---

де L_зp і L_бл - відповідно довжини притулів випробуваного зразка і однотипного вікон­ного блока;

S_зр і S_бл - відповідно площі стулчастих елементів випробуваного зразка і однотипно­го віконного блока.

3.4.8 Оформлення результатів випробувань

Результати випробувань оформлюють протоколом випробувань, в якому вказують:

Рисунок 3 - Пример построения диаграммы за­ висимости массовой воздухопрони­цаемости G от перепада давления Р

3.4.6 Обязательными характеристиками испытываемого образца являются:

- массовая воздухопроницаемость при перепаде давления 10 Па;

- объемная воздухопроницаемость при перепаде давления 100 Па;

- показатель режима фильтрации;

- номер класса воздухопроницаемости.

3.4.7 Показатели воздухопроницаемости однотипных с испытанным образцом конст­рукций оконных блоков (изделия типоразмер-ного ряда) допускается устанавливать про­порционально отношению (L_об/S_об):(L_бл/S_бл),

где L_об и L_бл - соответственно длины при­творов испытываемого образца и однотипно­го оконного блока;

S_об і S_бл - соответственно площади створ­чатых элементов испытываемого образца и однотипного оконного блока.

3.4.8 Оформление результатов испытаний

Результаты испытаний оформляют прото­колом испытаний, в котором указывают:

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.11

Примітка. В тих випадках, коли лінія фактичних замірів, що розташована у полі якого-небудь класу (наприклад, класу В), на локальній ділянці заходить у поле нижнього класу (наприклад, класу Г), випробуваному зразку надають номер нижчого класу повітропроникності. У випадку, якщо повітропроникність зразка перевищує границю класу Д, літерне позначення класу зразку не надають.

Рисунок 4 - Приклад побудови діаграми залеж­ності об'ємної повітропроникності Q₁ від перепаду тиску Р

- найменування, юридичну адресу і но­мер атестата акредитації випробу­вального центру (лабораторії), що проводив випробування;

- найменування, юридичну адресу орга­нізації-замовника випробувань;

- найменування, юридичну адресу орга­нізації-виготовлювача випробуваної продукції;

- найменування випробуваної продукції і нормативного документа, що регла­ментує вимоги до її якості;

Примечание. В тех случаях, когда линия факти­ческих замеров, расположенная в поле какого-либо класса (например, класса В), на локальном участке заходит в поле низшего класса (напри­мер, класса Г), испытываемому образцу присва­ивают номер низшего класса воздухопроницае­мости. В случае, если воздухопроницаемость образца превышает границу класса Д, буквенное обозначение класса образцу не присваивают.

Рисунок 4 - Пример построения диаграммы за­висимости объемной воздухопрони­цаемости Q₁ от перепада давления Р

- наименование, юридический адрес и номер аттестата аккредитации испыта­тельного центра (лаборатории), прово­дившего испытания;

- наименование, юридический адрес ор­ганизации-заказчика испытаний;

- наименование и юридический адрес ор­ганизации-изготовителя испытывае­мой продукции;

- наименование испытываемой продук­ции и нормативного документа, регла­ментирующего требования к ее ка­честву;

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.12

- опис випробуваних зразків продукції (габаритні розміри зразків, схема відчинення, конструкція притулу, число рядів ущільнювальних прокла­док тощо);

- дату надходження зразків у випробу­вальний центр (лабораторію);

- номер реєстрації зразків у випробу­вальному центрі (лабораторії);

- дату випробувань зразків;

- дані результатів випробувань згідно з 3.4.2-3.4.5; 3.4.7;

- характеристики зразків згідно з 3.4.6;

- підписи керівника випробувального центру (лабораторії) і випробувача, печатка.

4 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПРОНИКНОСТІ

Метод визначення водопроникності складається у встановленні границі водоне­проникності випробуваного зразка в умовах імітації дощового впливу на нього визначе­ною кількістю води при заданих стаціонар­них перепадах тиску.

4.1 Випробувальне обладнання та засоби контролю

4.1.3 Випробувальне обладнання та засо­би контролю приймають згідно з 3.1 з такими доповненнями:

- дощувальний пристрій, що дозволяє підтримувати під час випробування на всій поверхні зразка суцільну водяну плівку. Пропускна здатність дощу­вального пристрою повинна бути роз­рахована із умови забезпечення подачі води на 1 м² контрольної поверхні зразка (2+0,5) л за хвилину;

- термометр для вимірювання темпе­ратури води з границею вимірювання (0 - 50)°С з похибкою ±1°С;

- регулятор витрати та лічильник води з пропускною здатністю більше 3,0 м³/год і порогом чутливості не більше 0,05 м³/год.

4.1.2 Різні способи дощування та опис обладнання, що застосовується для цього, на­ведеш у додатку А.

4.2 Порядок підготовки до випробування

4.2.1 Перед початком проведення випро­бувань складають програму випробувань, в якій повинні бути відображені значення

- описание испытываемых образцов продукции (габаритные размеры об­разцов, схема открывания, конструк­ция притвора, число рядов уплотняю­щих прокладок и др.);

- дату поступления образцов в испыта­тельный центр (лабораторию);

- номер регистрации образцов в испы­тательном центре (лаборатории);

- дату испытаний образцов;

- данные результатов испытаний по 3.4.2-3.4.5; 3.4.7;

- характеристики образцов по 3.4.6;

- подписи руководителя испытательно­го центра (лаборатории) и испытателя, печать.

4 МЕТОД ОПРЕДЕЛЕНИЯ ВОДОПРОНИЦАЕМОСТИ

Метод определения водопроницаемости заключается в установлении предела водо­непроницаемости испытываемого образца в условиях имитации дождевого воздействия на него определенным количеством воды при заданных стационарных перепадах давления.

4.1 Испытательное оборудование и средства контроля

4.1.1 Испытательное оборудование и сред­ства контроля принимают по 3.1 со следую­щими дополнениями:

- дождевальное устройство, позволяющее поддерживать во время испытания на всей поверхности образца сплошную во­дяную пленку. Пропускная способность дождевального устройства должна быть рассчитана из условия обеспечения по­дачи воды на 1 м² контрольной поверх­ности образца (2+0,5) л в минуту;

- термометр для измерения температуры воды с пределом измерения (0 - 50)°С с погрешностью ±1°С;

- регулятор расхода и счетчик воды с про­пускной способностью более 3,0 м³/год и порогом чувствительности не более 0,05 м³/год.

4.1.2 Различные способы дождевания и описание применяемого для этого оборудо­вания указаны в приложении А.

4.2 Порядок подготовки к испытанию

4.2.1 Перед началом проведения испыта­ний составляют программу испытаний, в которой должны быть отражены значения

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.13

Рисунок 5 - Приклади побудови графіків випро­бувань віконних блоків на водопро­никність для кінцевого контрольного тиску 300 і 700 Па

Рисунок 5 - Примеры построения графиков ис­пытаний оконных блоков на водо­проницаемость для конечного конт­рольного давления 300 и 700 Па

кінцевого контрольного тиску і уточнений графік перепадів тиску.

4.2.2 Порядок підготовки до проведення випробування, включаючи відбір зразків, ана­логічний наведеному у 3.2.1 з такими допов­неннями:

- температура води для дощування по­винна бути від 8 до 20°С;

- форсунки дощувального пристрою розташовують у камері таким чином, щоб зовнішня поверхня зразка зрошу­валась рівномірно і повністю;

- пропускна здатність дощувального пристрою повинна бути відрегульова­на згідно з умовами 4.1.1.

4.2.3 Перед випробуванням віконного блока проводять пробне включення дощу­вального пристрою і впевнюються у правиль­ності розташування форсунок, після цього зразок протирають і провадять попередній вплив на зразок трьома імпульсами заданого тиску згідно з 3.2.7 (рисунок 5).

конечного контрольного давления и уточнен­ный график перепадов давления.

4.2.2 Порядок подготовки к проведению испытания, включая отбор образцов, анало­гичен приведенному в 3.2.1 со следующими дополнениями:

- температура воды для дождевания дол­жна быть от 8 до 20°С;

- форсунки дождевального устройства располагают в камере таким образом, чтобы наружная поверхность образца орошалась равномерно и полностью;

- пропускная способность дождеваль­ного устройства должна быть отрегу­лирована согласно условиям 4.1.1.

4.2.3 Перед испытанием оконного блока проводят пробное включение дождевального устройства и убеждаются в правильности рас­положения форсунок, после этого образец протирают и производят предварительное воздействие на образец тремя импульсами за­данного давления согласно 3.2.7 (рисунок 5).

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.14

Після зняття тиску стулчасті елементи зразка п'ять разів відчиняють і зачиняють, перевіряючи його справність і готовність до випробування. При виявленні у конструкції зразка порушень, які не можна усунути, його знімають з випробувань, про що робиться від­мітка у протоколі випробування.

4.2.4 У випадку випробувань зразків, які пройшли попередні випробування на повіт­ропроникність або надійність віконних при­ладів, попередній вплив на зразок тиском допускається не провадити.

4.3 Порядок проведення випробування

4.3.1 Випробування починають через 15 хв після закінчення циклів попереднього впливу на зразок заданим тиском згідно з 4.2.3.

Випробування проводять шляхом безпе­рервного дощування зразка при одночасній зміні перепадів тиску у відповідності з града­цією, що наведена у таблиці 2.

После снятия давления створчатые эле­менты образца пять раз открывают и закры­вают, проверяя его исправность и готовность к испытанию. При обнаружении неустрани­мых нарушений в конструкции образца его снимают с испытаний, о чем делается отметка в протоколе испытания.

4.2.4 В случае испытаний образцов, про­шедших предварительные испытания на воз­духопроницаемость или надежность оконных приборов, предварительное воздействие на образец давлением допускается не произво­дить.

4.3 Порядок проведения испытания

4.3.1 Испытания начинают спустя 15 мин после окончания циклов предварительного воздействия на образец заданным давлением согласно 4.2.3.

Испытание проводят путем непрерывного дождевания образца при одновременном изменении перепадов давления в соответствии с градацией, приведенной в таблице 2.

Таблиця 2 - Значення перепадів тиску і час їх впливу

Таблица 2 - Значения перепадов давления и время их воздействия

Приклади побудови графіків випробу­вань для кінцевого контрольного тиску 300 і 700 Па наведені на рисунку 5.

4.3.2 Випробування проводять до конт­рольного кінцевого перепаду тиску, що вста­новлений у програмі випробувань (якщо не відбувається наскрізне проникнення води крізь зразок під час випробування).

4.3.3 При виявленні наскрізного проник­нення води крізь зразок випробування припи­няють і фіксують у протоколі випробування перепад тиску, при якому відбулось протікан­ня, час, що пройшов від початку випробуван­ня, і місце, в якому відбулося проникнення води.

Примеры построения графиков испыта­ний для конечного контрольного давления 300 и 700 Па приведены на рисунке 5.

4.3.2 Испытание проводят до контроль­ного конечного перепада давления, установ­ленного в программе испытаний (если не про­исходит сквозного проникновения воды через образец во время испытания).

4.3.3 При обнаружении сквозного про­никновения воды через образец испытание прекращают и фиксируют в протоколе испы­тания перепад давления, при котором прои­зошла протечка, время, прошедшее с начала испытания, и место, в котором произошло проникновение воды.

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.15

4.4 Правила обробки і оформления результатів випробування

4.4.1 Установлюють значення границі водонепроникності згідно з 4.3.3.

Місця проникнення води у зразок, шляхи її руху всередині зразка і місця виходу із зразка зазначають на кресленні зразка.

4.2.2 У залежності від значення границі водонепроникності класифікують зразок, ви­ходячи з умови, що протікання не повинне наступати при:

- 600 Па - для зразка класу А;

- 500 “ - “ “ “ Б;

- 400 “ - “ “ “ В;

- 300 “ - “ “ “ Г;

- 150 “ - “ “ “ Д.

У випадку, якщо границя водонепроник­ності має значення нижче 150 Па, літерне позначення класу зразку не надають.