На складах повинен бути план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх характерних властивостей («отруйні», «хімічно активні», «вогненебезпечні» тощо).
На кожній тарі з хімічною речовиною має бути надпис, бирка з її назвою або сертифікат.
Хімікати, ЛЗР і ГР зберігають у заводській тарній упаковці. Дрібну тару з хімікатами необхідно зберігати на стелажах відкритого типу або в шафах, а велику тару вкладати в штабелі. Для унеможливлення перевантаження стелажів слід встановити допустиме число (масу) місць, дозволене за одночасного зберігання. За складування реактивів на підлозі слід передбачити місця, окрес-лені обмежувальними лініями, та забезпечити проходи, евакуаційні виходи і доступи до засобів пожежогасіння.
Відповідно до пункту 7.7.21 Правил пожежної безпеки в Україні розфасовувати хімікати ЛЗР і ГР, складати і розводити всі види лаків та фарб необхідно в спеціальному виділеному ізольованому приміщенні з ефективною загальнообмінною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами згідно з СНиП 2.04.05-91, розташованому біля зовнішньої стіни з віконними отворами. В цьому приміщенні повинен бути окремий евакуаційний вихід. Пролиті і розсипані речовини слід нейтралізувати і прибрати. Пакувальні матеріали (папір, стружку, вату, паклю тощо) потрібно зберігати ізольовано від хімікатів, ЛЗР і ГР.
Підлога в складах хімічних речовин повинна бути стійкою до впливу речовин, гладкою та мати похили для стікання випадково розлитої рідини до спеціальних приймачів. В місцях стікання повинен бути резервуар для нейтралізації стічних рідин.
Майданчики відкритих складів ЛЗР і ГР необхідно загороджувати (обваловувати) для унеможливлення розтікання розчинів у разі аварії. Майданчики для зберігання нафтопродуктів у тарі слід обгороджувати земляним валом або негорючою суцільною стінкою заввишки не менше 0,5 м з пандусами для проходу на майданчик відповідно до пункту 7.10.2.4 Правил пожежної безпеки в Україні.
Обвалування (стінки), їх перехідні містки, сходи, огорожі повинні постійно підтримуватися справними. Майданчики всередині обвалувань повинні бути рівними, утрамбованими та посипаними піском відповідно до пункту 7.10.2.5 Правил пожежної безпеки в Україні.
У сховищах бочки з нафтопродуктами необхідно укладати пробками догори. Наливати (розливати) нафтопродукти слід у спеціально виокремлених місцях та застосовувати для місцевого освітлення акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні.
1.5. Електричні лампи зберігають в упаковці у виокремлених місцях. Перегорілі газорозрядні лампи треба зберігати в спеціальних ємкостях або на відкритих майданчиках з підвітряної сторони і періодично вивозити для знищення та демеркуризації на спеціальних підприємствах згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99.
1.6. Під час підіймання і переміщення вантажів вручну чоловіками, жінками і підлітками необхідно дотримуватись таких норм: Граничні норми підіймання і переміщення вантажів чоловіками, які затверджено постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Президією Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів від 27 січня 1982 року № 22/11-1; Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками, які затверджено наказом МОЗ України 10.12.93 № 241, зареєстровано в Мін’юсті України 22.12.93 за № 194; Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, які затверджено наказом МОЗ України від 22.03.96 № 59, зареєстровано в Мін’юсті України 16.04.96 за № 183/1208.
Вантажі масою більше ніж 50 кг необхідно переміщувати за допомогою відповідних підіймально-транспортних пристроїв, спеціальних візків тощо.
2. Зберігання, складування і транспортування матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції в цехах має відповідати таким вимогам:
2.1. Напівфабрикати і готову продукцію можна зберігати в цехах у спеціально виокремлених місцях:
аркушевий папір, несфальцьовану віддруковану продукцію — стопами на стелажах висотою не більше ніж 1,6 м;
віддруковану продукцію, сфальцьовану і в пачках — штабелями висотою не більше ніж 2,0 м;
рулонний папір — укладений в ряди, з обов’язковим розклинюванням кожного рулону з двох боків.
Формні пластини зберігають на спеціальних стелажах або штативах.
2.2. Хімічні речовини, фарби, ЛЗР, ГР слід розміщати за асортиментом та встановити граничні норми кількості одночасного зберігання. В робочий час слід вмикати витяжну вентиляцію.
ЛЗР і ГР потрібно зберігати в щільно закритих металевих шафах або ящиках, на внутрішніх сторонах яких повинен бути надпис з позначенням назв речовин і загальної допустимої норми змінної потреби.
Відкривати металеві бочки, бідони тощо слід інструментами, виготовленими з кольорових металів або покритими ними для унеможливлення іскроутворення під час ударів.
Фарби, ЛЗР і ГР слід видавати в закритій металевій тарі.
Для зберігання кислот і лугів повинні бути шафи з вогнетривких матеріалів. У разі попадання кислот чи лугів на шкіру працівників повинні бути розчини нейтралізуючих речовин (для кислот — 5–10 %-ий розчин питної соди, для лугів — 2–3 %-ий розчин оцтової або борної кислоти).
Бутлі з кислотою чи лугом ємкістю більше ніж 5 л потрібно поміщати в спеціальні пластмасові футляри.
2.3. Для переміщення і транспортування матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції слід використовувати транспортні засоби, механізми і тару згідно з ГОСТ 12.3.009-76 «ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности» і ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности».
3. Вимоги до робіт з акумуляторними батареями та зарядними пристроями
1. Роботи з акумуляторними батареями та зарядними пристроями слід проводити відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), та вимог пункту 9.7 Правил пожежної безпеки на підприємствах та в організаціях поліграфічної промисловості.
2. Заряджати кислотні акумуляторні батареї, лужні батареї та готувати електроліти слід в ізольованих приміщеннях та виокремити приміщення площею не менше ніж 4 м2 для зберігання кислоти, сепараторів, приладдя.
3. У разі попадання електролітів від кислотних батарей на шкіру, слизову оболонку працівників або на підлогу необхідно застосувати розчин питної соди, а від лужних батарей — розчин борної або оцтової кислоти.
4. Вимоги до компресорів
1. Компресорні установки повинні бути згідно з ГОСТ 12.2.016-81 «ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности» і НПАОП 0.00-1.13-71 «Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів», затвердженого Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71.
2. Компресорну розміщують в ізольованому приміщенні на віброізольованому фундаменті.
3. Ремонтувати компресор і трубопроводи дозволено після зниження тиску в системі до нуля.
5. Вимоги до лабораторій
1. Роботу в лабораторіях слід організувати відповідно до вимог Основних правил безпечної роботи в хімічних лабораторіях, затверджених наказом Мінхімпрому СРСР 27.07.77 (НПАОП 73.1-1.06-77), та вимог пункту 9.1 Правил пожежної безпеки на підприємствах та в організаціях поліграфічної промисловості.
2. Припливно-витяжну вентиляцію в лабораторії необхідно вмикати за п’ять хвилин до початку роботи і вимикати після закінчення робочого дня. Під час проведення робіт з високотоксичними речовинами вентиляція має працювати цілодобово.
3. Не допускається виконання в лабораторії робіт, не зазначених в завданні і не передбачених інструкціями з охорони праці.
6. Вимоги до очищення промислових стоків
1. В ізольованих приміщеннях слід розміщати дільниці:
ємкостей і насосних установок;
регенерації;
відстоювання і зневоднювання осаду;
реагентну;
контрольно-вимірювальних приладів, автоматики і енергопостачання;
комору;
кімнату для персоналу.
Експлуатацію очисних споруд необхідно контролювати і результати контролю записувати в спеціальному журналі.
2. Обслуговувати очисні установки повинні спеціально підготовлені працівники в кількості не менше 3 осіб.
3. Роботи на очисних спорудах треба виконувати з застосуванням відповідних ЗІЗ. Місця постійного перебування працівників треба радіофікувати, обладнати вентиляцією, забезпечити телефоном.
4. Приміщення повинні бути обладнані раковинами, ємкостями з нейтралізуючими розчинами, бачками з водою для змивання шкідливих речовин.
Проводити роботи у разі несправної загальнообмінної вентиляції заборонено.
7. Вимоги до пакування паперових відходів
1. Вертикальні преси для пакування паперових відходів слід обладнати пристроями для зупинення рухомої плити в крайньому верхньому та нижньому положеннях, горизонтальні преси — в крайньому задньому положенні.
2. Дріт для пакування паперових відходів зберігають в дерев’яних ящиках.
3. Паковання необхідно укладати в виокремлених місцях. Висота стопи від підлоги — не більше ніж 1,6 м. Паковання масою більше 50 кг необхідно транспортувати і укладати з використанням підіймально-транспортного устатковання.
V. Вимоги до електроустановок та інженерних мереж
1. Електроустановки
1. Обладнувати та експлуатувати електроустановки необхідно згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», затвердженого наказом Мінпраці України від 21.06.2001 № 272, НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 № 4, зареєстрованого в Мін’юсті України 10.02.98 за № 93/2533, ГОСТ 12.1.018-93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования», ГОСТ 12.1.019-79 «ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты», ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление», ДСН 3.3.6.096-02, а також відповідно до вимог пункту 5.1 Правил пожежної безпеки в Україні.
2. Обслуговувати електроустановки, проводити ремонтні, монтажні та налагоджувальні роботи повинна енергетична служба (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації). У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок працівниками підприємства повинен бути укладений договір планового обслуговування зі спеціалізованою організацією (кваліфікованими фахівцями).
За відсутності енергетичної служби або договору зі спеціалізованою організацією експлуатувати електроустановки заборонено.
Електрозахисні засоби слід експлуатувати згідно з Правилами експлуатації електрозахисних засобів, затвердженими наказом Мінпраці України від 05.06.2001 № 253 (НПАОП 40.1-1.07-01).
3. Після монтажу, реконструкції, ремонту або технічного переоснащення електроустановок слід проводити приймально-здавальні, а в процесі експлуатації — періодичні випробування згідно з Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 № 4, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).
4. Електроустатковання в приміщеннях з вологим або хімічно активним середовищем чи в запилених приміщеннях має бути хімічно стійким, вологостійким та пилонепроникним.
5. У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу можна застосовувати електричні машини напругою до 10 кВ за умови, що їхня оболонка має ступінь захисту згідно з ГОСТ 17494-87 «Машины электрические вращающиеся. Классификация степеней защиты, обеспечиваемых оболочками вращающихся электрических машин».
6. Кожна машина або група машин (автоматична лінія) повинна бути обладнана ввідним вимикачем ручної дії, розміщеним в безпечному для обслуговування місці.
Автоматичні лінії слід обладнати запасним вимикачем. За його відсутності кожну одиницю устатковання слід обладнати ввідним вимикачем з двома фіксованими положеннями: «включено» або «виключено».
7. На корпусах апаратів керування та роз’єднувальних апаратах повинні бути нанесені чіткі знаки положення ручки керування: «включено», «виключено».
На головних пультах керування устаткованням, електрошафах повинна бути світлова сигналізація.
8. Для захисту електроустатковання від короткого замикання необхідно застосовувати запобіжники або автоматичні вимикачі.
9. Металеві частини устатковання, які у разі пошкодження ізоляції електроустатковання можуть опинитися під напругою небезпечної величини, необхідно заземлити (занулити) або застосовувати інші методи захисту.
10. На апарати керування, розподільні коробки треба нанести знак електричної напруги.
11. Устатковання має бути захищене від електростатичних зарядів.
12. Для живлення світильників місцевого освітлення з лампами розжарювання треба використовувати напругу: в приміщеннях без підвищеної небезпеки — не вище ніж 42 В, у приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних — не вище ніж 12 В. Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127–220 В дозволено застосовувати для місцевого освітлення за умови захищеності струмопровідних частин від випадкових доторкань.
У приміщеннях з хімічно активним середовищем, жарким чи вологим слід використовувати люмінесцентні лампи для місцевого освітлення в арматурі спеціальної конструкції.
2. Освітлення
1. Освітленість виробничих і допоміжних приміщень повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».
2. За системи комбінованого освітлення для загального освітлення треба передбачити газорозрядні лампи незалежно від типу місцевого освітлення.
