---

Крім вимог, установлених у розділі 5, треба дотримуватись таких. Якщо визначене за допомо­гою усереднювально-інтегрувального шумоміра, що відповідає вимогам ІЕС 60804, під час вимі­рювання з усередненою за часом характеристикою S значення коливань звукового тиску (згідно з 3.2.1) менше ніж ± 1 дБ, вимірювання можна проводити також шумоміром, що відповідає вимо­гам ІЕС 60651. У цьому разі усереднений за часом рівень звукового тиску отримують як середнє значення між максимальним і мінімальним рівнями цього показника за період вимірювань.

Вимірюють усереднений за часом рівень звукового тиску протягом типової тривалості робо­ти джерела шуму. Цю величину визначають у діапазоні частот, який нас цікавить, для кожної точки розміщення мікрофона.

Визначають:

1. A-зважені рівні звукового тиску або рівні звукового тиску у частотних смугах L_p за час ро­боти джерела шуму і

2. A-зважені рівні звукового тиску фонових шумів або рівні звукового тиску цих шумів у час­тотних смугах L_p.

Тривалість вимірювань у частотних смугах, центральні частоти яких нижче ніж 160 Гц, має бути не менше ніж ЗО с, у смугах з центральною частотою понад 200 Гц — не менше ніж 10 с.

Якщо вимірювання проводять рухомим мікрофоном, за час інтегрування він повинен оберну­тись не менше ніж два рази уздовж усієї вимірювальної траєкторії.

Для вимірювання окремого разового значення рівня звуку визначають миттєвий рівень зву­кового тиску L_p1c відповідно до 3.2.2.

Важливим є вибір тривалості періоду вимірювання, якщо шум змінюється за часом; тривалість цього періоду залежить від мети проведення вимірювань.

Якщо рівень шуму машини різний у різних режимах її роботи, визначають тривалість вимірю­вання для кожного режиму і ці дані наводять у звіті про випробування.

8. РОЗРАХУНОК РІВНЯ ЗВУКОВОГО ТИСКУ НА ВИМІРЮВАЛЬНІЙ ПОВЕРХНІ

І РІВНЯ ЗВУКОВОЇ ПОТУЖНОСТІ

Для визначення A-зваженого рівня звукового тиску або рівня звукового тиску у будь-якій важ­ливій для нас частотній смузі необхідно обчислити середній рівень звукового тиску на вимірю­вальній поверхні L'_p за виміряними значеннями рівнів звукового тиску L_pi та середній рівень фо­нових шумів Lp, за виміряними значеннями L_pi, використовуючи формули:

Lp=10lg

ДБ

(4)

L'_p =10lg

ДБ

(5)

де L_p— усереднений рівень звукового тиску під час роботи на вимірювальній поверхні джерела шуму, дБ;

L"_p— усереднений рівень звукового тиску фонових шумів на вимірювальній поверхні, дБ;

L_pi— рівень звукового тиску, виміряний у /-тій точці установлення мікрофона, дБ;

L_pi— рівень звукового тиску фонових шумів, виміряний у /-тій точці розміщення мікрофона, дБ;

N — кількість точок розміщення мікрофона.

Примітка 25. Методика усереднення результатів вимірювань, за формулами (4) і (5), дійсна для випадку рівномірного розміщення мікрофонів на вимірювальній поверхні.

Для розрахунку A-зваженого рівня звукового тиску за результатами вимірювань у частотних смугах застосовують формулу (6):

^l

(6)

pa =юід ^io^o,1(tw+Ay)

L /

де L_pj — рівень звукового тиску в /-тій частотній смузі, дБ;

А, — А-зважувальна поправка для центральної частоти частотної смуги згідно з таблицею 2.

Примітка 26. Якщо джерело шуму створює звук, що має значну дискретно-частотну складову, доцільно виконувати роз­рахунки за A-зваженими значеннями для третинооктавних смуг.

Таблиця 2 — А-зважувальні поправки, А;

Поправку на фоновий шум (A-зважене значення, або для частотної смуги) обчислюють за формулою:

/

(7)

<! =-10lg(l-10~°^ut), дБ,

де al = l_p-l;.

Якщо AL > 15 дБ, внесення поправки непотрібне. Якщо AL > 6 дБ, вважають, що вимірювання відповідають цьому стандарту (див. таблицю 0.1). Якщо величина 6 < AL < 15 дБ, поправку ви­значають за формулою (7).

Якщо для певної частотної смуги виміряні значення звукового тиску непереконливі, вони мо­жуть бути використані для розрахунку A-зваженого рівня за умови, що AL_a перевищує 6 дБ, де AL_a — L_pA — L_pA .

Якщо різниця рівнів менше 6 дБ, точність отриманих результатів знижується. Максимально допустимим є значення поправки результатів вимірювання 1,3 дБ. Проте, незважаючи на значення поправки, результат вимірювань можна зафіксувати у звіті і в подальшому використовувати під час визначання верхньої границі рівня звукової потужності джерела шуму. Якщо такі дані (зі зниженою точністю) наводять у звіті, їх треба належним чином пояснити у тексті, графічних матеріалах і табли­цях, де потрібно зазначити, що вимоги цього стандарту до рівня фонових шумів не було виконано.

Поправку К₂ (A-зважене значення або значення у частотній смузі) визначають за однією з методик, викладених в додатку А.

Результати вимірювання, отримані відповідно до цього стандарту, дійсні також і у випадку А-зва- жування, якщо К₂& < 2 дБ, а також для /-тої частотної смуги, якщо K₂j < 2 дБ (див. таблицю 0.1).

Примітка 27. Якщо К_г перевищує 2 дБ, це вказує на невідповідність вимогам і знижену точність результатів. В цих умо­вах методику цього стандарту можна використовувати, але у звіті про випробування треба зазначити, що отримані результати треба скоригувати в більшу чи меншу сторону на 2 дБ згідно з ISO 3744, або провести повне коригування згідно з ISO 3746.

За формулою (8) визначають рівень звукового тиску на вимірювальній поверхні L_pf, вносячи у значення Lp поправки на фоновий шум і на умови середовища К₂:

L_pf=L_p-K,-K₂. (8)

Рівень звукової потужності L_w розраховують за формулою:

Lw

( S ї

= Lpf +10lg — , дБ.

7

О)

де L_pf— A-зважений, або визначений у частотній смузі, рівень звукового тиску на вимірювальній поверхні, обчислений за формулою (8);

S — площа вимірювальної поверхні, м²;

S_o — 1 м².

Додатковими показниками, потреба у яких може виникнути під час вимірювання шуму конк­ретних машин за чинними методиками, є:

1. відомості про імпульсні шуми, отримані відповідно до однієї з методик додатка D, і/або про наявність чутних дискретних тонів;

2. спектр звукового тиску в конкретній точці розміщення мікрофона на вимірювальній поверхні або усереднене значення для всієї вимірювальної поверхні;

3. показник спрямованості звуку, що його визначають відповідно до додатка Е;

4. коливання A-зваженого рівня звукового тиску протягом періоду вимірювання в конкретних точках розміщення мікрофона на вимірювальній поверхні;

5. зважені за часом і (або за частотою) значення рівня звукового тиску в конкретних точках установлення мікрофона на вимірювальній поверхні.

8. РЕЄСТРОВАНА ІНФОРМАЦІЯ

По можливості збирають інформацію, перераховану в 9.1—9.5, і реєструють результати всіх вимірювань, проведених згідно з цим стандартом.

1. Опис джерела шуму із зазначенням:

• типу;

• технічної характеристики;

• розмірів;

• виробника;

• серійного номера;

• року виготовлення.

2. Умови роботи під час вимірювань (відповідно до спеціальної методики вимірювань для машин саме цього типу, за її наявності, або відповідно до інструкції виробника).

1. Опис акустичного середовища:

• у приміщенні: опис фізичних показників покриттів стінок, стелі, підлоги, ескіз розміщення обладнання та інших предметів у приміщенні;

• поза приміщенням: ескіз розміщення джерела шуму на місцевості, опис фізичних власти­востей середовища, у якому здійснюють випробовування;

2. акустична характеристика середовища випробовування відповідно до додатка А;

3. температура повітря в градусах Цельсія, барометричний тиск у паскалях, відносна во­логість.

1. обладнання, що застосовують під час вимірювань, у тому числі його назва, тип, номер серії, виробник;

2. спосіб перевіряння калібрування мікрофонів та інших компонентів вимірювальної системи, дата, місце та результати калібрування;

3. опис вітрозахисного екрану (за його наявності).

1. A-зважений рівень звукової потужності і (за необхідності) рівні звукової потужності у час­тотних смугах.

Примітка 28. Згідно з вимогами ISO 9296 необхідно, щоб A-зважені рівні звукової потужності шуму Lvvad комп'ютерів і канцелярського приладдя було виражено в белах, 1 Б = 10 дБ.

2. форма вимірювальної поверхні, вимірювальна відстань або радіус цієї площини, точки роз­міщення і орієнтація мікрофона, або дані про траєкторію його переміщення;

3. площа вимірювальної поверхні S;

4. поправка на фоновий шум Кі (A-зважене значення або значення у частотних смугах) для рівня звукового тиску на вимірювальній поверхні;

5. поправка на вплив середовища вимірювань К₂ (A-зважене значення або значення у частот­них смугах) та спосіб її визначання за однією з методик, наведених у додатку А;

6. рівні звукового тиску L_Pi (відповідно також (A-зважене значення або значення у час­тотних смугах) для кожної /-тої точки вимірювання;

д) рівень звукового тиску на вимірювальній поверхні L_{pf x} (A-зважене значення або значення у частотних смугах), де х — вимірювальна відстань d або радіус вимірювання г,

h) місце, дата проведення вимірювань, прізвище особи, відповідальної за їх проведення.

9.5 Додаткові дані

1. спектр звукової потужності шуму або спектр звукового тиску, скоригований з урахуванням фонового шуму і впливу навколишнього середовища;

2. інформація про імпульсні шуми відповідно до однієї з методик додатка D і/або про наявність чутних дискретних тонів;

3. коливання виміряних рівнів звукового тиску протягом вимірювання;

4. показник спрямованості звуку, пов’язаний з орієнтацією мікрофона відповідно до додатка Е;

5. рівень звукового тиску, усереднений за часом і/або частотою в конкретних точках розміщення мікрофона на вимірювальній поверхні;

6. швидкість і напрямок вітру;

д) стандартний відхил відтворюваності, g_r;

h) інша інформація про шум відповідно до методик вимірювань.

10 ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ ЗАНОСЯТЬ У ЗВІТ

У звіті наводять лише дані (див. розділ 9), необхідні для проведення вимірювання (див. ISO 4871).

У звіт заносять інформацію про всі рівні звукової потужності, отримані відповідно до вимог цього стандарту.

Значення A-зваженого рівня звукової потужності шуму, створюваного його джерелом, наводять з точністю до 0,5 дБ.

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

МЕТОДИКИ ВИЗНАЧАННЯ ХАРАКТЕРИСТИК
АКУСТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

А.1 Загальні положення