ДСТУ 3330-96. Інформаційні технології. Система стандартів з баз даних. Еталонна модель керування даними (61099)

База даних (database); Сукупність взаємопов’язаних даних, організованих згідно зі схемою бази даних так, щоб з ними міг працювати користувач (ДСТУ 2874).

Варіант (variant): Конфігурація всієї інформаційної системи або її частини, яка співіснує з іншою системою, що має іншу конфігурацію, але забезпечує ті самі засоби.

Версія (version): Конфігурація всієї інформаційної системи або її частини, яка існує в певний момент часу.

Вертикальне фрагментування (vertical fragmentation): Призначення примірників різних частин одного типу в два або більше середовища бази даних.

Визначення даних (data definition): Опис правил, яким повинні підпорядковуватись один або більше наборів примірників даних.

Горизонтальне фрагментування (horizontal fragmentation): Призначення різних множин або різних типів примірників даних у два або більше середовища баз даних.

Дані (data): Інформація, подана у формалізованому вигляді, придатному для пересилання, інтерпретування чи оброблення за участю людини або автоматичними засобами (ДСТУ 2938).

Дані керування доступом (access control data): Дані, пов'язані з визначенням або модифіку­ванням привілеїв керування доступом.

Дані розподілення (distribution data): Дані, які визначають інформацію про розміщення, дублю­вання та фрагментування об'єктів даних у розподіленій системі баз даних.

Додатковий засіб значення (added value facility): Засіб, який забезпечується процесором як додаток до засобів, що їх вимагає засіб моделювання даних.

Домен керування (management domain): Ділянка, що охоплює сукупність двох і більше інформаційних систем, кожна з яких може бути розподіленою і які спроектовані та сконструйовані для обміну даними й процесами.

Засіб моделювання даних (data modelling facility): Сукупність правил для визначення схеми і для маніпулювання даними, що зберігаються згідно зі схемою.

Застосування (application): Операції з керування та оброблення даних, що стосуються конк­ретних вимог інформаційної системи.

Зв’язок клієнт-сервер (client-server relationship): Зв'язок, що встановлюється в момент, коли клієнт замовляє послугу, яка виконується сервером.

Зв’язування (binding): Встановлення відношень між конкретними визначеннями даних і про­цесом.

Інтерфейс (interface): Визначений набір послуг, які надаються процесором (ДСТУ 2938).

Інформаційна система (information system): Система, яка організує зберігання та маніпулю­вання інформацією про предметну сферу (ДСТУ 2874).

Керування базами даних (database management): Процес визначення, створення, ведення баз даних, а також маніпулювання ними (ДСТУ 2874).

Клієнт (client): Користувач, що замовляє послуги, передбачені інтерфейсом сервера.

Комутаційне з’єднання (communications linkage): Засоби для обміну даними між комп'ютер­ними системами або між користувачем та комп'ютерними системами.

Контролер бази даних (database controller): Абстрактне подання для набору послуг, які узгоджені з конкретним засобом моделювання даних і реалізують його.

Контрольний журнал (audit trail): Журнал, в якому процеси функціювання фіксуються в інфор­маційній системі.

Конфігурація (configuration): Сукупність процесів інформаційної системи та спосіб, яким ці процеси взаємопов’язуються.

Механізм керування доступом (access control mechanism): Механізм, що може використову­ватися для здійснення захисту інформації від несанкційованого доступу.

Незалежність даних (data independence): Незалежність об'єктів даних від процесів, яка поля­гає в тому, щоб об'єкти даних можна було змінити без порушення процесів.

Об’єкт даних (data object): Будь-яке поняття або предмет, що стосується даних (ДСТУ 2874).

Обмеження цілісності (constraint): Обмеження на значення певного набору об'єктів даних.

Пара рівнів (level pair): Два суміжні рівні даних, вищий з яких завжди містить тип “інформації”, що стосується “примірників” на нижчому рівні.

Послуга (service): Надання функційних можливостей одного процесора іншим процесорам (ДСТУ 2874).

Початкова схема (source schema): Визначення даних або сукупність визначень даних до їх перетворення в схему.

Правило маніпулювання даними (data manipulation rule): Правило, якого або треба дотриму­ватись, коли процес визначається, або якого автоматично дотримується система керування даними, коли процес виконується.Правило обмеження цілісності (constraining rule): Правило, яке є частиною засобу моделю­вання даних і контролює специфікацію обмежень цілісності, що можуть накладатися на певний набір об’єктів даних.

Правило структурування даних (data structuring rule): Правило, що визначає, як можна струк- турувати набір примірників даних.

Привілей (privilege): Дозвіл на використання певної послуги керування даними для доступу до об'єкта даних, що надається ідентифікованому користувачеві.

Прикладна задача (application task): Задача, ініційована користувачем, що потребує для сво­го розв’язання оброблення інформації (ДСТУ 2873).

Прикладна система (application system): Система, призначена для розв'язування прикладних задач (ДСТУ 2938).

Прикладна схема (application schema): Опис примірників даних, які в будь-який час можуть міститись у прикладній базі даних.

Прикладний процес (application process): Процес, який є визначеним відповідно до вимог певної інформаційної системи.

Процес (process): Активний компонент інформаційної системи.

Процес маніпулювання даними (data manipulation process): Процес, семантика якого підпо­рядкована правилам маніпулювання даними засобу моделювання даних.

Процесор (processor): Об’єкт, що забезпечує конкретне застосування певної сукупності ко­манд.

Розподілена база даних (distributed database): База даних, фізично розподілена на дві і більше комп’ютерні системи (ДСТУ 2874).

Розподілена інформаційна система (distributed information system): Інформаційна система, об’єкти даних та/або процеси якої фізично розподіляються на дві або більше комп’ютерні системи.

Санкціювання (authorization): Визначення привілеїв для конкретного ідентифікованого корис­тувача.

Сеанс (session): Певний відрізок часу, протягом якого клієнт може багато разів взаємодіяти з сервером, причому і клієнт, і сервер підтримують дані один про одного.

Сервер (server): Процесор, який надає послуги іншому процесору.

Середовище бази даних (database environment): Сукупність, що складається з бази даних, пов’язаної з нею схеми бази даних та контролера бази даних.

Середовище керування даними (data management environment): Сукупність даних та пов’я­заних з ними елементів оброблення, об’єднаних у комп’ютерній системі.

Система керування базами даних (database management system): Сукупність програмних і мовних засобів, що забезпечують керування базами даних (ДСТУ 2874).

Система словників (dictionary system): Інформаційна система, що містить інформацію про одну або кілька прикладних систем.

Сталі дані (persistent data): Дані, які постійно зберігаються в інформаційній системі протягом усього процесу оброблення даних.

Стандарт Інтерфейсу (interface standard): Стандарт, що визначає види послуг, доступних в інтерфейсі для оброблення.

Стандарт обміну (interchange standard): Стандарт, який визначає сукупність об’єктів даних згідно з правилами структурування даних.

Схема бази даних (database schema): Формальний опис даних згідно з конкретною схемою даних.

Схема даних (data schema): Логічне подання організації даних.

Тимчасові дані (transient data): Дані, які надходять до інформаційної системи і вилучаються з неї після їх використання при виконанні однієї або кількох транзакцій.

Тип даних (data type): Пойменована сукупність даних зі спільними властивостями.

Транзакція (transaction): Сукупність зв’язаних між собою операцій, які характеризуються чо­тирма властивостями: атомарність, несуперечливість, локалізація та тривалість.

Фрагментування (fragmentation): Призначення примірників даних бази даних у два або більше середовища бази даних.

Функційний стандарт (functional standard): Стандарт, що складається з зібрання інших стандар­тів, узгоджених між собою.