---

, (13)

, (14)

(15)

Під час випробування насипних матеріа­лів у формули (13) і (14) замість R_k підстав­ляють значення R_L.

8.9 За результат випробування приймають середньоарифметичні значення термічного опору і ефективної теплопровідності всіх ви­пробуваних зразків.

9 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ

У протоколі випробування повинні бути наведені такі відомості:

- найменування матеріалу або виробу;

- позначення і найменування норматив­ного

документа, за яким виготовлений матеріал

або виріб;

- підприємство-виготовлювач;

- номер партії;

- дата виготовлення;

- загальне число випробуваних зразків;

- тип приладу, на якому проведене ви­пробування;

- положення зразків, які випробову­ються (горизонтальне, вертикальне);

- методика виготовлення зразків насип­ного матеріалу із зазначенням терміч­ного опору дна і кришки ящика, у яко­му випробовувались зразки;

При испытании насыпных материалов в формулы (13) и (14) вместо R_k подставляют значение R_L.

8.9 За результат испытания принимают среднеарифметические значения термичес­кого сопротивления и эффективной теплопро­водности всех испытанных образцов.

9 ПРОТОКОЛ ИСПЫТАНИЯ

В протоколе испытания должны быть приведены следующие сведения:

- наименование материала или изделия;

- обозначение и наименование норма-­

тивного документа, по которому изго-­

товлен материал или изделие;

- предприятие-изготовитель;

- номер партии;

- дата изготовления;

- общее число испытанных образцов;

- тип прибора, на котором проведено испытание;

- положение испытываемых образцов (горизонтальное,вертикальное);

- методика изготовления образцов на­сыпного материала с указанием терми­ческого сопротивления дна и крышки ящика, в котором испытывались об­разцы;

ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) C.11

- розміри кожного зразка;

- товщина кожного зразка перед почат­ком випробування і в процессі випро­бування з вказівкою, чи проводилось випробування при фіксованому тиску на зразок чи при фіксованій товщині зразка;

- фіксований тиск (якщо він був фіксо­ваний);

- середній розмір неоднорідних вклю­чень у зразках (якщо вони є);

- методика сушіння зразків;

- відносна зміна маси кожного зразка внаслідок його сушіння;

- вологість кожного зразка до початку і після закінчення випробування;

- густина кожного зразка в процесі ви­пробування;

- відносна зміна маси кожного зразка, яка відбулась у процесі випробування;

- температура гарячої і холодної лицьо­вих граней кожного зразка;

- різниця температур гарячої і холодної лицьових граней кожного зразка;

- середня температура кожного зразка;

- щільність теплового потоку крізь кож­ний зразок після встановлення стаціо­нарного теплового режиму;

- термічний опір кожного зразка;

- ефективна теплопровідність матеріалу кожного зразка;

- середньоарифметичне значення тер­мічного опору всіх випробуваних зраз­ків;

- середньоарифметичне значення ефек­тивної теплопровідності всіх випробуваних зразків;

- напрямок теплового потоку;

- дата випробування;

- дата останнього градуювання приладу (якщо випробування проведене на об­ладнаному тепломіром приладі);

- для стандартних зразків, які викорис­товувались при градуюванні приладу повинні бути вказані: тип, термічний опір, дата вивіру, термін дії вивіру, ор-ганізація, що проводила вивір;

- оцінка похибки вимірювання терміч­ного опору або ефективної теплопро­відності;

- размеры каждого образца;

- толщина каждого образца перед нача­лом испытания и в процессе испытания с указанием, проводилось ли испыта­ние при фиксированном давлении на образец или при фиксированной тол­щине образца;

- фиксированное давление (если оно было фиксировано);

- средний размер неоднородных вклю­чений в образцах (если они есть);

- методика сушки образцов;

- относительное изменение массы каж­дого образца вследствие его сушки:

- влажность каждого образца до начала и после окончания испытания;

- плотность каждого образца в процессе испытания:

- относительное изменение массы каж­дого образца, произошедшее в про­цессе испытания;

- температура горячей и холодной ли­цевых граней каждого образца;

- разность температур горячей и холод­ной лицевых граней каждого образца: средняя температура каждого образца;

- плотность теплового потока через каж­дый образец после установления ста­ционарного теплового режима;

- термическое сопротивление каждого образца;

- эффективная теплопроводность мате­риала каждого образца;

- среднеарифметическое значение тер­мического сопротивления всех испы­танных образцов;

- среднеарифметическое значение эф­фективной теплопроводности всех ис­пытанных образцов;

- направление теплового потока;

- дата испытания;

- дата последней градуировки прибора (если испытание проведено на осна­щенном тепломером приборе);

- для стандартных образцов, использо­ванных при градуировке прибора, дол­жно быть указано: тип. термическое сопротивление, дата поверки, срок дей­ствия поверки, организация, проводив­шая поверку;

- оценка погрешности измерения терми­ческого сопротивления или эффектив­ной теплопроводности:

ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) C.12

- заява про повну відповідність або част­кову невідповідність процедури випро­бування вимогам даного стандарту. Якщо при проведенні випробування допустилися відхилення від вимог да­ного стандарту, то вони повинні бути вказані у протоколі випробування.

10 ПОХИБКА ВИЗНАЧЕННЯ

ЕФЕКТИВНОЇ

ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ

І ТЕРМІЧНОГО ОПОРУ

Відносна похибка визначення ефективної теплопровідності і термічного опору за даним методом не перевищує ±3 %, якщо випробу­вання проведене у повній відповідності з ви­могами даного стандарту.

- заявление о полном соответствии или частичном несоответствии процедуры испытания требованиям настоящего стандарта. Если при проведении испы­тания были допущены отклонения от требований настоящего стандарта, то они должны быть указаны в протоколе испытания.

10 ПОГРЕШНОСТЬ ОПРЕДЕЛЕНИЯ

ЭФФЕКТИВНОЙ ТЕПЛОПРО­-

ВОДНОСТИ И ТЕРМИЧЕСКОГО

СОПРОТИВЛЕНИЯ

Относительная погрешность определения эффективной теплопроводности и термичес­кого сопротивления по данному методу не превышает ±3 %, если испытание проведено в полном соответствии с требованиями настоя­щего стандарта.

ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) C.13

ДОДАТОК А (обов'язковий)

Вимоги до приладів для визначення ефективної теплопровідності

і термічного опору при стаціонарному тепловому режимі

1 Схеми приладу

Для вимірювання ефективної теплопро­відності і термічного опору при стаціонар­ному тепловому режимі застосовують при­лади:

- зібрані за асиметричною схемою, об­ладнані одним тепломіром, який роз­ташований між зразком, що випробо­вується, і холодною плитою приладу або між зразком і гарячою плитою при­ладу (рисунок А. 1);

- зібрані за симетричною схемою, об­ладнані двома тепломірами, один з яких розташований між зразком, що випробовують, і холодною плитою приладу, а другий - між зразком і гаря­чою плитою приладу (рисунок А.2);

ПРИЛОЖЕНИЕ А

(обязательное)

Требования к приборам для определения эффективной теплопроводности

и термического сопротивления при стационарном тепловом режиме

1 Схемы прибора

Для измерения эффективной теплопро­водности и термического сопротивления при стационарном тепловом режиме применяют приборы:

- собранные по асимметричной схеме. оснащенные одним тепломером, кото­рый расположен между испытываемым образцом и холодной плитой прибора или между образцом и горячей плитой прибора (рисунок A.1);

- собранные по симметричной схеме, оснащенные двумя тепломерами, один из которых расположен между испы­тываемым образцом и холодной пли­той прибора, а второй - между образ­цом и горячей плитой прибора (рису­нок А.2);

1 - нагрівник; 2 - тепломір; 3 - зразок, що випробовується; 4 - холодильник

Рисунок А.1 - Схема приладу з одним тепло­міром

1
- нагреватель; 2 - тепломер;

3 - испытываемый образец; 4 - холодильник

Рисунок А.1 - Схема прибора с одним тепло­мером

1 - нагрівник; 2 - тепломіри; 3 - холодильник;

4 - зразок, що випробовується

Рисунок А.2 - Схема приладу з двома тепло­мірами

1 - нагреватель; 2 - тепломеры;

3 - холодильник; 4 - испытываемый образец

Рисунок А.2 - Схема прибора с двумя тепло­мерами

ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) С.14

- прилад, у якому щільність теплового потоку, що проходить крізь зразок, який випробовують, визначають шля­хом вимірювання електричної потуж­ності, котра подається на нагрівник зони вимірювання гарячої плити при­ладу (прилад з гарячою охоронною зоною) (рисунок А.3).

- прибор, в котором плотность тепло­вого потока, проходящего через испы­тываемый образец, определяют путем измерения электрической мощности, подаваемой на нагреватель зоны изме­рения горячей плиты прибора (прибор с горячей охранной зоной) (рису­нок А.3).

1 - холодильник; 2 - зразки, що випробовуються;

3 - плити нагрівника зони вимірювання; 4 - обмотка нагрівника зони вимірювання; 5 - плити нагрівника охоронної зони; 6 - обмотка нагрів­ника охоронної зони

Рисунок А.3 - Схема приладу з гарячою охорон-­ ною зоною

2 Нагрівник і холодильник

2.1 Плити нагрівника або холодильника можуть мати форму квадрата, сторона якого повинна бути не менше 250 мм, або круга, діа­метр якого повинен бути не менше 250 мм.

2.2 Робочі поверхні плит нагрівника і хо­лодильника повинні бути виготовлені з ме­талу. Відхилення від площинності робочих поверхонь повинне бути не більше 0,025 % їх максимального лінійного розміру.

2.3 Відносна напівсферична випроміню­вальна здатність робочих поверхонь плит наг­рівника і холодильника, що дотикаються до зразка, який випробовується, повинна бути більше 0,8 при тих температурах, які ці по­верхні мають у процесі випробування.

3 Тепломір

3.1 Розміри робочих поверхонь тепломіра повинні дорівнювати розмірам робочих по­верхонь плит нагрівника і холодильника.

1 - холодильник; 2 - испытываемые образцы;

З - плиты нагревателя зоны измерения; 4 - об­мотка нагревателя зоны измерения; 5 - плиты нагревателя охранной зоны; 6 - обмотка нагре­вателя охранной зоны

Рисунок А.3 - Схема прибора с горячей охранной зоной

2 Нагреватель и холодильник

2.1 Плиты нагревателя или холодильника могут иметь форму квадрата, сторона кото­рого должна быть не менее 250 мм, или круга. диаметр которого должен быть не менее 250 мм.

2.2 Рабочие поверхности плит нагревателя и холодильника должны быть изготовлены из металла. Отклонение от плоскостности ра­бочих поверхностей должно быть не более 0,025 % их максимального линейного размера.

2.3 Относительная полусферическая излу-чательная способность рабочих поверхностей плит нагревателя и холодильника, соприка­сающихся с испытываемым образцом, должна быть более 0,8 при тех температурах, которые эти поверхности имеют в процессе испытания.

3 Тепломер

3.1 Размеры рабочих поверхностей тепло­мера должны быть равны размерам рабочих поверхностей плит нагревателя и холодиль­ника.

ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) C.15

3.2 Відносна напівсферична випроміню­вальна здатність лицьової грані тепломіра, що дотикається до зразка, який випробовують, повинна бути більше 0,8 при тих температу­рах, які ця грань має у процесі випробування.

3.3 Зона вимірювання тепломіра повинна бути розташована у центральній частині його лицьової грані. Її площа повинна становити не менше 10 % і не більше 40 % всієї площі ли­цьової грані.

3.4 Діаметр термопарних проводів, які застосовують при виготовленні термоелек­тричної батареї тепломіра, повинен бути не більше 0,2 мм.

4 Датчики температури

Число датчиків температури на кожній робочій поверхні плит нагрівника або холо­дильника і лицьової грані тепломіра, що до­тикається до зразка, який випробовується, повинне бути рівним цілій частині числа (А-площа зони випромінювання) і бути не менше двох. Діаметр проводів, які підходять до цих датчиків, повинен бути не більше 0,6 мм.

5 Електрична вимірювальна система

Електрична вимірювальна система по­винна забезпечувати вимірювання сигналу датчиків різниці температур поверхонь з по­хибкою не більше 0,5 %, сигналу тепломіра - з похибкою не більше 0,6 % або електричної потужності, яка подається на нагрівник зони випромінювання гарячої плити приладу, - з похибкою не більше 0,2 %.

Сумарна похибка вимірювання різниці температур поверхонь плит приладу і теп­ломіра, які дотикаються до лицьових граней зразка, що випробовується, не повинна бути більше 1 %. Сумарна похибка - сума похибок, які виникають внаслідок спотворення тем­пературного поля біля датчиків температури, зміни характеристик цих датчиків під впливом зовнішніх умов і похибки, що вноситься електричною вимірювальною системою.

6 Пристрій для вимірювання товщини

зразка, що випробовується

Прилад повинен бути обладнаний при­строєм. який дозволяє вимірювати товщину зразка в процесі його випробування штанген­циркулем з похибкою не більше 0.5 %.

3.2 Относительная полусферическая из-лучательная способность лицевой грани теп­ломера, соприкасающейся с испытываемым образцом, должна быть более 0,8 при тех тем­пературах, которые эта грань имеет в процессе испытания.