4.1.11. Кабiнет (лабораторiя) бiологiї має електромережу. Влаштування, живлення, прокладання електромережi повинні виконуватися вiдповiдно до вимог будiвельних норм, Правил влаштування електроустановок та ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.
4.1.12. Перебування учнiв у примiщеннi кабiнету (лабораторiї) бiологiї та в лаборантськiй дозволяється тiльки в присутностi вчителя бiологiї.
4.2. Освiтлення.
4.2.1. Освiтлення кабiнету (лабораторiї) бiологiї повинно вiдповiдати вимогам СНиП II-4-79 “Природне і штучне освітлення”.
4.2.2. Коефiцiент природної освiтленостi кабiнету (лабораторiї) бiологiї, який показує у скільки разів освітленість у приміщенні менше освітленості зовні будівлі, повинен становити не менш як 1,5%.
4.2.3. Сонцезахист в кабінеті (лабораторії) біології застосовують в літній час у південних та інших кліматичних районах з підвищеною інсоляцією. Для цього рекомендується використовувати жалюзі.
4.2.4. Штучне освітлення кабінету повинне відповідати ви-могам СНиП ІІ-4-79 “Природне і штучне освітлення”.
4.2.5. Рекомендується застосовувати підвісні люмінесцентні світильники розсіяного світла.
4.2.6. Як джерела світла рекомендується використовувати переважно люмінесцентні лампи білого кольору типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ відповідно до ГОСТ 6825-91 “Лампи люмінесцентні трубчаті для загального використання”.
4.2.7. Для освітлення застосовують також світильники з лампами розжарювання повністю відбитого або переважно відбитого світлорозподілу (ГОСТ 17677-82Е “Світильники. Загальні технічні умови”).
4.2.8. Світильники встановлюють рядами паралельно зовнішнім стінам з вікнами, вмикання передбачають роздільне (по рядам).
4.2.9 Найменша освiтленiсть робочої поверхнi площини на дошцi i горизонтальної площини на рiвнi вiд пiдлоги в кабiнетi (лабораторiї) бiологiї та в лаборантськiй повинна бути при системi загального освiтлення 300 лк відповідно до СНиП ІІ-4-79 “Природне і штучне освітлення”.
4.2.10 Лампи свiтильникiв у разi перегоряння мають негайно замiнювати. Люмінесцентні лампи здають на утилізацію згідно з чинним законодавством.
4.2.11 Свiтильники штучного освiтлення слiд утримувати в чистотi, очищати їх не рiдше як один раз на 3 мiсяцi. Шибки свiтлових отворiв очищають не рiдше як 2-3 рази на рiк.
Відповідальність за експлуатацію і заміну ламп і світильників у кабінеті (лабораторії) біології покладається на особу, відповідальну за електрогосподарство навчального закладу. Учням виконувати роботи по очищенню ламп і світильників не дозволяється.
4.3. Пожежна безпека
4.3.1. Протипожежний захист кабінету (лабораторії) біології повинен відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні.
4.3.2. В кабінеті (лабораторії) біології повинні бути справні первинні засоби пожежогасіння:
-вогнегасники пінні, вуглекислотні, які розміщують безпосередньо в кабінеті (лабораторії) біології та лаборантській;
-ящик або відро з піском (об’ємом близько 0.01м3) і совком;
-покривало з вогнетривкого матеріалу.
До них обов’язково необхідно забезпечити вільний доступ.
4.3.3 Загоряння в кабінеті (лабораторії) біології слід відразу ліквідувати. У разі виникнення пожежі необхідно:
-повідомити пожежну охорону (тел. 01);
-вжити заходів для евакуації учнів;
-вимкнути електромережу.
Електропроводку під напругою необхідно гасити піском, покривалом з вогнетривкого матеріалу; обезструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими наявними вогнегасниками.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ
ЗАНЯТЬ З БІОЛОГІЇ
5.1. Вимоги безпеки під час проведення лабораторних занять,
практичних робіт, демонстраційних дослідів у приміщенні кабінету (лабораторії) біології
5.1.1. Всі роботи в кабінеті (лабораторії) біології проводяться з урахуванням вимог ГОСТ 12.1.008-76. Біологічна безпека.
5.1.2. Для демонстраційних дослідів необхідно використовувати електронагрівальні прилади закритого типу.
5.1.3. Для подання першої допомоги при травмах у кабінеті (лабораторії) біології обов’язково треба мати аптечку, яка зберігається у спеціальній шафі з червоним хрестом на дверцятах, перелік медикаментів, перев’язувальних засобів і приладдя для аптечки наведений у додатку 1.
5.2. Вимоги безпеки під час роботи в куточку живої природи
5.2.1 Роботи в куточку живої природи проводяться з урахуванням ГОСТ 12.1.008-76 “Біологічна безпека”.
5.2.2 Підживлення, пікірування, пересаджування рослин, а також доглядання тварин в приміщенні куточка живої природи необхідно проводити в спецодязі (халати, фартухи), що зберігається в спеціальній шафі в приміщенні куточка живої природи; руки захищають рукавицями.
5.2.3. За тваринами в куточку живої природи вчитель біології встановлює постійний ветеринарний нагляд, щоб запобігти виникненню інфекцій, які можуть передатися людям.
5.2.4. Учням, які доглядають тварин у куточку живої природи, у крільчатнику тощо, вчитель повинен показати і пояснити, як брати кожну з них у руки, щоб уникнути укусів. Особливу увагу треба звернути на інструктаж з догляду за самицями, що недавно народили малят, бо вони, оберігаючи їх, стають у цей час дуже агресивними.
5.2.5. У разі захворювання якоїсь тварини потрібно негайно викликати ветеринарного лікаря. Якщо хвороба заразна для людей, хвору тварину треба негайно відокремити, а решту тварин тримати на карантині за вказівкою ветеринара.
5.2.6. Інструкцію з безпеки для учнів під час роботи в куточку живої природи розміщують у його приміщенні і в кабінеті (лабо-раторії) біології для ознайомлення з правилами безпеки.
5.3. Правила безпеки під час роботи на
навчально-дослідній ділянці
5.3.1. Проводити роботи на навчально-дослідній ділянці необхідно в спецодязі (халати, фартухи) і рукавицях.
5.3.2. Сільськогосподарські знаряддя повинні відповідати віку учнів. Робоча частина лопат повинна бути невеликою, заокругленою, товщина ріжучої грані - , ручки їх треба робити легкими. Довжина ручок лопат повинна бути різною. Її треба визначати, виходячи із зросту учнів різних вікових груп відповідно до додатка 2.
5.3.3. На навчально-дослідній ділянці бажано користуватися невеликими лійками (місткістю до ). Якщо в навчальному закладі є тільки великі стандартні лійки, треба стежити за тим, щоб учні під час роботи наливали в них води не більше як 1/3 місткості лійок.
5.3.4. Тривалість роботи учнів на навчально-дослідній ділянці встановлюється відповідно до їх віку. Учні 4-5 класів працюють на ділянці 2 години. Через кожні 20 хв роблять10-хвилинні перерви. Робота на ділянці учнів 7-8 класів може тривати 3 - 4 години з 10-хвилинними перервами через кожні 30 хв. Під час кожного заняття треба урізноманітнювати види діяльності учнів, переключаючи ланки з одних видів роботи на інші.
5.3.5. Учням до 15 років забороняється підіймати і переносити вантажі за допомогою носилок, відер тощо. Підліткам у віці від 15 до 17 років дозволяється переносити вантажі масою 11,3- - для юнаків і 5,6- - для дівчат відповідно до ДНАОП 0.03-3.29-96 “Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми”.
5.3.6. Перед початком кожного заняття відповідно до Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах учитель проводить інструктаж учнів на робочому місці з обов’язковим показом прийомів роботи, що дають змогу забезпечити правильну позу під час трудового процесу, оптимальні ритм і навантаження в роботі м’язів, а також дають змогу запобігати травматизму.
5.3.7. У кожному конкретному випадку вчитель, який керує роботою учнів на ділянці, зобов’язаний інструктувати їх, як користуватися сільськогосподарськими знаряддями, щоб не нанести пошкоджень собі та іншим учням, що перебувають поруч.
5.3.8. На навчально-дослідній ділянці одночасно працюють не більше як 20 учнів. Учитель, який керує роботою, повинен бути присутній під час роботи і забезпечувати виконання учнями цих Правил. Інструкція з безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці знаходиться у кабінеті (лабораторії) біології.
5.4. Правила безпеки під час проведення екскурсій з
біології
5.4.1. Перед проведенням екскурсії її керівник ретельно обстежує ту ділянку природного оточення навчального закладу освіти, куди будуть виведені діти, вибирає місця, де немає небезпеки нападу хижаків, отруйних тварин (змій, павукоподібних, багатоніжок та ін.), де немає боліт, трясовин тощо.
5.4.2. У керівництві екскурсантами вчителеві допомагають по можливості батьки учнів. Бажано, щоб на кожних 10-15 учнів доводилось по одному дорослому. Не дозволяється об’єднувати для екскурсії два або кілька класів.
5.4.3. Перед проведенням екскурсії роблять перекличку учнів класу і відмічають присутніх. Для керівництва кожною групою дітей призначають дорослого. Другу перекличку проводять після прибуття на місце екскурсії, третю - перед відправленням у зворотний шлях, четверту - після повернення з екскурсії.
5.4.4. Якщо для доставки учнів до місця екскурсії використовується громадський транспорт, посадку здійснюють групами під керівництвом дорослого. При цьому в транспортні засоби входять спочатку учні, а потім особа, яка керує ними. У такому самому порядку здійснюється й висадка дітей з транспортного засобу.
Можна доставляти учнів до місця екскурсії також на спеціально виділених транспортних засобах. Для цього дозволяється використовувати автобуси. Для перевезення учнів транспортними засобами необхідно підбирати досвідчених водіїв, які мають стаж не менше як три роки безперервної роботи водія. Під час перевезення учням забороняється висовуватися з вікон, сідати й висаджуватися з транспортного засобу під час руху.
5.4.5. Для вивчення флори або фауни водоймища необхідно заздалегідь вибрати таке місце, де його глибина біля берега настільки мала, що гарантує від нещасних випадків. Входити у воду учням не дозволяється. Для ознайомлення з живими об’єктами водоймища використовують сачки з довгими ручками.
Користуватися човнами або містками, розміщеними над глибокими місцями водоймищ, не дозволяється.
5.4.6. Перед тим, як організовувати екскурсію, треба ознайомити учнів з вимогами охорони природи, з місцевими отруйними рослинами і грибами, такими як дурман, блекота, вовче лико, бліда поганка тощо, і не дозволяти учням пробувати на смак будь-яку рослину із зібраного матеріалу. У кабінеті (лабораторії) біології повинен бути стенд з фотографіями або малюнками місцевих отруйних рослин та грибів.
Необхідно ознайомити учасників екскурсії з місцевими отруйними тваринами (зміями, павукоподібними, багатоногими), переносниками (наприклад, гризунами) або передавачами (кліщами, комахами) інфекційних захворювань. З цією метою в приміщенні кабінету (лабораторії) біології створюють спеціальні стенди з малюнками і фотографіями, що супроводжуються відповідними текстами, які пояснюють, чим небезпечна дана тварина і як запобігти цій небезпеці.
5.4.7. З метою запобігання механічним пошкодженням сучками, хмизом, колючими рослинами, гострим камінням, осколками скла тощо, а також укусам отруйних тварин (наприклад, змій, тарантулів, сколопендр, скорпіонів тощо), напередодні екскурсії необхідно попередити, щоб діти приходили у взутті, яке захищає ноги від пошкоджень, і спортивному одязі.
Не дозволяється учням знімати взуття під час екскурсій і ходити босоніж.
5.4.8. Вирушаючи на екскурсію з дітьми, учитель повинен мати при собі похідну аптечку першої допомоги відповідно до додатка 3.
5.4.9. Інструкцію з безпеки під час екскурсій для учнів розміщують на видному місці в приміщенні кабінету (лабораторії) біології і ознайомлюють з нею учнів перед екскурсією.
5.5. Правила безпеки під час проведення практичних занять з біології в теплицях (оранжереях)
Практичні роботи з біології, метою яких є ознайомлення учнів з основами і практичними навичками з біології, які проводять в приміщенні теплиці або оранжереї навчального закладу, пов’язані з комплексом несприятливих умов - підвищеною вологістю і температурою, впливом хімічних речовин (добрив, стимуляторів росту тощо).
5.5.1. До практичних робіт в теплиці (оранжереї) мають допуск учні 5 - 11 класів, які пройшли медичний огляд і не мають протипоказань.
5.5.2. Перед початком роботи в теплиці (оранжереї) вчитель біології повинен провести інструктаж з безпеки праці на робочому місці і ознайомити учнів з безпечними прийомами роботи.
5.5.3. Тривалість роботи в теплиці протягом навчального року становить:
- для учнів 5 - 6 класів - не більше 1 год на тиждень;
- для учнів 7 - 8 класів - не більше 2 год на тиждень;
- для учнів 9 - 11 класів - не більше 4 год на тиждень.
5.5.4. В теплиці проводяться роботи по вирощуванню розсади сільськогосподарських культур, овочевих рослин, в оранжереї вирощують квітково - декоративні рослини, типовий перелік яких приведений у додатку 4.
5.5.5. Теплиця (оранжерея) навчального закладу забезпечується водопроводом, раковинами з гідравлічним затвором по каналізації.
5.5.6. Всі роботи в теплиці (оранжереї) виконуються згідно ГОСТ 12.1.008-76 “Біологічна безпека”.
5.5.7. Підживлення рослин, які вирощують у теплиці (оранжереї), здійснюється в установлені для кожного виду терміни за допомогою мінеральних добрив.
5.5.8. Мінеральні добрива, біологічні препарати і стимулятори росту зберігаються в окремому приміщенні, в яке немає вільного доступу учнів. Кожний препарат знаходиться в закритій тарі з етикеткою.
5.5.9. Приготування розчинів мінеральних добрив і підживлення рослин виконують учні 7 - 11 класів. Вони повинні бути забезпечені спецодягом (халати, гумові рукавиці), який зберігається у спеціальній шафі приміщення теплиці (оранжереї), і відповідними приладдями та інвентарем (терези, мірний посуд, совки, шпателі, миючі засоби, рушники тощо).
Під час роботи у теплиці (оранжереї) не дозволяється працювати незахищеними руками. Для прополювання, розпушування грунту необхідно використовувати сапи, розпушувачі, совки тощо.
