6.5 Мікроклімат виробничих приміщень, в яких готуються ЩМАС, повинен відповідати вимогам санітарних норм ДСН 3.3.6.042.
6.6 Рівень шумового навантаження на працюючих при приготуванні ЩМАС не повинен перевищувати 80,0 дБ “А” екв. згідно з ДСН 3.3.6.037.
6.7 Згідно з ДСН 3.3.6.039 та ДСТУ ГОСТ 12.1.012 еквівалентні рівні загальної вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати 92 дБ.
6.8 Виробничі приміщення повинні бути забезпечені внутрішнім водогоном та каналізацією згідно зі СНиП 2.04.01, питною водою згідно з ДСанПіН 2.2.4-171, санітарно-побутовими приміщеннями згідно з ДБН В 2.2-28 та аптечкою з медикаментами для першої медичної допомоги.
6.9 Закриті приміщення, де проводяться роботи зі ЩМАС або їх компонентами, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно з ДСТУ Б А.3.2-12, ГОСТ 12.4.021, СНиП 2.04.05, мікроклімат повинен відповідати ДСН 3.3.6.042.
6.10 відповідно до 6.4.8 НАПБ А.01.001 та НАПБ В.01.048 виробничі приміщення повинні бути обладнані первинними засобами пожежогасіння. Оснащення приміщень первинними засобами пожежогасіння слід здійснювати керуючись вимогами, які викладені у НАПБ А.01.001, НАПБ Б.03.001 та ГОСТ 12.1.004, а експлуатація вогнегасників має відбуватися згідно з НАПБ Б.01.008.
6.11 у разі займання в’язких нафтових дорожніх бітумів засобами гасіння мають бути: піни, пісок, вогнегасний порошок. Для гасіння невеликих осередків пожежі можна використовувати вуглекислий газ.
6.12 Виробничі споруди та зовнішні установки необхідно захистити від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38.
6.13 Все технологічне обладнання повинно бути надійно заземлене згідно з НАПБ Б.07.005, незалежно від того, чи використовуються інші засоби захисту від статичної електрики.
6.14 виробничі процеси виготовлення ЩМАС повинні проводитись з урахуванням вимог пожежної безпеки, електростатичної іскробезпеки та виробничої безпеки відповідно до НПАОП 0.03-1.07, ДСТУ 3273, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, гост 12.1.044, ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.4.124, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, НАПБ А.01.001. Робочі місця повинні бути організовані відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.2.061.
6.15 Не допускається виконувати виробничі операції на несправному обладнанні та при відключених контрольно-вимірювальних приладах, за якими визначаються технологічні параметри: температура, концентрація парів, тиск тощо.
6.16 Технологічне обладнання за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним, а у разі небезпечних несправностей та аварій необхідно передбачати захисні заходи, що обмежують масштаб і наслідки пожежі.
6.17 Виробничі та складські приміщення обладнують системою протипожежної автоматики і пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-13 та НАПБ Б.06.004.
6.18 виробничі приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою відносяться до категорії “В” відповідно до вимог НАПБ Б.03.002.
6.19 Електробезпечність баз для приготування ЩМАС повинна відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 12.1.038, ДСТУ 7237, ГОСТ 12.1.019.
6.20 У виробничих приміщеннях, де використовуються горючі речовини, необхідно застосовувати механічний інструмент з матеріалу, що не утворює іскор у разі удару (алюміній, латунь, бронза та їх сплави) згідно з НАПБ А.01.001.
6.21 Клас зони виробничих приміщень визначається згідно з НПАОП 40.1-1.32.
6.22 рівень шумового навантаження на робочих місцях вимірюється згідно з ГОСТ 12.1.050.
6.23 Освітленість робочих місць контролюють згідно із ДСТУ Б В.2.2-6 та ДБН В.2.5-28.
6.24 Еквівалентні рівні загальної вібрації на робочих місцях контролюють згідно з ДСН 3.3.6.039.
6.25 Вихідні матеріали для ЩМАС за результатами радіаційно-гігієнічної оцінки ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів за ДБН В.1.4-2.01 повинні відповідати І або ІІ класу відповідно до ДБН В.1.4-1.01.
6.25.1 Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів сировинних матеріалів, які використовуються для всіх видів будівництва без обмежень (І клас), не повинна перевищувати 370 Бк∙кг-1 .
6.25.2 сировинні матеріали, у яких ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів знаходиться у межах (370-740) Бк∙кг-1 (ІІ клас), не можна використовувати для дорожнього і промислового будівництва у межах території населених пунктів і зон перспективної забудови.
6.26 Матеріали для приготування ЩМАС – щебінь, пісок, мінеральний порошок і бітум – за характером шкідливості і ступенем впливу на організм людини відносяться до малонебезпечних речовин (ІV клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007).
6.27 Стабілізуючі добавки є, здебільшого, горючими речовинами з температурою спалаху вище ніж 220°С. При роботі з ними необхідно дотримуватись вимог напБ А.01.001, а також ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.4.009.
6.28 Згідно з ДСТУ 4044 та ГОСТ 12.1.044 група горючості бітумів – горючі речовини, мінімальна температура займання – 335 °С, температура спалаху у відкритому тиглі – не нижче ніж 230 °С.
6.29 До робіт, пов’язаних з приготуванням і використанням ЩМАС, допускаються особи, які пройшли інструктаж з техніки безпеки і перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001 та НПАОП 63.21-1.01.
6.30 Робітники, які займаються приготуванням і використанням ЩМАС, повинні дотримуватись вимог безпеки згідно з ДСТУ Б А.3.2-4 та повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з НПАОП 0.00-4.01 та типовими галузевими нормами – НПАОП 63.21-3.03.
6.31 Руки, забруднені ЩМАС, слід протерти технічною ватою, змоченою у солярове мастило, а потім вимити теплою водою з милом.
6.32 Персонал, який займається приготуванням і використанням ЩМАС, повинен проходити попередні і періодичні медичні огляди згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246.
розділ 9.
Текст пункту 9.6 викласти у новій редакції:
«9.6 Пісок із відсівів подрібнення щільних гірських порід випробовують згідно з ДСТУ Б В.2.7-232 та ДСТУ Б В.2.7-210; щебінь згідно з дсту Б В.2.7-71; бітуми згідно з дсту 4044 та бітуми, модифіковані полімерами, згідно з ДСТУ Б В.2.7-135; мінеральний порошок згідно з ДСТУ Б В.2.7-247».
Доповнити пункт 9.8:
«9.8 Показники безпеки та охорони довкілля контролюють у процесі підготовки, організації та виробництва сумішей асфальтобетонних та асфальтобетону щебенево-мастикового відповідно до вимог, указаних у розділі 6, а також на вимогу органів Держнагляду».
розділ 12. Текст пункту 12.2 викласти у новій редакції:
«12.2 при використанні ЩМАС для влаштування верхніх шарів покриттів дорожніх одягів автомобільних доріг строк експлуатації до капітального ремонту визначається згідно з 2».
Додаток Б. Текст четвертого абзацу викласти у новій редакції:
«для шарів товщиною від 40 мм до 50 мм з відповідною витратою ЩМАС з максимальною крупністю 15 мм – (75-125) кг/м2 :
(10 – 15) мм – (40 – 60) %,
(5 –10) мм – (15 – 25) %,
(0 – 5) мм – (5 – 20) %,
(0 – 0,071) мм – (10 – 20) %,
бітум або бітум, модифікований полімерами та (чи) з
поверхнево-активними речовинами – (6,0... 7,0) %,
стабілізуючі дрібноволокнисті добавки – (0,2... 0,5) %».
Текст додатка Д викласти у новій редакції:
«БІБЛІОГРАФІЯ
1 ВБН В.2.7-218-176-2003 Будівельні матеріали. Застосування поверхнево-активних речовин в дорожніх технологіях з використанням бітумів
2 ВБН Г.1-218-050-2001 Організаційно-методичні, економічні і технічні нормативи. Міжремонтні строки експлуатації дорожніх одягів та покриттів на автомобільних дорогах загального користування».
Надруковано:
“Інформаційний бюлетень Мінрегіону”, № 11, листопад 2012 р., К.: “Укрархбудінформ”
