---

5.4.5 Під час випробувань за схемою "однієї кривої" навантаження на штамп збіль­шують ступенями до заданого тиску р_з, який приймається в інтервалі 0,2 - 0,4 МПа.

Тиск р_з повинен бути встановлений з ура­хуванням передбачуваного фактичного тиску на грунт в основі фундаменту, що дорівнює сумі тисків від навантаження фундаменту і власної ваги грунту в насиченому водою стані на відмітці випробування.

Після досягнення умовної стабілізації осі­дання на останньому ступені, який відповідає тиску р_з, грунт в основі штампа слід замочити і продовжувати замочування з вимірюванням осідання грунту до його умовної стабілізації при витраті води не менше ніж розрахована згідно з додатком Г.

За критерій умовної стабілізації просі­дання грунту слід приймати швидкість осідан­ня штампа, яка не перевищує 0,1 мм за дві години.

5.4.6 Випробування за схемою "двох кри­вих" слід проводити на одній глибині у двох шурфах, розміщених на відстані 5 - 6 м.

В одному шурфі випробування слід вико­нувати відповідно до вимог 5.4.5, в іншому -замочити грунт (з витратою води не менше ніж розраховано згідно з додатком Г) після мон­тажу установки до прикладення навантажен-10

5.4.3 Отсчеты по прогибомерам на каждой ступени нагружения производят:

- при испытании крупнообломочных грунтов и песков - через каждые 10 мин в течение первого получаса, 15 мин в течение второго получаса и далее через 30 мин до условной стабилизации де­формации грунта;

- при испытании глинистых грунтов - через каждые 15 мин в течение первого часа, 30 мин в течение второго часа, далее через 1 ч до условной стабилиза­ции деформации грунта.

5.4.4 Испытания просадочных грунтов с замачиванием следует проводить по схеме "двух кривых" или "одной кривой".

Выбор схемы испытаний должен быть про­изведен в зависимости от комплекса характе­ристик, необходимых для проектирования.

Испытания по схеме "двух кривых" сле­дует выполнять при необходимости опреде­ления полного комплекса характеристик (5.5.3), по схеме "одной кривой" - в случаях, когда достаточно определить модуль дефор­мации грунта природной влажности и отно­сительную просадочность при одном задан­ном давлении.

5.4.5 При испытаниях по схеме "одной кривой" нагрузку на штамп увеличивают сту­пенями до заданного давления р_з, принимае­мого в интервале 0,2 - 0,4 МПа.

Давление р_з должно быть установлено с учетом предполагаемого фактического дав­ления на грунт в основании фундамента, рав­ного сумме давлений от нагрузки фундамента и собственного веса грунта в насыщенном водой состоянии на отметке испытания.

После достижения условной стабилиза­ции осадки на последней ступени, соответству­ющей давлению р_з, грунт в основании штампа следует замочить и продолжать замачивание с измерениями просадки грунта до ее условной стабилизации при расходе воды не менее рас­считываемого по приложению Г.

За критерий условной стабилизации про­садки грунта следует принимать скорость осадки штампа, не превышающую 0,1 мм за два часа.

5.4.6 Испытания по схеме "двух кривых" следует проводить на одной глубине в двух шурфах, расположенных на расстоянии 5 - 6 м.

В одном шурфе испытания необходимо выполнять в соответствии с требованиями 5.4.5, в другом - замочить грунт (при расходе воды не менее рассчитываемого по приложе­нию Г) после монтажа установки до приложе-

ДСТУ Б В.2.1-7-2000 (ГОСТ 20276-99) с.11

ня, а потім навантажувати штамп ступенями до тиску р_з, продовжуючи замочування грун­ту.

5.4.7 Відліки за прогиномірами після за­мочування просадного грунту слід проводити через проміжки часу, вказані в 5.4.3.

5.4.8 Замочування просадних грунтів в основі штампа у котлованах, шурфах і дудках слід проводити розосередженим струменем для запобігання розмиву грунту, підтримуючи рівень води на 5 - 10 см вище поверхні піщаної подушки і вимірюючи витрату води.

5.4.9 Після закінчення випробувань ви­робку слід заглибити нижче відмітки випро­бування на глибину не менше двох діаметрів штампа для контролю однорідності грунту, який випробовується.

5.4.10 У процесі випробування ведуть журнал, форма якого наведена у додатку Б.

5.5 Обробка результатів

5.5.1 За даними випробувань будують графік залежності осідання штампа від тиску S =f(p) (додаток Д).

На графіку проводять осереднену пряму методом найменших квадратів або графічним методом.

За початкові значення р_о і S_o (перша точка, яка ключена в осереднення) приймають тиск, що дорівнює напрузі  _rg,o (5.4.1), і відповідне

осідання; за кінцеві значення p _nі S _n - значення p_i і S_i, які відповідають четвертій точці гра­фіка на прямолінійному відрізку.

Якщо при тиску p_i приріст осідання буде вдвічі більший, ніж для попереднього ступеня тиску p_i-l , а при наступному ступені тиску р_i+l, приріст осідання буде дорівнювати або біль­ший приросту осідання при p_i за кінцеві зна­чення p_ni S_n слід приймати р_i-l і S_i-l. При цьому кількість точок, які включені в осереднення, повинна бути не менше трьох. Інакше при випробуванні грунту необхідно застосовувати менші ступені тиску.

Примітка. При проведенні випробувань гвинтовим штампом (із збереженням природ­ного напруженого стану грунту) за початкові значення р_o і S_o приймають значення p_i, та S_i, які відповідають першому ступеню наванта­ження на графіку S =f(p) .

ния нагрузки, а затем нагружать штамп сту­пенями до давления р_з, продолжая замачива­ние грунта.

5.4.7 Отсчеты по прогибомерам после за­мачивания просадочного грунта следует про­изводить через промежутки времени, указан­ные в 5.4.3.

5.4.8 Замачивание просадочных грунтов в основании штампа в котлованах, шурфах и дудках следует производить рассредоточен­ной струёй во избежание размыва грунта, под­держивая уровень воды на 5 - 10 см выше поверхности песчаной подушки и измеряя расход воды.

5.4.9 По окончании испытаний выработку следует углубить ниже отметки испытания на глубину не менее двух диаметров штампа для контроля однородности испытываемого грунта.

5.4.10 В процессе испытания ведут журнал, форма которого приведена в приложении Б.

5.5 Обработка результатов

5.5.1 По данным испытаний строят график зависимости осадки штампа от давления S =f(p) (приложение Д).

На графике проводят осредняющую пря­мую методом наименьших квадратов или графическим методом.

За начальные значения р_о и S_o (первая точ­ка, включаемая в осреднение) принимают дав­ление, равное напряжению  _rg,o (5.4.1), и соот­ветствующую осадку; за конечные значения p_nи S _n - значения р_i и S_i соответствующие чет­вертой точке графика на прямолинейном участке.

Если при давлении р_i приращение осадки будет вдвое больше, чем для предыдущей сту­пени давления p_i-l, а при последующей ступени давления р_i+l, приращение осадки будет равно или больше приращения осадки при р_і за конечные значения р_n и S_n следует принимать р_i-l і S_i-l. При этом количество включаемых в осреднение точек должно быть не менее трех. В противном случае при испытании грунта необходимо применять меньшие ступени дав­ления.

Примечание. При проведении испытаний винтовым штампом (с сохранением природ­ного напряженного состояния грунта) за начальные значения р_о и S_о принимают значе­ния p_і и S_і, соответствующие первой ступени нагрузки на графике S ⁼f(p).

ДСТУ Б В.2.1-7-2000 (ГОСТ 20276-99) с.12

5.5.2 Модуль деформації грунту Е, МПа, обчислюють для лінійного відрізку графіка за формулою

5.5.2 Модуль деформации грунта Е, МПа, вычисляют для линейного участка графика по формуле

(5.2)

де  - коефіцієнт Пуассона, який прий­мається 0,27 для великоуламкових грунтів; 0,30 - для пісків і супісків;0,35 - для суглинків;

0,42 - для глин;

K_p - коефіцієнт, що приймається в залежності від заглиблення штампа h/D;

h - глибина розміщення штампа відносно поверхні грунту, см;

D - діаметр штампа, см;

K₁- коефіцієнт, який приймається 0,79 для жорсткого круглого штампа;

 - приріст тиску на штамп (5.5.1), МПа,

який дорівню p_n–р_o;

S - приріст осідання штампа, що

відповідає р, см, і визначається за

осередненою прямою.

Коефіцієнт К_p приймають рівним 1 при випробуваннях грунтів штампами у котлова­нах, шурфах і дудках. При випробуваннях грунтів гвинтовим штампом у бурових свер­дловинах нижче вибою і в масиві без буріння свердловин коефіцієнт К_p приймають в залеж­ності від відношення h/D за таблицею 5.5, де h - глибина розміщення штампа відносно по­верхні грунту, см.

Примітка. При випробуванні грунту штампом типу III у вибої бурових свердловин допускається приймати коефіцієнт К_p рівним 1 незалежно від h/D.

где  - коэффициент Пуассона, прини­маемый равным 0,27 для крупно­обломочных грунтов; 0,30 - для песков и супесей; 0,35 - для суглинков; 0,42 - для глин;

К_p- коэффициент, принимаемый в зависимости от заглубления штампа h/D;

h - глубина расположения штампа относительно поверхности грунта, см;

D - диаметр штампа, см;

К₁- коэффициент, принимаемый равным 0,79 для жесткого круглого штампа;

 - приращение давления на штамп (5.5.1), МПа, равное p_n–р_o;

S - приращение осадки штампа,

соответствующее р, см, опреде­ляемое по осредняющей прямой.

Коэффициент К_p принимают равным 1 при испытаниях грунтов штампами в котло­ванах, шурфах и дудках. При испытаниях грунтов винтовым штампом в буровых сква­жинах ниже забоя и в массиве без бурения скважин коэффициент К_p принимают в зави­симости от отношения h/D по таблице 5.5, где h - глубина расположения штампа относи­тельно поверхности грунта, см.

Примечание. При испытаниях грунта штампом типа III в забое буровых скважин допускается принимать коэффициент К_p рав­ным 1 независимо от h/D.

Таблиця

5.5

Таблица

5.5.3 За результатами випробувань про­садних грунтів слід визначати відповідно до вказівок додатка Е:

- модуль деформації грунту природної вологості Е та відносне просідання _s1, при заданому тиску р_з- при випробу­ванні за схемою "однієї кривої";

5.5.3 По результатам испытаний проса-дочных грунтов следует определять в соответ­ствии с указаниями приложения Е:

- модуль деформации грунта природной влажности Е и относительную проса-дочность _s1, , при заданном давлении р_з- при испытании по схеме "одной кривой";

ДСТУ Б В.2.1-7-2000 (ГОСТ 20276-99) с.13

- модуль деформації грунту природної вологості Е та у водонасиченому стані E_sat (після замочування), початковий просадний тиск р_slі відносне просідан­ня _sl при різних тисках - при випробу­ванні за схемою "двох кривих".

6 МЕТОД ВИПРОБУВАННЯ РАДІАЛЬНИМ ПРЕСИОМЕТРОМ

6.1 Суть методу

6.1.1 Випробування грунту радіальним пресиометром проводять для визначення мо­дуля деформації Е пісків, глинистих, органо-мінеральних і органічних грунтів.

6.1.2 Модуль деформації визначають за результатами навантажування грунту гори­зонтальним навантаженням у стінках свердло­вини з допомогою радіального пресиометра.

Результати випробування оформлюють у вигляді графіка залежності горизонтальних переміщень грунту від горизонтального тиску.

6.1.3 При випробуванні грунту радіальним пресиометром застосовують таке устат­кування і способи проходки свердловин, які забезпечують збереження природного напру­женого стану грунту:

- самозабурювальні пресиометри;

- буріння свердловин під захистом важ­ких розчинів;

- проходка ділянки свердловини, на якій будуть проводитися випробування, з допомогою рухомої колони обсадних труб.

У грунтах, які забезпечують стійкість сті­нок свердловини, допускається проведення випробувань без збереження природного нап­руженого стану. При цьому обов'язковим є збереження природної будови грунтів.

6.1.4 Під час проходки дослідної сверд­ловини слід додержуватися вимог 4.4.

6.1.5 Діаметр свердловин не повинен пере­вищувати діаметра зонда пресиометра більше ніж на 10 мм.

6.2 Обладнання та прилади

6.2.1 До складу установки для випробу­вань грунту радіальним пресиометром повин­ні входити:

- зонд;

• пристрій для утворення та вимірюван­ня тиску в камері зонда;

• модуль деформации грунта природной влажности Е и в водонасыщенном сос­тоянии Е_sat (после замачивания), на­чальное просадочное давление p_sl и относительную просадочность _sl при различных давленнях - при испытании по схеме "двух кривых".