---

3.2.6 Образец закрепляют в вертикальном положении без перекосов и деформаций. Мон­тажные зазоры доуплотняют герметизирую­щими замазками (мастиками), после чего проверяют работу створчатых элементов.

3.2.7 Перед началом испытаний проверя­ют готовность испытательного оборудования и производят предварительное воздействие на окно тремя импульсами заданного давления.

Продолжительность нарастания и снятия давления в каждом импульсе должна быть в пределах 1-3 с. Величину давления импульсов устанавливают на 10 % выше максимального давления, требуемого для испытаний, но не менее 500 Па, продолжительность воздейст­вия – не менее 3 с (рисунок 2).

3.2.8 После полного снятия давления створчатые элементы пять раз открывают и закрывают, проверяя при этом целостность конструкции изделия. Проверяют состояние уплотнения изделия в проеме и при необхо­димости заменяют его или доуплотняют гер-метиком.

3.2.9 При обнаружении неустранимых на­рушений в конструкции изделия образец сни­мают с испытаний, о чем делается отметка в протоколе испытаний.

3.2.10 При испытании оконных блоков, прошедших предварительные испытания на надежность оконных приборов, предвари­тельное воздействие на образцы избыточным давлением по 3.2.7 допускается не произво­дить.

3.3 Порядок проведения испытания

3.3.1 Давление на внешнюю сторону окон­ного блока повышают ступенчато, время вы­держки под стационарным давлением на каж­дой ступени должно составлять не менее 10с.

На каждой ступени перепада давления замеряют объемный расход воздуха, прохо­дящего через образец.

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.7

Значення перепадів тиску за ступенями при випробуванні: (10), (30), 50, 100, 150, 200 Па і далі через 100 Па. У випадку, якщо кінцевий тиск при випробуванні не перевищує 150 Па, застосовують такі значення перепадів тиску за ступенями: (10), ЗО, 50, 70, 100, 150 Па. В об­грунтованих випадках допускається не прово­дити випробування за значеннями перепаду тиску, що наведені у дужках.

Число ступенів тиску при випробуванні повинне бути не менше п'яти, обов'язковою умовою є проведення випробування при пере­паді тиску 100 Па.

3.3.2 Після досягнення заданого програ­мою випробувань значення кінцевого тиску навантаження на віконну конструкцію послі­довно зменшують, використовуючи ту саму градацію за ступенями тиску, але у зворот­ньому порядку, заміряючи об'ємну витрату повітря на кожному ступені перепаду тиску.

3.3.3 За необхідності випробувань ві­конного блока на повітропроникність при негативній різниці тиску, порядок і послідов­ність підготовки і проведення випробувань не змінюють, а значення перепадів тиску прий­мають згідно з 3.3.1 зі знаком мінус.

Випробування на повітропроникність при негативній різниці тиску допускається замі­нювати на випробування позитивним тиском. При цьому необхідно змінити розташування зразка у прорізі випробувальної камери на протилежне: всередину камери внутрішнім боком.

3.3.4 На рисунку 2 наведені приклади графіків випробувань віконних конструкцій при контрольному тиску 150 і 700 Па.

3.3.5 На початку і наприкінці випробувань вимірюють температуру повітря у приміщен­ні. Дані вимірювань заносять у журнал лабо­раторних випробувань.

3.4 Правила обробки і оформлення результатів випробування

3.4.1 Об'ємну витрату повітря, що прохо­дить крізь зразок Q_п, м³/год, слід фіксувати при наростанні і при зниженні тиску за кож­ним окремим ступенем.

За результати випробувань за кожним перепадом тиску приймають найбільше зна­чення об'ємної витрати повітря для кожного ступеня незалежно від того, чи було воно досягнуте при наростанні або при зниженні тиску.

Значения перепадов давления по ступеням при испытании: (10), (30), 50, 100, 150, 200 Па и далее через 100 Па. В случае, если конечное давление при испытании не превышает 150 Па, применяют следующие значения перепадов дав­ления по ступеням: (10), 30, 50, 70, 100, 150 Па. В обоснованных случаях допускается не про­водить испытания при значениях перепадов давления, указанных в скобках.

Число ступеней давления при испытании должно быть не менее пяти, обязательным ус­ловием является проведение испытания при перепаде давления 100 Па.

3.3.2 После достижения заданного прог­раммой испытаний значения конечного дав­ления нагрузку на оконную конструкцию по­следовательно уменьшают, используя ту же градацию по ступеням давления, но в обрат­ном порядке, замеряя объемный расход воз­духа на каждой ступени перепада давления.

3.3.3 При необходимости испытаний оконного блока на воздухопроницаемость при отрицательной разности давления, поря­док и последовательность подготовки и про­ведения испытаний не изменяют, а значения перепадов давления принимают по 3.3.1 со знаком минус.

Испытания на воздухопроницаемость при отрицательной разности давления допуска­ется заменять на испытания положительным давлением. При этом необходимо изменить расположение образца в проеме испытатель­ной камеры на противоположное: внутрь камеры внутренней стороной.

3.3.4 На рисунке 2 представлены примеры графиков испытаний оконных конструкций при контрольном давлении 150 и 700 Па.

3.3.5 В начале и в конце испытаний изме­ряют температуру воздуха в помещении. Данные измерений заносят в журнал лабора­торных испытаний.

3.4 Правила обработки и оформления результатов испытания

3.4.1 Объемный расход воздуха, проходя­щего через образец О_в, м³/ч, следует фикси­ровать при нарастании и при снижении дав­ления по каждой отдельной ступени.

За результаты испытаний по каждому перепаду давления принимают наибольшее значение объемного расхода воздуха для каж­дой ступени независимо от того, было ли оно достигнуто при нарастании или при снижении давления.

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.8

Рисунок 2 - Приклади побудови графіків випро­бувань при контрольному кінцевому тиску 150 і 700 Па

Рисунок 2 - Примеры построения графиков ис­пытаний при контрольном конечном давлении 150 и 700 Па

При оформленні результатів випробу­вання рекомендується застосовувати попра­вочні коефіцієнти, що враховують результати перевірки випробувальної установки на гер­метичність (за 3.1.5) і дійсні атмосферні умови проведення випробування (у порівнянні з пас­портними умовами градуювання приладів і засобів контролю).

3.4.2 Результати випробувань представ­ляють у вигляді таблиці і двох діаграм, збу­дованих у логарифмічній системі координат.

3.4.3 Зразок форми запису результатів випробувань при контрольному кінцевому перепаді тиску 150 Па наведений у таблиці 1.

При оформлении результатов испытания рекомендуется применять поправочные коэф­фициенты, учитывающие результаты провер­ки испытательной установки на герметич­ность (по 3.1.5) и истинные атмосферные усло­вия проведения испытания (по сравнению с паспортными условиями градуировки прибо­ров и средств контроля).

3.4.2 Результаты испытаний представляют в виде таблицы и двух диаграмм, построенных в логарифмической системе координат.

3.4.3 Образец формы записи результатов испытаний при контрольном конечном пере­паде давления 150 Па приведен в таблице 1.

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.9

Таблиця 1 - Форма запису результатів випробувань

Таблица 1 - Форма записи результатов испытаний

До таблиці прикладають креслення зразка (із зображенням стулчастих елементів і схеми їх відчинення) з наведенням розмірів: висоти і ширини, мм; площі зразка S, м²; довжини при­тулів L, м; а також значення середньої темпе­ратури повітря при випробуванні Т, К.

Переведення об'ємної витрати повітря Q_п, м³/год, у масову G_п, кг/год, провадять за фор­мулою

G_п = Q_п 353/T. (1)

Об'ємну повітропроникність розрахову­ють за формулами:

Q₁=Q_п/S, (2)

Q₁=Q_п/L (3)

Масову повітропроникність розрахову­ють за формулою

G = G_п/S. (4)

3.4.4 Показник режиму фільтрації повітря крізь огороджувальну конструкцію n визна­чають шляхом побудови діаграми залежності масової повітропроникності G від перепаду тисків Р як тангенс кута нахилу прямої, збу­дованої апроксимацією результатів випробу­вання, до осі абсцис (рисунок 3).

3.4.5 За діаграмою залежності об'ємної повітропроникності Q₁ від перепаду тиску Р, збудованою у логарифмічному масштабі координат, визначають клас зразка. На ри­сунку 4 наведені нормативні прямі, що виз­начають границі класів віконних блоків за повітропроникністю. Клас випробуваного зразка визначають за положенням прямої, збудованою за апроксимованими результа­тами випробувань, відносно нормативних прямих, що визначають границі класів.

К таблице прилагают чертеж образца (с изображением створчатых элементов и схемы их открывания) с указанием размеров: высоты и ширины, мм; площади образца S, м²; длины притворов L, м; а также значение средней тем­пературы воздуха при испытании Т, К.

Перевод объемного расхода воздуха Q_в, м³/ч, в массовый G_в, кг/ч, производят по фор­муле

G_в = Q_в 353/T. (1)

Объемную воздухопроницаемость рас­считывают по формулам:

Q₁=Q_в/S, (2)

Q₁=Q_в/L (3)

Массовую воздухопроницаемость рас­считывают по формуле

G = G_в/S. (4)

3.4.4 Показатель режима фильтрации воз­духа через ограждающую конструкцию n определяют путем построения диаграммы зависимости массовой воздухопроницаемос­ти G от перепада давлений Р как тангенс угла наклона прямой, построенной аппроксимиро-ванием результатов испытания, к оси абсцисс (рисунок 3).

3.4.5 По диаграмме зависимости объем­ной воздухопроницаемости Q₁ от перепада давления Р, построенной в логарифмичес­ком масштабе координат, определяют класс образца. На рисунке 4 приведены норматив­ные прямые, определяющие границы классов оконных блоков по воздухопроницаемости. Класс испытываемого образца определяют по положению прямой, построенной по аппрок­симированным результатам испытаний, отно­сительно нормативных прямых, определяю­щих границы классов.

ДОТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.10

Рисунок 3 - Приклад побудови діаграми залеж­ності масової повітропроникності G від перепаду тиску Р

3.4.6 Обов'язковими характеристиками випробуваного зразка є:

- масова повітропроникність при пере­паді тиску 10 Па;

- об'ємна повітропроникність при пере­паді тиску 100 Па;

- показник режиму фільтрації;

- номер класу повітропроникності.

3.4.7 Показники повітропроникності од­нотипних з перевіреним зразком конструкцій віконних блоків (вироби типорозмірного ряду) допускається установлювати пропор­ційно відношенню (L_зр/S_зр):(L_бл/S_бл),