Для характеристик якості певних типів повітря за 6.1 використовують наступну класифікацію. Приклади застосування цієї класифікації наведені в додатку А.

6.2.2 Витяжне і випускне повітря

Класифікація витяжного і випускного повітря, що прийнята в цьому стандарті, наведена в таблиці 3. Якщо спільний потік випускного повітря складається з потоків витяжного повітря різних категорій із різних приміщень, то йому надають категорію з найвищим рівнем забруднення.

Якщо передбачено очищення випускного повітря, то йому надають категорію з урахуванням очищення. Метод і ефективність очистки повинні бути чітко


6.2 Classification of air

6.2.1 General

The following classifications may be used to describe the quality of the different types of air defined in 6.1. Some applications of these classifications are given in Annex A.

6.2.2 Extract air and exhaust air

The classifications of extract air and exhaust air for the application in this standard are given in Table 3. In case the extract air contains different categories of extract air from different rooms, the stream with the highest category-number determines as a default the category of the total air stream..

The categories for exhaust air apply to the air after any cleaning that is used. When exhaust air is cleaned, the method and the expected effect of the cleaning shall be

визначені, ефективність очистки необхідно перевіряти спочатку та у процесі експлуатації. Слід також ураховувати вартість (додаток В), особливо якщо передбачено очищення випускного повітря більше ніж на один клас. Неможливо очищенням забезпечити клас випускного повітря ЕНА 1.

stated clearly and evidence shall be provided of the initial and continuing effectiveness of the cleaning process. The cost-effectiveness shall also be considered (see Annex В for the methodology), especially if the aim is to improve the exhaust air by more than one class. Exhaust air of class EHA 1 cannot be achieved by cleaning


Таблиця 3 - Класифікація витяжного (ETA) і випускного (ЕНА) повітря

Table 3 - Classification of extract air (ETA) and exhaust air (EHA)

Познака класу

Category

Характеристика повітря

Description



ETA 1



EHA 1

Витяжне і випускне повітря з низьким рівнем забруднення

Extract air with low pollution level

Повітря з приміщень, де головними джерелами забруднення є матеріали та конструкції будівлі, а також виділення від діяльності людей. У цих приміщеннях куріння заборонено.

Air from rooms where the main emission sources are the building materials and structures, and air from occupied rooms, where the main emission sources are human metabolism and building materials and structures. Rooms where smoking is allowed are excluded.



ETA 2




ЕНА 2

Витяжне і випускне повітря з помірним рівнем забруднення

Extract air with moderate pollution level

Повітря з приміщень, де перебувають люди, в яких рівень забруднення від тих же джерел та/або від діяльності людей вище ніж для класу ЕТА 1. Приміщення можливо віднести до класу ЕТА 1, але в них дозволено куріння.

Air from occupied rooms, which contains more impurities than category 1 from the same sources and/or also from human activities. Rooms which shall otherwise fall in category ETA 1 but where smoking is allowed.



ЕТА 3


ЕНА 3

Витяжне і випускне повітря з високим рівнем забруднення

Extract air with high pollution level

Повітря з приміщень, де виділення вологи, забруднення від процесів, хімічних речовин тощо, істотно знижують якість повітря.

Air from rooms where emitted moisture, processes, chemicals etc. substantially reduce the quality of the air.



ЕТА 4


ЕНА 4

Витяжне і випускне повітря з дуже високим рівнем забруднення

Extract air with very high pollution level

Повітря, яке містить запахи і домішки в концентраціях, значно більших ніж допускається для повітря в приміщенні у зонах обслуговування.

Air which contains odours and impurities in significantly higher concentrations than those allowed for indoor air in occupied zones.

6.2.3 Зовнішнє повітря

При проектуванні системи слід враховувати якість зовнішнього повітря навколо будівлі або навколо її передбачуваного місцезнаходження. Для зменшення впливу несприятливого зовнішнього повітря на повітря приміщень використовують наступне:

  • розташування повітрозабірників у місцях, де зовнішнє повітря найменш забруднене (якщо забруднення зовнішнього повітря неоднорідне навколо будівлі);

  • застосування необхідного очищення повітря.

Примітка 1. Подальшу інформацію про ці заходи надано у А.2 і А.З.

Можливі різні методи очищення повітря в залежності від того, чи забруднюється зовнішнє повітря газами, суспензією або тим та іншим (а також від розміру зважених часток). Відсутнє загальноприйняте універсальне визначення рівнів якості зовнішнього повітря, яке можливо використовувати при проектуванні систем вентиляції. Тому проектні рішення залежать від:

  • -прийнятих місцевих (регіональних) вимог;

  • діючих нормативів і настанов;

- важливості урахування окремих забруднюючих факторів, якщо вони не зазначені в нормах (наприклад, пилок, грибкові спори навколишньої місцевості).

6.2.3 Outdoor air

In the process of system design, consideration needs to be given to the quality of the outdoor air around the building or proposed location of the building. In the design, there are two main options for mitigating the effects of poor outdoor air on the indoor environment:

  • locate air intakes where the outdoor air is least polluted (if the outdoor air pollution is not uniform around the building)


  • apply some form of air cleaning


NOTE 1 See A.2 and A.3 for further information about these options.

Different air filtering techniques are available, their suitability depends on whether the outdoor air is polluted with gases, particles or both (and the size of the particles of concern). There are no universally accepted definitions of acceptable levels of outdoor air quality and those that do exist are not intended primarily to support the design of ventilation systems. Design decisions will therefore depend on:

- what local regulations are in force;

  • choices to adopt regulations and guidelines;

  • individual choices about the importance of specific pollutants that are not regulated (e.g. pollens, fungal spores of outdoor origin).

Національне пояснення.

Класифікація та методика оцінки якості зовнішнього повітря, що надані у цьому стандарті, є довідковими. На території України діє ДСП 201-97 "Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)". Норми, які рекомендовані ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я), можливо враховувати, але керуватися слід діючими національними вимогами.


Класифікацію зовнішнього повітря, що прийнята в цьому стандарті, наведено в таблиці 4. Ці класи використовують для визначення необхідності зменшення зовнішнього забруднення, але метод очищення зовнішнього повітря залежить від зазначених вище факторів.


The outdoor air classification is given in Table 4. These categories inform the decision as to whether mitigation of outdoor pollution is required, but the method of mitigation will depend on other factors, as noted above.

Таблиця 4 - Класифікація зовнішнього повітря (ODA)

Table 4 - Classification of outdoor air (ODA)

Познака класу

Category

Характеристика повітря

Description

ODA 1

Чисте повітря, яке може бути тільки тимчасово пильним (наприклад, пилок)

Pure air which may be only temporarily dusty (e.g. pollen)

ODA 2

Зовнішнє повітря з високими концентраціями твердих домішок та/або газоподібних забруднюючих речовин

Outdoor air with high concentrations of particulate matter and/or gaseous pollutants

ODA 3

Зовнішнє повітря з дуже високими концентраціями газоподібних забруднюючих речовин та/або макрочасток

Outdoor air with very high concentrations of gaseous pollutants and/or particulate


Застосування наведеної класифікації залежить від обраних критеріїв. Для цього пропонується наступне.

Клас ODA 1 застосовують, якщо виконуються норми ВООЗ та національні стандарти або норми з якості зовнішнього повітря.

Клас ODA 2 застосовують, якщо концентрації забруднюючих речовин перевищують норми ВООЗ та національні стандарти або норми з якості зовнішнього повітря з коефіцієнтом до 1,5.

Клас ODA 3 застосовують, якщо концентрації забруднюючих речовин перевищують норми ВООЗ та національні стандарти або норми з якості зовнішнього повітря з коефіцієнтом більше 1,5.

За відсутності узгоджених між країнами настанов щодо всіх забруднюючих речовин обґрунтований вибір класифікації залишається за проектувальником (з урахуванням насамперед національних вимог). Слід звертати увагу на потенційний комплексний вплив забруднюючих факторів, а не лише на окремі забруднення.

Типові газоподібні забруднення, які враховують при проектуванні систем вентиляції та кондиціонування повітря для оцінки зовнішнього повітря, складають: окис вуглецю, двоокис вуглецю, двоокис


Application of such a classification will depend on defining the criteria. As a starting point, the following approach is suggested.

ODA 1 applies where the WHO (1999) guidelines and any National air quality standards or regulations for outdoor air are fulfilled.

ODA 2 applies where pollutant concentrations exceed the WHO guidelines or any National air quality standards or regulations for outdoor air by a factor of up to 1,5.


ODA 3 applies where pollutant concentrations exceed the WHO guidelines or any National air quality standards or regulations for outdoor air by a factor greater than 1,5.

Since there are not guidelines of regulations for all pollutants, and those that do exist are not uniform between nations, informed interpretation is required on the part of the designer. The potential impact of mixtures of pollutants, not just individual pollutants, should be considered.


Typical gaseous pollutants to be considered in the evaluation of the outdoor air for the design of ventilation and room-conditioning systems are carbon monoxide, carbon dioxide, sulphur dioxide, oxides of

сірки, оксиди азоту та леткі органічні сполуки (ЛОС). Вплив цих зовнішніх забруднюючих речовин у приміщенні буде залежати від того, наскільки вони реактивні. Окис вуглецю, наприклад, є відносно стійкою сполукою і мало схильною до адсорбції внутрішніми поверхнями приміщення. Навпаки, озон в зовнішньому повітрі зазвичай не має великої важливості для проектування системи, оскільки озон є дуже реактивним і його концентрації в системі вентиляції та в приміщенні дуже швидко зменшуються. Інші газоподібні забруднення, як правило, знаходяться між цими крайніми випадками.

До твердих домішок належить загальна кількість твердих або рідких часток у повітрі від видимого пилу до часток менше мікрона. Більшість інструкцій щодо зовнішнього повітря відносяться до РМ10 (тверді домішки з аеродинамічним діаметром до 10 мкм), але зростає розуміння того, що з метою захисту здоров'я більший акцент повинен бути зроблений на частках з меншим розміром. Якщо необхідно брати до уваги біологічні частки, норми для РМ10 не застосовують, тому що набагато важливіше розглядати імунологічну або інфекційну небезпеку, яку становлять ці частки.

Примітка 2. Додаткову інформацію щодо якості зовнішнього повітря та визначення класу ODA наведено в А.3.

6.2.4 Припливне повітря

Якість припливного повітря для будівель, призначених для перебування людей, повинна забезпечувати необхідну якість повітря в приміщеннях з урахуванням очікуваних надходжень забруднення від внутрішніх джерел (виділення від діяльності людей, забруднення від роботи обладнання та процесів, будівельних матеріалів, меблів), а також безпосередньо від системи вентиляції.

nitrogen and volatile organic compounds (VOCs). The indoor impact of such outdoor pollutants will depend on how reactive they are. Carbon monoxide, for example, is relatively stable and subject to little adsorption by indoor surfaces. In contrast, ozone in the outdoor air is usually not relevant for the design of the system as ozone is highly reactive and its concentration decreases very rapidly in the ventilation system and in the room. Other gaseous pollutants are mostly intermediate between these extremes.




Particulate matter refers to the total amount of solid or liquid particles in the air, from the visible dust to submicron particles. Most outdoor air guidelines refer to PM10 (particulate matter with an aerodynamic diameter up to 10 μm) but there is growing acceptance that, for the purpose of health protection, greater emphasis should be placed on smaller particles. Where biological particles need to be considered, PM10 guidelines are not relevant and the more important consideration is the immunological or infectious hazard represented by the particles.


NOTE 2 Further information about outdoor air quality and how to determine the ODA class are given in A.3.

6.2.4 Supply air

The quality of the supply air for buildings subject to human occupancy shall be such that, taking into account the expected emissions from indoor sources (human metabolism, activities and processes, building materials, furniture) and from the ventilation system itself, proper indoor air quality will be achieved

Примітка 1. Настанову щодо того, як і де слід використовувати "матеріали з низьким рівнем забруднення" та "будівлі з низьким рівнем забруднення", надано у додатку G EN 15251:2007.

Національна примітка.

Будівельні матеріали повинні мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України та інші необхідні підтвердження на їх застосування у будівництві.

Для проектування системи слід визначити необхідні витрати зовнішнього повітря. Якщо припливне повітря містить рециркуляційне повітря, це має бути зазначено у проектній документації. Також рекомендується визначати якість припливного повітря та гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин (наприклад, СО2, ЛОС), які можуть знаходитися у повітрі приміщення. Отже, можливі надходження з внутрішніх джерел, а також гранично-допустимі концентрації та виділення забруднюючих речовин повинні бути задекларовані відповідно до стандартів.

Примітка 2. Витяжне повітря може бути змішане з припливним повітрям шляхом рециркуляції або непередбаченими витоками. Особливу увагу слід приділяти обладнанню або секціям утилізації теплоти (див. А.4).

6.2.5 Внутрішнє повітря

6.2.5.1 Загальні положення

Основну класифікацію внутрішнього повітря наведено в таблиці 5. Ця класифікація відноситься до повітря зони обслуговування в приміщенні.

NOTE 1 Annex G of EN 15251:2007 gives more guidance on the use of "low polluting materials" or "low polluting buildings"








The outdoor air rates shall be specified in design of the system. If supply air also contains recirculation air, this shall be noted in design documentation, too. In order to avoid misunderstandings, it is recommended to define the quality of the supply air also by specifying the concentration limits that will apply to named pollutants (e.g. CO2, VOC) in the indoor air. Therefore a declaration of the expected emissions from indoor sources is also needed and, wherever possible, this should be related to concentration limits and emission standards.



NOTE 2 Extract air can be mixed to the supply air on purpose by recirculation or unintentionally by leakage. Special attention should be paid to the situation in heat recovery devices or sections, see A.4.


6.2.5 Indoor air

6.2.5.1 General