Результати вимірювання може бути наведено у вигляді таблиці.ДОДАТОК А
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
РМГ 59-2003 ГОИ. Проверка пригодности к применению в лаборатории реактивов с истекшим сроком хранения способом внутрилабораторного контроля точности измерений (ДСВ. Перевірка придатності до застосування в лабораторії реактивів із закінченим строком зберігання способом внутріш- ньолабораторного контролю точності вимірювань).
Guide to the Evaluation of Measurement Uncertainty for Quantitative Test Results, EUROLAB, Technical Report № 1/2006 (Настанова з оцінювання невизначеності вимірювання результатів кількісних випробувань: технічний звіт EUROLAB № 1/2006). — Пер. з англ. — Київ: Євролаб — Україна, 2008. — 51 с.
З Guide to the expression of uncertainty in measurement (Настанова з вираження невизначеності вимірювань). — ISO, Geneva, 1993. — Пер. з англ, під ред. Москаленка М. В. — Харків: ХДНДІМ, 2002. — 115 с.
Код УКНД 77.080.01
Ключові слова: чавун, сталь, вимоги, метод, наважка, похибка, градуювальний графік, розчин, посуд, засіб вимірювальної техніки, стандартний зразок.Редактор О. Ніколаєнко
Верстальник Т. Олексюк
Підписано до друку 25.04.2016. Формат 60 х 84 1/8.
Ум. друк. арк. 1,39. Зам. Ц Ціна договірна.
Виконавець
Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115
Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 серія ДК № 1647
1
