---

5.2.3  Компоненти системи, які керуються засобами програмного забезпечення, для виконання вимог цього розділу повинні відповідати певній частині EN 54.

5.3 Устаткування електроживлення

5.3.1 Компоненти системи повинні живитися від:

a) автономного джерела живлення, наприклад, змінної батареї, або

b) джерела живлення згідно з EN 54-4.

Примітка. Згідно з EN 54-2, ППКП живиться від устаткування електроживлення, яке відповідає EN 54-4.

5.3.2 Усі компоненти системи, що живляться від автономного джерела живлення, повинні відповідати таким вимогам:

a) автономне джерело живлення повинно міститися у корпусі компонента системи;

b) автономне джерело живлення повинно забезпечувати нормальне функціювання компонента системи протягом не менше ніж 36 міс.

Виробник повинен вказати тип автономного джерела живлення і тривалість експлуатування для нормального функціювання компонента системи. Строк експлуатування повинен бути підтверджений розрахунком. Цей розрахунок повинен враховувати за нормальних умов довкілля, середнє значення споживання і номінальну напругу в черговому режимі. Результат розряджання джерела живлення середнім струмом протягом 36 міс. не повинен перевищувати 85% номінальної ємності.

Примітка. 15% номінальної ємності, що лишаються, враховують саморозрядження джерела живлення.

Середнє значення споживання потрібно розраховувати, виходячи з електричної схеми.

Якщо розрахунок є недоцільним, то середнє значення споживання вимірюють за номінальної напруги протягом не менше ніж 1 год у режимі спокою, після стабілізаційного періоду, встановленого виробником.

Перевіряти цей розрахунок потрібно відповідно до 8.3.3. У додатку С наведено приклад розрахунку строку експлуатування автономного джерела живлення.

5.3.3 Усі компоненти системи, які живляться від автономного джерела живлення, повинні бути спроможними видати сигнал несправності (низька напруга) до того, як джерело живлення відмовить. При цьому повинні бути враховані такі умови:

a) компонент системи повинен бути спроможний сформувати і передати сигнал несправності протягом 60хв після заміни працездатного автономного джерела живлення на попередньо підготовлене джерело живлення, яке певним чином навмисно розряджене, що імітує джерело живлення в кінці його терміну експлуатування;

b) компонент системи, якщо його активувати, повинен бути спроможний нормально функціювати, з попередньо підготовленим джерелом живлення, яке певним чином навмисно розряджене, що імітує джерело живлення в кінці його терміну експлуатування;

c) компоненти системи повинні підтримувати режим тривоги і (або) інший активований режим протягом не менше ніж 30хв (якщо режим тривоги не застосовуваний).

Процедуру щодо перевіряння цієї вимоги наведено в 8.3.4.

5.3.4 Втрата ємності джерелом живлення повинна визначатися сигналом несправності з місця згідно з EN 54-2. Якщо кілька джерел живлення використовують для різних функцій в одному елементі системи, сигнал несправності повинен бути виданий для кожного джерела живлення, див. 5.3.3.

5.3.5 Компонент системи повинен бути сконструйований так, щоб зробити неможливою зміну полярності, або, якщо це не застосовано, полярність під'єднань джерела живлення повинна ідентифікуватися, і зміна полярності не повинна призвести до ушкодження компонента системи.

Процедуру з перевіряння зміни знаку полярності наведено в 8.3.5.

5.4 Випробовування на впливання довкілля

5.4.1 Загальні положення

Компоненти системи повинні бути піддані випробовуванням на впливання довкілля, визначеним у відповідних частинах стандартів серії EN 54. Функційні випробовування радіочастини компонента системи до і після випробовувань на впливання довкілля повинні бути проведені відповідно до 8.3.

Примітка. Тип і жорсткість випробовувань на впливання довкілля визначають окремо для наступних основних категорій обладнання, яке містить передавач/приймач:

— контрольне та індикаторне обладнання (ППКП);

— інші компоненти системи (наприклад, сповіщувачі, ручні сповіщувачі, пристрої введення/виведення).

5.4.2 Загальна процедура випробовування

Якщо інше не вказано, компоненти СПС, що містять відповідно передавач і приймач, повинні бути встановлені в радіочастотно-екрановане випробовувальне устаткування, як це вказано в додатку А.

Під час випробовування компонента системи, який передає сигнал тривоги, він повинен бути випробуваний разом зі стандартним компонентом системи, який приймає сигнал тривоги, і навпаки.

Вимірювати значення загасання сигналу А потрібно завжди на компоненті системи, встановленому у випробовувальне устаткування, за щільно замкнених кріпленнях. Однак, під час проведення деяких кліматичних впливів ці кріплення необхідно відкрити або зразок під час випробовування повинен бути знятий з кріплення.

5.4.3 Забезпечення випробовувань

Виробник повинен надати необхідну кількість зразків для випробовувань. Необхідну кількість зазначено в таблиці 2, залежно від типу компонента системи, який випробовують.

Таблиця 2 — Забезпечення випробовувань

Надані зразки повинні являти серійну продукцію виробника, щодо їхньої конструкції та калібрування. Якщо зразок складається щонайменше з двох частин: бази (гнізда, панелі) і головки (модуля, що підключається), а радіочастина і джерело живлення розташовані лише в одній частині, то лише цю частину випробовують на відповідність цьому стандарту. Іншу частину використовують для вмикання радіочастини.

6 ДОКУМЕНТАЦІЯ

Виробник повинен підготувати документацію для оцінювання сумісності в конфігурації(-ях), які ним вказані. Документація повинна містити щонайменше таке:

a) перелік відповідних компонентів системи пожежної сигналізації. Цей перелік визначає функції для кожного компонента системи (частиною цього визначання повинен бути опис програмного забезпечення й апаратних засобів) і технічну інформацію щодо кожного компонента системи для сприяння доказу сумісності кожної підсистеми в глобальній мережі системи;

b) протоколи випробовувань щодо відповідності компонентів системи до вказаної частини стандартів серії EN 54;

c) характеристики РЧ-лінії зв'язку між кожним компонентом системи і ППКП;

d) ліміт коефіцієнта навантаження на систему, наприклад, конфігурація, кількість компонентів системи, що здатні здійснювати зв'язок з однією базовою станцією, функційні обмеження.

Документація на пристрої введення/виведення повинна відповідати вимогам, викладеним у цьому розділі.

Пристрої введення/виведення потрібно постачати разом із технічними інструкціями та інформацією, достатньою для їхнього монтування й обслуговування, що дозволить їх налаштування та функціювання, або, якщо всю цю інформацію не постачають із кожним пристроєм введення/виведення, то на кожному пристрої повинно бути вказано або надано разом із ним посилання на відповідні документи.

Для правильного функціювання пристрою введення/виведення, ця документація повинна деталізувати вимоги щодо правильного обробляння сигналів пристрою введення/виведення. Це може бути зроблено наданням детальної технічної специфікації або посиланням на відповідний протокол обробляння, або посиланням на перелік ППКП, до яких він може бути під'єднаний тощо.

Примітка. Додаткову інформацію може вимагати орган сертифікації для оцінювання пристрою введення/виведення згідно з цим стандартом.

7 МАРКУВАННЯ

Маркують згідно з вимогами відповідних частин стандартів серії EN 54.

Компонент системи, що містить радіочастину, повинен бути додатково чітко помаркуваний так:

a) номер цього стандарту, тобто EN 54-25,

b) маркування, яке вимагається іншими нормативними документами;

Елемент, що містить автономне джерело живлення, повинен додатково містити маркування з вказівками на тип і основні характеристики джерела (джерел) живлення, рекомендованого виробником. Ці познаки повинні бути видимі під час заміни.

Примітка. Якщо ZA.3 описує ту саму інформацію, що і в цьому розділі, то виконуються вимоги цього розділу.

8 ВИПРОБОВУВАННЯ

8.1 Загальні вимоги

8.1.1 Загальні положення

Дозволено об'єднування випробовування відповідно до інших частин EN 54 із випробовуваннями, зазначеними у цьому стандарті.

Примітка. Рознімні компоненти складаються принаймні з двох частин: бази (гнізда, панелі) і головки (модуля, що підключається). Якщо випробні зразки є рознімними, то, щонайменше, ці дві частини розглядають разом, як єдиний компонент системи.

8.1.2 Нормальні атмосферні умови під час випробовувань

Якщо методика випробовувань не встановлює інше, то умови для випробовування зазначено у відповідних частинах EN 54.

8.1.3 Режими функціювання під час випробовувань

Якщо методика випробовувань вимагає, щоб зразок перебував у режимі функціювання, то на зразок потрібно подати живлення відповідно до вимог виробника, та підімкнути до відповідного устаткування контролю, характеристики якого відповідають технічним вимогам виробника. Якщо інше не зазначено в методиці випробовування, параметри електроживлення зразка повинні знаходитися в межах діапазону(-ів), зазначеного(-их) виробником і повинні лишатися незмінними протягом випробовування. Величина, обрана для кожного параметра, повинна зазвичай мати номінальне або середнє значення зазначеного діапазону.

Детальний опис живлення і устаткування контролю, як і критерії стану тривоги, які застосовували, повинні бути відображені в протоколі випробовування.

8.1.4 Встановлювання та положення у просторі

Вимоги щодо встановлювання та положення у просторі треба приймати такі, які вказано у відповідних частинах EN 54.

8.1.5 Похибка

Допустимі похибки треба приймати такими, як вказано у відповідних частинах EN 54.

8.2 Випробовування системи

8.2.1 Програма випробовувань системи

Порядок проведення випробовування і кількість зразків наведено в таблиці 3.

Таблиця 3 — Програма випробовування системи

8.2.2 Випробовування на захищеність від згасання сигналу, обумовленого місцем розташування

8.2.2.1 Мета випробовувань

Довести, що відповідні РЧ-лінії зв'язку відповідають вимогам, визначеним у 4.2.1, у середовищі, вільному від завад, і у відповіднійсмузі частот.

8.2.2.2 Методика випробовування

Згідно з документацією виробника вимоги 4.2.1 повинні бути піддані технічному оцінюванню.

Примітка. Оцінювання бере до уваги різницю між технічними підходами різних виробників для унеможливлення втрати інформації через згасання сигналу, обумовленого місцем розташування.

8.2.2.3 Вимоги

Оцінювання повинне свідчити, що вимоги 4.2.1 виконуються.

8.2.3 Випробовування на збереження сигналу тривоги

8.2.3.1 Мета випробовувань

Довести, що повідомлення тривоги до або від компонента системи не втрачено внаслідок конфлікту і (або) через зайнятість РЧ-лінії зв'язку, а робота системи відповідає вимогам, визначеним у 4.2.2.

8.2.3.2 Методика випробовування

За допомогою засобів, забезпечених виробником, 10 компонентів системи повинні бути одночасно переведені в режим передавання або приймання повідомлення тривоги. Якщо ємність системи менша 10 компонентів, то в режим переводиться максимальна кількість компонентів.

8.2.3.3 Вимоги

Перше повідомлення тривоги повинно бути прийнято протягом 10 с, а останнє повідомлення тривоги — протягом 100 с. Жодного повідомлення тривоги не повинно бути втрачено.

Примітка. Значення 100 с вказано без наміру показати відповідність часу відповіді тривоги або часу відповіді помилкового спрацьовування згідно з EN 54-2.