Страница 2: ДСТУ Б В.2.3-25:2009. Споруди транспорту. Огородження дорожнє тросового типу. Загальні технічні умови (60546)

4

ДСТУ Б В.2.3-25:2009

Якщо при початкових випробуваннях огородження не буде відповідати вимогам призначеності, вносять зміни у конструкцію і повторюють випробування, або проводять випробування старої конструкції з навантаженням на одну градацію нижче ніж попереднє.

3. Розрахунок конструкції огороджень передбачає визначення навантаження на трос (тро-
   си), натяжний пристрій, початкову анкерну опору, які виникають під час первинного контакту ДТЗ з
   огородженням. Для тросового огородження місця первинного контакту розташовують по середині
   кроку стояків, за чверть відстані до попереднього стояка та безпосередньо у місцях кріплення троса
   до компенсатора.

4. Для комбінованого огородження місце первинного контакту призначають будь-де, але
   не ближче ніж 5 м від початкової анкерної опори.

5. Допустима величина поперечного прогину (W) при розрахунковому наїзді повинна бути
   не більше мінімальної відстані від місця встановлення огородження до початку небезпечної зони і
   вибирається з ряду 0,6; 0,8; 1,0; 1,3; 1,7; 2,1; 2,5; 3,5 м.

6. За визначеними навантаженнями на вузли і деталі конструкції огородження визначають
   їх параметри і розміри з урахуванням конструктивних вимог.

4.2.4 Конструктивні вимоги

1. Огородження має бути збірним, монтаж відбуватися на місці застосування. Складові
   його частини, вузли та деталі повинні відповідати вимогам цього стандарту, технічним умовам та
   комплекту документації, розроблених, узгоджених та затверджених у встановленому порядку.

2. Характеристики міцності анкерних опор з урахуванням показників ґрунту, на яких опори
   встановлюють, міцність натяжних пристроїв, троса (тросів) та їх з'єднання повинні забезпечити ви-
   конання вимоги призначеності даної конструкції тросового огородження.

3. У всіх випадках висота огородження (3.2) повинна бути у межах від 0,8 м до 0,9 м. Нижні
   троси тросового огородження розташовують на відстані від 0,1 м до 0,2 м один від одного (Дода-
   ток А).

4. У верхній частині анкерних опор повинні бути передбачені елементи кріплення тяжів на-
   тяжних пристроїв, у надземній частині проміжних стояків - елементи кріплення компенсатора або
   тросів.

5. Натяжний пристрій повинен надати можливість пересування кінця каната на відстань не
   менше ніж 0,2 м і наближення його до анкерної опори. Для цього використовують один тяж з правою
   нарізкою або два тяжа з правою і лівою нарізкою. До складу натяжного пристрою повинно бути до-
   дано чохол з пластмасової плівки або брезенту.

6. Для тросового огородження довжина троса (відстань між коушами) не повинна переви-
   щувати 50 м, для тросового комбінованого - 70 м.

Коуші повинні відповідати вимогам ГОСТ 2224.

Внутрішній розмір затискачів для фіксації загину кінців сталевого каната повинен дорівнювати діаметра каната з відхилом "плюс" 1 мм. Загин канатів закріплюють не менше ніж трьома затискачами.

7. Компенсатори повинні підтримувати трос на відстані від 120 мм до 200 мм від стояка.

8. Чарунки сітки (рекомендується у вигляді ромба) повинні мати розміри у межах від
   100 мм х 100 мм до 200 мм х 200 мм. Висота сітки - від 1,0 м до 1,6 м. Кріплення троса повинно бути
   передбачене до внутрішнього боку сітки через 0,3 м - 0,4 м затискачами або дротом завтовшки від
   2 мм до 3 мм. Допускається послідовний пропуск сталевого каната через чарунки сітки на відстані
   від 0,3 м до 0,5 м із закріпленням його до опор.

9. Стояки комбінованого огородження передбачають на всю висоту сітки. Стояки повинні
   мати пристрої (закладні деталі, отвори тощо) для закріплення сітки та троса.

Простір між першим (останнім) стояком та анкерною опорою сіткою не заповнюють.

5

ДСТУ Б В.2.3-25:2009

З'єднання секцій сітки повинно здійснюватися, як правило, на стояку. З'єднання канатів, за потреби, виконують у будь-якому місці шляхом влаштування подвійних петель і чотирьох затискачів.

4.2.4.10 Захист від корозії компенсаторів здійснюють у відповідності до СНиП III-18.

4.3 Вимоги до сировини, матеріалів, покупних виробів

1. При виготовленні залізобетонних опор та проміжних стояків застосовують важкий або лег-
   кий бетон марки не нижче ніж 300 та морозостійкістю не нижче ніж Мрз 100 згідно з ВСН 139, а також
   арматуру класів АІ та АII відповідно до ГОСТ 5781. Товщина та граничний відхил товщини захисно-
   го шару бетону виробу згідно з ДСТУ Б В.2.6-2.

2. Трос виготовляють із застосуванням сталевого каната згідно з ГОСТ 2688, ГОСТ 3067,
   ГОСТ 3068, ГОСТ 3070, ГОСТ 3071.

Для тросового та тросового комбінованого огородження використовують сталеві канати діаметром від 14 мм до 28 мм. Допускається використовувати канати, які були у вжитку.

3. Елементи кріплення компенсаторів до стояків, нарізка на затискачах повинні відповідати:
   болти - ГОСТ 7798, гайки - ГОСТ 5915, шайби - ГОСТ 6958.

4. У якості стояків тросового комбінованого огородження можуть бути використані опори до-
   рожніх знаків дерев'яних згідно з ГОСТ 25458 або залізобетонних згідно з ГОСТ 25459.

5. Компенсатори виготовляють із листового прокату гарячекатаного згідно з ГОСТ 19903 або
   холоднокатаного згідно з ГОСТ 19904 товщиною від 2,0 м до 3,5 мм.

4.4 Комплектність

1. До комплекту огородження входять деталі та вузли визначені у 4.1.3 цього стандарту.
   Кількість елементів кріплення повинна бути на 5 % більша ніж це передбачено розрахунком.

2. До комплекту поставки огородження повинна входити технічна документація згідно з
   ГОСТ 23118, а також Інструкція з монтажу даної конструкції огородження у конкретних дорожніх
   умовах.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

1. У приміщеннях для виготовлення елементів огородження: тросів, натяжних пристроїв, ком-
   пенсаторів, затискачів повинні бути забезпечені санітарні норміи згідно з ДСН 3.3.6.042.

2. Перед нагріванням сталевого каната і його загинанням слід перевірити наявність і стан
   технічних засобів пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004.

3. Під час завантаження, транспортування і розвантажування вузлів і деталей огородження
   повинні бути виконанні вимоги безпеки згідно з ГОСТ 12.3.002 та ГОСТ 12.3.009.

4. Монтаж огородження, ремонт та поновлення його після наїзду слід виконувати у відповід-
   ності до технологічної карти та Інструкції з монтажу у конкретних дорожніх умовах.

5. Місця проведення робіт з монтажу огородження або його відновлення облаштовуються тим-
   часовими технічними засобами організації дорожнього руху згідно з СОУ 45.2-00018112-006.

1. Забезпечення охорони праці -згідно з НПОАП 63.21-1-1.01.

6. Відходи виробництва, зокрема, монтажний дріт після розвантажування, залишки поліетиле-
   нової плівки, ящики повинні бути зібрані та вивезені до місця їх організованого складування.

6 МАРКУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ

1. Трос після виготовлення повинен бути згорнутий у бухту (тор) з внутрішнім діаметром не
   менше ніж 1,0 м, яку обмотують дротом згідно з ГОСТ 30136 діаметром від 2,0 мм до 3,5 мм. Затис-
   качі та коуші повинні бути змащені в'язким мастилом і обгорнуті поліетиленовою плівкою.

2. У натяжних пристроях після перевірки тяжі максимально зближують, пристрій змащують
   в'язким мастилом і вкладають у поліетиленовий пакет.

6

ДСТУ Б В.2.3-25:2009

3. Стояки при механізованому завантаженні і розвантаженні збирають у пакети по 8 -12 шт.,
   обмотують дротом згідно з ГОСТ 30136 діаметром від 4 мм до 6 мм.

4. Елементи кріплення, окремо болти, гайки, шайби, затискачі повинні бути вміщенні у поліети-
   ленові пакети.

5. Стояки та компенсатори збирають у пакети по 4 або 6 штук, закріплюють дротом діаметром
   2 мм- 3 мм.

6. До кожного троса дротом діаметром 0,1 мм прикріплюють ярлик з маркуванням виробу-
   згідно з 6.8 цього стандарту.

7. У пакет з натяжними пристроями вкладають етикетку згідно з 6.8 цього стандарту, а також
   Паспорт на виріб та Інструкцію з монтажу огородження та його утримання (далі - Інструкцію з мон-
   тажу).

3. На ярлику і на етикетці друкованими літерами наносять інформацію:

• назва продукції та назва деталі, вузла;

• назва підприємства - виробника та його юридична адреса;

• адреса встановлення огородження (дорога, км +);

• маса пакета;

• кількість одиниць деталей, вузлів;

• позначення ТУ та цього стандарту;

- тавро (штамп) відділу технічного контролю підприємства - виробника;

- відмітка про натурні випробування (дата).

6.9 Ярлик, етикетку покривають поліетиленовою плівкою.

7 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

1. Вузли і деталі огороджень транспортують автомобільним, залізничним або водним транс-
   портом з дотриманням вимог чинних правил перевезення вантажів.

2. Троси транспортують згорнутими у бухти (тори) у горизонтальному положенні не більше ніж
   по дві бухти.

3. Натяжні пристрої разом з елементами кріплення перевозять у дерев'яних ящиках, виготов-
   лених згідно з кресленнями підприємства - виробника.

4. Пакети стояків перед транспортуванням укладають на дерев'яні підкладки і прокладки.
   Підкладки під нижній ряд пакетів повинні мати товщину не менше 20 мм, ширину-100 мм і укладені
   через 800 мм - 1000 мм. Прокладки між пакетами повинні мати товщину не менше 15 мм і ширину
   100 мм.

5. Пакети компенсаторів укладають у транспортному засобі один на одного на прокладки і
   закріплюють дротом кожен ряд.

6. Умови зберігання пакетів і ящиків - група Ж за ГОСТ 15150. Допускається зберігання ого-
   родження просто неба.

7. Елементи анкерних опор транспортують зв'язаними без упакування. Зв'язування виконують
   дротом діаметром від 4 мм до 5 мм.

8. Навантаження, розвантаження і розпакування повинно здійснюватись способом, який не
   призводить до пошкодження деталей та захисного покриття.

7

ДСТУ Б В.2.3-25:2009

8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ ТА ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Натурні випробування конструкції огородження проводять у відповідності до ДСТУ Б В.2.3-13.

2. Сировина, матеріали і вироби, які застосовують для виготовлення огороджень, повинні
   мати супроводжуючі документи та відповідні сертифікати. За необхідності, відповідність їх вимогам
   цього стандарту повинна підтвердити лабораторія підприємства - виробника огородження.

3. Міцність бетону залізобетонної анкерної опори, проміжних стояків перевіряється лабора-
   торією підприємства - виробника огородження.

4. Контроль якості зварних швів компенсаторів, натяжних пристроїв повинен бути виконаний у
   відповідності до ГОСТ 3242.

8.5 Якість антикорозійного покриття компенсаторів перевіряють згідно з ГОСТ 9.307,
ГОСТ 9.402, СНиП 2.03.11.

8.6 Для контролю розмірів деталей і вузлів огородження слід використовувати повірені вимірю-
вальні інструменти з достатньою точністю.

8.7 Приймально-здавальні випробування кожного комплекту огородження проводить під-
приємство - виробник перед передачею його замовнику.

Якщо в процесі випробувань вузол, деталь не витримали випробувань хоча б за одним показником, встановленим цим стандартом, конструкція його підлягає перепроектуванню. Факт прийняття комплекту огородження фіксується у паспорті виробу підписами представників сторін і печаткою підприємства - виробника.

8.8 Прийняття огородження після монтажу на ділянці автомобільної дороги, вулиці здійс-
нюється у відповідності до чинного галузевого нормативного документа щодо приймання дорожніх
робіт.

9 ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТУВАННЯ
9.1 Застосування огородження

9.1.1 Огородження тросового типу можуть бути встановлені на дорогах IV-V категорії згідно з
ДБН В.2.3-4.

На дорогах вищих категорій необхідно передбачати заміну існуючих огороджень тросового типу на огородження дорожні парапетного типу згідно з ДСТУ Б В.2.3-10 або на огородження дорожні металеві бар'єрного типу згідно з ДСТУ Б В.2.3-12.

9.1.2 Огородження тросового типу є індивідуальною продукцією, яка застосовується при вико-
нанні умов:

- довжина тросів забезпечує перекриття конкретної небезпечної ділянки дороги, вулиці;

• стримувальна здатність огородження згідно 4.2.3.1 відповідає вимогам затримання відповід-
  ного розрахункового ДТЗ, який рухається ділянкою дороги з дозволеною швидкістю. Для забезпе-
  чення безпеки руху на ділянці дороги, де розрахунковим транспортним засобом є легковий
  автомобіль, необхідно за стримувальною здатністю огородження визначити обмеження макси-
  мальної швидкості руху для автобусів та вантажних автомобілів (дорожній знак 3.29 із застосуван-
  ням табличок 7.5.1, 7.5.2, 7.5.4 згідно з ДСТУ 4100);

• поперечний прогин огородження згідно 4.2.3.5 не перевищує відстані від краю проїзної части-
  ни до небезпечної зони.

3. Огородження тросового типу повинні бути розташовані не ближче ніж 1,0 м від краю про-
   їзної частини. Мінімальна відстань від місця встановлення огородження до початку небезпечної
   зони повинна бути на 0,5 м більша ніж нормований поперечний прогин даної конструкції.

4. Огородження тросового типу рекомендується застосовувати на ділянках доріг з висотою
   насипу від 1,5 м до 3,0 м і похилом від 1:2 до 1:3, а також у якості стримувальної системи перед во-

8

ДСТУ Б В.2.3-25:2009

дотоками, водосховищами, залізничною колією, розташованими не ближче ніж 6,0 м від краю проїзної частини.

9.1.5 Перед замовленням огородження певної конструкції повинні бути проведені детальні обстеження дорожніх умов ділянки дороги, вулиці та визначені умови руху відповідно до ДБН В.2.3-4. На схемі організації дорожнього руху наносять марку огородження згідно з 4.1.6.