---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОДЯГ СПЕЦІАЛЬНИЙ ДЛЯ ЗАХИСТУ
ВІД ЗНИЖЕНИХ ТЕМПЕРАТУР

(ENV 342:1998, IDT)

ДСТУ ENV 342-2001

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ
2003

ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО Державним науково-дослідним інститутом техніки безпеки хімічних виробництв (ДержНДІТБХВ)

2. НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 12 квітня 2002 р. Ns 145 з 2003-07-01

3. Стандарт відповідає ENV 342 Kleidungssysteme zum Schutz gegen Kalte (Захисний одяг. Комплекти для захисту від холоду), видається з дозволу CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з німецької (de)

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5. ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Н. Михайлова, Е. Іовенко, Р. Ковтун,

Л. Носкова, К. Болгарєва, Т. Кащеєва, Н. ДудкаЗМІСТ

С.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Оцінювання експлуатаційних характеристик спеціального одягу і вимоги до них 4

5. Методика випробовувань 5

6. Марковання та символи догляду 6

7. Розміри 6

8. Інформація виробника 6

Додаток А Теплофізична модель манекена для вимірювання основної підсумкової теплоізоляції 7

Додаток В Стандартний внутрішній комплект білизни, який використовують в поєднанні з одягом для захисту від знижених температур 9

Додаток С Ступені робочого навантаження 10

Додаток D Приклади текстильних багатошарових комбінацій (ламінатів) або теплоізолівних прошарків 11

Додаток ZA Розділи цього стандарту, які безпосередньо стосуються основних вимог або інших директив, що регламентовані рекомендаціями Європейського Співтовариства 12НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт ідентичний ENV 342:1998 Kleidungssysteme zum Schutz gegen K^te (Захисний одяг. Комплекти для захисту від холоду).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 135 «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих».

Цей стандарт був розроблений для усунення розбіжностей у спеціальному одязі для знижених температур, які існують в європейських країнах і в Україні та для уніфікації з загальними європейсь­кими вимогами.

Цей стандарт розповсюджується на спеціальний одяг (зовнішній спеціальний костюм і стандарт­ний внутрішній комплект білизни) для працівників в умовах знижених температур.

Стандарт встановлює вимоги до технічних характеристик спеціального одягу для захисту від зни­жених температур і регламентує методи визначання експлуатаційних, захисних і фізіологічних показ­ників комплекту одягу.

Стандарт встановлює технічні вимоги до матеріалів для зовнішнього і внутрішнього шару спе­ціального одягу для забезпечення регламентованих показників теплоізоляції і повітропроникності для усього комплекту спеціального одягу.

Цей стандарт дає змогу визначити необхідний ступінь захисту працівника у спеціальному одязі в умовах знижених температур.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• назву стандарту «Захисний одяг. Комплекти для захисту від холоду» змінено на «Одяг спе­ціальний для захисту від знижених температур», що узгоджується з чинними національними стандар­тами;

• структурні елементи цього стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з ДСТУ 1.5-93 та ДСТУ 1.7-2001;

• вилучено структурні елементи європейського стандарту «Вступ» та «Передмову» згідно з 9.2 ДСТУ 1.7-2001;

• слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

• до розділу 2 «Нормативні посилання» долучено «Національне пояснення» щодо перекладу назв стандартів та їх чинності в Україні;

• у розділі 3 до термінів 3.2, 3.8.1 та 3.8.3 подано «Національні примітки» щодо чинних в Україні термінів та їх визначення, які виділено в тексті рамкою;

• замінено позначення одиниць фізичних величин:

в 3.8.3 та 4.3.2 знак § замінено на 5, що означає приріст.ДСТУ ENV 342-2001

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОДЯГ СПЕЦІАЛЬНИЙ ДЛЯ ЗАХИСТУ
ВІД ЗНИЖЕНИХ ТЕМПЕРАТУР

ОДЕЖДА СПЕЦИАЛЬНАЯ ДЛЯ ЗАЩИТЫ
ОТ ПОНИЖЕННЫХ ТЕМПЕРАТУР

BERUFSKLEIDUNG ZUM SCHUTZ
GEGEN UNTERTEMPERATUR

Чинний від 2003-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт розповсюджується на одяг спеціальний для захисту від знижених температур. Цей нормативний документ встановлює вимоги і методи визначання експлуатаційних характерис­тик комплектів захисного одягу.

Цей стандарт не розповсюджується на засоби індивідуального захисту голови, рук та ніг від місцевого переохолодження.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить вимоги з інших публікацій за допомогою посилань на ці публікації із за­значенням і без зазначення року їхнього видання. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях за текстом, а перелік публікацій — нижче. У разі посилань на публікації із зазначенням року їхнього видання наступні зміни чи наступні редакції цих публікацій дійсні для цього стандарту тільки в тому випадку, якщо вони введені в дію зміною чи підготовкою нової редакції. У разі посилань на публікації без зазначення року видання дійсне останнє видання наведеної публікації.

В цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:

EN 340:1993 Schutzkleidung — Allgemeine Anforderungen

ENV 343:1998 Schutzkleidung gegen schlechtes Wetter

EN 511 Schutzhandschuhe gegen Kalte

EN 23758 Textilien — Pflegekennzeichnungs-Code auf der Basis von Symbolen (ISO 3758:1991)

EN 31092-1 Textilien — Physiologische Wirkungen — Messung des Warme — und Wasserdampf- durchgangswiderstandes unter stationaren Bedingungen (ISO 11092:1993)

EN ISO 9237 Textilien — Bestimmung der Luftdurchlassigkeit von textilen Flachengebilden

ISO-TR 11079 Ergonomics — Evaluation of cold environments — Determination of required clothing insulation (IREQ)

ISO 4674 Fabrics coated with rubber or plastics — Determination of tear resistance

ISO 5085-1 Textiles — Determination of thermal resistance — Part 1: Low thermal resistanceНАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ:

EN 340:1993 Захисний одяг. Загальні вимоги

ENV 343:1998 Захисний одяг від негоди

EN 511 Засоби захисту рук і ніг від холоду*)

EN 23758 Текстильні матеріали. Марковання та класіфікація характеристик з догляду за виро­бом на основі символів (ISO 3758:1991)*)

EN 31092-1 Текстильні матеріали. Фізіологічні характеристики. Визначання теплового опору і опору потоку водяної пари в стаціонарних умовах (ISO 11092:1993)*)

EN ISO 9237 Текстильні матеріали. Визначання повітропроникності текстильних виробів плоскої форми*>

ISO/TR 11079 Ергономіка. Оцінювання холодного середовища. Визначання необхідного рівня теплоізоляції захисного одягу (IREQ)*)

ISO 4674 Тканини з гумовим або пластмасовим покриттям. Визначання опору роздиранню*)

ISO 5085-1 Текстильні матеріали. Визначання теплового опору — Частина 1. Низкий тепло­вий опір*)

Стандарт в Україні не прийнятий як національний і чинний документ на цей об’єкт стандартизації відсутній. Копії міжнародних (європейських) стандартів можна отримати у Національному фонді нормативних документів.

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовані такі терміни і відповідні їм визначення:

Середовище, що характеризується наявністю комбінації фізичних чинників (низька або дуже низька температура повітря, вологість повітря, вітер, радіаційна температура, див. ISO/TR 11079), яке обумовлює охолодження людини і вимагає застосування відповідних заходів для зниження теп­ловтрат.

Комплект, що складається із двох або більше частин (предметів) одягу, одягнених на людину (манекен).

Національна примітка

Комплект одягу — одяг, що складається з двох або більше виробів, кожен з яких є частиною комплекту (ДСТУ 2027-92).

Матеріал, із якого виготовлено зовнішній (покривний) шар спеціального одягу.

Непромокальний прошарок.

Водопроникний теплоізолівний шар.

Водонепроникний теплоізолівний шар.

Внутрішній окремий шар матеріалу, який не має ні властивостей водовідбиття, ні ефекту теп­лоізоляції.

«ct

м² К
Вт

Відношення різниці температур між двома поверхнями одного матеріалу до підсумкового теп­лового потоку через одиницю поверхні у напрямку температурного градієнту. Сухий тепловий потік може складатися із однієї або декількох складових — теплопровідність, конвекція і радіація. Тепло­вий опір є характеристикою текстильних матеріалів та їх пакетів, яка визначає сухий тепловий потік крізь дану поверхню під впливом сталого температурного градієнту.

Національна примітка

Тепловий опір — показник, що його визначає відношення товщини матеріалу або виробу до коефіцієнта тепло­провідності (ДСТУ 3998-2000).

м²Па
Вт

Відношення перепаду парціального тиску водяної пари між двома поверхнями матеріалу до підсумкового теплового потоку випаровування крізь одиницю поверхні у напрямку градієнту. Тепло­вий потік випаровування може складатися як із дифузійного так і конвективного компонентів. Опір потоку водяної пари R#, виражений відношенням м² ■ Па/Вт є характеристикою текстильних матер­іалів або їх пакетів і визначає «прихований (латентний)» тепловий потік випаровування крізь дану поверхню під впливом сталого градієнту тиску водяної пари.

(1)

за S 6 бОПа/К

величина /_mt

Безрозмірна, із значеннями в діапазоні від нуля до одиниці. Коефіцієнт «нуль» характеризує матеріал, крізь який водяна пара не проникає, тобто матеріал має нескінчений опір потоку водяної пари. Коефіцієнт «одиниця» характеризує матеріал, у якого тепловий опір і опір потоку водяної пари такий самий, як і у шару повітря тієї самої густини.

Теплоізоляція від шкіри до поверхні одягу виміряна на рухомому манекені в певних умовах. За­лежно від призначення одягу Існують різні характеристики теплоізоляції. В цьому стандарті викори­стовується основна підсумкова теплоізоляція /_{сі г}.

м

Її визначають по відношенню до оголеного тіла і вона виражається у

м²К

———
Вт

, або в кло за допо­

огою чинника корекції:

0

(2)

,155 м² К
Вт

Загальна теплоізоляція від шкіри до навколишньої атмосфери, включаючи одяг та граничний шар повітря, виміряний на рухомому манекені за певних умов.

Опір втратам тепла в результаті радіації і конвекції від оголеної шкіри або від зовнішньої по­верхні одягу до навколишньої атмосфери, виміряний на рухомому манекені.

Необхідну підсумкову теплоізоляцію розраховують з урахуванням теплових параметрів середо­вища (температура повітря, середня температура радіації, швидкість повітря, відносна вологість повітря) і обміну речовин в організмі людини (див. ISO/TR 11079).

4. ОЦІНЮВАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СПЕЦІАЛЬНОГО ОДЯГУ І ВИМОГИ ДО НИХ

   1. Теплоізоляція, /_сі_>г

Вимоги до теплоізоляції людського тіла у певному холодному середовищі визначають відпо­відно до рекомендації ISO/TR 11079 (IREQ).

Цей стандарт регламентує забезпечення захисту від знижених температур за умови мінімаль­ного значення параметра основної підсумкової теплоізоляції /_{с)( г} = 0,15 (м² - К)/Вт, виміряного за ме­тодом, описаним у 5.1.