Страница 5: ДСТУ 3330-96. Інформаційні технології. Система стандартів з баз даних. Еталонна модель керування даними (61099)

При отриманні початкового запиту на послугу від процесора користувача контролер розподілення спочатку встановлює середовища бази даних, використовуючи послуги контролера розподіленої бази даних для доступу до локальних даних розподілення в одній і тій самій комп’ютерній системі. Якщо потрібне визначення не доступне як частина локальних даних розподілення, то контролер розподілення зв’язується з іншим контролером розподілення в інший комп'ютерній системі, щоб знайти потрібні розподілені дані.

Коли середовища бази даних для посилальних даних визначені, то контролер розподілення може викликати послуги будь-яких контролерів бази даних у тій самій комп’ютерній системі або зв’язуватися з віддаленими контролерами розподілення, щоб виконати частину або всю запитувану послугу.

Рисунок 12 - Керування розподіленими даними

Модель експорту-Імпорту є спеціалізованою загальною моделлю.

Використання послуги експорту потребує визначення даних, які повинні експортуватися із середо­вища бази даних: примірники конкретного типу даних, число типів даних або дані разом з відповідними визначеннями схем. Файл повинен бути пойменованим. Повинен бути вибраний тип формату файла, відповідного до визначених даних.

Використання послуги імпорту потребує імені файла, в який дані були експортовані.

Складовими архітектурної моделі експорту-Імпорту є користувач, процесор користувача, контролер бази даних, процесор експорту-Імпорту, схема, база даних, файл експорту-Імпорту. Зв’язок складових архітектурної моделі експорту-Імпорту показано на рисунку 13.

Архітектурна модель експорту та імпорту базується на декомпозиції, яка розділяє контролери бази даних, що забезпечують послуги для будь-яких типів середовища бази даних із процесора експорту- Імпорту, який забезпечує запитувані послуги. Використання послуг експорту та імпорту може бути пара­лельним з іншими послугами контролера розподіленої бази даних.

Користувач

Процесор
користувача

База даних

Ф

Процесор
експорту-
імпорту

Рисунок 13 - Модель експорту-імпорту

Модель керування доступом — це спеціалізована загальна модель. Її призначення — показати послуги контролера бази для керування доступом до даних в середовищі бази даних і послуги для визначення даних керування доступом, потрібних для цього керування доступом.

Керування доступом потребує, щоб кожен запит на послугу контролера бази даних був зв’язаний явно або неявно з автентичним ідентифікатором. Цей ідентифікатор може бути неявно зв’язаний з запи­том послуги декларуванням під час старту або модифікацією під час сеансу керування даними для клієнта. Дозвіл на конкретний запит на послугу залежить від того, чи мав зв’язаний з ним ідентифікатор заздалегідь оголошені привілеї для процесів і викликаних даних. Якщо відповідні привілеї для запиту на послугу не існують, то відповідь на запит вказує на порушення керування доступом, і це порушення може бути записане для загального керування доступом.

Щоб підтримувати керування доступом, послуги будь-якого типу контролера бази даних в загальній моделі повинні бути відповідно модифіковані з урахуванням необхідності потрібних привілеїв. Для біль­шості послуг не потрібні зміни у формі запиту на послугу, але можливі відповіді повинні дозволяти відмову через відсутність привілеїв.

Додаткові послуги потрібні для визначення дійсних ідентифікаторів для середовища бази даних і привілеїв, зв'язаних з цими ідентифікаторами.

Складовими архітектурної моделі керування доступом у розподіленому середовищі є адміністратор керування доступом, визначник керування доступом, користувач, процесор користувача, процесор керу­вання доступом, контролер розподіленої бази даних, схема даних керування доступом, дані керування доступом, розподілена схема, розподілена база даних. Зв’язок між складовими подано на рисунку 14.

Архітектурна модель керування доступом базується на декомпозиції, яка розділяє контролери бази даних, що надають послуги для середовища бази даних без керування доступом, і процесори, зв'язані з керуванням доступом.

Адміністратор керування доступом — це користувач, який належить до задачі визначення даних керування доступом. Визначник керування доступом — це процесор користувача, який забезпечує по­слуги адміністраторам керування доступом.

Процесор керування доступом приймає будь-який запит від ідентифікованого користувача на по­слугу. Це або запит від процесора користувача на загальну послугу, або запит від визначника керування доступом на послугу, зв’язану з визначенням даних керування доступом. Процесор керування доступом спочатку використовує дані керування доступом для визначення, чи дозволено запит. Тоді запит або відхиляється, якщо користувач не має відповідних привілеїв, або процесор керування доступом викли­кає послуги контролера бази даних, щоб виконати запит. Це може закінчуватися доступом до бази даних або даних керування доступом.

Адміністратор

керування доступом

І Визначник керування доступом

(Контролер розподіленої бази даних

/

Дані
керування
доступом

Схема даних керування доступом

Розподілена схема

Процесор користувача

Користувач

Процесор

керування
доступом

Контролер
розподіленої
бази даних

Розподілена
база даних

Рисунок 14 - Керування доступом в розподіленому середовищі

6. СТАНДАРТИЗАЦІЯ КЕРУВАННЯ ДАНИМИ

   1. Мета стандартизації керування даними

Основною метою стандартизації керування даними є:

1. стандартизація підтримки для усіх розподілених сценаріїв;

2. забезпечення незалежності розміщення;

3. стандартизація керування транзакціями баз даних;

4. стандартизація експорту та імпорту баз даних;

5. зменшення складності оброблення даних;

6. підвищення загальної продуктивності в розподілених сценаріях;

є) забезпечення незалежності даних;

7. забезпечення мобільності застосувань;

8. стандартизація використання засобів моделювання даних.

Стандарти для підтримки розподілених баз даних повинні базуватися на інтерфейсах послуг, які забезпечуються в кожному середовищі керування даними.

Процесори, зв’язані з інтерфейсами, повинні відповідати і реагувати на конкретний запит на послугу стандартним способом.

У стандартизації підтримки розподілених баз даних слід враховувати таке:

• система керування даними в одному домені керування може мати доступ до даних, які керуються іншою системою керування даними в іншому домені керування, за умови появи вимог в домені керуван­ня сервером;

• послуги керування даними та інтерфейси, в яких ці послуги доступні, повинні бути спроектовані так, щоб користувачеві не потрібно було знати, де зберігаються дані;

• віддалений доступ не повинен вимагати принципово іншого підходу до послуг, які забезпечують керування даними;

• вимоги як для віддаленого, так і для локального доступу до даних повинні застосовуватись одна­ково до всіх пар рівнів.

Забезпечення міжмережного обміну неоднорідної розподіленої бази даних потребує, щоб було об­рано і стандартизовано відповідний механізм для керування транзакціями бази даних.

Якщо дані повинні бути зрозумілими в більше, ніж одній системі керування даними, то потрібна стандартна форма подання даних для передачі даних.

Потрібна також стандартна форма подання архівних баз даних.

При розробці стандартних форм подання даних для передачі даних слід враховувати таке.

• засоби експорту-імпорту, разом з засобами розвантаження та завантаження бази даних, повністю не залежні від операцій пошуку й оновлення;

• форму подання даних рівня схеми, пов'язаної з даними нижчого рівня, можна розглядати як потенційну частину файла експорту-імпорту;

• при визначенні порції бази даних, для якої потрібен файл експорту-імпорту, використовуються операції вибирання, пов’язані зі стандартними мовами баз даних;

Для всіх рівнів даних, для яких можуть створюватися файли експорту-імпорту, може бути викори­станий однаковий підхід до визначення стандартної форми подання даних.

Незалежність даних слід використовувати для того, щоб зменшити витрати на модифікацію та модер­нізацію системи.

Керування даними може бути підтримане за допомогою стандартизації засобу моделювання даних у його використанні для обміну між різними середовищами керування даними.

Обираючи засіб моделювання даних як стандартний, слід враховувати, що:

• користувач послуг, забезпечених процесором користувача, не повинен обов’язково знати, який засіб моделювання даних використовується як обмінний засіб моделювання даних;

• обмінний засіб моделювання даних підтримується в різних доменах керування, якщо між ними можливий обмін даними. -

Визначеної у підрозділі 8.1 мети стандартизації керування даними можна досягнути за допомогою таких засобів:

1. спільний засіб моделювання даних для кожної пари рівнів;

2. спільний механізм обміну для всіх пар рівнів;

3. використання тих самих процесорів для всіх пар рівнів;

4. стандартизований підхід до керування доступом;

5. стандартизоване подання даних, необхідних для сприяння взаємодії;

6. підтримка фрагментування даних;

є) розподіл логічних і фізичних структур;

7. доступ до схеми під час виконання.

Система керування даними повинна використовувати той самий стандартний засіб моделювання даних для всіх пар рівнів і повинна забезпечувати ті самі процеси маніпулювання даними над даними рівня схеми, що й над базою даних, керованою схемою.

Вимога несуперечливості повинна запобігати модифікації даних рівня схеми без адекватного зна­чення для даних, які містяться у базі даних, керованій схемою.

Такі вимоги можуть адресуватися за допомогою пакування послуг маніпулювання схемою, якщо так само ефективно здійснюватиметься відповідна модифікація існуючих примірників бази даних. По­слуги можуть включати специфікацію перетворень у дані, щоб досягнути несуперечливості з оновлени­ми даними схеми.

Такі послуги модифікації схеми в принципі повинні однаково застосовуватися до будь-якої пари рівнів у сфері дії стандартизації керування даними.

Засоби маніпулювання схемою стандартизуються з посиланням на їх вплив на стандартизоване подання даних рівня схеми.

Слід мати можливість модифікувати дані схеми. Визначення засобів маніпулювання схемою по­винне стосуватися не лише впливу на стандартне подання даних схеми. Слід також брати до уваги вплив на пов’язані з нею дані, що є в базі даних, в якій зберігається схема.

Необхідне точне подання схеми у формі, відповідній до стандартного засобу моделювання даних.

Процесор користувача повинен мати можливість знати про більше, ніж одну пару рівнів, а також надавати послуги таким чином, що користувач послуг буде розглядати всі дані як такі, що пов'язані з однією парою рівнів.

Мета стандартизованого підходу до керування доступом полягає у наданні можливості взаємодії неоднорідних розподілених баз даних і окремо розроблених систем.

Для керування розподіленою базою даних потрібна база даних з інформацією розміщення фрагментів даних, яка може бути сама розподіленою.

У випадку централізованої системи керування даними інформація розміщення стосується подро­биць конкретного програмного середовища.

Інформація розміщення даних повинна бути глобально доступною в мережі. Це потребує стандарти­зації використовуваного формату для подання такої інформації розміщення.

Якщо повинні бути підтримані неоднорідні розподілені бази даних і їхня здатність до взаємодії, то вимагається стандартизація розподілених даних і способу доступу до їх фрагментів.

Стандартний засіб моделювання даних повинен забезпечувати засоби струкгурування такої інфор­мації. Ці засоби слід використовувати для забезпечення і локального, і віддаленого доступу до такої інформації.

Процесор розподілення повинен мати можливість спрямовувати горизонтальне і вертикальне фраг- ментування у розподілених базах даних.

Система керування даними повинна використовувати таку інформацію розміщення для того, щоб забезпечити певний ступінь незалежності прикладних процесів. Результати запиту на інформацію, яка потребує дані з багатьох установок, повинні об’єднуватися для подання даних до певного застосування.

Стандартизація керування даними, які є спільними для багатьох інформаційних систем, повинна створювати вигоди як для людей, що використовують ці системи, так і для програмних засобів, якими ці системи забезпечуються.

Стандарти керування даними можна поділити на чотири групи.

Перша група визначає вид послуг, які забезпечуються в інтерфейсі. На стандарти цієї групи посила­ються як на стандарти інтерфейсу. Такі стандарти не повинні накладати зайві обмеження на те, як кон­струювати елемент оброблення, що забезпечує послуги.