7.6.1 Вологість легкого бетону і автоклавного ніздрюватого бетону слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-170 випробуванням проб, відібраних із готових панелей.
Від кожної панелі слід відбирати не менше двох проб.
Допускається визначати вологість бетону панелей діелькометричним методом згідно з ГОСТ 21718.
7.6.2 Проби бетону слід відбирати вибурюванням із панелі при малій швидкості або за допомогою шлямбура. При використанні пологого свердла його діаметр має бути не менше 25 мм.
7.6.3 Проби бетону слід відбирати:
- із одношарової панелі з боку її внутрішньої поверхні на глибину, що дорівнює половині товщини панелі;
- із теплоізоляційного шару суцільної двошарової панелі з боку його зовнішньої поверхні на глибину, що дорівнює 2/3 товщини цього шару;
- із внутрішнього шару двошарової панелі з екраном із боку його внутрішньої (обернутої в приміщення) поверхні на глибину, що дорівнює половині товщини цього шару.
Місце відбирання проби має бути розташоване на відстані від торцевих граней панелі не менше половини її товщини і не менше 200 мм.
Отвори, що утворилися в панелі після відбору проб, мають бути закладені матеріалом, що забезпечує відновлення необхідних експлуатаційних властивостей панелей у зонах відбору проб.
7.6.4 Маса кожної проби, яка використовується для визначення вологості бетону, має бути не менше:
- 100 г для легкого бетону;
- 20 г для автоклавного ніздрюватого бетону.
7.7 Контроль теплопровідності бетону
7.7.1 Теплопровідність легкого бетону і автоклавного ніздрюватого бетону (у висушеному до постійної маси стані) слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 (ГОСТ 7076) або іншими затвердженими в установленому порядку методами, які забезпечують точність вимірювань не менше 10 %. При цьому серія зразків для контролю теплопровідності бетону повинна складатися не менше ніж з трьох зразків.
7.7.2 Випробування теплопровідності бетону згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 (ГОСТ 7076) слід проводити за температури на поверхнях зразка в інтервалі від плюс 10 до плюс 40 °С.
7.8 Контроль пористості бетонної суміші
7.8.1 Об'єми міжзернових порожнин і залученого повітря в ущільненій суміші легкого бетону слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-114 (ГОСТ 10181).
7.9 Контроль зварних арматурних і закладних виробів
7.9.1 Методи контролю і випробувань зварних арматурних і закладних виробів слід приймати згідно з ГОСТ 10922 і ГОСТ 23858.
7.10 Контроль вологості теплоізоляційного шару тришарових панелей
7.10.1 Контроль вологості теплоізоляційного матеріалу в зразках, відібраних із тришарових панелей, слід проводити випробуваннями їх (зразків) методами, запровадженими стандартами або технічними умовами на відповідні теплоізоляційні вироби або матеріали.
Від кожної панелі слід відбирати не менше двох зразків теплоізоляційного матеріалу
Допускається не контролювати відпускну вологість теплоізоляційного шару з пінополістирольних плит згідно з ДСТУ Б В.2.7-8, а також з інших невологомістких і вологостійких матеріалів і виробів у випадках, визначених проектною документацією.
7.11 Контроль стисливості і початкової вологості теплоізоляційних матеріалів і виробів для тришарових панелей
7.11.1 Стисливість і початкову вологість теплоізоляційних виробів і матеріалів для тришарових панелей слід контролювати в тих випадках, коли зазначені параметри можуть змінитися в процесі зберігання або транспортування цих виробів і матеріалів.
7.11.2 Стисливість і початкову вологість теплоізоляційних виробів і матеріалів у випадках, передбачених 7.11.1, слід перевіряти перед виготовленням кожної партії панелей.
7.11.3 Стисливість теплоізоляційних виробів слід перевіряти при тиску, визначеному 5.8.2, за допомогою випробувального обладнання і згідно з методиками, наведеними в стандартах або технічних умовах на ці вироби.
7.11.4 Початкову вологість теплоізоляційних виробів і матеріалів слід визначати випробуваннями відібраних із них зразків методами, встановленими стандартами або технічними умовами на відповідні теплоізоляційні вироби і матеріали.
7.12 Контроль наявності і міцності зчеплення опоряджувальних і облицювальних шарів з бетоном і розчином
7.12.1 Наявність зчеплення захисно-декоративного і опоряджувального шарів із бетоном панелі слід перевіряти простукуванням.
7.12.2 Міцність зчеплення облицювальних плиток із розчином або бетоном слід визначати за методикою, наведеною у ГОСТ 28089.
Міцність зчеплення з розчином або бетоном плиток із великими розмірами допускається визначати за іншими методиками, затвердженими в установленому порядку.
7.13 Розміри панелей, відхилення від прямолінійності, площинності, перпендикулярності і рівності діагоналей поверхонь панелей, ширину розкриття технологічних тріщин, розміри раковин, напливів і сколів бетону панелей слід перевіряти методами, встановленими ДСТУ Б В.2.6-2.
Розміри і положення арматурних виробів, а також товщину захисного шару бетону до арматури слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.6-4 (ГОСТ 22904). За відсутності необхідних приладів допускається вирубка рівчаків і оголення арматури панелей з подальшим їх закладенням.
Діаметр каналів або трубок для змінюваної електропроводки перевіряють протяганням через них по всій довжині сталевого кулястого калібру, що має номінальний діаметр 0,9 або 0,8 від номінального діаметра каналу трубки (5.11.1), зазначеного в проектній документації. Калібр має бути закріплений на гнучкому тросі. Відхил дійсного діаметра калібру від номінального не повинен перевищувати 0; –0,1 мм.
8 МАРКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ
8.1 Маркування панелей слід виконувати згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.6-2 і цього стандарту.
Маркувальні написи слід наносити на нелицьовій торцевій вертикальній грані панелі. Допускається наносити маркувальні написи на лицьовій поверхні панелі поблизу її торцевої вертикальної грані фарбою, що не знижує якості подальшого опорядження панелей.
Допускається за угодою виробника зі споживачем і проектною організацією – автором проектної документації на конкретні будівлі – замість марок наносити на панелі їх скорочені умовні познаки, прийняті в проектній документації.
Монтажні знаки слід наносити на панелі у випадках, передбачених проектною документацією. Монтажні знаки, що визначають місця строповки і спирання панелей, мають бути нанесені у всіх випадках, коли поставку панелей здійснюють залізничним або водним транспортом.
8.2 Вимоги до документа про якість панелей, що поставляються споживачеві, – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2 і цього стандарту.
Для шаруватих панелей, виконаних із бетонів різних видів або структур, показники якості бетону слід зазначати для кожного шару.
За наявності в панелях шарів із розчину в документі про якість слід наводити показники міцності розчину (марку за міцністю на стиск, нормовану і фактичну відпускну міцність) і марку розчину за морозостійкістю. Для бетону і розчину слід зазначати клас або марку за міцністю на стиск.
Фактичну середню густину бетону і фактичну теплопровідність слід зазначати для бетону у висушеному до постійної маси стані.
Фактичну стисливість теплоізоляційних виробів тришарових панелей зазначають у тому випадку, якщо вона перевищує 2 %.
8.3 Панелі слід транспортувати і зберігати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-2 і цього стандарту.
8.4 Панелі слід зберігати в касетах у вертикальному або нахиленому положенні. Кожна панель має бути установлена на дерев'яні підкладки заввишки не менше 30 мм або опори іншого типу, що забезпечують її зберігання.
При зберіганні і транспортуванні шаруватих панелей опори слід розташовувати тільки під їх несним шаром. Конструкція опор повинна унеможливлювати спирання панелі теплоізоляційним або зовнішнім захисно-декоративним шаром.
За наявності в панелі частин і деталей, що виступають вниз, висота опор повинна перевищувати їх висоту не менше ніж на 20 мм.
Панелі слід встановлювати на майданчиках із твердим штучним покриттям або з щільною і рівною природною основою.
8.5 Панелі слід перевозити у вертикальному або нахиленому положенні на панелевозах, залізничних платформах та інших транспортних засобах, забезпечених спеціальними кріпильними і опорними пристроями, що забезпечують нерухомість панелей і їх зберігання, включаючи зберігання заповнення отворів і деталей, які виступають із площини панелей.
8.6 Вікна і двері, установлені в панелях, при зберіганні і транспортуванні панелей мають бути зачинені і закріплені.
8.7 У випадках, передбачених проектною документацією, панелі в цілому, їх теплоізоляційний шар, вікна і двері мають бути захищені від зволоження на період зберігання і транспортування панелей.
8.8 Піднімання, завантаження і розвантаження панелей слід робити за монтажні петлі або із застосуванням спеціальних захватних пристроїв, передбачених проектною документацією.
9 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
9.1 Загальні вимоги безпеки при виробництві панелей повинні відповідати СНиП ІІІ-4, ГОСТ 12.3.002 або ДБН А.3.2-2.
9.2 Рівень шуму у робочій зоні не повинен перевищувати значень, які наведені у ДСН 3.3.6.037, ГОСТ 12.1.003.
9.3 Санітарно-гігієнічні показники повітря робочої зони нормуються згідно із ГОСТ 12.1.005.
9.4 Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021.
9.5 Працюючі при виробництві панелей повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно із ГОСТ 12.4.011.
9.6 Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони і контроль за їх вмістом повинні здійснюватись згідно із ГОСТ 12.1.005.
9.7 Бетон, з якого виготовляються панелі, є негорючий, вибухобезпечний матеріал, який не виділяє токсичних речовин у процесі виготовлення і використання. У повітряному середовищі, у стічних водах і у присутності інших матеріалів і речовин токсичних сполук і твердих відходів не утворюється.
9.8 Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися згідно із ГОСТ 12.3.009.
9.9 Експлуатація електроустановок і електроприладів повинна здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.019 і "Правилами техники безопасности эксплуатации электроустановок-потребителей", затвердженими Держенергонаглядом.
9.10 Використання у виробництві вихідних матеріалів повинно виконуватися з додержанням вимог безпеки, які установлені відповідними нормативними документами на ці матеріали.
10 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
10.1 Оцінювання відповідності бетонних і залізобетонних панелей вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі – Технічний регламент) здійснюється шляхом сертифікації призначеним в установленому порядку органом з оцінки відповідності (далі – орган оцінки) за показниками їх механічного опору та стійкості, пожежної безпеки та безпеки експлуатації, запровадженими розділом 5 цього стандарту.
10.2 Оцінювання відповідності панелей здійснюється відповідно до положень, запроваджених Технічним регламентом, ДСТУ Б А.1.2-1, ДСТУ-Н Б А. 1.1-83 та цим стандартом.
10.3 Сертифікація панелей здійснюється із застосуванням наступних процедур оцінки відповідності та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності":
1) випробування виробником виробу певного типу;
2) здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;
3) випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
4) подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
5) випробування органом оцінки виробу певного типу;
6) випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;
7) проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю за виробництвом;
8) перевірка органом оцінки системи якості виробництва;
9) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю за виробництвом;
10) проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва;
11) випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику відповідно до програми аудиту.
Процедури оцінки відповідності 1-4 реалізуються виробником, а 5-11 – органом оцінки.
Сертифікація продукції може здійснюватись також із використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції).
10.4 Для кожного окремого виробництва панелей орган оцінки на підставі аналізу факторів, наведених у пункті 20 Технічного регламенту, конкретизує перелік процедур оцінки відповідності, зазначених у 8.3. Усі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінки відповідності документуються виробником.
10.5 Відсутність на підприємстві, що виготовляє панелі, контролю за виробництвом згідно ДСТУ-Н Б А.1.1-83 унеможливлює наявність позитивного висновку щодо видачі сертифіката відповідності.
10.6 Наявність системи якості виробництва панелей не є обов'язковою вимогою при сертифікації продукції. Відповідність системи контролю за виробництвом вимогам ДСТУ ISO 9001 є достатньою для позитивної оцінки цієї системи.
10.7 Для випробувань навантаженням панелей, які виготовляються за однією документацією в однакових технологічних умовах (далі за ДСТУ Б А.3.1-6 – однорідна продукція), при достатньому обґрунтуванні, можливий відбір зразків – марок-представників. Такий підхід можливий у випадку якщо марка-представник/марки-представники може охоплювати кілька модифікацій продукції за умови, що різниця між модифікаціями не впливає на рівень безпеки та інші вимоги щодо використання продукції. Роботи з визначення зразків-представників здійснюються органом оцінки. Матеріали з обґрунтування використання марок-представників зберігаються органом оцінки протягом 10 років після закінчення робіт із сертифікації продукції.
